Профільний комітет вимагає прискорити здійснення страхових виплат медикам, які постраждали від COVID-19

3 березня під головуванням Михайла Радуцького відбулося засідання Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування (далі — Комітет). На порядок денний було винесено обговорення ряду законопроєктів, а саме: № 5122, № 5122-1, № 5122-2, № 5123, № 5123-1, № 5131, які стосуються заборони продажу ліків особам віком до 14 років, № 5073 — про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо створення державного фонду підтримки медицини, спорту, освіти, культури та науки, № 4662 — про внесення зміни до розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі» щодо забезпечення можливості закупівель лікарських засобів за договорами керованого доступу та альтернативний до нього № 4662-1.

У засіданні Комітету також взяли участь: Максим Степанов, міністр охорони здоров’я України, Ірина Микичак, заступник міністра, Арсен Жумаділов, директор ДП «Медичні закупівлі Украї­ни», народні депутати — автори проєктів законів і представники Міністерства соціальної політики, Міністерства фінансів, Офісу Президента України, Ради національної безпеки та оборони, Фонду соціального страхування.

Засідання було розпочато з розгляду звернень. Перше звернення, що розглядалося, надійшло від народних депутатів України — членів депутатської групи «Довіра» щодо ситуації, яка склалася довкола проведення конкурсу на зайняття посади ректора державного закладу «Луганський державний медичний університет». Народний депутат України Олександр Сухов, член депутатської групи «Довіра», зазначив, що у 2020 р. мали відбутися вибори ректора університету, але цього не відбулося. Наразі особа, яка займає пост ректора та виконує його обов’язки, засуджена за вчинення корупційних злочинів, що є неприйнятним. Тому народні депутати звертаються з проханням відсторонити цю особу від виконання обов’язків та терміново провести повноцінні вибори.

Максим Степанов зауважив, що МОЗ нещодавно прийняло рішення щодо проведення нового конкурсу, адже відновити призупинений, у зв’язку із численними порушеннями, у тому числі з визнанням особи винною у вчиненні корупційних злочинів, неможливо.

Також наказом глави Міністерства вже знято повноваження щодо виконання обов’язків ректора із згаданої особи та покладено ці функції на іншу. Відтак, за підсумками обговорення Комітет рекомендує звернутися до Уряду для надання доручення МОЗ України невідкладно вжити заходів щодо проведення виборів ректора державного закладу «Луганський державний медичний університет» та забезпечити його прозоре проведення.

Наступне звернення стосувалося ситуації, що склалася зі здійсненням передбачених законодавством страхових виплат у разі смерті медичного працівника внаслідок респіраторної хвороби COVID-19. Михайло Радуцький зазначив, що, за повідомленням Фонду соціального страхування, станом на 22 січня 2021 р. до нього надійшло понад 37 тис. повідомлень про захворювання медичних працівників на коронавірусну інфекцію та 454 — про летальні випадки, з яких лише 75 пов’язані з виконанням професійних обов’язків. Але навіть із 75 лише 36 сімей загиблих медиків отримали виплати на загальну суму 56,7 млн грн.

«Така ситуація свідчить про те, що система страхових виплат медикам в Україні працює неефективно. Тому я хочу почути від представників влади шляхи вирішення проблем та, якщо це буде потрібно, і законодавчі ініціативи також», — підкреслив він.

З цього приводу глава МОЗ України зауважив, що Урядом прийнято постанову від 05.01.2021 р. № 1 «Деякі питання розслідування випадків смерті окремих категорій медичних працівників». До прийняття цього документа розслідування випадку смерті медичного працівника, що настала внаслідок інфікування COVID-19 під час виконання ним професійних обов’язків, здійснювалося спеціальною комісією. Крім того, одним з головних документів для його проведення був висновок щодо епідеміологічного розслідування, яке здійснювали працівники відповідного лабораторного центру. Усі процедури були довготривалими та складними. «Ми змінили цю процедуру, зокрема спростили її. Відтепер такі розслідування проводяться закладами охорони здоров’я, де працював потерпілий медичний працівник, без залучення представників Державної служби України з питань праці та Фонду соціального страхування. Уся процедура займає 5 робочих днів», — поінформував міністр. Загалом станом на 3 березня, згідно з інформацією Фонду соціального страхування, державну допомогу надано родинам 59 медичних працівників, які померли внаслідок інфікування коронавірусом, на суму 93,1 млн грн.

Максим Зацерковний, начальник Управління нагляду за діяльністю Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування Міністерства соціальної політики, погодився з думкою М. Степанова та додав, що затягування з виплатами кош­тів було пов’язане в першу чергу із складним процесом розслідування випадків смерті медичних працівників. Наразі ця процедура максимально спрощена.

«На сьогодні Фонд соціального страхування фінансує відшкодування в разі смертельних випадків, а також у разі встановлення групи інвалідності не лише відповідно до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», але й за законом «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» медичним працівникам, які померли або яким встановлено відповідну групу інвалідності внаслідок захворювання на COVID-19. Розмір таких виплат становить 100 прожиткових мінімумів (227 тис. грн)», — повідомив він.

Окрім того, Фонд сплачує кошти утриманцям померлого медика, кожен з яких отримує по 20 прожиткових мінімумів. Також до досягнення повноліття їм мають виплачувати щомісячні страхові виплати.

Сергій Таровик, начальник управління профілактики страхових випадків виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України, наголосив, що перед початком процедури розслідування випадків смерті медиків внаслідок захворювань, зокрема і COVID-19, фонд проводить аналіз кількості захворілих медиків протягом певного періоду та виявляє причини, які призводять до затримки під час розслідування. Тому виплати Фонд соціального страхування України може проводити тільки в тому разі, коли розслідування закінчено та є відповідний акт. У 2020 р. зафіксовано, що з 38 тис. випадків смерті медиків розслідування не завершено щодо близько 25 тис. Основні причини такої ситуації — неотримання комісією матеріалів справи та відсутність встановленого діагнозу.

«Коли нам було потрібно пришвидшити процедуру реєстрації вакцин в Україні, Комітет оперативно розробив відповідний законопроєкт, скоротивши цю процедуру до 5 днів. Чому ж так не можна вчинити і з процедурою страхових виплат? Наразі ми маємо класичну ситуацію, коли чиновники перекладають відповідальність один на одного», — резюмував М. Радуцький.

Відтак, за результатами розгляду та обговорення цього питання Комітет прийняв рішення звернутися до Прем’єр-міністра з пропозицією доручити Державній службі України з питань праці прискорити проведення розслідувань випадків гострих професійних захворювань та оформлення необхідної для страхових виплат документації. Міністерство соціальної політики, МОЗ, Фонд соціального страхування мають вжити заходів для мінімізації бюрократичних процедур під час здійснення страхових виплат.

Далі депутати перейшли до розгляду та обговорення законопроєктів. Сергій Кузьміних, народний депутат партії «Слуга народу», член Комітету та автор законопроєкту № 5122, зауважив, що необхідність створення даного документа зумовлена неконтрольованим відпуском ліків в аптеках. Згідно з даними Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит», близько 60 дітей кожного року потрапляють до закладу з отруєнням лікарськими засобами. Основна мета цього проєкту — заборона продажу ліків, у тому числі безрецептурних, особам віком до 14 років.

Доповідь щодо проєкту закону № 5122-2 представила Тетяна Плачкова, народний депутат від партії «Опозиційна платформа — За життя». Вона зауважила, що відмінністю проєкту закону № 5122-2 від основного є заборона продажу ліків не тільки в аптеках, але й онлайн. «Ми пропонуємо також запровадити наступну норму: якщо ліки доставляє кур’єр, він повинен буде перевірити посвідчення особи у разі виникнення сумніву відносно віку та нести відповідальність за те, що ліки отримає малолітня особа», — зазначила Т. Плачкова.

Ірина Микичак зазначила, що МОЗ підтримує всі ініціативи щодо заборони продажу ліків особам віком до 14 років. Окрім того, вона нагадала, що у зв’язку з потребою в посиленні контро­лю за дотриманням суб’єктами господарювання вимог законодавства щодо якості лікарських засобів, зокрема в аспекті застосування адміністративних санкцій, у тому числі за продаж ліків в аптечних закладах без рецепта та в інших заборонених законодавством випадках, МОЗ спільно з Державною службою України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (далі — Держлікслужба) було розроблено законопроєкт «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення», який зареєстровано в Парламенті 30.07.2020 р. за реєстраційним № 3948.

За результатами розгляду законопроєктів Комітет рекомендував Верховній Раді включити проєкт закону № 5122 до порядку денного та прийняти його за основу та в цілому. Щодо інших альтернативних проєктів, то Комітет рекомендує їх відхилити.

Крім того, Комітет розглянув проєкти законів № 5123 та альтернативний 5123-1, а також пов’я­заний з ними проєкт № 5131. Щодо останнього документа головним визначено Комітет з питань правоохоронної діяльності, а профільний Комітет має надати йому свої зауваження та пропозиції. Т. Плачкова підкреслила, що вказані законопроєкти та ті, які вже було розглянуто, відрізняються один від одного лише штрафними санкціями.

Із трьох розглянутих законопроєктів Комітет підтримав лише № 5131, оскільки він містить найвищі суми штрафних санкцій та, ним передбачається, що складання протоколів та розгляд справ щодо таких порушень буде здійснювати Держлікслужба, оскільки вона наділена відповідними повноваженнями.

