Як дезінформація впливає на сферу охорони здоров’я?

В інформаційному агентстві «Укрінформ» 5 листопада відбулася дискусія на тему «Дезінформація у сфері охорони здоров’я. Чи впливає пропаганда на вакцинацію?». У ході дискусії обговорювалися питання поширення дезінформації у сфері охорони здоров’я та те, як вона впливає на вакцинальну кампанію в країні. Серед запрошених учасників були Вікторія Романюк, заступник головного редактора проєкту StopFake, Марія Сагайдак, керівник відділу Центру стратегічних комунікацій, Володимир Біруля, радник міністра охорони здоров’я України, Мирослава Маркова, аналітик проєкту VoxCheck, та Ігор Соловей, керівник Центру стратегічних досліджень та інформаційної безпеки, а також модератор заходу.

Володимир Біруля розпочав дискусію, зазначивши, що неправдива інформація, яку люди «споживають» сьогодні, зокрема про вакцинацію, завтра може призвести до реальних летальних випадків. Він також повідомив, що Міністерство охорони здоров’я України за допомогою різних моніторингових інструментів відслідковує ті фейкові новини, які постійно публікуються різними джерелами інформації, та намагається якнайшвидше їх спростовувати. Для цього формується бібліотека знань щодо вакцинації на сайті відомства. «Однак не завжди процес «антифейк» є ефективним. Тому потрібно поступово призвичаювати людей до критичного мислення та пояснювати в цілому, як відрізнити фейкову інформацію від істинно правильної та як нею користуватися», — зауважив спікер.

Уся інформаційна кампанія щодо вакцинації з перших її днів, ще до того моменту, коли в Україну були поставлені перші вакцини проти COVID-19, була побудована саме з опорою на достовірні джерела — результати досліджень. Радник міністра наголосив, що жодні дані, які надає МОЗ, не є вигаданими.

Також спікер поінформував, що минулого тижня Міністерство за допомогою даних моніторингу вивантажило 210 тис. згадок із соціальних мереж щодо можливості підробки документів про вакцинацію. Відповідні дані були передані до правоохоронних органів для вжиття подальших заходів.

В. Біруля наголосив, що вакцинація рятує життя, і це факт. Завдяки їй людство побороло віспу та багато інших інфекційних захворювань. Щодо вакцин проти COVID-19, поширюється багато інформації про те, що їх розробили надто швидко, що є незвичним для процесу виготовлення вакцин від інфекційних хвороб, який зазвичай триває роками. Спікер на це зауважив, що зараз вся увага світу та наукової спільноти особливо прикута до розробки та використання цих фармацевтичних препаратів.

«Якби ще 10 років тому ми використовували б мРНК вакцини, векторні технології та технології інактивованих вірусів для виробництва вакцин, можливо, зараз ми б не мали глобальної пандемії COVID-19 та інших епідемій у минулому. Однак швидка розробка вакцини проти цієї хвороби — це показник розвитку наукових технологій», — підкреслив спікер.

Щодо інформаційної кампанії про вакцинацію від коронавірусної хвороби, на думку радника міністра, використання тільки її як засобу комунікації із населенням є недостатнім, що підтверджується дослідженнями, проведеними МОЗ. Відтак, 64% людей довіряють своєму сімейному або лікуючому лікареві, та їх рекомендація є ключовою у прийнятті рішення про вакцинацію. Також наразі гостро стоїть питання поширення антивакцинаторських настроїв серед медичної спільноти. Адже, прийнявши рішення щодо вакцинації та прийшовши до лікаря, щоб її провести, людина може почути будь-яку інформацію, яка нівелює все те, що вона знала раніше, відповідно, рішення щодо проведення щеплення зміниться на протилежне. Тому медичні працівники залишаються окремою категорією, з якою МОЗ проводить відповідні роз’яснювальні роботи.

Марія Сагайдак розповіла про таке явище, як інфодемія, про те, як фейки про вакцинацію, COVID-19 з’являються в інформаційному просторі та в які наративи їх можна об’єднати.

Атаки на систему охорони здоров’я є загрозливими з погляду інформаційної безпеки, оскільки перш за все використовується низький рівень довіри населення до органів державної влади і медицини в цілому. Спікер нагадала, що у лютому 2020 р. Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) вперше заявила про такий термін, як інфодемія. Під цим терміном ВООЗ мала на увазі стрімке зростання кількості неправдивої та маніпулятивної інформації щодо коронавірусної хвороби. У світі загалом та в Україні зокрема вона характеризується великою кількістю конспірологічних теорій, маніпуляцій, фейків, які стосуються лікування, вакцинації тощо.

В Україні за 2020–2021 рр. зафіксовано 5 основ­них груп фейкових наративів про COVID-19:

  • конспірологічні теорії. Спікер зауважила, що це явище з’явилося не у ХХІ ст. та стосується не лише пандемії COVID-19 та охорони здоров’я;
  • неправдиві дані, спрямовані на дискредитацію країни та її системи охорони здоров’я;
  • антивакцинаторська інформація (наприклад, вакцини спричиняють мутації, населення вакцинують з метою здійснення над ним контролю тощо),
  • наративи щодо лікування коронавірусної хвороби, а саме про те, що хворобі неможливо протидіяти, будь-які засоби неефективні;
  • неправдиві дискримінаційні дані (пов’язані із конспірологічними теоріями).

Які канали найбільше поширюють таку дезінформацію? Найбільш ефективним є використання соціальних мереж та месенджерів, а також частину неправдивої інформації поширюють українські блогери, які заперечують існування хвороби і принципово виступають проти вакцинації. Телебачення — це також один з найбільших каналів просування фейкових новин.

Мирослава Маркова продовжила тему розповсюдження фейкових наративів про вакцинацію. Вона зазначила, що проєкт VoxCheck співпрацює із соціальною мережею Facebook, що дає можливість відслідковувати поширення неправдивої інформації в інтернеті. Спікерка поінформувала про те, що нещодавно ЮНІСЕФ провів національне соціологічне дослідження, в результаті якого виявилося, що понад 54% українців не хочуть вакцинуватися та більшість не довіряє вакцинам, оскільки вважає, що вони створюють більше ризиків, аніж COVID-19 в цілому. Також М. Маркова повідомила, що фахівці проєкту фіксують надходження великої кількості повідом­лень про небезпечність вакцин, зокрема і про недо­віру до технологій.

Спікер зауважила, що наразі популярною є теза про незаконність та неефективність карантинних обмежень. У даному разі використовується наратив, у якому піддаються сумніву історії успіху країн, у яких також впроваджували карантинні обмеження, після чого зменшувалася кількість хворих і ситуація із захворюваністю покращувалася. Ще одним великим сегментом поширення фейкової інформації є дані про побічні ефекти після вакцинації, які нібито гірші, ніж наслідки хвороби.

Вікторія Романюк розповіла про особливості інформаційної кампанії щодо вакцинації проти COVID-19, яку проводить МОЗ України. Спікер нагадала, що більше місяця тому розпочалася спільна з Міністерством охорони здоров’я кампанія «Чистий мозок», яка присвячена спростуванню неправдивої інформації, яка в цілому пов’язана зі сферою охорони здоров’я, а не тільки з вакцинацією. В. Романюк також нагадала, що цього тижня, наприклад, було оприлюднено матеріал, в якому спростовувалися міфи стосовно туберкульозу. Ключовими викликами цієї інформаційної кампанії, на переконання спікерки, є: пропаганда шкоди вакцинації здоров’я населення, дискредитація вакцин в цілому, зокрема з боку антивакцинаторів.

Надалі В. Романюк поінформувала про нещодавно оприлюднені групою «Рейтинг» результати опитування, згідно з якими 43% українців не хочуть вакцинуватися. Найбільше не бажають робити щеплення мешканці Маріуполя, Одеси, Запоріжжя, Дніпра, Сєверодонецька та Миколаєва. Яким чином провокативна та інша інформація щодо вакцинальної кампанії потрапляє в український інформаційний простір? За словами спікера, це відбувається доволі просто — за допомогою Ютуб- та Телеграм-каналів, активно поширюється блогерами тощо.

«Антивакцинаторські рухи серед населення — явище не нове, воно існує вже тривалий час. Однак такий рух став активно розвиватися та поширюватися через актуалізацію проблеми вакцинації, спричинену пандемією COVID-19. Якби зараз світ боровся проти іншої пандемії, реакція суспільства була б ідентичною», — наголосила доповідач та додала, що для вирішення цієї проблеми необхідний комплексний підхід: потрібно не тільки роз’яснювати, але й вживати різних заходів, які б розвінчували фейкову інформацію.

Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті