14 червня народився австрійський лікар, хімік, імунолог, інфекціоніст Карл Ландштейнер, лауреат Нобелівської премії в галузі фізіології та медицини (1930 р.) за відкриття груп крові людини. Тож, невипадково саме в цей день відзначають Всесвітній день донора крові (World Blood Donor Day), започаткований за ініціативи ООН у 2005 р. Цього року він проходить під гаслом «Донорство крові — акт солідарності. Станьте донором і рятуйте життя». З цієї нагоди нагадуємо основну інформацію про культуру донорства та розповідаємо, що потрібно знати, якщо ви вирішили долучитися до цього руху.
Чому донорство важливе?
Переливання крові та використання її препаратів є невід’ємною частиною системи охорони здоров’я кожної країни. Кров та її продукти — важливий ресурс, що дозволяє ефективно надавати допомогу:
- жінкам, у яких виникають кровотечі внаслідок вагітності та пологів;
- дітям з тяжкою анемією;
- пацієнтам із захворюваннями крові та кісткового мозку, порушенням синтезу гемоглобіну та імунною недостатністю;
- жертвам травм, аварій, стихійних лих та нещасних випадків;
- пацієнтам, яким проводяться складні медичні та хірургічні процедури.
Є люди, для яких використання препаратів крові є необхідною умовою життя, — хворі на гемофілію, злоякісні новоутворення системи крові та ін. В Україні виготовленням ліків з плазми донорської крові людини займається імунобіологічна фармацевтична компанія «Біофарма».
«Цей день присвячений тим, хто дарує іншим надію на порятунок. Ми вкотре висловлюємо вам своє захоплення і безмежну вдячність! Це вдячність батьків онкохворої дівчинки, пораненого бійця, мами із резус-конфліктом, юнака, хворого на гемофілію, сім’ї, що постраждала в дорожно-транспортній пригоді. А скільки всіх людей, яким допомогла донорська кров чи препарати з плазми? Сотні? Тисячі? Сотні тисяч? Їх серця продовжують битися завдяки вашій небайдужості, вашій чуйності, вашій доброті! Нехай кожна крапелька крові, якою ви поділилися, повернеться до вас здоров’ям, натхненням, благополуччям, а головне — миром та спокоєм!», — зазначає Biopharma Plasma на своїй сторінці у Facebook.
Кров потрібна скрізь, але не скрізь її можуть отримати всі, хто потребує. Наявність ефективної програми донорства крові, що забезпечує широку та активну участь населення, дозволяє своєчасно виконувати необхідні переливання крові як у мирний час, так і в періоди надзвичайних ситуацій, коли потреби в крові різко зростають або порушується звичайний режим роботи служб крові. Розвитку ефективної програми донорства крові багато в чому сприяє соціальна та культурна атмосфера загальної солідарності.
Донорство крові у воєнний час
Враховуючи нинішню ситуацію в Україні, актуальність питання донорства крові та її компонентів підвищується в рази, адже після повномасштабного вторгнення рф в Україну на всій території держави зросла потреба у постійному стратегічному запасі донорської крові та її компонентів.
Під час війни донорство — важливий спосіб підтримати систему охорони здоров’я і забезпечити пацієнтів кров’ю. Вона потрібна як військовим, так і цивільним.
Важливо підкреслити, що донорство має бути систематичним (а не ситуативним), адже потреба у крові є регулярною. По-перше, кров має термін придатності, що різниться залежно від матеріалу. Цільна кров зберігається 30 діб, тромбоцити — до 5 діб, свіжа плазма крові — не більше 3 днів. По-друге, центри крові мають певну пропускну спроможність. Просто зібрати кров не достатньо. Її ще потрібно обстежити, розподілити на компоненти, покласти на зберігання, розподілити серед лікарень.
Як долучитися до донорства крові в Україні?
Для того щоб стати донором крові, ви можете звернутися до станції переливання крові чи центру крові вашого міста/області, або стати донором резерву на сайті www.donor.ua (шукайте у вкладці «Потрібні донори?»). Зазначений ресурс займається формуванням резерву донорів для оптимізації навантажень на центри крові та процесу заготівлі донорської крові та її компонентів. Також ви можете подати заявку в системі helsi.me, заповнивши відповідну анкету (у вкладці «Донорство крові»). Як тільки у вашій області буде необхідність у донорах, вам надійде пуш-повідомлення. Дані про групу крові та резус-фактор не будуть передаватися до національних реєстрів служби охорони здоров’я.
Де здати кров?
У Києві, наприклад, донорів крові приймає:
- : вул. Максима Берлинського, 12 (правий берег) — з 8:00 до 16:00 та вул. П. Запорожця, 26 (лівий берег) — з 8:00 до 15:00;
- : вул. Багговутівська, 1, корпус 16; прийом донорів — з 8:00 до 13:00;
- : вул. Братиславська, 5А; прийом донорів — понеділок–четвер з 9:00 до 12:00.
У Харкові:
- : вул. Клочківська, 366, понеділок-п’ятниця — з 8:00 до 15:00, субота — з 8:00 до 13:00;
- Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова: в’їзд Балакірєва, 3А, понеділок-п’ятниця з 8:00 до 12:00;
- Інститут загальної і невідкладної хірургії ім. В.Т. Зайцева Національної академії медичних наук України: в’їзд Балакірєва, 1, понеділок-п’ятниця з 8:00 до 12:00.
В Одесі:
- : провул. Бісквітний, буд. 2/3, понеділок-четвер з 8:00 до 14:45, п’ятниця — з 8:00 до 13:45;
- Одеська обласна клінічна лікарня: вул. Академіка Заболотного, 26.
З повним переліком медичних закладів, де можна здати кров, можна ознайомитися на сайті МОЗ України за .
Також здійснювати пошук центрів крові за областями можна на сайті ДонорUA за .
Хто може бути донором крові?
Донором крові та її компонентів може бути будь-який дієздатний громадянин України, іноземець чи особа без громадянства, що має право на постійне проживання на території України, віком від 18 років і з масою тіла від 50 кг, який пройшов відповідне медичне обстеження і в якого немає , затверджених МОЗ України. Із собою потрібно мати паспорт (якщо у вас ID-картка — то ще й довідку про місце реєстрації).
Також слід зважати на те, що є умови/стани, за яких тимчасово не можна бути донором. Наприклад, не можна бути донором протягом року після закінчення процедури татуювання, проколювання вух, пірсингу.
Людина має в середньому 5,5 л крові. За раз у донора зазвичай беруть 450 мл крові.
Як підготуватися до здавання крові?
Донація — це відповідальна процедура, тому варто дотримуватися певних правил підготовки.
Склад раціону, вживання алкоголю чи ліків можуть вплинути на певні показники крові, тому перед донацією рекомендується відмовитися від копченої, гострої та смаженої їжі з численними спеціями, солінь, молочних продуктів (вживання навіть невеликої кількості жирів, тваринних білків впливає на склад і якість крові, заважає її розподілу на компоненти), горіхів, фініків та бананів, ковбасних виробів, чіпсів, сухариків, халви, насіння, майонезу та інших соусів та маринадів, солодких напоїв, що містять барвники, алкоголю та енергетичних напоїв, цигарок.
У день донації рекомендують добре виспатися та з’їсти легкий сніданок за 2–3 год до процедури. Якщо ви відчуваєте лихоманку або слабкість у день донації, від процедури краще відмовитися.
Взяття крові та (або) її компонентів у донора дозволяється лише за умови, що його здоров’ю не буде заподіяно шкоди. Турбуймося спочатку про свій стан здоров’я, а вже потім — рятуймо інших.
Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»,
за матеріалами www.who.int; phc.org.ua; www.donor.ua; helsi.me;
www.facebook.com/biopharmaplasma
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим