А у вас на роботі є аптечка? Ні? Тоді Go сюди!

Ми проводимо на роботі майже третину свого життя, тому не дивно, що часто-густо різноманітні проблеми зі здоров’ям «наздоганяють» нас саме на робочому місці. Тому так важливо, щоб в офісі була гарно укомплектована та вчасно оновлювана аптечка. Що має бути в офісній аптечці? Яким формам випуску віддати перевагу? А з якими проблемами слід одразу звертатися до лікаря? Читайте далі.

Хто ж, як не фармацевт, зможе надати кваліфіковану консультацію з приводу формування офісної аптечки. До речі, Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів) передбачено, що аптека також повинна мати аптечку (ліки та інші засоби, перелік яких затверджується ліцензіатом) для надання долікарської медичної допомоги. Формування аптечки для надання допомоги на робочому місці регламентує Протокол фармацевта при відпуску лікарських засобів без рецепта «Формування аптечки першої допомоги для службових приміщень».

Перш за все треба визначитися, чи аптечку необхідно сформувати «з нуля», чи просто доукомплектувати та розширити перелік лікарських засобів. Під час формування аптечки важливо визначити потреби майбутніх пацієнтів, які можуть залежати від характеру виробничої діяльності, віку та кількості співробітників. Далі фармацевт може рекомендувати безрецептурні лікарські засоби для симптоматичного лікування з урахуванням вікових категорій та кількості співробітників, а також характеру потенційно небезпечних виробничих факторів з урахуванням основних напрямків можливих нездужань:

  • анальгетики і антипіретики, нестероїдні протизапальні препарати: ацетилсаліцилова кислота, ібупрофен, метамізол натрію, парацетамол;
  • антисептичні і дезінфекційні лікарські засоби для обробки шкіри: діамантовий зелений, етанол, йод, кислота борна, мiрамiстин, нітрофурал, перекис водню, калію перманганат, повідон-йод, хлоргексидин;
  • ранозагоювальні засоби для топічного застосування: декспантенол;
  • спазмолітичні лікарські засоби: дротаверин;
  • дихальні аналептики: аміак;
  • перев’язувальні матеріали (бинти, пластирі, вата тощо);
  • вироби медичного призначення (джгут кровоспинний, термометр максимальний, ножиці, гіпотермічний пакет тощо).

Далі фармацевт може надати загальні рекомендації щодо застосування лікарських засобів, умов прийому препаратів, термінів лікування, правил зберігання ліків.

Варто знати

Дихальні аналептики. Для стимуляції дихального центру в якості засобу швидкої допомоги слід невеликий шматочок марлі або вати, змочений розчином аміаку, обережно піднести до носових отворів на 0,5–1 с. У разі випадкового ураження слизової оболонки ока його необхідно промити водою декілька разів (протягом 15 хв з перервою 10 хв) або 5% розчином кислоти борної. Олії і мазі не застосовують. При ураженні носа і глотки застосовують 0,5% розчин кислоти лимонної або натуральні соки. У разі прийому внутрішньо — пити воду, фруктовий сік, молоко, краще — 0,5% розчин кислоти лимонної або 1% розчин кислоти оцтової до пов­ної нейтралізації вмісту шлунка.

Анальгетики і антипіретики, нестероїдні протизапальні препарати. Усі нестероїдні протизапальні засоби, особливо препарати ацетилсаліцилової кислоти, з обережністю призначають пацієнтам з бронхіальною астмою, ерозивно-виразковими захворюваннями шлунково-кишкового тракту, схильністю до кровотеч, із захворюваннями печінки, порушенням функції нирок. Нестероїдні протизапальні препарати необхідно приймати після їди. У разі виникнення гострого болю в животі (особливо за наявності нудоти, блювання) не рекомендується застосовувати анальгетики або нестероїдні протизапальні засоби, оскільки це може ускладнювати діагностику при хірургічній патології. Препарати, що містять ацетилсаліцилову кислоту, не можна приймати разом з антикоагулянтами, антиагрегантами, під час вагітності і в період годування грудьми. У дітей застосовування ацетилсаліцилової кислоти і метамізолу натрію можливе тільки за наявності чітких показань і тільки у тих випадках, коли інші препарати не ефективні. Лікарські засоби, що містять парацетамол, з обережністю призначають при порушенні функції печінки. Не можна поєднувати прийом нестероїдних протизапальних препаратів з алкоголем.

Спазмолітичні лікарські засоби. Дротаверин може викликати зниження артеріального тиску, тому його з обережністю застосовують у пацієнтів з артеріальною гіпотензією.

Антисептичні і дезінфекційні засоби. Спиртові розчини антисептиків слід наносити на шкірні покриви навколо рани, уникаючи потрапляння в глибину рани, особливо при глибоких порізах. Усі спиртові розчини антисептиків викликають місцевоподразнювальну дію, тому їх нанесення супроводжується відчуттям печіння. Розчини перекису водню не застосовують для промивання і введення в глибокі рани — можлива емболія пухирцями повітря. Не можна обробляти опіки концентрованими розчинами етанолу. Лікарські засоби, що містять повідон-йод, не застосовують у дітей віком до 1 року і в осіб із захворюваннями щитовидної залози. В окремих випадках при застосуванні препаратів, що містять мірамістин, діоксидин, можливе короткочасне відчуття печіння, яке зникає самостійно через 15–20 хв і не потребує відміни лікарських засобів.

Ранозагоювальні засоби для місцевого застосування. При опіках пріоритетним є застосування лікарських засобів, що містять декспантенол. Препарати у формі мазей не можна наносити на мокнучі рани. Лікарські засоби у формі гелю можна застосовувати в першу фазу ранового процесу, крем — у другу фазу, а мазь — у третю фазу.

А куди ж це все покласти?

Наразі на полицях аптек доступна велика різноманітність пакування для аптечок. Їх можна умовно розділити на дві групи — аптечки-сумочки та аптечки-пластикові контейнери. Їх внутрішнє наповнення також може відрізнятися: це може бути просто сумочка без додаткових відділів чи проста пластмасова коробка або ж повноцінний органайзер, де у кожного предмету буде своє чітко визначене місце і в разі непередбачуваної ситуації можна буде швидко дістати необхідні ліки чи медичні вироби та вчасно надати допомогу. Із цього випливає наступне: лікарські засоби, перев’язувальні матеріали та медичні вироби необхідно зберігати в аптечці у визначених місцях, щоб у невідкладних ситуаціях не витрачати час на їх пошук. Упакування для аптечки має бути герметичним (щоб не допустити псування лікарських засобів під впливом вологи, світла тощо), міцним і забезпечувати легкий і швидкий доступ до її вмісту. Варто пам’ятати, що не можна зберігати в аптечці препарати без зазначення назви та терміну придатності, без інструкцій для медичного застосування. Адже детальну інформацію про лікарський засіб наведено саме в інструкції, яка до нього додається, а у разі непередбачуваної ситуації не буде часу на її пошуки в мережі Інтернет. Форма випуску лікарських засобів для аптечки має бути максимально зручною для користувачів, перевагу слід надавати лікарським формам з окремо упакованими одноразовими дозами, варто уникати скляної упаковки (флакони, ампули), щоб досягти кращого зберігання й безпеки для споживачів. У цьому контексті необхідно зазначити, що, наприклад, діамантовий зелений наразі доступний у формі зручного маркера, що дозволить обробити рану, не заливши свої руки та все довкола «зеленкою», а перекис водню випускається у флаконах з розпилювачем, що теж дуже зручно.

Коли проводити аудит аптечки?

Один раз на 3–4 міс необхідно переглядати вміст аптечки, щоб виявити і прибрати з аптечки лікарські засоби, терміни придатності яких вже закінчилися. Також слід проводити зовнішній огляд і вилучати зіпсовані або непридатні до застосування ліки.

Коли не час займатися самолікуванням та слід звернутися до лікаря?

Варто наголосити, що всі лікарські засоби для симптоматичного лікування можна застосовувати не більше 2–3 днів. Якщо симптоми не зникають, необхідно терміново звернутися до лікаря!

Загрозливі симптоми, які вимагають негайного звернення до лікаря:

  • раптовий гострий біль, інтенсивність якого наростає;
  • сильний і тривалий головний біль, запаморочення, непритомний стан;
  • біль у грудях, що іррадіює в руку, шию, щелепу (особливо в лівій половині тіла), посилене серцебиття, задишка;
  • високий рівень артеріального тиску;
  • незвичні кровотечі й синці;
  • травмування супроводжується сильною кровотечею яскраво-червоного кольору або кровотеча не припиняється через 15–20 хв після накладення пов’язки;
  • будь-які опіки;
  • ускладнене дихання при кашлі;
  • різке підвищення температури тіла;
  • безперервне блювання, нудота, діарея з частими і болісними позивами та підвищенням температури тіла, сильний біль у животі, випорожнення чорного кольору.

Наприкінці варто довести до відома пацієнта/представника пацієнта, що у разі появи побічних реакцій (передбачених і непередбачених інструкцією для медичного застосування лікарського засобу) при застосуванні препарату або відсутності ефективності необхідно припинити його прийом, якнайшвидше повідомити лікаря, фармацевта, заповнити та надіслати спеціальну форму (карту-повідомлення для надання пацієнтом інформації про побічну реакцію та/або відсутність ефективності лікарського засобу під час його медичного застосування) будь-яким зручним та доступним способом до Державного експертного центру МОЗ України.

Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті