Податкові перевірки у фармацевтичному секторі: нові тенденції 2024 р.

НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ

Микола Орлов, керуючий партнер ЮФ «ОМП», нагадав, що у 2024 р. скасовано мораторій на податкові перевірки суб’єктів господарювання, і за результатами перших перевірок виявлені певні негативні тенденції. Так, на сьогодні сформувався певний шаблон податкових перевірок фармацевтичних виробників та їхніх сервісних компаній в Україні щодо рекламних та маркетингових витрат, зокрема ДПС:

• відбирає контрагентів за сумами та видами платежів;
• ознайомлюється з відповідною первинною документацією;
• перевіряє реальність відповідних витрат;
• досліджує зв’язок відповідних витрат з господарською діяльністю компаній.

Відповідно, наразі фармацевтична реклама, маркетинг чи промоція є номером один з точки зору уваги ДПС під час перевірки фармацевтичних компаній. Оскільки є пільгова ставка 7% податку на додану вартість (ПДВ), яка сплачується під час імпорту та реалізації лікарських засобів, і є звичайна 20% ставка ПДВ, що сплачується фармацевтичною компанією при замовленні послуг. На сьогодні значною статтею витрат фармацевтичного виробника є промоція. Як наслідок, зростає податковий кредит (прим. ред.: сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов’язання звітного (податкового) періоду. Право на податковий кредит виникає з моменту придбання товарів чи послуг). При цьому після промотування продукції компанії її прибуток може не збільшуватися, а інколи — зменшуватися.

Тому станом на кінець 2023 — початок 2024 р. відмічаються декілька важливих додаткових змін у підходах ДПС щодо вдосконалення своєї діяльності відносно маркетингу. Так, особливий фокус робиться на розрізненні реклами та маркетингу. Це важливо в контексті сервісних компаній та застосування пільги з ПДВ до послуг, наданих нерезидентам, тому що згідно з українським законодавством, якщо йому надаються рекламні послуги, то до них не застосовується ПДВ, але якщо маркетингові, то вони оподатковуються ПДВ.

ВЗАЄМОДІЯ З ЛІКАРЯМИ ТА АПТЕКАМИ

Також підвищена увага до роботи з лікарями та доведення реальності відповідних операцій. Наприкінці 2023 р. під час проведення перевірки ДПС компаній, які зробили запити на відшкодування ПДВ, виявлено в декількох випадках, що велика частина сформованого ПДВ була пов’язана з роботою з лікарями. Відповідно, ДПС почала оцінювати роботу фармацевтичних компаній стосовно реальності / нереальності співпраці з лікарями та наявності чи відсутності зв’язку такої взаємодії з господарською діяльністю компанії.

На рівні реальності / нереальності цих витрат ДПС достатньо довести відсутність переконливих аргументів, що робота з лікарями відбувалася, наприклад, якщо під час перевірки фармкомпанії не змогли надати підтвердження проведених семінарів, конференцій. Тому фармкомпанії мають, зокрема, робити фото- / відеозвіти. Робота з лікарями передбачає теж великий сегмент промоційних матеріалів (буклети, брошури, сувенірну продукцію тощо).

Тому компаніям потрібно:

1) формалізувати стосунки з лікарями;

2) вибудовувати діалог як з лікарями, так із лікувально-профілактичними закладами щодо ухвалених для них практик взаємодії, які вони готові підтверджувати;

3) обрати для себе комфортні форми взаємодії з лікарями: індивідуальні або колективні, з роздачами матеріалів або без тощо;

4) забезпечити системне і коректне відображення роботи з лікарями, яке буде запорукою або зняття запитань з боку ДПС, або виграшу в суді.

ДПС також почала проводити ретельний аналіз опису маркетингових послуг, отриманих від аптечних мереж, щодо їх реальності через постійне зростання витрат у цьому сегменті маркетингу.

УВАГА ДО БОНУСІВ, ЗНИЖОК

Проводяться й глибинні дослідження будь-яких бонусів, знижок та виплат для дистриб’юторів, які, очевидно, не пов’язані з простою поставкою товарів (зокрема не товарних знижок та «ретро-бонусів»). Це означає, що фармкомпанії мають здійснювати комерційну політику, в якій зазначаються всі види знижок та підстави для їх надання. При цьому комерційна політика має збігатися з договором поставки / дистрибуції. Також, якщо в договорі зазначені знижки, які, очевидно, не мають товарний характер, то вони сприймаються, як оплата за послуги, і дистриб’ютор на них має донараховувати 20% ПДВ.

ДОВЕДЕННЯ НЕРЕАЛЬНОСТІ НАДАНИХ ПОСЛУГ

Типовими зачіпками ДПС щодо доведення нереальності операцій є, зокрема:

• відсутність або поверховість наданих документів (актів та звітів). Юристи рекомендують надавати, окрім звітів, фото, відео наданих послуг;
• відсутність детальної інформації щодо наданих послуг (зокрема адрес аптечних закладів або тематики презентацій). Доповідач звернув увагу на необхідність надання не лише кількості аптечних закладів, а також повної адреси кожного закладу і бажано кількості фармацевтів, які брали участь у презентації, контактної особи (зазвичай це завідувач аптеки) та теми презентації;
• невідповідності між даними актів / звітів та описом чи вимогами до послуг у відповідних договорах;
• відсутність фото- або відеофіксації наданих послуг;
• відсутність зразків промоційних або рекламних матеріалів або незрозуміле їх походження. Наприклад, відсутні презентації чи відеоматеріали, за які сплачувалися кошти;
• дублювання послуг, що надавалися контрагентом, з діяльністю самої компанії;
• арифметичні помилки та помилки в датах;
• відсутність підтвердження можливості надання послуг контрагентом. Наприклад, відсутність у контрагента штату персоналу, який міг би виконати весь об’єм замовлених послуг, тому важливо проводити перевірку контрагента як стосовно «фіктивності», так і щодо загальної структури надання послуг (хто і як фізично їх надаватиме).

Використання посередників для отримання маркетингових послуг не створюватиме додаткових податкових ризиків за умови виконання таких правил:

1) необхідно ретельно пропрацювати весь ланцюжок отримання маркетингових послуг і дати відповідь на запитання, хто є кінцевим та фактичним надавачем відповідних послуг. Це або посередник / підрядник, чи працівники аптечного закладу;

2) якщо фактичним надавачем послуг є посередник / підрядник, то йому слід мати для цього відповідний ресурс — технічний та/або людський;

3) якщо це аптечна мережа, то потрібно окремо перевірити, чи надаватиме відповідна компанія послуги лише у своїх, чи також в інших споріднених закладах, тобто фактично відбувається внутрішнє посередництво всередині аптечної мережі, у такому випадку мережу слід аналізувати, як і будь-якого іншого посередника / підрядника.

ЗВ’ЯЗОК З ГОСПОДАРСЬКОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ

За відсутності можливості аргументувати нереальність операцій ДПС намагається оспорювати зв’язок витрат з господарською діяльністю, зокрема, у контексті окремих лікарських засобів та інших витрат платника податків, які можуть накладатися або дублювати відповідні витрати. Тобто ДПС аналізує ці витрати щодо того, для чого фармкомпанія замовляла промоційні, рекламні та маркетингові послуги і як це вбудовується в загальну структуру формування собівартості продукції цих компаній.

З цієї причини в компанії має бути чітка, ієрархічна система планів і бюджетування маркетингової, промоційної та рек­ламної діяльності. Якщо її немає, то зростають ризики непроходження податкової перевірки. При цьому планування та бюджетування має починатися з аналітики:

• необхідна аналітика впливу відповідних заходів на фінансовий результат компанії (річна, піврічна, квартальна);
• важливо мати таку аналітику в розрізі окремих груп товарів (за нозологіями);
• важливо вміти пояснювати вплив на сезонні або нішові товари, а також у випадку введення товарів на ринок чи реанімування попиту на них;
• чим детальнішою буде така аналітика, тим переконливіший зв’язок із господарською діяльністю.

ПІДГОТОВКА ДО ПОДАТКОВОЇ ПЕРЕВІРКИ

Андрій Качковський, старший юрист, адвокат ЮФ «ОМП», зазначив, що перед початком податкової перевірки потрібно разом з податковими консультантами обов’язково провести податковий аудит для виявлення «слабких» місць та побудови інструментів їх посилення чи виправлення, адже чіткість та прозорість бізнес-моделі спрощуватиме комунікацію з ДПС та знижуватиме ризик до нарахувань.

Також необхідно провести перевірку первинної та додаткової документації стосовно їх наявності, повноти необхідної інформації та узгодженості між собою.

А. Качковський зауважив, що згідно з новою судовою практикою — договору, акту отриманих послуг та інвойсу вже недостатньо, суди все більше звертають увагу на звіти компаній щодо отриманих маркетингових послуг, тому потрібен ретельний підхід до документування наданих послуг. Чим більше фіксації надання послуг, тим краще (аудіофайли, відеозйомка фотовикладок і розкладок, ефірні довідки, зразки рекламних матеріалів, копії розміщеної реклами, зразки рекламної продукції тощо).

Звіт має повністю відповідати договору і давати можливість надати відповідь на запитання, які саме послуги здійснювалися та чому замовник вважає, що їх отримано в повному обсязі. Також він має давати можливість зробити коректний підрахунок вартості наданих послуг (відображеної в рахунку та акті), тобто містити всю необхідну інформацію для здійснення такого підрахунку залежно від формули ціноутворення, прописаної в договорі.

Уже під час самої перевірки слід дотримуватися кількох правил:

• залучати податкових консультантів;
• формалізувати процес надання пояснень та документів на запити ДПС, а саме просити оформлювати саме письмовий запит, на який надавати письмову відповідь;
• обговорення результатів перевірки до підписання акта перевірки та ін.

Під час заходу учасникам також представлено судову практику України зі спорів ДПС з фармацевтичними компаніями щодо результатів проведених податкових перевірок. У ході заходу учасники мали змогу отримати фахові відповіді на запитання, які їх цікавили щодо цих перевірок.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!