Як ДП «Медичні закупівлі України» проводитиме державні закупівлі–2021?

Державне підприємство «Медичні закупівлі України» (ДП «МЗУ») 25 березня провело онлайн-захід із постачальниками ліків та медичних виробів, які планують брати участь у тендерних процедурах підприємства «Державні медичні закупівлі–2021: ключові аспекти організації та проведення процедур». Під час заходу учасники обговорили результати проведених ДП «МЗУ» закупівель ліків та медичних виробів за 2020 р., специфіку процедур закупівлі 2021 р. за напрямами, які доведені до підприємства, а також про виконання договорів та процедуру звітування.

Арсен Жумаділов, генеральний директор ДП «МЗУ», представив моніторинговий звіт за результатами закупівель 2020 р. та розповів про специфіку планування закупівель у поточному році.

Спершу очільник підприємства нагадав, що ДП «МЗУ» — це єдина національна агенція, що забезпечує централізовану закупівлю лікарських засобів та медичних виробів за кошти державного бюджету. Підприємство було створено для того, щоб розмежувати дві важливі функції:

1. Допомога у формуванні політики Міністерством охорони здоров’я (МОЗ) України в частині формування номенклатури ліків та медичних виробів, які будуть закуповуватися, тощо.

2. Реалізація цієї політики в частині проведення тендерних процедур закупівель за програмами, закупівлі за якими здійснює ДП «МЗУ».

У 2020 р. підприємство було уповноважене на здійснення закупівель за 14 з 38 напрямів державних програм МОЗ України, зокрема закупівлі засобів індивідуального захисту, експрес-тестів, ліків та обладнання, що використовуються для протидії COVID-19, автомобілів швидкої медичної допомоги та вакцин проти коронавірусної інфекції, та розвивало каталоги ProZorro Market.

А. Жумаділов зазначив, що у 2020 р. за 14 напрямами було закуплено 374 позиції. Для цього було проведено 831 процедуру оголошення тендерів, а сума укладених договорів сягнула показника 4,7 млрд грн. Водночас за 109 напрямами закупівлі не відбулися, а очікувана вартість оголошених тендерів, що не відбулися, становила 865,3 млн грн.

Також підприємством було досягнуто економії коштів на суму 1,08 млрд грн, або 21,5% суми виділених коштів. Найбільша економія у відсот­ковому вираженні була досягнута у межах закупівель ліків за такими напрямами:

  • дихальні розлади новонароджених,
  • закупівлі антирезусного імуноглобуліну,
  • онкопрепарати,
  • ліки від гемофілії тощо.

В абсолютних числах більше половини досягнутої економії становить економія на закупівлях ліків для боротьби з онкологічними захворюваннями. За словами генерального директора, серед учасників, які знизили вартість пропозиції, переважно виробники. Це може бути спричинене тим, що виробникам простіше приймати рішення відносно зниження цін. 1-ше місце за сумами укладених договорів серед учасників тендерних процедур займає компанія Baxalta GmbH, яка є безпосереднім виробником медичних товарів, а також нерезидентом. Сума підписаних договорів з нерезидентами становить 2,2 млрд грн (55% усіх контрактів) та з резидентами — 1,8 млрд грн (45%).

Щодо закупівель у 2021 р., ДП «МЗУ» здійснюватиме їх вже за 19 напрямами. У межах цих напрямів передбачено закупівлі за 603 позиціями, наразі підприємство вже має паспорт бюджетної програми, який затверджено МОЗ.

А. Жумаділов наголосив, що Міністерством також мають бути доведені до підприємства медико-технічні вимоги за кожною позицією, яка закуповуватиметься, та кількість товарів до закупівлі за рештою напрямів. Окремо він наголосив на стандартах дотримання антикорупційної політики та кодексу професійної етики як з боку команди ДП «МЗУ», так і з боку учасників процедур.

Підсумовуючи очільник державного підприємства зауважив, що закупівлі до підприємства у 2020 р. було доведено зі значною затримкою, що також вплинуло на результати проведених закупівель. «У процесі закупівель ДП «МЗУ» — лише одна із ланок процесу. Не менш важливими його елементами є МОЗ, система ProZorrо, інші дотичні структури. Якщо одна із структур зволікає, суттєво загальмовуються та ускладнюються процеси для всіх інших членів команди», — наголосив спікер.

Деталізувала інформацію про тендерні процедури: їхні види, терміни та етапи проведення, а також розповіла про зміни, що були внесені до тендерної документації порівняно з 2020 р., Дар’я Пахомова, начальник відділу публічних закупівель ДП «МЗУ».

