Створення Центру громадського здоров’я: народні депутати стурбовані діями МОЗ

16 березня 2016 р. відбулося засідання Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я (далі — Комітет) під головуванням народного депутата Олега Мусія. Під час заходу планувався розгляд проекту закону про внесення змін до Закону України «Про лікарські засоби» (щодо доступу до матеріалів доклінічного вивчення та клінічних випробувань лікарських засобів) (реєстраційний № 4074). Проте на прохання Костянтина Яриніча, який є одним з авторів, його розгляд було перенесено на наступне засідання. Нагадаємо, що Європейська Бізнес Асоціація закликала Комітет відхилити даний законопроект, оскільки на думку членів асоціації він суперечить вітчизняному законодавству та Угоді про асоціацію між Україною та ЄС.

Також через відсутність автора законодавчої ініціативи на наступне засідання перенесено розгляд законопроекту «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України (щодо зниження цін на лікарські засоби)» (реєстраційний № 1376, доопрацьований). Ініціатором законопроекту виступив народний депутат Антон Яценко, член Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, який запропонував встановити 3% ПДВ за операціями з постачання та ввезення на митну територію всіх без винятку лікарських засобів, а також медичних виробів за переліком, затвердженим Урядом. Також законопроектом передбачено постачальницько-збутові надбавки на рівні 3% та торговельні надбавки — 5% на всі без винятку ліки та вироби медичного призначення.

Народні депутати одноголосно рекомендували Парламенту включити до порядку денного четвертої сесії Верховної Ради України VIII скликання (лютий–липень 2016 р.) наступні проекти Законів України:

Також було прийнято рішення направити на доопрацювання законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо притягнення до кримінальної відповідальності за закриття закладів охорони здоров’я та їх відділень, які здійснюють збір та переробку донорської крові під час проведення антитерористичної операції» (реєстраційний № 2606, ініціатори — народні депутати Іван Мельничук, Борислав Розенблат, Руслан Сольвар).

Світлана Осташко, директор Департаменту громадського здоров’я МОЗ України, повідомила, що на сьогодні йде реорганізація служби крові, і замість відділень буде створено банки крові, які відповідатимуть сучасним вимогам та виготовлятимуть якісні препарати крові. Крім того, в українському законодавстві вже передбачено кримінальну відповідальність за закриття закладів охорони здоров’я.

Також парламентарії підтримали проект Постанови про Заяву Верховної Ради України з нагоди 10-річчя ратифікації Україною Рамкової Конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну (реєстраційний № 4119). На їх думку, прийняття такої заяви буде стимулом для виконання задекларованих у ній зобов’язань та вжиття заходів, у тому числі й на законодавчому рівні, спрямованих на зменшення поширеності куріння та смертності населення України від хвороб, пов’язаних зі вживанням тютюнових виробів, збереження здоров’я нашого народу і формування свідомого ставлення кожного члена суспільства до необхідності дбати не тільки про своє здоров’я, але й про здоров’я оточуючих людей.

Ірина Сисоєнко, заступник голови Комітету, доповіла присутнім по стан підготовки законопроекту «Про попередження інвалідності та систему реабілітації в Україні». Над документом працювала робоча група, утворена рішенням Комітету від 23.04.2015 р. для здійснення аналізу стану системи реабілітації осіб, які постраждали під час проведення антитерористичної операції, та напрацювання законодавчих пропозицій у цій сфері. Наразі роботу над законопроектом завершено, і народні депутати можуть з ним ознайомитись та надати коментарі.

Прийняття законопроекту забезпечить впровадження в Україні цілісної системи реабілітації для осіб з тимчасовим обмеженням життєдіяльності та людей з інвалідністю; координацію дій та участь у єдиному міжвідомчому інформаційному просторі всіх органів державної виконавчої влади та місцевого самоврядування з проблем інвалідності та реабілітації; запровадження системності та доступності медико-соціальної реабілітації, а також системи стандартів реабілітаційних послуг; закріплення на законодавчому рівні здійснення реабілітаційних заходів мультидисциплінарними командами. Це стане першим документом в Україні, який дозволить запровадити правову основу для дієвих заходів з попередження інвалідності та функціонування загальнодержавної системи реабілітації.

Члени Комітету підтримали дану законодавчу ініціативу та запропонували спільно до­опрацювати підготовлений робочою групою законопроект та зареєструвати його в Парламенті від імені народних депутатів України — членів Комітету.

Узгоджена редакція проекту Закону «Про лікарські засоби»

Членів Комітету також було поінформовано щодо подальшої долі законопроекту «Про лікарські засоби». Нагадаємо, що 3 лютого під час засідання Комітету прийнято рішення найближчим часом затвердити персональний склад робочої групи з підготовки узгодженої редакції та до 16 березня винести на розгляд Комітету готовий документ. Але через те, що жодного засідання Комітету з того часу не відбулося, робочу групу так і не було затверджено.

Як повідомив Олег Мусій, між ним та Андрієм Шипком досягнуто згоди, що до Парламенту буде подано єдину редакцію законопроекту. Не очікуючи на створення робочої групи, протягом останнього місяця над узгодженим документом, який буде зареєстровано в Парламенті замість законопроектів № 2162 та № 2162-1, разом із помічниками О. Мусія та А. Шипка працювали помічники народних депутатів Олексія Кириченка та Ольги Богомолець. Роботу над спільним документом завершено, тому створювати робочу групу вже немає сенсу. Доопрацьований проект буде надіслано всім членам Комітету протягом 2 тиж, а пропозиції та зауваження до нього обговорюватимуться під час наступного засідання 30 березня.

І. Сисоєнко зазначила, що нею підготовлено законопроект «Про особливості імплементації окремих положень законодавства Європейського Союзу щодо обігу лікарських засобів», який вона надає колегам на ознайомлення. Після обговорення і внесення зауважень обидва законопроекти буде паралельно зареєстровано в Парламенті.

Децентралізація держзакупівель ліків

На порядку денному засідання стояв розгляд проекту звернення до Прем’єр-міністра України з пропозицією децентралізувати державні закупівлі у сфері охорони здоров’я, ініційованого народним депутатом Ігорем Шурмою. Він зазначив, що закупівлі за допомогою міжнародних спеціалізованих агенцій будуть проводитися лише до 31 березня 2019 р. Після цього, на його думку, необхідно передати закупівельну функцію від МОЗ до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України з подальшою децентралізацією. За МОЗ буде залишено функцію контролю за закупівлями. Іншим шляхом вирішення проблеми може стати створення нового органу із закупівель ліків і Уряд має визначитися, яким шляхом піти. Народні депутати більшістю голосів підтримали ініціативу щодо звернення до Прем’єр-міністра України.

Створення Центру громадського здоров’я: народні депутати стурбовані діями МОЗ

Створення Центру громадського здоров’я

Під час засідання на розгляд членів Комітету було винесено питання утворення Центру громадського здоров’я МОЗ України та ситуацію, що склалася у зв’язку з пов’язаною з цим реорганізацією державних підприємств, установ та закладів МОЗ України, яка проводиться відповідно до наказу МОЗ України від 18 вересня 2015 р. № 604.

Необхідність вивчення цієї теми викликана надходженням численних звернень з цього питання від народних депутатів України, керівників державних установ, закладів та підприємств, які висловлюють занепокоєння з приводу обраного МОЗ України способу утворення Центру громадського здоров’я МОЗ, яким передбачено об’єднання в одну юридичну особу 42 різних за напрямами діяльності та рівнями виконання завдань закладів, установ і державних підприємств МОЗ України та Державної санітарно-епідеміологічної служби України (далі — Держсан­епідслужба України), у тому числі 30 регіональних і відомчих лабораторних центрів Держсанепідслужби України.

На думку ініціаторів розгляду питання, розпочата МОЗ у такий спосіб реорганізація закладів та установ може призвести до розбалансування існуючої системи забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Ігор Перегінець,заступник міністра охорони здоров’я, розповів про нормативно-правові акти, що були підґрунтям утворення державної установи «Центр громадського здоров’я МОЗ України», та завдання, які ставить МОЗ України перед цією установою. Він нагадав, що постановою КМУ від 10.09.2014 р. № 442 ліквідовано Держсанепідслужбу України, а контрольно-наглядові функції у сфері санітарного законодавства було покладено на новостворену Державну службу безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. Відповідно до змін, внесених до постанови у 2015 р., МОЗ було повернуто функції з реалізації державної політики у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження).

Підписавши Угоду про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, наша держава взяла зобов’язання розвивати співробітництво в галузі охорони здоров’я з метою підвищення рівня його безпеки та захисту здоров’я людини (Глава 22. Громадське здоров’я). Це передбачає проведення комплексної реформи сфери громадського здоров’я. Серед першочергових кроків І. Перегінець відзначив консолідацію аналітичних, дослідних, лабораторних установ та створення єдиного Центру громадського здоров’я МОЗ України шляхом об’єднання існуючих установ і закладів МОЗ та Держсанепідслужби України. Їх перелік затверджено наказом МОЗ від 18.09.2015 р. № 604.

Прим. ред.: 9 березня на сайті МОЗ України оприлюднено проект розпорядження КМУ, яким пропонується затвердити Концепцію розвитку системи громадського здоров’я в Україні.

Ірина Швець, заступник голови Професійної спілки працівників охорони здоров’я України, нагадала, що цією організацією був ініційований позов до суду, викликаний необхідністю забезпечити соціальні гарантії медичних працівників Держсанепідслужби України.

Київський апеляційний адміністративний суд постановив визнати протиправним та скасувати абз. 2 п. 1 постанови № 442 в частині реорганізації Держсанепідслужби України. Рішення суду набуло чинності з моменту оголошення 8 лютого 2016 р.

Обговорюючи питання, народні депутати висловили занепокоєння, що сьогодні без обговорення з громадськістю, роботодавцями та профспілками відбувається ліквідація напрацьованої роками системи, а що буде отримано в результаті, так і не зрозуміло. З огляду на суспільний резонанс розпочатої МОЗ України реформи зі створення системи громадського здоров’я, що проводиться без відповідного попереднього законодавчого забезпечення, громадського обговорення та гарантування дотримання прав трудових колективів, народні депутати України — члени Комітету ухвалили рішення направити звернення до Президента України та КМУ про необхідність забезпечення негайного виконання рішення Київського апеляційного адміністративного суду від 8 лютого 2016 р. та скасування наказу МОЗ України від 18 вересня 2015 р. № 604, а також звернутися до Генеральної прокуратури України стосовно порушення вимог Законів України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» від 24 лютого 1994 р. № 4004-XII та «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2000 р. № 1645-ІІІ під час ухвалення постанови КМУ від 10 вересня 2014 р. № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» в частині реорганізації Держсанепідслужби України та інших системно пов’язаних з нею нормативно-правових актів Уряду та МОЗ України.

На завершення засідання І. Сисоєнко підняла питання, чому жоден із важливих законопроектів щодо змін в охороні здоров’я, розглянутих в Комітеті, так і не було винесено в сесійну залу. Це проекти законів України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства з питань охорони здоров’я» (реєстраційний № 2309а-д) щодо автономізації лікувальних закладів; «Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людині» (реєстраційний № 2386а-1); «Про внесення змін до Закону України «Про екстрену медичну допомогу» (щодо забезпечення справедливої оплати праці працівників бригад екстреної медичної допомоги)» (реєстраційний № 1164).

Народні депутати прийняли рішення підготувати звернення до Володимира Гройсмана, голови Верховної Ради України, якнайшвидше поставити на розгляд залу основні закони про медицину.

Ганна Барміна,
фото Сергія Бека

Комментарии

Нет комментариев к этому материалу. Прокомментируйте первым

Добавить свой

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

Другие статьи раздела


Последние новости и статьи