Оновлюємо знання про нестероїдні протизапальні препарати

27 Жовтня 2023 11:09 Поділитися

Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) — це препарати, схвалені Управлінням з продовольства і медикаментів (Food and Drug Administration — FDA) для використання як жарознижувальні, протизапальні та знеболювальні засоби.

Механізм дії

НПЗП чинять дію шляхом пригнічення активності ферментів циклооксигенази — ЦОГ-1, яка конститутивно експресується в організмі, відіграє роль у підтримці слизової оболонки шлунково-кишкового тракту, функції нирок і агрегації тромбоцитів, та ЦОГ-2, що індуковано експресується під час запальної відповіді (Ghlichloo I. et al., 2023). У клітинах ці ферменти беруть участь у синтезі ключових біологічних медіаторів, а саме простагландинів, які відіграють роль у запаленні, і тромбоксанів, які беруть участь у згортанні крові.

Пригнічуючи фізіологічну активність ЦОГ, НПЗП можуть призвести до шкідливого впливу на функцію нирок (Brater C. et al., 2001) та зумовити проблеми із серцем й анемію (Gysеle S. et al., 2003).

Класифікація

Існує два загальних типи НПЗП: у більшості неселективні (пригнічують активність ЦОГ-1 і ЦОГ-2) та селективні інгібітори ЦОГ-2 (Richard O. et al., 2004). Також НПЗП розподіляють на групи за хімічною структурою:

  • ацетильовані саліцилати (ацетилсаліцилова кислота);
  • неацетильовані саліцилати (дифлунізал, сальсалат);
  • пропіонові кислоти (напроксен, ібупрофен);
  • оцтові кислоти (диклофенак, індометацин);
  • енолові кислоти (мелоксикам, піроксикам);
  • антранілові кислоти (меклофенамат, мефенамінова кислота);
  • нафтилаланін (набуметон);
  • селективні інгібітори ЦОГ-2 (целекоксиб, еторикоксиб).

НПЗП у своїй групі, як правило, мають подібні характеристики і переносимість, а відмінності між сполуками зазвичай стосуються режиму дозування (залежно від періоду напіввиведення сполуки), способу введення і переносимості.

Більшість НПЗП є неселективними та пригнічують як ЦОГ-1, так і ЦОГ-2. Однак селективні НПЗП ЦОГ-2 (наприклад еторикоксиб, відомий під брендами Аркоксія®, Еторикоксиб-Здоров’я, Костарокс, Еторіакс®, Форсанек®, Етора, Ексіб®, Еторикоксиб-Віста, Кококсиб) націлені лише на ЦОГ-2 і тому мають сприятливіший профіль безпеки.

НПЗП доступні у вигляді таблеток, топічних засобів та препаратів для парентерального введення (Ghlichloo I. et al., 2023).

Побічні ефекти залежать від конкретного препарату, його дози та тривалості застосування, але в основному включають підвищений ризик шлунково-кишкових виразок і кровотеч, серцевого нападу та захворювань нирок (Bally M. et al., 2017; Lanas A. et al., 2017).

  • Шлункові побічні ефекти, ймовірно, пов’язані з інгібуванням ЦОГ-1, що перешкоджає утворенню простагландинів, які захищають слизову оболонку шлунка. Пошкодження більш вірогідне у пацієнтів, які в анамнезі мали пептичну виразку. Оскільки це специфічно для ЦОГ-1, використання селективних НПЗП для ЦОГ-2 є альтернативою з нижчим ризиком.
  • Побічні ефекти з боку нирок зумовлені тим, що ЦОГ-1 і ЦОГ-2 активують вироблення простагландинів, які відіграють важливу роль у нирковій гемодинаміці. У пацієнта з нормальною функцією нирок пригнічення синтезу простагландинів не становить великої проблеми; однак у пацієнта з нирковою дисфункцією ці простагландини відіграють більшу роль і можуть бути джерелом проблем, якщо їх кількість зменшити за допомогою НПЗП. Ускладнення, які можуть виникнути, включають гостру ниркову дисфункцію, порушення водно-електролітного балансу, папілярний некроз нирки та нефротичний синдром/інтерстиціальний нефрит.
  • Серцево-судинні побічні ефекти включають інфаркт міокарду, тромбоемболії та фібриляцію передсердь.
  • Гематологічні побічні ефекти реєструють здебільшого при застосуванні неселективних НПЗП через їхню антитромбоцитарну дію. Цей антиагрегантний ефект, як правило, створює проблему, лише якщо у пацієнта в анамнезі є виразки шлунково-кишкового тракту, захворювання, які порушують активність тромбоцитів (гемофілія, тромбоцитопенія, хвороба фон Віллебранда тощо), а також у деяких післяопераційних випадках.
  • Інші незначні побічні ефекти включають анафілактичні реакції та рідко — гепатотоксичний ефект (Ghlichloo I. et al., 2023).

Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті