Гормональна терапія в репродуктивній медицині

?

Проблема використання лікарських засобів у вагітних привертає увагу як науковців, так і практичних лікарів. «Щотижневик АПТЕКА» не раз звертався до цієї теми в своїх публікаціях (див. № 2 (274) та № 5 (276)).

Тема сьогоднішньої розмови — використання стероїдних гормонів в репродуктивній медицині. На запитання нашого кореспондента відповідає завідувач відділення з лікування безпліддя клініки «Ісіда-IVF» Ігор Ільїн.

— Ваша клініка займається лікуванням безпліддя. Які лікарські засоби мають найбільш вагоме значення в репродуктивних технологіях?

— Розглядаючи проблему безпліддя, слід зазначити, що це перш за все проблема шлюбної пари. За статистикою 10–15% сімейних пар є безплідними, причому в 60% випадків безплідною є жінка, а в 40% випадків — чоловік.

Ключову роль у підтримці фертильності жінки відіграють дві групи статевих гормонів — естрогени та гестагени. Естрогени інтенсивно продукуються у першій половині менструального циклу. В середині менструального циклу відбувається овуляція — розривається фолікул та вивільняється яйцеклітина. На місці фолікула утворюється тимчасова ендокринна залоза — жовте тіло, яка продукує прогестерон. Головна функція прогестерону — забезпечити розслаблення гладких м’язів міометрія та підготувати слизову оболонку матки до імплантації ембріона.

Ігор ІЛЬЇН

Завідувач відділення з лікування безпліддя клініки «Ісіда-IVF»

Певний баланс естрогенів та гестагенів протягом менструального циклу забезпечує фертильність жінки. У зв’язку з цим в репродуктивній медицині для підготовки матки до імплантації ембріона знайшли широке застосування стероїдні препарати — естрогени та прогестини. Якщо ми лікуємо безпліддя, пов’язане з порушенням функції жовтого тіла, то для компенсації дефіциту гестагенів призначаємо прогестерон.

У безплідних жінок необхідно стимулювати функцію яєчника. Це дозволяє досягти поліфолікулярної реакції, внаслідок якої дозріває 10–12 фолікулів, що дає змогу виділити яйцеклітину для екстракорпорального запліднення. Після того як яйцеклітина виділена, жовте тіло не утворюється. Але для того, щоб згодом імплантувати в стінку матки ембріон, необхідно забезпечити належний рівень прогестерону в циркулюючій крові, що досягається введенням екзогенного прогестерону у високих дозах.

У лікуванні безпліддя ми використовуємо досвід піонерів екстракорпорального запліднення — провідних учених Англії, США та інших розвинених країн, застосовуємо репродуктивні технології, які спрямовані на підтримку лютеїнової фази, рекомендовані Європейським товариством репродуктології людини, а також авторитетним часописом «Fertility and Sterility», що видається в США. Досвід використання цих технологій свідчить про те, що призначення прогестерону — безпечний шлях регулювання перебігу лютеїнової фази менструального циклу.

— Які прогестини знайшли широке застосування в практиці репродуктивної медицини?

— У своїй практиці ми використовували 2,5% розчин прогестерону в олії, який вводили двічі на добу. Це дуже болюча процедура. Тому зараз вважаємо доцільним призначати мікронізований препарат прогестерону. Його можна використовувати як перорально, так і інтравагінально. Для лікування безпліддя ми надаємо перевагу інтравагінальному шляху введення цього препарату. По-перше, при цьому препарат діє місцево на міометрій, по-друге, після всмоктування в кровоносну систему він потрапляє в нижню порожнисту вену, що дозволяє уникнути ефекту первинного проходження через печінку і забезпечити надходження максимальної кількості препарату до тканин матки.

Як правило, парентеральне введення прогестерону дозволяє досягти вищих концентрацій цього гормону в крові пацієнтки порівняно з пероральним або інтравагінальним введенням. Однак у медичній літературі є дані, які засвідчують, що в досягненні терапевтичної дії ключову роль відіграє не концентрація гормону, а його взаємодія зі специфічними рецепторами міометрія. Тому цілком прийнятними є схеми із застосуванням перорального та інтравагінального призначення мікронізованого прогестерону. Проте ми віддаємо перевагу комбінованому, тобто парентеральному та інтравагінальному, застосуванню прогестерону.

— До якого тижня вагітності ви вводите прогестерон?

— Застосування прогестерону починається з дня пункції фолікула і продовжується до 10–12-го тижня вагітності, тобто до того часу, поки гормональну функцію жовтого тіла не замінить плацента. Це відбувається у разі проведення стандартного екстракорпорального запліднення у пробірці. Якщо ж лікування проводиться жінці 40–42 років з видаленими яєчниками, то використовуються схеми із введенням естрадіолу та прогестерону до 18–20-го тижня вагітності, поки плацента не починає продукувати у необхідній концентрації власний прогестерон.

— Які обмеження існують у застосуванні препаратів стероїдної структури у вагітних?

— Як в Україні, так і за кордоном є досвід застосування синтетичного прогестину аллілестренолу. У вагітних це спричинювало народження дітей з ознаками маскулінізації жіночого плода. На мою думку, використання стероїдних препаратів синтетичного походження в терапії вагітних має бути обмеженим. Їх застосування ефективне для лікування порушень менструального циклу. Тому у повсякденній практиці при лікуванні вагітних ми намагаємося використовувати прогестерон природного походження. Не має значення, як отримано прогестерон, важливо, щоб кінцевий препарат був належно очищений. Розчин прогестерону в олії ми використовуємо з 1992 р., а мікронізований прогестерон — з 1994 р. Жінки, які отримували ці препарати в програмах лікування безпліддя та в період вагітності, народили близько 600 дітей. Частота спонтанних абортів наближається до загального рівня в популяції.

Віктор Маргітич
Фото Євгена Кривші

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті