«Розплата» карткою: як висока комісія за еквайринг шкодить економіці України?

Безготівкова оплата товарів та послуг — це дійсно зручно. Особливо важливим та цінним такий сервіс є в період епідемій та пандемій, коли дуже хочеться уникнути зайвого фізичного контакту з будь-чим. Проте, чи знали ви, що кожного разу, розраховуючись пластиковою карткою через спеціальний термінал, сплачуєте близько 1,8–2% з кожної операції? Так, в Україні найбільший розмір комісійної винагороди за еквайрингові послуги платіжних систем (та сама оплата карткою) серед країн колишнього СРСР. Сума винагороди за еквайринг у 5–7 разів перевищує розмір аналогічних ставок у країнах ЄС. І якщо ми хочемо гармонізувати наше законодавство з європейським і дотримуватися угоди про Асоціацію з ЄС, потрібно негайно законодавчо закріпити граничну ставку комісії за безготівкові банківські послуги.

ЕКВАЙРИНГ VS БІЗНЕС

Представники бізнесу неодноразово зверталися до регулятора банківської сфери щодо вирішення цього питання. Проте зниження ставок комісій з боку платіжних систем регулятор підтримує, а от зменшення міжбанківської комісії — ні. Між тим, саме інтерчейндж, тобто комісія, яка сплачується на користь банка-емітента, що випускає картки, та банка-еквайра, що обслуговує РОS-термінали, становить левову частку цієї суми. Якщо частка комісійної винагороди, яка сплачується на користь платіжних систем (Visa, Mastercard), становить до 0,5%, то міжбанківський збір сягає від 1,5% до понад 2%.

Згідно з інформацією, розміщеною на офіційному сайті Mastercard, — розмір комісії інтерчейндж під час розрахунку споживачів платіжними картами (Consumer Card Interchange Fees) в Україні може доходити до 2,4%. Між тим в європейських країнах, наприклад, в Італії, Бельгії, Австрії, Франції, Німеччині, Латвії, Болгарії, ставки міжбанківського збору становлять від 0,2% до 0,3%, (подекуди для сфери рітейлу — взагалі нульова), в Узбекистані — 0,75%, у Туреччині коливаються від 0,65% до 1,32%, у Республіці Білорусь — від 0,3 до 0,8%. У США інтерчейндж фіксований і становить 20 центів з операції.

В Україні, окрім високої ставки винагороди за еквайринг, явно порушується антимонопольне законодавство. Адже близько 70% послуг еквайрингу надають державні банки, а в цілому їх частка на ринку банківських послуг становить понад 50%. Також, за даними Національного банку України, в загальному обсязі операцій з використанням електронних платіжних засобів, виконаних системами роздрібних платежів на території України, частка карткових платіжних систем Mastercard і Visa становить 67% та 32% операцій відповідно.

Тобто, ці дві системи займають 99% ринку, що мало б зацікавити Антимонопольний комітет України. Проте впродовж багатьох років реакції з боку комітету немає — тож, мабуть, вже не варто й очікувати.

Ніхто не заперечує, що нинішні реалії диктують необхідність розрахунків cashless, тобто, зменшення контактів з готівкою. Такий підхід формує і нова «ковідна» реальність, і зручність та безпека. Нацбанк навіть рекомендував україн­ським громадянам зменшити контакти з готівкою, надаючи перевагу безготівковим розрахункам. Не дивно, що останнім часом стрімко зросла частка сплати карткою за товари та послуги.

І найцікавішим є те, що така надвисока комісія йде просто на оплату електронного обслуговування процесу розрахунків, що здійснюється автоматично, і не потребує значних витрат. Витрати ж на інкасацію є в десятки разів меншими, що викликає багато питань, адже саме обслуговування готівки має бути дорожчим. На відміну від електронних операцій, у процесі інкасації задіяно багато людей для перерахунку, охорони, здійснюються витрати на перевезення, логістику тощо.

Від кожної безготівкової транзакції банки та платіжні системи отримують близько 3%, і це при тому, що додатково суб’єкти господарювання змушені сплачувати щомісячну плату за обслуговування та утримання терміналів для безготівкових розрахунків. Такі «майже 3%» приносять банкам заробіток у близько 10 тис. грн, іноді й більше, на місяць за 1 торгову точку кожного суб’єкта господарювання.

А ДО ЧОГО ТУТ АПТЕКА?

Більшість покупок cashless здійснювалася у продуктових супермаркетах — 55%. Друге місце посідають аптеки — 7%. За інформацією Громадської спілки «Аптечна професійна асоціація України (АПАУ)», яка представляє більше 30% роздрібного сегмента фармринку, середня частка безготівкових розрахунків за лікарські засоби має тенденцію до збільшення.

Частка безготівкових розрахунків становить на сьогодні близько 45%, цей показник є знач­но нижчим, ніж у країнах ЄС. Ця частка потроху зростає й в Україні, проте не варто забувати про те, що це відбувається примусово — рітейлери законодавчо зобов’язані приймати платіжні картки, не зважаючи на збитки.

Безперечно, розрахунки карткою зручніші, безпечніші, і так роблять у всьому цивілізованому світі. Проте розрахунки cashless не мають перетворюватися на hopeless — тобто, безнадійні, як для бізнесу, так і для споживачів.

Так, витрати бізнесу на оплату комісії за безготівкові розрахунки упродовж 5 років зросли уп’ятеро — з 11 до понад 22 млрд грн. Натомість оператори платіжних систем у порівнянні з 2016 р. збільшили свої щорічні доходи удвічі. Попри це вони не знизили вартість торговельного еквайрингу.

Найгірше в цьому те, що висока комісія за еквайрингові послуги безпосередньо впливає на вартість ліків та товарів, підвищуючи їх ціну для споживачів. Кожен, хто проводить карткові розрахунки, автоматично сплачує комісію 2–3%, яка вже включена до вартості товарів. І навіть якщо люди розраховуються готівкою, вони не платять менше. Адже ціна на еквайринг вже включена до вартості продукції. А враховуючи те, що кешбек (тобто відшкодування частки сплаченої суми) пропонують далеко не всі фінустанови, ці 2–3% зазвичай є чистим доходом банків.

Тому існує велика потреба найближчим часом прийняти законопроєкти, що здатні врегулювати проблему високих тарифів комісійної винагороди за послуги еквайрингу та привести їх у відповідність з європейськими стандартами.

У Верховній Раді України вже зареєстровано кілька відповідних проєктів законів, що передбачають законодавче закріплення поступового (для уникнення негативних наслідків для банків) зменшення комісії за еквайринг і розміру інтерчейнджу за кожну транзакцію шляхом встановлення максимального граничного розміру до 0,9% та 0,5% відповідно.

Прийняття законопроєктів щодо зменшення ставок еквайрингу і розміру інтерчейнджу (законопроєкти № 4178 (альтернативний законопроєкт № 4178-1) або внесення відповідних змін до проєкту закону № 4364, до якого подали правки щодо врегулювання надвисоких тарифів за платіжні послуги багато народних депутатів, сприятиме:

1) зниженню фінансового навантаження на бізнес;

2) зниженню вартості товарів для кінцевого споживача;

3) імплементації положень Регламенту ЄС від 29.04.2015 р. № 2015/751 у національне законодавство в частині ставок комісій за еквайринг та інтерчейндж (на виконання Угоди про асоціацію з ЄС);

4) збільшенню кількості POS-терміналів;

5) прискоренню темпів розвитку електронної торгівлі лікарськими засобами;

6) зменшенню готівкового обігу, що може попередити розповсюдження вірусів і хвороб через купюри.

Аптечна професійна асоціація України підтримує всі ці законодавчі ініціативи та закликає всіх народних депутатів проголосувати за них.

Володимир Руденко,
директор ГО «Аптечна професійна асоціація України»,
член Української ради бізнесу

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті