Економіка, «корона», експортні можливості, ринкові тренди: у фокусі косметичні та дезінфекційні засоби

Головні економічні тренди в світі та Україні 2021–2022

У 2021 р. економіка України відновлюється після спаду минулого року, зумовленого початком пандемії коронавірусу. Як зазначив Роман Черепаха, інвестиційний директор Horizon Capital, основ­ними драйверами зростання є збільшення приватного споживання, значний попит на товари українського експорту, а також пожвавлення інвестиційної діяльності підприємств. Сприятливим фактором також є стрімке збільшення кількості вакцинованих від COVID-19 осіб — поширення вакцинації дасть змогу швидше відновитися сектору послуг та пасажирських перевезень — хоча за обсягами вакцинації Україна все ж значно відстає від багатьох розвинених країн, зокрема через антивакцинаторські настрої.

Незважаючи на «просідання» в економічному зростанні, у 2020 р. світові рейтинги України покращилися: в рейтингу Світового банку легкості ведення бізнесу «Doing Business» Україна піднялася на 7 пунктів до 64-го місця, а в Global Innovation Index зайняла 45-те місце (серед 131 країни).

Активність на глобальному ринку M&A у 2020 р. була найнижчою за останні 5 років. Ситуація в Україні повторює глобальний тренд. Транзакції у сфері охорони здоров’я та фарміндустрії становлять 3% за обсягами (проти 7% у 2019 р.) та 1% за вартістю (проти 4% у 2019 р.) усього ринку M&A в Україні. Однак останнім часом намітився позитивний тренд, й інтерес інвесторів до активів зростає.

Слід зазначити, що минулого року компанія Horizon Capital інвестувала 5 млн дол. США в український сервіс Liki24, що надає послуги пошуку та доставки ліків, косметики, дезінфекційних засобів та інших товарів аптечного асортименту. А також придбала частку в компанії MakeUp — одному з найбільших інтернет-ритейлерів у бьюті-сфері в Україні.

Настрої бізнесу на 2021 р., як зазначив спікер, обережно оптимістичні. За даними дослідження Американської торговельної палати (American Chamber of Commerce), 60% компаній очікують збільшення доходів у 2021 р., 39% — збільшення інвестицій, 32% — збільшення кількості працівників. Одними з найбільших змін у веденні бізнесу є впровадження гібридного робочого середовища, діджиталізація робочих процесів. Серед найбільших перешкод для ведення бізнесу в Україні називають недосконалість судової системи, корупцію та відсутність чіткого плану реформ.

Очікується, що на початку 2022 р. рівень інфляції, безробіття та ВВП нормалізуються. Інфляція може сягнути піку восени поточного року, а потім почне знижуватися. У 2022 р. індекс інфляції може сягнути 5–6,2%. Ситуація на ринку праці поліпшуватиметься на фоні відновлення економіки. У 2021 р. прогнозується зниження рівня безробіття до 9,1%, а в 2022 р. — до 8,5%. Приріст ВВП України у 2022 р. може становити 3,8–4%.

Ринок косметичних та дезінфекційних засобів: аптечний сегмент

Важливим каналом реалізації косметичної продукції та дезінфекційних засобів є аптечний ритейл. Не секрет, що окрім основної аптечної категорії — лікарських засобів — в аптеці можна знайти досить широкий асортимент товарів догляду за тілом, ротовою порожниною, шкірою, волоссям, засобів гігієни тощо. Певні косметичні бренди позиціонуються як дермокосметика, космецевтика та реалізуються в аптечних закладах. Олег Добранчук, керівник аналітичної служби компанії «Proxima Research», окреслив ситуацію на аптечному ринку косметики та дезінфекційних засобів України.

За підсумками 8 міс 2021 р., роздрібний фармринок України продемонстрував приріст порівняно з аналогічним періодом попереднього року на рівні 22% у грошовому вираженні. У категорії «косметика» зафіксовано +17%. Обсяги продажу дезінфекційних засобів зменшилися майже вдвічі (-51%), що може бути пов’язано з тим, що антисептики та санітайзери дуже доступні за межами аптек (їх можна придбати у будь-якому супермаркеті або на автозаправній станції).