Відтак Комітет рекомендує Верховній Раді за результатами розгляду в першому читанні прийняти проєкт закону № 5131 за основу та в цілому. Відповідно, два інших проєкти було рекомендовано відхилити.

Також Комітет розглянув законопроєкт за реєстраційним № 5073 «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо створення державного фонду підтримки медицини, спорту, освіти, культури та науки», поданий Кабінетом Міністрів України. Його метою є створення у складі спеціального фонду Державного бюджету України нового фонду та визначення джерел його формування та напрямків використання.

Юрій Конюшенко, директор департаменту забезпечення координаційно-моніторингової роботи Міністерства фінансів України, зазначив, що у 2022 р. Міністерство фінансів планує акумулювати в цьому фонді 1 млрд грн, з яких 40% передбачається виділити на медицину (близько 400 млн).

М. Радуцький, зі свого боку, подав пропозицію відносно того, що кошти, які надходять від плати за ліцензії на провадження діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор і за ліцензії на випуск та проведення лотерей, варто спрямувати на реалізацію Програми медичних гарантій, яка на сьогодні профінансована лише на 50%. Щодо цього І. Микичак зауважила, що не всі заклади охорони здоров’я фінансуються в рамках Програми медичних гарантій, та наступного року ситуація кардинально може не змінитися. При цьому також варто враховувати, що в Програму медичних гарантій будуть включені заклади, які здійснюватимуть операції з трансплантації.

Комітет за підсумками обговорення законопроєкту рекомендував Комітету з питань бюджету, визначеного головним щодо проєкту закону № 5073, рекомендувати Верховній Раді за результатами розгляду даного проєкту в першому читанні прийняти його за основу з урахуванням вказаних вище пропозицій.

Останніми Комітет розглянув проєкти законів:

  • № 4662 «Про внесення зміни до розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі» щодо забезпечення можливості закупівель лікарських засобів за договорами керованого доступу», поданий Комітетом;
  • альтернативний до нього 4662-1, поданий Урядом. Головним з опрацювання даних проєктів визначено Комітет з питань економічного розвитку, профільний комітет має надати свої пропозиції чи зауваження до них.

М. Радуцький як один з авторів проєкту № 4662 зазначив, що метою його створення є удосконалення доступу пацієнтів до інноваційних медичних технологій за рахунок бюджетних коштів із застосуванням процедур договорів керованого доступу. Завданням цього законопроєкту є реалізація гарантій громадян у сфері охорони здоров’я, визначених Конституцією та законами України, зокрема, щодо:

  • ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування (ст. 49 Конституції України);
  • надання необхідних медичних послуг та лікарських засобів за рахунок коштів Державного бюджету України (ст. 8 Основ законодавства України про охорону здоров’я).

«На мій погляд, найбільш збалансований є документ, запропонований Комітетом. Він передбачає, що умови придбання інноваційних препаратів є конфіденційними. Це дозволить домовитися з виробниками ліків, яким немає аналогів, про зниження ціни. У той же час ми зберігаємо певний рівень прозорості — ініціатива пропонує контроль суспільства за діями чиновників, що дозволить уникати корупційних ризиків. Запропонований Комітетом механізм контро­лю сформований за результатами консультацій з антикорупційними органами та засновниками системи «ProZorro». Крім того, ми пропонуємо супроводжувати договори оцінкою медичних технологій, щоб препарат справді був інноваційним», — підкреслив голова Комітету.

Арсен Жумаділов зазначив, що в цілому проєкти законів передбачають внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» стосовно виключення обов’язку проведення закупівель у межах відповідної процедури за договорами керованого доступу. «Зокрема постановою КМУ від 27.01.2021 р. № 61 врегульовано порядок укладання договорів керованого доступу таким чином, що вони укладаються на 1 рік. Також та новація, якою встановлюються середньострокові зобов’язання у сфері охорони здоров’я, не знайшла свого відображення в цій постанові. Якщо ж нам все-таки вдасться розблокувати норму стосовно середньострокових зобов’язань, ми вийдемо на новий рівень, а саме: на довгострокові зобов’язання щодо укладання договорів керованого доступу», — підкреслив він. Окрім того, договори керованого доступу можуть застосовуватися до тієї номенклатури лікарських засобів, яка вже ухвалена та до міжнародних непатентованих назв ліків, які вже включені до неї.

Депутати за підсумками обговорення підтримали комітетський законопроєкт № 4662 та рекомендували профільному Комітету з питань економічного розвитку схвалити його та направити до Верховної Ради.

Оксана Миронюк,
фото із facebook.com/radutskyy

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті