Метою Закону продекларовано удосконалення процедури проведення заходів мобілізації, військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, соціального захисту військовослужбовців, а також окремі питання проходження військової служби для покращення якості підбору особового складу під час доукомплектування бойових підрозділів для відсічі збройної агресії проти України.
Для цього Законом внесено зміни до Кодексу законів про працю України, Кодексу адміністративного судочинства та низки законів України, зокрема:
- «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;
- «Про військовий обов’язок і військову службу»;
- «Про військово-цивільні адміністрації»;
- «Про правовий режим воєнного стану»;
- «Про Національну поліцію»;
- «Про виконавче провадження» тощо.
Спробуємо проаналізувати, як ухвалені новели мобілізаційного законодавства вплинуть на наше життя, а головне — кого це стосується і які обов’язки та відповідальність породжує як у бізнесу, так і військовозобов’язаних.
Насамперед, жінки: незважаючи на гарячий дискурс щодо нашої рівності з чоловіками перед законом та посилання на досвід Ізраїлю, Законом призов жінок до лав ЗСУ у примусовому порядку не передбачений: жінки-медики та жінки-фармацевти підлягають військовому обліку, проте служити будуть лише за власним бажанням.
У чоловіків усе складніше.
ВІЙСЬКОВИЙ ОБЛІК
Обов’язки щодо військового обліку тією чи іншою мірою мають практично всі чоловіки віком від 18 до 60 років. Так, усі призовники, військовозобов’язані та резервісти через 60 днів з дня набрання чинності Законом мають з’явитися до Територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК), у Центр надання адміністративних послуг (ЦНАП) або скористатися електронним кабінетом і пройти звірку персональних даних з обліковими даними ТЦК. Отже, з 18 травня почнеться відлік 60 днів для уточнення персональних даних, і громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов’язані до 18 липня уточнити адресу проживання, номери засобів зв’язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інші персональні дані:
- у разі перебування на території України — шляхом прибуття самостійно до ТЦК за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання або до ЦНАП, або через електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста (за наявності);
- у разі перебування за кордоном — шляхом повідомлення на офіційну електронну адресу або на офіційний номер телефону, які зазначені на офіційному сайті ТЦК за місцем перебування на військовому обліку, або через електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста (за наявності).
Чоловіки, які мають спеціальні звання (класні чини) та проходять службу у правоохоронних органах, податковій, митній службі тощо, а також звільнені з такої служби, повинні протягом 60 днів після ухвалення Закону стати на військовий облік у ТЦК за своїм місцем проживання.
При цьому військовозобов’язані працівники Національного антикорупційного бюро України та Державного бюро розслідувань не підлягають призову на військову службу під час мобілізації.
Громадяни зобов’язані мати при собі під час воєнного стану та/або проведення мобілізації військово-обліковий документ та пред’являти його за вимогою уповноваженого представника ТЦК або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби в прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України разом із документом, що посвідчує особу.
Водночас реєстрація особою, яка стоїть або стає на військовий облік, електронного кабінету, відбувається в добровільному порядку — тобто є правом, а не обов’язком.
Разом з тим електронний формат військового обліку прямо передбачений Законом № 3549-ІХ щодо цифровізації військового обліку та запровадження Електронного кабінету військовозобов’язаного. Він набув чинності 4 квітня і передбачає, що ідентифікація військовозобов’язаних громадян та оформлення документів військового обліку відтепер буде здійснюватися із використанням засобів Єдиного електронного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів «Оберіг», куди вносяться дані про номер телефону, адресу, електронну пошту, місце роботи, оцифроване обличчя, результати медоглядів на придатність до військової служби. Згода осіб на обробку їхніх персональних даних для цілей Реєстру не потрібна. Також персональні дані військовозобов’язаних зможуть зберігати у «хмарних» сховищах за кордоном за підтримки міжнародних партнерів.
ОПОВІЩЕННЯ ТА ВИКЛИК У ТЦК
Законом визначено поняття «оповіщення»: цей термін включає «виклик громадян до ТЦК, а також вручення (надсилання) їм повісток».
Відповідно, він також охоплює обов’язки роботодавців, тобто підприємств, установ та організацій, щодо забезпечення своєчасного оповіщення (окрім прибуття) працівників, які залучаються до виконання обов’язку щодо мобілізації шляхом вручення повісток.
Порядок проведення призову громадян на військову службу визначається Кабінетом Міністрів України (КМУ), який повинен розробити механізм взаємодії між органами влади та підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності, органами військового управління, поліцією та посадовими особами ТЦК з організації проведення призову громадян, зокрема, порядок оповіщення військовозобов’язаних та резервістів, їх прибуття до ТЦК, військових частин Збройних сил України (ЗСУ) тощо.
У цьому документі буде визначено процедуру перевірки військово-облікових документів, уточнення персональних даних військовозобов’язаних та внесення відповідних змін у військово-облікові документи, проте загальні засади порядку перевірки передбачені Законом. Так, під час перевірки документів уповноважений представник ТЦК або поліцейський здійснює фото- і відеофіксацію процесу пред’явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації, а також може використовувати технічні прилади, засоби та спеціалізоване програмне забезпечення з доступом до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів (тобто до Реєстру «Оберіг»). Вимоги щодо порядку фіксації вступають у силу через 3 міс після опублікування Закону.
Зазначеним нормам про оповіщення кореспондують новели Закону «Про Національну поліцію», які визначать, що за зверненням ТЦК, органів Служби безпеки України (СБУ) або розвідувальних органів України підрозділи поліції беруть участь у здійсненні заходів щодо оповіщення військовозобов’язаних та резервістів спільно з представниками ТЦК, а також здійснюють адміністративне затримання та доставлення до ТЦК та органів осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені ст. 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Також у період дії воєнного стану та/або під час мобілізації поліцейські матимуть повноваження вимагати в особи чоловічої статі віком від 18 до 60 років пред’явлення нею військово-облікового документа разом з документом, що посвідчує особу, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах.
Встановлено, що громадяни зобов’язані з’являтися за викликом до ТЦК у строк та місце, зазначені в повістці для взяття на військовий облік, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Проте «факт неотримання повістки про призов на військову службу за мобілізацією до проходження медичного огляду не надає військовозобов’язаному права не з’являтися для відправлення до військової частини для відбуття військової служби у зв’язку з мобілізацією» (постанова Касаційного кримінального суду від 19 березня 2024 р. у справі № 676/4559/22). Звертаю увагу на цю правову позицію Верховного Суду, оскільки фактично це нормативне положення, яке вже діє, і подальша правозастосовна практика буде формуватися, виходячи з нього.
Повістки будуть іменними. Також у повістці про виклик до ТЦК, крім прізвища, ім’я та по батькові, а також дати народження громадянина, якому адресована повістка, мети виклику до ТЦК, реквізитів повістки, зазначається і підпис (електронний цифровий) посадової особи, яка видала (сформувала) повістку, а також роз’яснення про наслідки неявки і обов’язок повідомити причини неявки.
Під час вручення повістки представники ТЦК на вимогу громадянина, якому вручається повістка, зобов’язані назвати свої прізвища, ім’я та по батькові, посади, а також пред’явити службові посвідчення. Питання, чи можуть вручити повістку в електронному вигляді, залишається дискусійним: Закон не передбачає такої процедури, але вона може бути встановлена Урядом.
Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності) визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у зазначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).
Щодо вимоги ТЦК, то вона фактично є «попередженням», за яким слідує звернення ТЦК до суду щодо обмеження ухилянта в певних правах.
НЕЯВКА В ТЦК ТА ЇЇ НАСЛІДКИ
У разі неприбуття громадянин зобов’язаний у найкоротший строк, але не пізніше 3 діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до ТЦК, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного в повістці ТЦК або в будь-який інший спосіб із подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує 7 календарних днів.
У випадках невиконання під час мобілізації громадянином обов’язків, передбачених нормами ч. 1 ст. 22 Закону (неявка на виклик ТЦК, непроходження медичного огляду), ч. 3 ст. 22 (неуточнення у ЦНАП або ТЦК своїх військово-облікових даних протягом 60 днів), та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210-1 Кодексу про адміністративні правопорушення (порушення законодавства про мобілізацію), керівник ТЦК має звернутися до поліції щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення такого громадянина до ТЦК.
Отже, поліція наділяється повноваженнями спільно з представниками ТЦК вручати повістки, а також затримувати і доставляти громадян до ТЦК, якщо ті порушили правила військового обліку або законодавство про мобілізацію.
Крім того, у разі отримання від поліції письмової відповіді щодо неможливості здійснити адміністративне затримання та доставлення громадянина до ТЦК його керівник протягом 5 днів з дня отримання такої відповіді надсилає такому громадянину в паперовій формі засобами поштового зв’язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу його місцезнаходження, місця проживання чи перебування вимогу про виконання обов’язку (обов’язків) військовозобов’язаним, резервістом (далі — вимога).
Отже, якщо громадянин не знаходиться за адресою і фізично не отримав вимогу ТЦК, вона буде вважатися врученою, і ТЦК зможе ініціювати стосовно ухилянта відповідні санкції: обмеження у праві керування автомобілем.
Загалом заходами впливу щодо ухиляння від виконання конституційного обов’язку із захисту Вітчизни є:
1. Обмеження судом громадян у праві керування транспортним засобом (ТЗ) під час мобілізації, у разі невиконання вимоги ТЦК про виконання обов’язку (обов’язків).
2. Надання консульських дій закордонними дипломатичними установами України здійснюватиметься за умови уточнення громадянином своїх персональних даних з обліковими даними в ТЦК.
3. В умовах воєнного стану оформлення паспортних документів за кордоном для громадян чоловічої статі віком від 18 до 60 років здійснюється за умови наявності у них військово-облікових документів.
ВІЙСЬКОВО-ТРАНСПОРТНИЙ ОБОВ’ЯЗОК
Він поширюється на центральні та місцеві органи виконавчої влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи й організації, а також на громадян — власників ТЗ.
Зазначається, що норми безоплатного залучення, вилучення та примусового відчуження ТЗ і техніки визначатимуться у відсотках за підприємством (установою, організацією) за галузями національної економіки.
Стосовно фізичних осіб, то їх ТЗ можуть бути вилучені для потреб ЗСУ лише у випадку наявності права власності на більш ніж 1 ТЗ.
Передбачено, що на ТЗ, які перебувають на обліку в ТЦК, заборонятиметься, зокрема, виїжджати в інші області та за кордон, продавати їх чи передавати право власності в інший спосіб іншим як на користь юридичних осіб, так і громадян, здавати в оренду (лізинг), надавати їх як предмет застави для виконання зобов’язань за кредитними договорами та гарантії перед банками.
Щоб виїхати на таких ТЗ до суміжних областей, потрібно буде за 1 міс до виїзду повідомити відповідний ТЦК про місце перебування ТЗ. Виїзд буде можливий не більше ніж на 1 міс.
Винятки становлять ТЗ, які були передані в оренду (лізинг) або надані як предмет застави для виконання зобов’язань за кредитними договорами та гарантії перед банками до 17 травня 2024 р.
Останні норми вступають у силу з 18 грудня 2024 р. — тобто якщо до цього часу не будуть внесені зміни до Положення про військово-транспортний обов’язок, які зобов’яжуть громадян реєструвати ТЗ у ТЦК, вилучати у них ТЗ можна буде лише після цієї дати.
ПРАВО НА ВІДСТРОЧКУ
Практично категорії громадян, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, не змінені. Зокрема, це заброньовані працівники, але всі вони мають бути на спеціальному обліку.
Проте виключено можливість уникати призову під час мобілізації шляхом вступу осіб до закладу освіти для отримання другої, третьої вищої освіти (бакалавр, магістр) чи навіть нижчої освіти за наявну.
Також виключено відстрочки працівникам підприємств, установ та організацій Міністерства оборони України.
Що ж стосується бронювання, то його основні принципи не змінено (постанова КМУ від 27.01.2023 р. № 76): бізнесу треба отримати статус критично важливого підприємства і на його підставі бронювати працівників. Також Закон встановлює обов’язок компаній оформити відстрочку за її місцезнаходженням.
До того ж тепер бронюванню підлягають і його бенефіціарні власники, які не є працівниками підприємства.
Відстрочка у зв’язку з бронюванням надаватиметься лише тим заброньованим працівникам, які перебувають на спеціальному військовому обліку — для цього вони мають особисто прибути до ТЦК для оновлення даних, інакше їх не переведуть на спеціальний військовий облік і, відповідно, вони не отримають відстрочку.
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ РОБОТОДАВЦЯ
Роботодавець несе відповідальність за взяття нового працівника на персональний військовий облік, тобто в разі прийняття на роботу без військово-облікового документа або з таким неналежним документом, ТЦК може притягувати до адміністративної відповідальності керівника роботодавця або відповідального у нього за військовий облік працівника. Дискусійним залишається питання притягнення роботодавців до кримінальної відповідальності за ст. 114-1 «Перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань» Кримінального кодексу України.
Для належного ведення військового обліку на підприємстві мають бути наявні наказ про призначення відповідального за військовий облік, посадова інструкція інспектора з військового обліку, мають подаватися повідомлення про призначення відповідального за цей облік, повідомлення про прийняття, звільнення, зміну облікових даних, вестися списки та відомість, розміщуватися на видному місці Правила та відбуватися ознайомлення із ними при прийнятті, наказ про підвищення кваліфікації відповідальним за військовий облік тощо.
Також за добу до ухвалення Закону Парламент ухвалив у першому читанні (за основу) законопроєкт № 10379, який був зареєстрований ще 25.12.2023 р. Ним передбачено збільшення адміністративного штрафу за порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, до якого притягують посадових осіб підприємства (директора, відповідального за ведення військового обліку на підприємстві), з рівня у 5100–8500 грн до рівня 153 000–204 000 грн (тобто у 25–30 разів).
Отже, якщо нові штрафи будуть застосовуватися за порушення за кожним окремим працівником, загальна сума штрафу для компанії може сягати (десятки) млн грн.
ВІЙСЬКОВО-ЛІКАРСЬКІ КОМІСІЇ ТА ВІЙСЬКОВА СЛУЖБА
Уряд встановлює порядок протягом 3 міс провести перевірку обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій щодо встановлення інвалідності громадянам України чоловічої статі віком від 25 до 50 років, яким у період після 24 лютого 2022 і до 18 травня 2024 р. вперше встановлено інвалідність II та III груп (за певними винятками).
Також Законом запроваджується базова військова служба для чоловіків віком від 18 до 25 років, яка триватиме:
- в мирний час — до 5 міс, з яких до 3 міс здійснюється базова загальновійськова підготовка, до 2 міс — фахова підготовка;
- під час дії воєнного стану — на строк до 3 міс, з яких не менше 1 міс здійснюється базова загальновійськова підготовка, до 2 міс — фахова підготовка.
Запровадження базової загальновійськової підготовки у закладах вищої освіти будь-якої форми власності — з 1 вересня 2025 р.
Передбачено також запровадження короткострокових контрактів на військову службу під час воєнного стану (для громадян віком від 18 до 25 років, для медичних фахівців та психологів — 1 рік).
Додаткова вимога — проходження базової загальновійськової підготовки або військової служби для прийняття на державну службу, в органи місцевого самоврядування, поліції та прокуратуру.
Слід зазначити, що довгоочікувані норми про демобілізацію з остаточної редакції законопроєкту № 10449 прибрали: у Верховній Раді України вирішили, що Уряд має розробити закон, який регулюватиме питання звільнення з військової служби військовослужбовців, що воюють.
Підсумовуючи викладене, повернемося до цитованої постанови Верховного суду — як зазначено Касаційним кримінальним судом у постанові від 19 березня 2024 р. у справі № 676/4559/22: ефективно дати відсіч нападникам на країну чи виконати зобов’язання у спільній обороні від агресора без швидкої та своєчасної мобілізації неможливо, тому ухилення від призову до ЗСУ з числа військовозобов’язаних під час воєнних дій, які розпочалися або передбачаються, створює загрозу для безпеки держави у сфері оборони. Об’єктивна сторона виявляється в бездіяльності — ухиленні у будь-який спосіб від призову за мобілізацією.
Суб’єктивна сторона правопорушення характеризується прямим умислом, тобто особа усвідомлює небезпечний і протиправний характер своїх вчинків, проте має намір і бажання так діяти, а саме досягти мети — уникнути самого призову за мобілізацією.
Коментарі