Комітет розглянув питання вдосконалення процесу трансплантації та соціального захисту освітян під час пандемії

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ

Розглядаючи законопроєкт № 6192-1, Михайло Радуцький зауважив, що це альтернативний проєкт закону до розроб­леного членами Комітету законопроєкту № 6192. Основним проєктом пропонується поширити право на отримання страхових виплат на всіх медичних працівників незалежно від місця їх роботи відповідно до ст. 39 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб». Цей проєкт Комітет вже розглянув та підтримав під час засідання 3 листопада.

Водночас законопроєктом № 6192-1 пропонується додатково надати право на такі страхові виплати педагогічним та науково-педагогічним працівникам закладів освіти всіх форм власності, а також фахівцям з реабілітації реабілітаційних закладів у разі встановлення їм групи інвалідності або смерті, що настала внаслідок захворювання на COVID-19. При цьому пропонується прирівнювати захворювання цих працівників на коронавірусну хворобу до професійних захворювань.

Крім того, ним передбачається встановити на період карантину додаткові до вже встановлених законодавством доплати до заробітної плати, педагогічним та науково-педагогічним працівникам закладів освіти в розмірі 100% заробітної плати за рахунок Фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками.

М. Радуцький наголосив, що Головним нау­ково-експертним управлінням (ГНЕУ) апарату Верховної Ради України надано низку критичних зауважень до цього законопроєкту. Зокрема, зазначається, що на відміну від медичних та інших працівників, які щоденно надають медичну допомогу хворим на COVID-19, професійна діяльність педагогічних та науково-педагогічних працівників не пов’язана зі щоденною роботою з хворими. Ризик захворіти для них є співставним з різними ризиками працівників транспорту, правоохоронних органів, сфери обслуговування та інших сфер життєдіяльності.

Також ГНЕУ вважає неприйнятним прирівнювати захворювання педагогічних чи науково-педагогічних працівників на коронавірусну хворобу до професійного захворювання, оскільки немає підстав вважати, що така хвороба безпосередньо пов’язана з виконанням ними професійних обов’язків. Крім того, ГНЕУ відмічає, що педагогічні та науково-педагогічні працівники закладів освіти не задіяні у здійсненні проти­епідемічних заходів щодо COVID-19, а також в наданні соціальних послуг хворим на коронавірусну хворобу особам за місцем проживання. Тому недоцільно використовувати кошти Фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками на доплати до заробітної плати цим працівникам. М. Радуцький зазначив, що, на його думку, члени Комітету мають враховувати зауваження ГНЕУ під час ухвалення рішення щодо цього законопроєкту.

Олександр Комаріда, перший заступник міністра охорони здоров’я України, поінформував, що МОЗ підтримувало комітетський законо­проєкт № 6192, до розробки якого теж долучалося. Стосовно альтернативного законопроєкту № 6192-1, то в МОЗ вважають, що він потребує доопрацювання, особливо в частині виключення змін до ст. 39 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб». Оскільки на сьогодні всі працівники підприємств, установ, організацій, незалежно від галузевої приналежності, в тому числі працівники освіти, є застрахованими, то в разі настання нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання мають право на отримання відповідних страхових виплат згідно із Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування». У зв’язку з цим, хоч МОЗ і підтримує всі ініціативи, які стосуються захисту лікарів та інших громадян, але наразі підтримку висловлює основному проєкту закону України № 6192.

Ольга Стефанишина, член Комітету, зауважила, що текст альтернативного законопроєкту № 6192-1 на сьогодні потребує доопрацювання, адже містить положення, які не узгоджуються між собою. Наприклад, з одного боку, ним пропонується виплачувати педагогічним та науково-педагогічним працівникам страхові виплати в розмірі, не меншому 248 тис. грн., а з іншого, передбачається запровадити систему виплат, яка еквівалентна тій, що застосовується до медичних працівників, тобто за якої медичні працівники отримують виплати в розмірі 1,5 млн грн. Тому, на її думку, питання страхових виплат педагогічним та науково-педагогічним працівникам треба доопрацювати окремо.

Також вона вважає недоречним для Комітету розглядати законопроєкт, який стосується сфери освіти без обговорення та залучення Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій.

Крім того, О. Стефанишина погодилася з висновком ГНЕУ стосовного того, що безпідставно вважати коронавірусну хворобу педагогічних та науково-педагогічних працівників такою, що безпосередньо пов’язана з виконанням їх професійних обов’язків. Тому вона запропонувала підтримати лише комітетський законопроєкт № 6192.

Після завершення обговорення Комітет прийняв рішення рекомендувати Парламенту відхилити законопроєкт № 6192-1 за результатами його розгляду в першому читанні.

ТРАНСПЛАНТАЦІЯ

Розглядаючи законопроєкт № 5831, М. Радуцький зауважив, що Комітет визначено головним у підготовці цього проєкту документа до розгляду Парламентом у другому читанні.

Оксана Дмитрієва, заступник голови Комітету, нагадала, що в 2019 р. Парламент ухвалив закон № 418, яким запровадив в Україні комплексну систему трансплантації. За останні півтора року до пілотного проєкту щодо зміни механізму фінансового забезпечення оперативного лікування з трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів виникли пропозиції стосовно його покращення. Для цього розроблено законопроєкт № 5831. До процесу його створення було залучено МОЗ, Український центр з трансплант-координації, народних депутатів, Міністерство внутрішніх справ України. Також у розробці взяло участь Міністерство цифрової трансформації України в частині створення можливості подання згоди на посмертне донорство в електронній формі.

О. Комаріда додав, що МОЗ опрацьовано цей законопроєкт, і воно підтримує його прийняття в другому читанні.

Комітет ухвалив рішення врахувати до тексту законопроєкту № 5831 до другого читання 18 поправок повністю, 5 редакційних поправок та 8 — частково, але при цьому відхилити ще 35 поправок до цього проєкту, які до нього подавалися народними депутатами (прим. ред.: такі поправки не озвучувалися).

Після завершення обговорення прийнято рішення рекомендувати Парламенту прийняти запропоновану Комітетом остаточну редакцію законопроєкту № 5831 в другому читанні та в цілому як закон, а також доручити Комітету під час підготовки тексту закону на підпис Голові Верхов­ної Ради України здійснити спільно з Головним юридичним управлінням Верховної Ради України його техніко-юридичне доопрацювання.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!