Державне регулювання цін на ліки: обговорення триває

Аптечна професійна асоціація УкраїниЯк пам’ятають наші читачі, останні три місяці 2008 р. відзначилися бурхливими подіями щодо реформування фармацевтичної галузі, спроб внесення змін у процес ціноутворення на лікарські засоби та вироби медичного призначення і активною негативною реакцією фармацевтичної спільноти на все вищезазначене, яка на початку грудня призвела до протистояння між Президентом та Прем’єр-міністром України. Після прийняття постанов КМУ від 10.10.2008 р. № 827 та 837 і від 17.10.2008 р. № 955 («Щотижневик АПТЕКА» № 44 (665) від 10.11.2008 р.), розпорядження КМУ від 17.10.2008 р. № 1339-р «Про заходи щодо стабілізації ситуації на ринку лікарських засобів і виробів медичного призначення» в аптечних закладах почалися перевірки щодо ціноутворення, які проводили представники Державної податкової адміністрації, Антимонопольного комітету, Держлікінспекції, Державної інспекції з контролю за цінами тощо. За інформацією, отриманою від суб’єктів господарювання, перевірки проводилися без належних підстав у різних регіонах різними контролюючими органами, розмір націнки підраховувався неоднаково.

Для того щоб прояснити питання правомочності таких перевірок та вирішити подальшу долю регулювання цін на фармацевтичному ринку України, 24.12.2008 р. Аптечна професійна асоціація України провела семінар на тему «Ціноутворення у фармацевтичній галузі: вчора, сьогодні, завтра. Актуальні питання», в якому взяли участь представники Міністерства економіки України, спеціалісти-практики в галузі бухгалтерського обліку, оператори фармацевтичного ринку.


Олександр Савицький, керівник Департаменту цінової політики Міністерства економіки УкраїниОлександр Савицький, керівник Департаменту цінової політики Міністерства економіки України, розповів про правові засади цінової політики та контролю за цінами в нашій державі і відповів на численні питання учасників семінару.

Відповідно до Конституції України цінова політика є однією з найважливіших в державі, вона виділена окремо поряд з інноваційною, фінансовою і податковою. За її проведення відповідає КМУ, який є колегіальним органом і дуже рідко приймає прямі регуляторні акти (як виняток, наприклад, — постанова від 17.10.2008 р. № 955), делегуючи свої повноваження центральним або місцевим органам виконавчої влади. Цінова політика в Україні сьогодні базується на Законі «Про ціни і ціноутворення», згідно з яким в нашій державі існують вільні, державні фіксовані та регульовані ціни. У ст. 4 цього закону сказано, що КМУ забезпечує здійснення в державі цінової політики, визначає перелік продукції, товарів і послуг, державні фіксовані та регульовані ціни на які затверджуються відповідними органами державного управління, крім сфери телекомунікацій, а також визначає повноваження органів державного управління в галузі встановлення і застосування цін (тарифів) та по контролю за цінами (тарифами). Серед методів державного регулювання, окрім встановлення фіксованих і граничних цін або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів, можуть використовуватися інші методи, визначені постановою КМУ від 25.12.1996 р. № 1548 «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)», яка до недавнього часу надавала право місцевим органам влади встановлювати граничні торговельні націнки на лікарські засоби, що входять до переліку, затвердженого спільним наказом МОЗ та Мінекономіки від 3.12.2001 р. № 480/294 «Про затвердження Переліку вітчизняних та імпортних лікарських засобів і виробів медичного призначення, ціни на які підлягають державному регулюванню». Із набуттям чинності постановою КМУ від 17.10.2008 р. № 955 «Про заходи щодо стабілізації цін на лікарькі засоби і вироби медичного призначення» функція регулювання цін на лікарські засоби перейшла до Уряду.

Було зазначено, що Закон України «Про ціни і ціноутворення» передбачає також контроль за додержанням державної дисціпліни цін та відповідальність осіб, винних у її порушенні. Вся необґрунтовано отримана підприємством, організацією виручка в результаті порушення державної дисципліни цін, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету АР Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій і підлягає вилученню в дохід відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. В позабюджетні фонди місцевих рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду.

Крім того, на посадову особу, яка здійснила це порушення, відповідно до ст. 165–2 Кодексу про адміністративні правопорушення накладається штраф від 5 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Якщо такі дії вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню, то з неї стягується штраф у розмірі від 10 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Протоколи про адміністративне правопорушення можуть складатися посадовими особами Державної інспекції з контролю за цінами, а її керівництво в центральному апараті або на місцях має право виносити постанову про накладання адміністративного штрафу. У разі невиконання посадовими особами припису Державної інспекції по контролю за цінами щодо усунення порушень відповідно до ст. 188–3 Кодексу про адміністративні правопорушення на них може накладатися штраф у розмірі від 9 до 17 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Державне регулювання цін встановлюється на ресурси, які мають визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, товари і послуги, що мають важливе соціальне значення, а також продукцію, товари і послуги, виробництво яких зосереджено на підприємствах, що посідають монопольне (домінантне) становище на ринку.

До набуття чинності Постановою КМУ від 17.10.2008 р. № 955 «Про заходи щодо стабілізації цін на лікарькі засоби і вироби медичного призначення» на перелік, затверджений спільним наказом МОЗ та Мінекономіки від 3.12.2001 р. № 480/294, була передбачена гранична торговельна націнка 35% митної вартості. З точки зору контролю за дотриманням цінової дисціпліни цей перелік має певні недоліки. Так, лікарські засоби у ньому представлені за міжнародними непатентованими назвами, а в аптечних закладах вони реалізуються за торговельними, що ускладнює роботу фахівців з економічною освітою.

О. Савицький наголосив, що орган регулювання несе відповідальність перед суб’єктами господарювання за те, щоб його діяльність не призводила до збитків учасників ринку. Регулювання має бути економічно обґрунтованим, надавати можливість суб’єктам господарювання компенсувати всі витрати, пов’язані з реалізацією продукції, та отримати необхідний прибуток. Саме через відсутність такого економічного обґрунтування постанова КМУ від 17.10.2008 р. № 955, яка охоплювала майже 80% асортименту лікарських засобів та встановлювала низький рівень граничних націнок, призвела до збитковості діяльності суб’єктів господарювання і була зупинена відповідним указом Президента України від 3.12.2008 р. № 1139/2008.

Метод регулювання цін шляхом встановлення на якусь базу максимального рівня націнки має позитивний результат за умови стабільного фінансового клімату. В умовах девальвації національної валюти та зважаючи на те, що 70% аптечного асортименту — це імпорт, жорстке регулювання призвело до негативних наслідків, в першу чергу до виникнення дефіциту препаратів.

Мінекономіки України вносилася пропозиція щодо змін до постанови від 17.10.2008 р. № 955, в яких вартість, на котру встановлювалася гранична націнка, розраховувалася за формулою: митна вартість, помножена на коефіцієнт відношення курсу гривні Національного банку України на день реалізації до курсу на день митного оформлення продукції. Але ця формула теж могла мати негативні наслідки, адже за умов відвантаження продукції з відтермінуванням платежу та закупівлею валюти на день розрахунку її застосування могло б призвести до від’ємного результату в разі зворотнього коливання курсу.

Щодо розміру торговельної націнки Мінекономіки сьогодні не володіє інформацією, необхідною для прийняття виваженого рішення, але він залежатиме від обсягу регулювання: чим більший обсяг, тим менш жорстким воно буде. Зважаючи на нестабільну фінансову ситуацію, в Мінекономіки вважають, що регулювання повинно бути мінімальним, охоплювати не більше 15% обсягу продуктів. Виходячи з цього, потребує перегляду і наказ МОЗ та Мінекономіки від 3.12.2001 р. № 480/294.

Доповідач повідомив, що в Мінекономіки розглядалося також питання регулювання цін шляхом встановлення граничної межі вартості вторинної упаковки на рівні 75 грн., але воно залишилося відкритим. При регулюванні цін на препарати, що реалізуються в сільській місцевості, запропоновано до граничної націнки додавати витрати на міжміські транспортні перевезення.

Було зазначено також, що в Україні є підприємства, засновані іноземними виробниками, які проводять маркетингову діяльність. Отримуючи лікарські засоби за митною вартістю, вони мають включати до їх відпускної ціни витрати, які пов’язані з реєстрацією, промоцією препаратів і не входять до граничного розміру торговельної націнки. Тому в новій редакції відповідної постанови швидше за все буде інша назва бази для регулювання цін — оптово-відпускна ціна, яка включатиме ціну вітчизняного виробника, митну вартість з урахуванням корегування курсу та відпускну ціну підприємства, заснованого іноземним виробником.

Зупинившись на питанні необхідності розмежування торговельної націнки для оптовиків та роздрібних суб’єктів господорювання, О. Савицький зазначив, що при відсутності такого розмежування у роздрібних підприємств виникне питання щодо достовірності тієї ціни, на яку вони будуть робити свою націнку. Для вирішення цього питання законодавством передбачена процедура декларування цін. Вона полягає в тому, що оптовик при постачанні товарів в аптечну мережу разом з іншими супроводжуючими документами надає декларацію, в якій зазначена оптово-відпускна ціна та націнка, яку зробив дистриб’ютор.

Сьогодні розглядається також питання можливої реєстрації цін. За це виступає в першу чергу Держлікінспекція, в Мінекономіки ще не визначилися щодо доцільності такого заходу.

Постанова, яка стосуватиметься регулювання цін на лікарські засоби, буде розділена на 2 частини: перша стосуватиметься цін, друга — контролю  якості препаратів та реорганізації служби контролю  якості. Мінекономіки з великою обережністю підходить до питання регулювання цін, особливо у кризовий період. Можливо, необхідно деякий час не запроваджувати жорстких заходів, і ціни самі знизяться, враховуючи платоспроможність населення.

Сьогодні існує Державна інспекція з контролю за цінами, яка здійснює загальний контроль  ціноутворення незалежно від того, хто здійснює регулювання. Головним документом, яким керується у своїй діяльності Державна інспекція з контролю за цінами, є Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», яким передбачено необхідність встановлення періодичності перевірок суб’єктів господарювання. Для аптечних закладів така періодичність становить 1 раз на рік за умови діючого регулювання цін на препарати.

Як окремий документ Порядок здійснення контролю не існує. Але є Інструкція про порядок застосування економічних санкцій, згідно з якою при складанні акта інспектор має виконати 3 умови:

  • визначити, норми якого документа було порушено;

  • в акті повинно бути визначено механізм порушення державної дисципліни цін;

  • визначити суму незаконно отриманої виручки на підставі первинних бухгалтерських документів.

Якщо хоча б одна з цих умов не буде виконана, то акт може бути оскаржено в суді і він не набуде юридичної сили.

Далі О. Савицький відповів на питання присутніх:

— Чи діє сьогодні абзац 6 п. 12 постанови КМУ від 25.12.1996 р. № 1548 (згідно з яким місцеві органи влади встановлювали граничні торговельні націнки на лікарські засоби і вироби медичного призначення, зазначені у переліку вітчизняних та імпортних лікарських засобів і виробів медичного призначення, ціни на які підлягають державному регулюванню, що реалізуються населенню через аптечну мережу, — на рівні не вище 35% оптової ціни виробника (митної вартості) з урахуванням знижок, а на ті, що придбаваються державними та комунальними закладами охорони здоров’я за бюджетні кошти, — на рівні не вище 10% оптової ціни виробника (митної вартості) з урахуванням знижок — прим. ред.)?

— Ні, цей пункт не діє з моменту набуття чинності потановою КМУ від 17.10.2008 р. № 955.

— Отже нині ніяких обмежень на  націнки на лікарські засоби не існує?

— Так, з 5.12.2008 р. (коли набув чинності указ Президента України від 3.12.2008 р. № 1139/2008) регулювання націнок на лікарські засоби та вироби медичного призначення не існує. Саме так трактують ситуацію юристи Мінекономіки та КМУ.

— До набуття чинності постановою КМУ від 17.10.2008 р. № 955 проводилися масові перевірки суб’єктів господарювання фармацевтичного ринку всіма контролюючими органами. Зокрема, Державна податкова адміністрація України проводила моніторинг цін на підставі розпорядження КМУ від 17.10.2008 р. № 1339-р «Про заходи щодо стабілізації ситуації на ринку лікарських засобів і виробів медичного призначення». Чи були такі перевірки законними?

— Ні, адже розпорядження КМУ не є нормативним актом. Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) в сфері господарської діяльності» встановлює вичерпний перелік підстав для проведення позапланових перевірок суб’єктів господарювання. До них відносяться:

  • подання суб’єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

  • виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов’язкової звітності, поданих суб’єктом господарювання;

  • перевірка виконання суб’єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю);

  • звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі проводиться лише за наявності згоди центрального органу виконавчої влади;

  • неподання у встановлений термін суб’єктом господарювання документів обов’язкової звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкодили поданню таких документів.

Державне регулювання цін на ліки: обговорення триває


У цьому переліку відсутня така підстава, як доручення КМУ або іншого органу виконавчої влади. Контролер, який приходить на позапланову перевірку, має пред’явити (крім свого посвідчення) направлення на перевірку, в якому має бути зазначено, на якій підставі вона проводиться. В разі позапланової перевірки цінової дисципліни у зв’язку зі зверненням фізичної або юридичної особи направлення має бути підписане посадовою особою рівня не нижче, ніж заступник міністра економіки. Якщо у зверненні не вказано причину, не названо препарат та його серію, можна надіслати скаргу до регіонального відділу Держкомпідприємництва з приводу встановлення обґрунтованості такої перевірки.

— Чи необхідно буде декларування ціни при постачанні продукції всередині роздрібної мережі, наприклад від центральної районної аптеки до фельдшерсько-акушерського пункту?

— Ні, декларування ціни — це функція виробника та оптового постачальника.

— Як має проводитись моніторинг націнок?

— Державна інспекція з контролю за цінами здійснює моніторинг відповідно до Постанови КМУ від 13.06.2002 р. № 803 «Про заходи щодо проведення моніторингу цін і тарифів на споживчому ринку», якою затверджено перелік соціально значущих товарів і послуг, за якими проводиться постійний моніторинг цін і тарифів на споживчому ринку, та порядок проведення такого моніторингу. До вищевказаного переліку не входять лікарські засоби та вироби медичного призначення. Отже, моніторинг в аптечній мережі може проводити тільки Держлікінспекція.

— Чи можливо буде в розрахунках ціни на момент відвантаження товару використовувати курс не Національного банку України, а Міжбанківської валютної біржі?

— Так, уже є прецедент, відображений у постанові КМУ від 30.10.2008 р. № 988, коли при розрахунках за природний газ використовувався курс Міжбанківської валютної біржі, швидше за все так і будемо діяти в подальшому.

— Що таке націнка, роздрібна націнка, відпускна ціна тощо? Де визначені ці поняття?

— Найбільша складність полягає в тому, що терміни, які використовуються щодо націнок та бази ціноутворення, не визначені законодавством. Департамент з питань ціноутворення Мінекономіки створено лише 15.08.2008 р., і спеціально під проект постанови, який зараз розробляється, будуть затверджені відповідні терміни. Витрати, які враховуються при формуванні ціни, мають бути тільки такими, що існують у бухгалтерському, а не податковому обліку. При формуванні ціни повинна враховуватися поправка на інфляцію, зміну цін виробників та інші макроекономічні показники. З моєї точки зору, оптова ціна виробника — це фактична ціна, за якою здійснюється продаж, реалізація товарів з урахуванням знижок (надбавок) підприємством-виробником суб’єктам господарювання для їх подальшого продажу (реалізації). Гранична постачальницько-збутова націнка — максимальний розмір націнки, який можна застосовувати суб’єктам господарювання — постачальникам при продажу (реалізації) суб’єкту господарювання, що здійснює реалізацію через аптечну мережу, або комунальним закладам охорони здоров’я.

— Під час дії постанови КМУ від 17.10.2008 р. № 955 були випадки, коли на одну й ту саму серію лікарського засобу існувало дві різні митні ціни. Прокоментуйте, будь ласка.

— Переоцінка і дооцінка митної ціни знаходяться на межі компетенції Мінекономіки та Міністерства фінансів України. Фактично вони визначені у стандарті бухгалтерського обліку «Запаси», в якому вказано кілька шляхів, якими підприємства можуть це робити. Жорсткого регулювання цієї процедури немає, але можуть виникати питання з точки зору податкової інспекції.

— Якщо аптека зробить дооцінку митної ціни до найвищої з двох або з кількох на один і той самий препарат, чи буде це порушенням законодавства?

— Саме для того щоб уникнути таких ситуацій, для фармацевтичної галузі, крім оптової ціни виробника і митної вартості, визначено ще термін «оптова ціна підприємства, заснованого іноземною компанією-виробником», яка буде базою для подальшого нарахування оптових і роздрібних націнок.

— Чи є взагалі необхідність у регулюванні ціни на конкурентному ринку під час фінансової кризи?

— Оскільки лікарські засоби — соціально значущий товар, то на деякі з них доцільно ввести регулювання цін.

— Чи розглядалося питання про введення ввізного мита на імпортні препарати?

— Так, таке питання розглядалося, станом на 24.12.2008 р. воно ще не було вирішене, але питання мита відноситься до компетенції Міністерства фінансів.

— В постанові КМУ від 17.10.2008 р. № 955 не було враховано існування комунальних аптечних баз, які займаються доставкою наркотичних, психотропних речовин, медичних газів тощо. У новому документі це буде відображено?

— На мою думку, ці найменування необхідно виключити з переліку лікарських засобів, ціни на які регулюються.

— Яка Ваша позиція щодо пільгового відпуску препаратів з аптек: його потрібно регулювати як закупівлю за бюджетні кошти, чи все-таки затрати при ньому вищі?

— Моя позиція така: відпуск зазначених лікарських засобів потрібно регулювати як закупівлю за бюджетні кошти.

Наприкінці дискусії О. Савицький запевнив присутніх, що проект постанови щодо регулювання цін на лікарські засоби буде обов’язково винесений на публічне обговорення шляхом публікації на офіційному сайті Міністерства економіки України (www.me.kmu.gov.ua), та зазначив, що КМУ нині не наполягає на швидкому введенні в дію цієї постанови.

Прим. ред. Інформація щодо відсутності регулювання націнок на лікарські засоби і вироби медичного призначення з 5.12.2008 р., яка була озвучена під час семінару, безумовно, є позитивною для суб’єктів господарювання. Редакція «Щотижневика АПТЕКА» отримала її підтвердження від представників апарату Верховної Ради України та від співробітників компанії «ЛІГА ЗАКОН». І хоча одностайної думки фахівців з цього приводу немає, існує усталена практика застосування подібних нормативних актів саме таким чином. Звісно, за суб’єктами господарювання залишається право самостійно вирішувати рівень встановлюваних націнок та економічну доцільність збереження обмежень, що встановила місцева влада на  підставі постанови КМУ № 1548. Попередньо з’ясуйте, чи однаково розумієте ситуацію Ви та місцеві підрозділи державної інспекції з контролю за цінами.

Олександр Устінов,
фото Любові Столяр

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Інші статті розділу


Останні новини та статті