Відкриті торги — це одна з головних та найчастіше вживаних процедур закупівель. Основ­ними етапами проведення закупівель при відкритих торгах є:

  • оголошення закупівлі/початок прийому пропозицій (подача пропозицій: технічної, кваліфікаційної та цінової частини),
  • завершення прийому пропозицій. На цьому етапі також розпочинається прекваліфікація учасників,
  • визначення учасників аукціону за технічними та кваліфікаційними вимогами,
  • проведення безпосередньо аукціону,
  • визначення переможця та укладання з ним договору,
  • завершальним етапом є виконання договору.

Обговорюючи ключові етапи та строки тендерних процедур, Д. Пахомова зазначила наступне. Період подання пропозицій — не пізніше ніж за 30 днів до кінцевого строку подання тендерних пропозицій, після чого відбувається етап прекваліфікації учасників, в якому проведення оцінки тендерних пропозицій має відбутися у строк, що не перевищує 20 робочих днів. Надалі відкриваються всі документи постачальника, окрім цінової частини, також проводиться розгляд всіх документів постачальників, що відкрилися на прекваліфікацію.

Варто зауважити, що цінова частина пропозицій відкривається після аукціону.

 

Аукціон призначається не раніше ніж через 5 днів після прекваліфікації та визначається автоматично електронною системою закупівель ProZorro. Після проведення аукціону система автоматично формує повідомлення про намір укласти договір.

Завантаження документів переможцем також є основним етапом та має відбутися у строк, що не перевищує 10 днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель. Доповідач акцентувала увагу, що вказаний термін у 10 днів є календарним, тобто враховуються і вихідні дні.

Наступним етапом є укладання договору. Замовник укладає договір не раніше ніж через 10 днів після оприлюднення повідомлення про намір укласти договір, і не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір. Строк може продовжуватися до 60 днів, однак за умови обґрунтування.

Найпоширенішими підставами для відхилення пропозиції в електронній системі ProZorro є:

1. Досвід виконання аналогічного за предметом закупівлі договору та підтвердження факту постачання. Учасниками надавалися листи-відгуки замість договорів або документи, які надавалися на підтвердження факту постачання, неможливо було ідентифікувати з договором.

2. Надання не всіх документів, викладених українською мовою.

3. Документальне підтвердження повноважень щодо підпису документів тендерної пропозиції. Учасниками надавалася довіреність, видана на ім’я представника, без зазначення займаної посади згідно зі штатним розписом учасника або згідно з трудовим договором/контрактом.

4. Вимоги щодо реєстрації лікарських засобів (інструкція, сертифікат GMP тощо). Надавалися документи у складі тендерної пропозиції без засвідчення підписом та печаткою (за наявності) заявника/виробника такого лікарського засобу або уповноваженого ним представника (за умови надання в складі тендерної пропозиції учасника документів, що підтверджують повноваження цього представника).

5. Виправлення невідповідностей в документах, поданих учасником, протягом 24 год.

Юлія Івахненко, заступник генерального директора ДП «МЗУ», представила основні положення договору про закупівлю та зміни, які були внесені порівняно з редакцією 2020 р.

При укладанні договору про закупівлю продукції передбачається 2 опції здійснення оплати — післяоплата за доставлену продукцію протягом 30 банківських днів з моменту підписання відповідної видаткової накладної та/або акта приймання продукції та передоплата за умови отримання банківської гарантії.

Серед змін, які були внесені у договір:

— переглянуто ціну продукції з огляду на кратність упаковки. У проєкті договору враховано можливість перегляду загальної ціни продукції, у тому числі ціни за одиницю продукції з огляду на необхідність приведення обсягів продукції до кратності упаковки;

— переглянуто ціну з огляду на зміну курсу гривні. Передбачено 2 опції для перегляду ціни продукції у випадку зміни курсу гривні до іноземної валюти:

  • у разі здійснення післяоплати за поставлену продукцію різниця 3% враховується між курсами, встановленими Національним банком України (НБУ) на дату аукціону та дату подання постачальником повідомлення про поставку,
  • у разі здійснення 100% передоплати різниця 3% враховується між курсом, встановленим НБУ на дату аукціону, та курсом на Міжбанку на дату купівлі іноземної валюти;

— переглянуто формулу перерахунку. Враховано пропозицію ринку щодо переходу від розрахунку індексації вартості продукції до пропор­ційного перерахунку вартості залежно від коливань курсу гривні до іноземної валюти;

— розширено перелік допустимих варіантів надання банківської гарантії, повернення авансового платежу та додано формулу автентичного SWIFT-повідомлення, що направлятиметься обслуговуючим банком постачальника до обслуговуючого банку замовника;

— наявність електронного кабінету постачальника. З 2021 р. більшість комунікацій з постачальником продукції проходитиме через його електронний кабінет;

— передбачено антикорупційне застереження. З метою ознайомлення постачальника з антикорупційною політикою ДП «МЗУ» в його елект­ронному кабінеті буде створено розділ «Антикорупційна політика», де буде забезпечено доступ до необхідної документації та проходження відповідного навчання.

Ю. Івахненко також зауважила, що порівняно з минулим роком буде розширено можливість для постачальників брати участь в торгах з незареєстрованими лікарськими засобами. Наразі відповідно до постанови КМУ від 03.02.2021 р. № 82 МОЗ формуватиме виключний перелік ліків, які є незареєстрованими, але які можуть ввозитися на територію України в результаті проведених ДП «МЗУ» закупівель.

Такий перелік формуватиметься за:

  • міжнародними непатентованими назвами,
  • МОЗ прийматиме рішення про погодження та рекомендацію щодо включення незареєстрованих ліків у відповідний перелік або про відмову у погодженні;
  • протягом 10 робочих днів з дати прийняття рішення та за результатами проведення громадського обговорення МОЗ подаватиме до Кабінету Міністрів сформовані пропозиції.

У такий перелік потраплятимуть ліки, які застосовуються в одній із таких країн: США, Канада, Швейцарія, Японія, Австралія, або за централізованою закупівлею у країнах Європейського Союзу; якщо в Україні відсутні альтернативні засоби для профілактики та/або лікування відповідних захворювань; потреба у таких ліках є обмеженою, тобто лікарський засіб передбачений для незначної кількості пацієнтів.

Про поставки лікарських засобів та сфери відповідальності замовника, постачальника та контрагента, який надає логістичні послуги, розповів Олександр Пономарьов, керівник відділу логістики ДП «МЗУ». За його словами, протягом 14 календарних днів з моменту підписання договору в електронному кабінеті постачальника, створеному в інформаційно-аналітичній системі замовника, перший надає графік поставки продукції в цілому або її окремих партій. Потім не менше ніж за 30 календарних днів до дати поставки, але у межах строку дії договору, одночасно засобами електронної пошти та шляхом заповнення елект­ронних форм у кабінеті постачальника подається повідомлення про поставку, форма якого затверджена у додатку до договору про закупівлю.

У подальшому не менше ніж за 10 робочих днів до дати запланованої відправки продукції постачальник зобов’язаний надати засобами електронної пошти скановані копії супровідних документів, які вказані у договорі, а також заповнити відповідну форму в електронному кабінеті постачальника.

Після отримання орієнтовного графіку поставки продукції замовник фіксує надані постачальником відповідні дати та кількість продукції для подальшого планування процесу логістичного забезпечення.

Протягом 2 робочих днів після отримання повідомлення про поставку замовник підтверджує постачальнику свою готовність прийняти поставку або надає свої зауваження.

Без отримання від замовника підтвердження про готовність прийняти поставку постачальник не має права відправляти продукцію.

Протягом 3 робочих днів після отримання супровідних документів замовник перевіряє їх та підтверджує готовність прийняти продукцію або надає свої зауваження, які надсилаються засобами електронної пошти та відображаються в електронному кабінеті постачальника.

О. Пономарьов наголосив, що у разі надання замовником зауважень до наданих раніше постачальником документів або відомостей, що вказані в них, постачальник не має права відправляти продукцію.

Прострочення поставки із зазначених причин вважається простроченим з вини постачальника.

Після погодження всіх формальностей та документів наступним йде етап приймання товару. Після прибуття продукції на склад замовника контрагент розвантажує продукцію від імені замовника, підписує товарно-транспортну накладну або міжнародну товарно-транспортну накладну та отримує товаросупровідні документи.

Один екземпляр підписаної товарно-транспортної або міжнародної товарно-транспортної накладної повертається постачальнику, що є підтвердженням доставки продукції на склад замовника.

Після надходження продукції на склад контрагент здійснює вхідний контроль якості шляхом проведення візуального огляду товару (зовнішній вигляд, цілісність та неушкодженість пакування тощо), повного кількісного контролю-перерахунку, перевірки товаросупровідних документів, дотримання умов температурного режиму під час транспортування та за умови наявності підстав, визначених у договорі, лабораторного аналізу/випробувань продукції.

Вхідний контроль якості здійснюється протягом 10 робочих днів без урахування терміну, відведеного для лабораторного аналізу/випробувань продукції (у разі його проведення). У випадку виявлення підстав для проведення лабораторного аналізу замовник повідомляє постачальнику про необхідність надання Методів контролю якості (МКЯ), затверджених постановою КМУ від 26.05.2005 р. № 376. Постачальник, у свою чергу, протягом 1 робочого дня надає замовнику такі МКЯ.

Після отримання документів замовник узгоджує з лабораторією інформацію щодо МКЯ та повідомляє постачальнику дані про кількість зразків та робочих стандартів, необхідних для проведення лабораторного аналізу.

Зразки відбираються контрагентом з партії продукції, що постачається, а робочі стандарти надаються постачальником протягом 15 календарних днів від дати відповідного повідомлення замовника.

