Зміна професійної назви аптечного фахівця неодноразово обговорювалася на різних всеукраїнських заходах, зокрема на VII та VIII З’їздах фармацевтів України, і була підтримана фармацевтичною громадою. Практична реалізація потребувала осучаснення кваліфікаційних характеристик фахівців фармації. І сам НФаУ з урахуванням зарубіжного досвіду, сучасних реалій вищої фармацевтичної освіти та Глобальної рамки компетентностей фармацевтичних фахівців Міжнародної фармацевтичної федерації (FIP Education Initiatives. Pharmacy Education Taskforce. A Global Competency Framework, v.1) ініціював осучаснення й доповнення кваліфікаційної характеристики професіонала в галузі фармації шляхом перетворення «провізора» на «фармацевта», а «молодшого спеціаліста» на «помічника фармацевта».
Маючи підтримку галузевої спільноти, ми розпочали взаємодію з державними установами. Відбулися наради в МОЗ України — щодо гармонізації кваліфікації фахівця фармації з європейським правовим полем щодо зміни назви кваліфікації фахівця з фармацевтичною освітою в Україні. У подальшому, у грудні 2019 р., відбулося громадське обговорення проєкту змін на рівні медичних закладів вищої освіти України.
Результатом активного соціального діалогу між урядовими інституціями, роботодавцями, закладами освіти стали накази МОЗ України від 01.07.2021 р. № 1316 «Про внесення змін до наказу Міністерства охорони здоров’я України від 28.10.2002 р. № 385» та Міністерства економіки України від 25.10.2021 р. № 810 «Про затвердження зміни № 10 до Національного класифікатора ДК 003:2010».
У підсумку в 2021 р. de jure фармацевтичний простір України гармонізовано зі світовим. І це є результатом співпраці всіх зацікавлених сторін. Безперечно, належить виконати суттєвий обсяг робіт із приведення у відповідність усієї нормативної бази. Наразі має відбутися узгодження цілої низки нормативно-правових документів. Очевидно, що серед спільноти виникають деякі питання з цього приводу. Про них йдеться у статті «Провізор, фармацевт, асистент фармацевта? Хто ти?» за авторством доктора юридичних наук, професора Віталія Пашкова, опублікованої у «Щотижневику АПТЕКА» № 48 (1319) 13 грудня 2021 р. Колеги, маємо розуміти, що це достатньо тривалий у часі процес! Добре пам’ятаємо, як «спеціаліст» перетворювався на «магістра».
Порушуючи питання гармонізації вітчизняних фармацевтичних кваліфікацій з європейським, ми розраховуємо на консолідацію, підтримку і розуміння спільноти. Хочемо підкреслити, що НФаУ продовжує працювати у цьому напрямі, і ми жодним чином не дистанціювалися від того, щоб завершити цю роботу. Наразі це один із наших магістральних напрямів, тому що ми завжди несли відповідальність за свої дії.
Разом з тим у контексті зміни назви кваліфікацій не можна оминути увагою й дотичні проблеми.
За останнє десятиріччя в Україні величезних трансформацій зазнали не лише аптеки. Суттєво змінилося ставлення до професії фармацевтичного працівника — як серед галузевої спільноти, так і в суспільстві в цілому.
Серед внутрішньої спільноти, на жаль, престиж професії нівелюється низкою аспектів, зокрема, безвідповідальною кадровою політикою, коли до роботи в аптеці залучаються студенти, тобто поки що не дипломовані фахівці.
Приватні аптечні мережі (а їх переважна більшість!) не здійснюють доплати за професійні категорії, що жодним чином не мотивує до професійного зростання і безперервного розвитку. Також не витримує критики тривалість робочого дня — не може працювати представник професії формату «людина-людина» 12 год! А дія маркетингових угод, ми також це розуміємо, автоматично робить знання непотрібними. За таких умов, на нашу думку, як освітян, не дивно, що аптеки відчувають кадровий голод. Позитивний вплив на розвиток аптек може чинити запровадження рецептурного відпуску лікарських засобів, який повинен запрацювати цьогоріч. Проте і в цьому напрямку є достатньо неврегульованих питань.
Престиж професії фармацевта стрімко падає й у суспільстві в цілому. Але виникає питання: чому? Фармацевт завжди поряд із лікарем — в усі часи й в усіх ситуаціях! Відмова від виготовлення екстемпоральної рецептури, формальне здійснення фармацевтичної опіки… Це один із аспектів, які пояснюють, чому аптека у свідомості людей все частіше асоціюється із магазином, а не закладом охорони здоров’я.
У той же час все більш загрозливими стають масштаби самолікування. Населення надає перевагу візиту до аптеки та у більшості випадків не звертається до лікаря, отже, саме на фармацевта покладається колосальна відповідальність.
За таких умов дивними звучать висловлювання про переосмислення ролі фармацевта в Україні, як наприклад, у інтерв’ю директора однієї аптечної мережі: «…Чтобы отпускать товар на кассе, достаточно курсов на 3–4 месяца, которые мы уже разработали».
Незрозуміло, чому вітчизняна фармацевтична спільнота не орієнтується на перевірений часом власний досвід та досвід зарубіжних держав, де фармацевт — фахівець із потужною знаннєвою базою — є повноцінним учасником фармакотерапії, а будує «авторську» систему лікарського забезпечення населення.
Можливо, настав час називати речі своїми іменами? Це наша професія, давайте говорити чесно й відкрито! У гонитві за прибутками аптеки жонглюють здоров’ям людей. Аптека має «змінити обличчя» й повернутися до виконання соціальної функції — здійснювати фармацевтичну опіку, у жодному випадку не дозволяти навіть думати про «2–3 місяці».
У навчальних планах магістрів фармації — спектр фундаментальних і прикладних дисциплін — від біофізики, мікробіології, патологічної фізіології, фізичної, фармацевтичної, неорганічної, біологічної хімії до фармакогнозії, фармакології, технології ліків, броматології, стандартизації лікарських засобів… Це далеко не вичерпний перелік! Жодних сумнівів, що між цим дисциплінарним комплексом та обов’язками продавця не може бути знака рівності.
Сьогодні певна частина фармацевтичної спільноти почала активну кампанію з відродження престижу професії, створюючи інформаційні платформи різного формату. Зокрема, 24 лютого починає роботу Перший соціально-фармацевтичний форум «Аптека — заклад охорони здоров’я, а не місце з продажу ліків», який організовує Всеукраїнська фармацевтична палата.
НФаУ, зі свого боку, ініціює проведення Всеукраїнського флешмобу #Яфармацевт, а не продавець, який стартує 21 лютого у соціальній мережі Facebook. Долучайтеся!
Варто припинити спекуляції на тему «фармацевт — це продавець». Інакше аптеки дійсно перейдуть у статус торговельних точок, і наша країна втратить галузь! Натомість нація, спираючись на інтернет-знання з лікування недуг, отримає зниження якості життя, неконтрольоване та неефективне самолікування.
Невже ви справді цього прагнете? Зазирніть у майбутнє власними очима.
Необхідно відроджувати гідність, цінність і призначення професії.
Коментарі