Частка косметики становить 3,5% аптечного продажу у грошовому вираженні, дезінфекційних засобів — менше 1%.

Вартість косметичної продукції значно ва­ріює. Середньозважена вартість 1 упаковки становить 87,6 грн, що можна порівняти з таким самим показником в сегменті лікарських засобів (100,8 грн) та дієтичних добавок (98,7 грн). Драйвером зміни ціни на косметику виступають вітчизняні товари. Приріст середньозваженої вартості 1 упаковки косметичного засобу вітчизняного виробництва становить 13%, зарубіжного — 3%. В обсягах аптечного продажу в грошовому вираженні переважає зарубіжне виробництво, в натуральному — віт­чизняне. Частка високовартісної (більше 100 грн за упаковку) косметики зростає як у грошах, так і упаковках. Лідерами продажу в грошовому вираженні є косметичні засоби для здоров’я, засоби догляду за порожниною рота, засоби для тіла, інтимної гігієни, дитяча косметика, засоби догляду за проблемною шкірою. За географією найбільше обсягів продажу сконцентровано в Києві та Київській обл. (23,5%). Значна частка також припадає на Одеську (11%), Харківську (9,1%), Львівську (8,9%) та Дніпропетровську (7,5%) області. Найбільшими дистриб’юторами є БаДМ, Оптіма-Фарм та Космед.

У категорії дезінфекційних засобів середньозважена вартість 1 упаковки становить 48,1 грн. Порівняно з попереднім роком середньозважена вартість 1 упаковки зарубіжних товарів знизилася на 8%, в сегменті вітчизняних зафіксовано приріст на 1%. Обсяги продажу вітчизняних товарів превалюють над зарубіжними як в грошах, так і в упаковках. За ціновими категоріями переважає середньовартісна ніша (22–100 грн за упаковку). Левову частку ринку дезінфекційних засобів формують Київ та Київська (20,7%), Одеська (10,3%), Харківська (8,8%), Дніпропетровська (6,6%), Львівська (6,2%) області. Рейтинг дистриб’юторів очолюють Аметрін ФК, Lysoform та Вік-А.

«Корона» і ми: міфи, страхи та сподівання лікарів і пацієнтів

Вікторія Співак, директор з маркетингу та продажу компанії «MDM», представила результати маркетингового дослідження, проведеного серед лікарів (243 терапевтів/сімейних лікарів) та 350 звичайних громадян України у серпні цього року.

Більшість респондентів в аудиторії лікарів вважають, що COVID-19 значно небезпечніший за інші респіраторні вірусні захворювання, у тому числі грип. 60% лікарів вважають, що небезпечність хвороби оцінена правильно, 23% — занижена, 17% — перебільшена. Думки, що небезпека значно перебільшена, притримуються 39% громадян. На відміну від лікарів, громадяни менше переживають через COVID-19.

68% лікарів перехворіли на COVID-19. Серед громадян даний показник становить 40%. Більшість перенесли захворювання в легкій та середній формі.

40% лікарів вважають, що ймовірність захворіти для тих, хто ще не хворів «короною», є високою. 39% громадян вважають, що це малоймовірно.

Лікарі з великим потоком пацієнтів загалом частіше стикаються з випадками повторної захворюваності на коронавірусну інфекцію. Чим більше практики — тим впевненіший і сміливіший лікар. Частка пацієнтів, що перехворіли COVID-19 та інфікуються повторно, становить не більше 10% від усіх перехворілих.

У більшості випадків COVID-19 діагностують за допомогою лабораторного тесту, однак є випадки, коли діагноз встановлюють без тесту, лише на підставі симптомів.

Серед лікарів 43% готові пройти тест після контакту з носієм COVID-19. Серед громадян даний показник становить 53%. Основні «мотиватори» лікарів — родина та друзі, які очікують на такий вчинок, загроза штрафів, відповідальність як громадянина (захистити інших людей). Пацієнтів, окрім вищезазначених причин, мотивує бажання отримати допомогу у випадку позитивного результату, а також усвідомлення, що це може допомогти зупинити поширення хвороби. Неготовність тестуватися після контакту з носієм COVID-19 найчастіше пояснюють тим, що це коштує грошей, це нічого не змінить, немає довіри до надійності результатів, а також страхом інфікуватися у місці проведення тестування.

66% лікарів вважають, що вакцина може допомогти контролювати поширення COVID-19, при цьому 70% вже вакцинувалися та 23% — готові це зробити. Серед громадян згодні з вищеза­значеним твердженням 69%, при цьому особисто вакцинувалися лише 36%, 23% — готові це зробити і 41% — не готові вакцинуватися, оскільки немає довіри до ефективності та якості, вакцини недостатньо вивчені, є страх перед ускладненнями/побічними реакціями. Враховуючи ці дані, нам дуже складно буде досягнути колективного імунітету.

Серед респондентів, що вже вакцинувалися або готові це зробити, 14% лікарів та 16% громадян пішли на це вимушено. У загальній виборці опитаних більшість переконана, що вакцинація має бути добровільною. 35% громадян та 10% лікарів підтримують примусову вакцинацію.

Державна підтримка експорту косметичних та дезінфекційних засобів

Андрій Литвин, заступник директора ДУ «Офіс з розвитку підприємництва та експорту», поділився даними щодо торгівлі дезінфекційними та косметичними засобами. За підсумками 9 міс 2021 р. в категорії «санітайзери» обсяги експорту зменшилися на 70,1%, а імпорту — збільшилися на 21,3%. У сегменті «парфуми та туалетні води» приріст експорту становив 83,7%, імпорту — 38,2%. У категорії «догляд за шкірою та декоративна косметика» обсяги експорту збільшилися на 49%, імпорту — на 28,6%.

У галузі косметичних та дезінфекційних засобів імпорт значно перевищує експорт, тому важливим завданням є розвиток експорту вітчизняних товарів. Чим держава може в цьому допомогти?

А. Литвин розповів про основні напрямки надання допомоги Офісом з розвитку підприємництва та експорту. Послуги надаються на базі Єдиного експортного вебпорталу (export.gov.ua), реалізованого на платформі «Дія». Щоб скористатися послугами, спочатку необхідно пройти реєстрацію та тест, який допоможе оцінити готовність до зов­нішньоекономічної діяльності та визначити компетенції, яких бракує.

Експортний консалтинг. Рекомендації надаються автоматично відповідно до результатів тесту на готовність до експорту. Користувачі також отримують доступ до гайдів — корисної інформації, яка стане в нагоді при підготовці до експортної діяльності, у тому числі у зв’язку з можливістю українських компаній брати участь у публічних закупівлях країн — учасниць Угоди СОТ про державні закупівлі (Government Procurement Agreement — GPA).

Освіта для експортерів. Розроблено освітні вебінари для пріоритетних секторів економіки щодо основ експортної діяльності, аналізу ринків та пошуку партнерів. Є освітні події та програми у сфері сприяння експорту, спрямовані на зміцнення навичок та компетенцій, необхідних для участі в міжнародній торгівлі.

Аналітика та дослідження. На платформі пуб­лікуються інформація щодо країн та ринків, умов доступу та бізнес-культури, секторальні огляди.

Пошук партнерів. Офіс з розвитку підприємництва та експорту є членом консорціуму Європейської мережі підприємців (Enterprise Europe Network — EEN). Це інформаційна онлайн-мережа, що дозволяє здійснювати пошук партнерів у ЄС та за його межами (у 68 країнах світу). Також у вересні Офіс з розвитку підприємництва та експорту запустив міжнародну версію Єдиного експортного вебпорталу, яка містить Каталог українських експортерів — верифіковану базу контактів українських компаній, які бажають знайти партнерів за кордоном — для налагодження прямих бізнес-контактів між іноземними компаніями та українськими виробниками товарів і послуг.

У наступних публікаціях ми продовжимо висвітлення 2-го Українського форуму операторів ринку косметичної продукції. Незабаром читайте про технічне регулювання косметичної продукції та державну реєстрацію дезінфекційних засобів в Україні: реальний стан, виклики та очікування 2022 р.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!