Стосовно документального оформлення приймання товару О. Пономарьов відмітив, що за результатами вхідного контролю якості контрагент надає замовнику висновок про прийняття вантажу, а також товаросупровідні документи на продукцію, отримані від постачальника.

Після отримання документів від контрагента замовник перевіряє правильність складання ним документів, підписує зі свого боку документи, які є предметом взаємовідносин між замовником та контрагентом.

У разі проведення лабораторного аналізу, для якого відібрано зразки продукції з партії, що постачається, постачальник надає замовнику відкориговану видаткову накладну та/або акт прийому продукції.

Якщо висновок, який було складено за результатами здійснення вхідного контролю якості, буде позитивним, замовник підписує документи, які є предметом взаємовідносин між замовником та постачальником, зокрема видаткові накладні та/або акт приймання продукції, та передає їх постачальнику.

Альона Жужа, начальник відділу виробничої аналітики та ІТ, повідомила про роботу новоствореного електронного кабінету постачальника та особливості звітування в рамках виконання договору в інформаційно-аналітичній системі державного підприємства MedData. Для звітування в межах виконання договору наявні 5 форм звітності, з яких 3 заповнюються постійно та 2 мають оглядову функцію. Відтак робота у кабінеті постачальника розпочинається з моменту отримання замовником наміру про укладення договору. У разі прийняття наміру про укладення договору протягом 14 днів після його укладання постачальник направляє попередній графік постачання продукції у формі «Укладення договору», що є першим документом, який подається до ДП «МЗУ». Потім за 30 днів до постачання відповідної продукції необхідно поінформувати замовника щодо майбутньої поставки.

У формі «Укладення договорів» за кожною поставкою окремо заповнюється позиція. Після отримання погодження ДП «МЗУ» надасть свої коментарі стосовно її погодження або ж відхилення.

За 14 днів до поставки продукції вноситься відповідна інформація та підвантажуються необхідні документи для постачання. Раніше документи надсилалися засобами електронної пошти, наразі вони підвантажуються в кабінеті постачальника.

Логістичний центр підприємства перевіряє всі документи та за кожним з них надає зворотній зв’язок.

ПИТАННЯ ВІД УЧАСНИКІВ

У ході онлайн-зустрічі активно ставили питання спікерам. Зокрема, звучало питання про наявність точної інформації про оголошення закупівель та кількість одиниць, що закуповуватимуться за програмою онкогематології за кошти державного бюджету 2021 р.

Відповідаючи на це питання, А. Жумаділов зазначив, що наразі жодної інформації за напрямами як дитячої, так і дорослої онкології немає, також немає точних даних і про кількість одиниць, які будуть закуповуватися.

Від надходження тієї чи іншої інформації та наявності медико-технічних вимог залежатиме, коли розпочнуться закупівлі в цілому.

Коментуючи, чи ведеться наразі робота щодо надання ДП «МЗУ» статусу централізованої закупівельної організації відносно локальних (регіональних) закупівель, очільник підприємства зауважив, що це вже відбулося відповідним розпорядженням Уряду.

У той же час таке рішення не уповноважує підприємство на право надавати закупівельні послуги регіональним замовникам у межах відкритих торгів.

Пояснюючи, чи є можливість імпорту лікарських засобів для орфанних захворювань в міжнародному пакуванні (у випадку якщо тільки пакування зареєстровано українською мовою) та який документ це регулює, О. Пономарьов підкреслив, що відповідно до вимог Закону України «Про лікарські засоби» передбачено ввезення ліків у міжнародному пакуванні шляхом їх закупівлі ДП «МЗУ» у випадку, якщо вони зареєстровані відповідно до ст. 9-1 вказаного закону.

Отже, якщо лікарський засіб зареєстрований за процедурою реєстрації, передбаченої для закупівлі особою уповноваженою на здійснення закупівель, такі лікарські засоби можуть бути ввезені в міжнародному пакуванні.

Але якщо ліки вже зареєстровані в українському пакуванні відповідно до ст. 9 закону, вони не можуть бути поставлені у міжнародному пакуванні, оскільки дана вимога не передбачена чинним законодавством.

У разі поставки лікарського засобу в такому пакуванні необхідно здійснити реєстрацію або внести зміни до реєстраційного досьє в частині реєстрації додаткового пакування.

При цьому О. Пономарьов зазначив, що відповідно до вимог українського законодавства якщо лікарський засіб є зареєстрованим, відповідне маркування цієї упаковки, а також графічне її зображення теж є зареєстрованими та подаються разом з матеріалами реєстраційного досьє.

Відтак перед тим, як здійснювати постачання, варто потурбуватися про реєстрацію окремої упаковки для уникнення незручностей в майбутньому.

Оксана Миронюк,
фото надані ДП «МЗУ»

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті