Директорат фармацевтичного забезпечення МОЗ — головні герої, результати роботи та плани на майбутнє

У рамках реформи державної служби в Україні ще 2017 р. на першому етапі у Міністерстві охорони здоров’я (МОЗ) України було створено директорати, які замінили департаменти й управління. Суть такої адміністративної реформи полягала в тому, що якщо до її проведення міністерства мали реалізовувати державну політику у відповідній сфері, то в результаті — визначатимуть державну політику та її реалізацію. Тобто голов­не завдання, яке покладалося на Фармацевтичний директорат при створенні, а наразі — Директорат фармацевтичного забезпечення (далі — Директорат) — формування державної політики у фармацевтичному секторі охорони здоров’я. Редакція «Щотижневика АПТЕКА» звернулася до Олександра Комаріди, Генерального директора Директорату, аби він детальніше розповів про структуру, склад, цілі та плани на майбутнє.
— Директорат функціонує в Міністерстві досить давно, і фармацевтична спільнота активно та плідно з вами співпрацює. Проте, як це зазвичай і відбувається, в основному знають вас особисто, а ось з рештою команди ми всі мало знайомі. Тож, Олександре Олеговичу, розкажіть, будь ласка, детальніше про структуру Директорату та його членів.

— Дійсно, Директорат існує та функціонує ось уже третій рік, при цьому мене за конкурсом призначено його директором у 2018 р. Він дещо змінив свою структуру за ці роки і наразі до складу Директорату входять 5 експертних груп: Експертна група з питань раціонального застосування лікарських засобів, Експертна група з питань медичних виробів та косметичних засобів, Експертна група з питань якості та доступності лікарських засобів, Експертна група з питань обігу наркотичних засобів, та Експертна група з питань реєстрації лікарських засобів та дезінфікуючих засобів. Загалом у штаті Директорату налічується 19 осіб разом зі мною.

— Які основні напрями роботи кожної з експертних груп?

— Доцільним буде описувати кожну групу по черзі. Так, до складу Експертної групи з питань раціонального застосування лікарських засобів входить керівник Олександр Володимирович Гріценко та 2 експерти  Олександр Олександрович Громович та Ірина Вікторівна Карпенко.

Основними пріоритетними завданнями цієї експертної групи є:

  • забезпечення формування державної політики щодо раціонального застосування якісних, ефективних, безпечних та доступних лікарських засобів;
  • розробка нормативних актів для повноцінного функціонування програми реімбурсації «Доступні ліки» та систематичний перегляд та затвердження Реєстру лікарських засобів, які підлягають реімбурсації, та Реєстру граничних цін на лікарські засоби, які підлягають реімбурсації згідно з даними 5 референтних країн;
  • перегляд Національного переліку основних лікарських засобів та взаємодія з експертним комітетом з відбору та використання основних лікарських засобів у цьому напрямку;
  • затвердження Реєстру граничних оптово-відпускних цін на деякі лікарські засоби, що закуповуються за бюджетні кошти та включені до націо­нального переліку, та Реєстру референтних цін (цін відшкодування) на препарати інсуліну;
  • співпраця з мережею PPRI (Pharmaceutical Pricing and Reimbursement Information), яка об’єднує європейські країни для обміну досвідом проведення і формування країнами політик ціноутворення і реімбурсації на лікарські засоби.

Експертна група з питань медичних виробів та косметичних засобів також складається з трьох осіб. Це керівник Іван Сергійович Задворних та 2 державні експерти — Тетяна Володимирівна Пазерська, Ольга Олександрівна Косенко.

Експертна група з питань
якості та доступності лікарських
засобів — Г. Радкевич,
Г. Сібгатуліна, Л. Ярко, О. Жур,
М. Римар
Експертна група з питань
раціонального застосування
лікарських засобів — О. Гріценко,
І. Карпенко, О. Громович
Експертна група з питань реєстрації
лікарських засобів та дезінфікуючих
засобів — А. Байдер, Т. Лясковський,
С. Бородін 
Експертна група з питань медичних
виробів та косметичних засобів
— О. Косенко, І. Задворних
Експертна група з питань обігу наркотичних
засобів — В. Дружиніна, О. Півоваров

Основними напрямами роботи цієї групи є забезпечення формування та реалізації державної політики у сфері технічного регулювання обігу медичних виробів та косметичних засобів. Зокрема, йдеться про розробку та перегляд технічних регламентів і процедур оцінки відповідності, а також інших нормативно-правових актів у сфері обігу медичних виробів та косметичних засобів. Також ця група проводить оцінювання претендентів на призначення органом з оцінки відповідності медичних виробів та за його результатами подає Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (далі — Мін­економіки) пропозиції щодо призначення органів чи відмови в їх призначенні, здійснює моніторинг їх діяльності.

Окрім іншого, експерти повідом­ляють про введення в обіг та експлуатацію окремих медичних виробів, стосовно яких не виконані вимоги технічних регламентів, але використання яких необхідне в інтересах охорони здоров’я.

Важливою складовою їх роботи є взаємодія з Мін­економіки, Національним агентством з акредитації України, Державною службою України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (Держлікслужбою), органами з оцінки відповідності та суб’єктами ринку з питань обігу медичних виробів та косметичних засобів.

Основними напрямками роботи Експертної групи з питань реєстрації лікарських засобів та дезінфікуючих засобів є:

  • формування державної політики у сфері обігу лікарських засобів та дезінфікуючих засобів за напрямами державної реєстрації (перереєстрації) лікарських засобів, у тому числі медичних імунобіологічних препаратів в Україні,
  • внесення змін до реєстраційних матеріалів протягом дії реєстраційного посвідчення,
  • декларування зміни оптово-відпускних цін на лікарські засоби та внесення змін до реєст­ру оптово-відпускних цін на лікарські засоби,
  • реєстрація дезінфікуючих засобів та формування реєстру дезінфікуючих засобів.

До складу Експертної групи входять керівник — Тарас Михайлович Лясковський, та 3 державні експерти — Наталія Володимирівна Гуцал, Антон Костянтинович Байдер та Сергій Олександрович Бородін.

Одна з найбільших за кількістю фахівців — Експертна група з питань якості та доступності лікарських засобів. До її складу входить 5 штатних посад, а саме: керівник експертної групи — Людмила Володимирівна Ярко, 2 державні експерти — Ганна Сергіївна Радкевич, Галина Олексіївна Сібгатуліна, та 2 головні спеціалісти — Ольга Сергіївна Жур, Михайло Геннадійович Римар.

Основними завданнями цієї Експертної групи є забезпечення виконання функцій, що відповідно до діючої нормативно-правової бази належать до прерогативи МОЗ у сфері обігу лікарських засобів, а саме:

  • здійснення аналізу нормативно-правової бази та організація розробки нормативно-правових актів з питань виробництва та сертифікації лікарських засобів, державного контро­лю якості, клінічних випробувань лікарських засобів;
  • координація розробки та затвердження правил доклінічного вивчення та клінічного випробування лікарських засобів та здійснення конт­ролю за їх дотриманням;
  • підготовка та опрацювання наказів МОЗ про проведення клінічних випробувань та внесення суттєвих поправок до протоколів клінічних випробувань лікарських засобів, а також лікарських засобів, призначених для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію коронавірусної хвороби (COVID-19);
  • підготовка листів-повідомлень для ввезення на територію України незареєстрованих лікарських засобів, реагентів, стандартів тощо у випадках, передбачених законодавством;
  • взаємодія з Держлікслужбою, підприємствами, установами, організаціями та державними підприємствами, що належать до сфери управління МОЗ, у сфері обігу лікарських засобів у системі охорони здоров’я.

До складу останньої з існуючих — Експертної групи з питань обігу наркотичних засобів, входять керівник експертної групи — Анна Миколаївна Шемет та 2 державні експерти — Олег Вікторович Піво­варов, Віта Володимирівна Дружиніна. Одними з основних завдань Експертної групи є забезпечення формування та реалізації державної політики з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, протидії їх незаконному обігу.

Окрім цього, експерти забезпечують здійснення заходів щодо адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу відповідно до зобов’язань України в рамках Угоди про асоціацію, вивчають європейський досвід у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, співпрацюють з Міжнародним комітетом з контролю за наркотиками та беруть участь у сесійних та міжсесійних засіданнях Комісії Організації Об’єднаних Націй з наркотичних засобів.

— Які основні досягнення за роки роботи Директорату ви хотіли б відмітити?

— Якщо говорити загалом, то головним надбанням можна вважати те, що приведено у відповідність стандарти у сфері обігу лікарських засобів із сучасними міжнародними нормами. Також врегульовано процедуру щодо заборони застосування лікарських засобів у разі виявлення їх невідомих раніше небезпечних властивостей шляхом припинення дії реєстраційних посвідчень на такі лікарські засоби. За цей час розроблено та прийнято низку нормативно-правових актів.

З метою удосконалення системи організації проведення клінічних випробувань лікарських засобів в Україні спільно з ДП «Державний експертний центр МОЗ України» (ДЕЦ) розроблено наказ МОЗ «Про внесення змін до наказу Міністерства охорони здоров’я України від 23 вересня 2009 р. № 690». Наразі наказ направлено на державну реєстрацію в Міністерство юстиції України.

З метою пом’якшення кримінальної відповідальності, встановлення альтернативних видів покарань за порушення встановленого порядку доклінічного вивчення, клінічних випробувань і державної реєстрації (перереєстрації) лікарських засобів, приведення законодавства України у відповідність з міжнародною практикою та законодавством Європейського Союзу, а саме: розпочато роботу над розробкою проєкту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо пом’якшення відповідальності за порушення встановленого порядку доклінічного вивчення, клінічних випробувань і державної реєстрації (перереєстрації) лікарських засобів)».

Ще одним досягненням я вважаю схвалення Урядом розробленого проєкту Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення», який уже внесено на розгляд Верховної Ради України — законопроєкт № 3948, 2020 р. Запропоновані законопроєктом зміни передбачають посилення контролю за дотриманням суб’єктами господарювання вимог законодавства щодо якості лікарських засобів у частині посилення адміністративних санкцій за:

  • продаж лікарських засобів в аптечних закладах без рецепта у заборонених законодавством випадках;
  • введення в обіг або реалізацію продукції, яка не відповідає вимогам стандартів;
  • виконання робіт, надання послуг громадянам-споживачам, що не відповідають вимогам стандартів, норм і правил;
  • невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері контролю якості та безпеки лікарських засобів.

Окрім того, протягом 2020 р. Директоратом проводилася постійна робота з розширення програми реімбурсації новими лікарськими препаратами. Зокрема, наприкінці 2020 р. внесені зміни до постанови КМУ від 17 березня 2017 р. № 152, якими було розширено перелік препаратів, які підлягають реімбурсації, трьома новими лікарськими засобами для лікування серцево-судинних хвороб. За рахунок даних змін, Реєстр лікарських засобів, які підлягають реімбурсації станом на 10 лютого поточного року містить вже 297 лікарських засобів, які пацієнти зможуть отримати безоплатно або з доплатою на їх вибір.

Відповідно і цього року також планується розширення програми реімбурсації новими нозологіями і препаратами для підвищення рівня життя населення України та забезпечення пацієнтів якісними, ефективними та безпечними лікарськими засобами.

Директоратом на постійній основі здійснюється аналіз цін на лікарські засоби, які закуповуються за бюджетні кошти, шляхом встановлення граничної ціни під час закупівель препаратів, яка визначається на основі даних про ціни в 5 європейських референтних країнах. Цей механізм дає можливість знизити ціни на лікарські засоби, попередити «штучне» завищення цін на фармацевтичному ринку та зекономити бюджетні кошти шляхом їх раціонального використання.

З метою зниження попиту на наркотики, нові види психоактивних речовин, забезпечення протидії їх незаконному обігу, покращення стану дотримання прав людини, а також покращення доступності до наркотичних лікарських засобів, до надання якісної медико-соціальної допомоги для осіб, які цього потребують, та до програм зменшення шкоди готується проєкт розпорядження КМУ «Про схвалення Стратегії державної політики щодо наркотиків на період до 2030 року» та трирічного Плану заходів на виконання Стратегії.

Серед здобутків, безперечно, варто відмітити запровадження європейських підходів до якості та безпеки косметичних засобів шляхом прийняття постанови КМУ від 20.01.2021 р. № 65 «Про затвердження Технічного регламенту на косметичну продукцію», який розроблено на основі Регламенту (ЄС) № 1223/2009 Європейського Парламенту і Ради від 30.11.2009 р. на косметичну продукцію.

Важливим є також врегулювання ввезення, введення в обіг та експлуатацію медичних виробів без проходження оцінки відповідності для виняткових випадків, зокрема: участь у програмах міжнародної технічної допомоги; виникнення надзвичайної ситуації регіонального або державного рівня, оголошення окремої місцевості України зоною надзвичайної екологічної ситуації; індивідуальне використання та/або експлуатація фізичними особами з метою збереження їх життя та здоров’я; медичне забезпечення (медичне застосування) військово­службовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, які виконують завдання під час здійснення заходів із забезпечення націо­нальної безпеки і оборони, під час дії воєнного, надзвичайного стану, особливого періоду; медичне забезпечення підрозділів збройних сил інших держав, які відповідно до законодавства допущені на територію України; та гуманітарна допомога.

Це питання, яке набуло особливої важливості в період карантину, вдалося врегулювати наказом МОЗ від 29.10.2020 р. № 2462 «Про затвердження Порядку введення в обіг та експлуатацію окремих медичних виробів, медичних виробів для діагностики in vitro та активних медичних виробів, які імплантують, стосовно яких не виконані вимоги технічних регламентів, але використання яких необхідне в інтересах охорони здоров’я». Завдяки цьому вдалося забезпечити швидке насичення ринку необхідними медичними виробами в період коронавірусної пандемії.

Враховуючи, що пандемія коронавірусу сколихнула системи охорони здоров’я абсолютно всіх країн, дуже багато роботи проводилося саме в цьому напрямі. Наприклад, з метою забезпечення лікування коронавірусної хвороби (COVID-19) відповідно до Закону України від 30.03.2020 р. № 539-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення лікування коронавірусної хвороби (COVID-19)» прийнято наказ МОЗ від 02.04.2020 р. № 762 «Про затвердження протоколу «Надання медичної допомоги для лікування коронавірусної хвороби (COVID-19)», який постійно актуалізується.

Окрім іншого, врегульовано процедуру визнання Держлікслужбою результатів інспектування на відповідність умов виробництва вакцин та інших медичних імунобіологічних препаратів для специфічної профілактики коронавірусної хвороби (COVID-19) вимогам належної виробничої практики — прийнято наказ МОЗ України від 10.02.2021 р. № 227.

Вирішено питання щодо забезпечення населення лікарськими засобами та супутніми товарами шляхом їх дистанційного продажу безпосередньо споживачам під час пандемії COVID-19, у тому числі із залученням на договірних засадах операторів поштового зв’язку, а також створення умов для роботи об’єктів поштового зв’язку на час введення карантину.

З цією метою розроблено проєкт постанови КМУ «Про внесення змін до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів)», яку прийнято Урядом 23 березня 2020 р. за № 220. До речі, саме ця постанова стала поштовхом до розвитку дистанційної торгівлі ліками, наразі вже прийнято відповідний закон і розроб­ляються підзаконні акти щодо електронної роздрібної торгівлі лікарськими засобами.

Директоратом розроблено постанову КМУ від 8 лютого 2021 р. № 95 «Деякі питання державної реєстрації вакцин або інших медичних імунобіо­логічних препаратів для специфічної профілактики гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, під зобов’язання для екстреного медичного застосування». Це дало змогу оперативно зареєструвати перші в Україні вакцини для специфічної профілактики гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, за спрощеною процедурою та безоплатно.

— Фармацевтичний сегмент в Україні — це в переважній більшості приватний бізнес. У цьому контексті які основ­ні pros cons державно-приватного партнерства? Який фідбек хотілося б отримувати більше від учасників сфери, а за якими напрямами взагалі наразі немає комунікації?

— На сьогодні головним викликом на фоні поширення пандемії коронавірусної хвороби є своєчасне забезпечення доступу наших громадян до необхідних лікарських засобів, зокрема вакцин. Наразі МОЗ зареєстровано 3 вакцини для профілактики коронавірусної інфекції, офіційно з 24 лютого 2021 р. розпочато програму вакцинації населення згідно з ухваленим планом вакцинації, а перші партії вакцини вже постачаються в регіони. Вакцини доставлятимуть у лікарні мобільні бригади. Передусім вакцинуватимуть лікарів медичних закладів, які надають допомогу пацієнтам із коронавірусною хворобою. Це важливий крок у подоланні пандемії, тому зусилля Директорату МОЗ в цьому контексті і надалі будуть спрямовані на забезпечення пацієнтів якісними, ефективними та безпечними лікарськими засобами, а також медичними виробами.

Основним викликом фармацевтичної сфери, звичайно, є гармонізація законодавства України із законодавством Європейського Союзу. А створення ефективної та прозорої системи регулювання у фармацевтичній сфері є пріоритетом нашого Директорату, МОЗ та Уряду.

Така трансформація можлива лише за умови налагодження конструктивного діалогу між державними регуляторами та фармацевтичною спільнотою. Спільна діяльність МОЗ України та учасників фармацевтичного ринку спрямована на впровадження реформ фармацевтичного сектора задля забезпечення населення України якісними, ефективними та безпечними лікарськими засобами. Безперервна та злагоджена робота усіх учасників є одним із головних факторів для розвитку системи охорони здоров’я.

Виходячи із суспільних цінностей та основних принципів лікарського забезпечення населення, необхідно реалізувати такі цілі:

  • рівноправна економічна та фізична доступність основних лікарських засобів;
  • якість, безпека та ефективність як ліків, так і лікарської допомоги;
  • раціональне застосування лікарських засобів;
  • стимулювання клінічно доказового та економічно ефективного застосування лікарських засобів як медичними й фармацевтичними працівниками, так і споживачами;
  • нарощування потужностей вітчизняного фармацевтичного виробництва;
  • формування кадрового потенціалу у фармацевтичній галузі.

Отже, запорукою успішної співпраці Кабінету Міністрів України, МОЗ та операторів фармацевтичного ринку для досягнення позитивних результатів, як би це дивно не звучало, є спільна і важка праця. Робота, що об’єднує, а не розділяє. В Україні тривалий час держава не особливо переймалася проблемами бізнесу, лише диктувала правила. Так само і бізнес, замість того, щоб формувати свої пропозиції та ідеї разом, спільно з нормотворцями, займався доволі часто критиканством.

Нині змінюються підходи. Державна служба реформується, Міністерство прагне формувати нормотворче поле через повний цикл виробництва публічної політики. Ми відкриті для пропозицій, організовуємо дебати, круглі столи, публічні обговорення — намагаємося почути один одного, щоб реально удосконалити правила, за якими живемо та працюємо. Охорона здоров’я — соціально чутлива сфера, навіть дуже. Від кожного рішення чи нововведення залежить чиєсь життя та здоров’я. Саме тому ми прагнемо завжди дуже виважено підходити до всіх змін, які впроваджуємо.

Усім хочеться працювати швидше, якісніше, уникаючи при цьому якомога більше помилок. Саме для цього нам і необхідно працювати спільно. Було б добре, якби учасники фармринку не лише зустрічалися з нами та висловлювали свої побажання чи застереження, але й разом зі своїми експертами долучалися до роботи з Урядом та МОЗ — активніше працювали в робочих групах Міністерства, опрацьовували нормативно-правові акти на етапі громадського обговорення.

Учасникам ринку важливо збагнути, що їх досвід, знання є значущими, і саме це допоможе нам втілити якнайкраще ті ідеї, які ми вкладаємо у трансформацію галузі охорони здоров’я. Долучайтеся до спільної роботи і давайте змінювати правила так, щоб Україна стала тією омріяною країною, в якій ми хочемо лікуватися, жити та працювати, де соціально відповідальний бізнес розвивається, а пацієнти мають доступ до якісних, безпечних та ефективних лікарських засобів.

— Міністерством декларувалося, що в 2021 р. має бути запроваджено е-рецепт на лікарські засоби. Наскільки мені відомо, є навіть робоча група з цього питання. На якій стадії її робота та коли варто очікувати на таке важливе нововведення?

— Так, дійсно, при МОЗ створена і функціонує робоча група, яка розробляє стратегію поетапного впровадження ліків за е-рецептом. Нещодавно — 1 лютого поточного року — наказом МОЗ № 160 оновлено її склад.

Основною проблемою неконтрольованого відпуску лікарських засобів та самолікування є відпуск рецептурної групи препаратів з аптек без рецепта лікаря. Відповідні норми чинного законодавства передбачають, що рецептурні ліки підлягають відпуску виключно за виписаним рецептом, проте на практиці ці норми не виконуються, і ліки відпускають без рецепта. Вирішенням даної проблеми є впровадження електронного рецепта.

На сьогодні електронний рецепт ефективно працює при відпуску ліків, які підлягають реімбурсації за програмою «Доступні ліки». Ця система запрацювала з квітня 2019 р. і надає можливість лікарю виписати е-рецепт в електронній системі охорони здоров’я, пацієнту — отримати код рецепта, і за цим кодом провізор зможе переглянути е-рецепт та здійснити відпуск препарату з аптечного закладу.

Відповідно до даної практики електронного відпуску ліків, яка наразі успішно працює в системі реімбурсації, робочою групою розроблено план поетапного впровадження системи електронного рецептурного відпуску лікарських засобів, що попередньо цього року передбачає введення в дію дослідного етапу, під час якого буде впроваджено е-рецепт на препарати інсуліну, антибактеріальні лікарські засоби (антибіотики), лікарські засоби, що містять підконтрольні речовини (наркотичні, психотропні), та імуносупресивні лікарські засоби, а наступного року — поступовий перехід на відпуск за е-рецептом інших препаратів Rx-групи.

— Ще одна ініціатива із мені відомих — 2D-кодування лікарських засобів. Якщо я не помиляюся, це вже четверта спроба запровадити серіалізацію лікарських засобів в Україні. У чому сенс цієї ініціативи та щось вона дасть саме пацієнтові?

— Для повноцінного запуску цієї ініціативи в Україні необхідно врахувати особливості роботи системи кодування упаковок лікарських засобів, яка працює в Європі, привести у відповідність з вимогами європейських директив нашу нормативну базу та готовність до її реалізації всіх зацікавлених учасників фармацевтичного ринку.

Головним питанням на сьогодні є створення в Україні такої системи проведення моніторингу обігу лікарських засобів, на упаковки яких буде нанесено відповідне маркування 2D-кодом, щоб дана система відповідала європейським вимогам.

Саме тому даний підхід ґрунтовно вивчається Міністерством, при МОЗ створена робоча група, до складу якої включено представників державних органів та експертів фармацевтичного ринку. Ключовим завданням робочої групи є напрацювання дорожньої карти впровадження та функціонування системи маркування упаковок лікарських засобів 2D-кодом, гармонізовані з аналогічними підходами щодо даної ініціативи в існуючих практиках ЄС.

Звичайно, це поступовий процес, фармацевтичні виробники мають провести переобладнання ліній випуску лікарських засобів. 2D-кодування здійснюватиметься під час виробництва препаратів, відповідний код одразу вноситиметься в загальну систему, і шлях лікарського засобу можна буде відслідковувати від виробництва до аптеки і відпуску його кінцевому споживачу.

Таким чином, ми можемо чітко проконтролювати весь ланцюг обігу лікарського засобу, щоб в наших аптеках не було фальсифікованих препаратів.

— Трохи раніше ви зазначали, що наразі триває робота над врегулюванням електронної роздрібної торгівлі ліками. У цьому ключі виникає питання: дистанційна торгівля лікарськими засобами — добро чи зло? Та як вона має виглядати в українських реаліях?

— На мою думку, електронна роздрібна торгівля лікарськими засобами є необхідною для нашої країни, в першу чергу зважаючи на ситуацію з появою та поширенням у світі гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, в якій країна перебуває вже другий рік.

Усі ми знаємо, що ринок торгівлі лікарськими засобами через мережу Інтернет в Україні в останні роки був доволі розвиненим, так, значною частиною учасників ринку роздрібної торгівлі лікарськими засобами пропонувалася споживачу можливість придбання ліків безпосередньо через сайт з наступною їх доставкою кур’єром продавця або іншою особою (оператором поштового зв’язку, експрес-перевізником тощо).

Попит на лікарські засоби, що реалізуються через мережу Інтернет, постійно зростає, оскільки, по-перше, придбання ліків дистанційним способом зазвичай дозволяє споживачу заощадити час та кошти, по-друге, має бути тенденція до зростання інтернет-торгівлі в цілому. А існування неконт­рольованого сегменту ринку торгівлі лікарськими засобами є невигідним як для учасників такого ринку, так і для держави в цілому.

Тому на виконання Закону України від 17.09.2019 р. № 904-IX «Про внесення змін до статті 19 Закону України «Про лікарські засоби» щодо здійснення електронної роздрібної торгівлі лікарськими засобами» МОЗ спільно з Держлікслужбою працює над розробкою підзаконних актів, що врегулюють питання стосовно забезпечення населення лікарськими засобами та супутніми товарами з використанням інформаційно-комунікаційних систем дистанційним способом (електронна роздрібна торгівля лікарськими засобами), доставки лікарських засобів кінцевому споживачу.

— Обговорюючи фармацевтичну освіту та фармацевтичне самоврядування, як, на вашу думку, необхідно трансформувати підходи до профільних освітніх програм та чи потрібне фармацевтам професійне самоврядування?

— У питанні фармацевтичної освіти нагальним є затвердження Стандарту вищої освіти за другим (магістерським) рівнем вищої освіти підготовки здобувачів ступеня магістра в галузі знань 22 «Охорона здоров’я» за спеціальністю 226 «Фармація, промислова фармація», який наразі знаходиться у статусі проєкту.

Щодо відповідей на потреби сучасної фармації, то зокрема профільний заклад вищої освіти — Національний фармацевтичний університет — приділяє цьому значну увагу: здійснюються моніторингові дослідження ринку праці та за їх результатами формуються освітні пропозиції, створюються нові освітні програми.

Тільки за останні 2 роки портфель освітніх програм поповнено 10 авторськими програмами, у тому числі короткостроковими магістерськими, зокрема, управління охороною здоров’я та фармацевтичним бізнесом, менеджмент клінічних досліджень, косметологія, оцінка технологій охорони здоров’я. Університет працює у партнерстві з роботодавцями, гармонізуючи теоретичну підготовку здобувачів освіти із практичними аспектами роботи суб’єктів фармацевтичного ринку. Наразі актуальним залишається запровадження дуальної освіти та врегулювання післядипломної освіти, насамперед підготовки в інтернатурі.

Професійне самоврядування, безумовно, потрібне. Це світова практика, яка робить діяльність фахових спільнот системною, прозорою, чіткою. Необхідність професійної самоврядної організації фармацевтів безсумнівна, однак правове підґрунтя її створення потребує координації зусиль і продуктивного діалогу всіх зацікавлених сторін — заради того, щоб її функціонування стало ефективним.

— Яка основна стратегічна ціль Директорату на майбутнє?

— Якщо говорити загалом, то основним надбанням можна вважати те, що стандарти у сфері обігу лікарських засобів приведено у відповідність із сучасними міжнародними нормами.

Звичайно ж, основним нашим завданням як сьогодні, так і в майбутньому є те, щоб державна політика у фармацевтичному секторі охорони здоров’я, яку ми формуємо та реалізовуємо, враховувала інтереси кожного жителя України та захищала його конституційне право на здоров’я.

Ірина Бондарчук,
фото Сергія Бека

Коментарі

Клімов Олег Іванович 14.03.2021 7:16
Це єдиний в МОЗ України колектив професіоналів ,який відчуває всі проблеми сьогодення в фармацевтичному секторі системи охорони здоров'я ,але розправити їх " крила" не дає стара корупційно орієнтована система.Успіхів вам та наснаги. З повагою,о.Клімов

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті