Сучасні підходи до лікування АГ та серцевої недостатності

16–19 лютого в Будинку Кіно у Києві проходив I Міжнародний медико-фармацевтичний конгрес «Ліки та життя», в  рамках якого були об’єднані спеціалізована виставка «Аптека-2004» та наукова програма, що охоплювала широке коло актуальних питань медичної та фармацевтичної галузі. На конгресі висвітлювались питання створення та контролю якості, системи реєстрації лікарських засобів в  Україні; нових підходів до діагностики та лікування пацієнтів з різними захворюваннями; застосування сучасних лікарських засобів у кардіології, онкології, оториноларингології, пульмонології, ендокринології. 18 лютого 2004 р. в  рамках конгресу відбулося засідання наукової секції «Сучасні підходи до лікування артеріальної гіпертензії та серцевої недостатності». В організації роботи секції взяла участь фармацевтична компанія «Пліва».

В’ячеслав Марєєв, доктор медичних наук, професор, керівник відділу захворювань міокарда та серцевої недостатності НДІ ім. О.Л. Мясникова МОЗ Російської Федерації

Артеріальна гіпертензія (АГ) є однією з найпоширеніших патологій і набуває на сьогоднішній день масштабів пандемії серед неінфекційних захворювань. Це найважливіший фактор ризику розвитку серцево-судинних захворювань і смертності. Відкриваючи засідання, присвячене цій проблемі, доктор медичних наук, професор, керівник відділу захворювань міокарда та серцевої недостатності НДІ ім. О.Л. Мясникова МОЗ Російської Федерації В’ячеслав Марєєв наголосив, що результати багатьох епідеміологічних досліджень свідчать про тісний зв’язок між АГ та виникненням ішемічної хвороби серця (ІБС), інсульту, хронічної серцевої недостатності (ХСН) та хронічної ниркової недостатності (ХНН). Не викликає сумніву, що систематичне лікування хворих з АГ та ефективний контроль рівня артеріального тиску (АТ) є основним механізмом профілактики захворювань серцево-судинної системи. Однак існують значні проблеми щодо виявлення хворих з АГ, подальшої діагностики та лікування АГ. Передусім це стосується обізнаності пацієнта стосовно наявності у нього підвищеного АТ. Ситуація стосовно лікування пацієнтів з АГ значно змінилася на краще з розробленням нових, більш ефективних антигіпертензивних препаратів, серед яких — інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту (іАПФ). За останні роки при лікуванні пацієнтів з АГ препарати цього класу стали одними з лікарських засобів, що призначаються найчастіше. Результати нових великих досліджень (CAPPP,? STOP-2) свідчать про рівнозначну ефективність іАПФ щодо зниження рівня захворюваності та смертності від патології серцево-судинної системи порівняно з класичними препаратами — діуретиками та блокаторами b-адренорецепторів. Поряд з добре вираженим антигіпертензивним ефектом іАПФ виявляють виражені органопротекторні властивості, пов’язані з впливом на тканинні рецептори ангіотензин-альдостеронової системи. При виборі того чи іншого іАПФ перевагу слід надавати преператам з покращеною фармакодинамікою та подвійним шляхом виведення. Одним із таких препаратів є спіраприл, що випускається AWD.рharma, Німеччина (підрозділ компанії «Пліва», Хорватія) під торговою назвою КВАДРОПРИЛ®.

Катерина Амосова, член-кореспондент АМН України, доктор медичних наук, професор, керівник Київського міського кардіологічного центру, завідуюча кафедрою госпітальної терапії № 1 Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця

Інгібітори АПФ закономірно стали «золотим стандартом» для лікування хворих із синдромом серцевої недостатності. На цьому докладніше зупинилась у своїй доповіді «Серцева недостатність: нове в діагностиці та лікуванні» член-кореспондент АМН України, доктор медичних наук, професор, керівник Київського міського кардіологічного центру, завідуюча кафедрою госпітальної терапії № 1 Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця Катерина Амосова, зазначивши, що лікування хворих з ХСН, окрім усунення симптомів декомпенсації і покращання якості життя, повинно бути спрямованим на поліпшення прогнозу та подовження життя хворих. Значні переваги іАПФ порівняно з іншими антигіпертензивними препаратами полягають у вищій ефективності стосовно впливу на регрес гіпертрофії міокарда лівого шлуночка — важливого фактора ризику застійної серцевої недостатності, інфаркту міокарда та потенційно фатальних шлуночкових аритмій. В ході багатоцентрових плацебо-контрольованих досліджень (CONSENSUS, SOLVD, SAVE) виявлено здатність іАПФ значно покращувати виживаність хворих із систолічною дисфункцією лівого шлуночка (фракція викиду менше 40%) та серцевою недостатністю. З урахуванням цього цим засобам слід надавати перевагу перед іншими антигіпертензивними препаратами при лікуванні цієї категорії хворих з АГ.

Юрій Сіренко, доктор медичних наук, професор, завідуючий відділом симптоматичної артеріальної гіпертензії Інституту кардіології ім. М.Д. Стражеска АМН України

Пріоритет іАПФ в лікуванні АГ багато в чому зумовлений здатністю цих препаратів не тільки регулювати АТ, а й захищати органи-мішені, в тому числі нирки. Доктор медичних наук, професор, завідуючий відділом симптоматичної артеріальної гіпертензії Інституту кардіології ім. М.Д. Стражеска АМН України Юрій Сіренко, виступаючи з доповіддю «Антигіпертензивна ефективність спіраприлу у хворих з м’якою та помірною АГ», зазначив, що у результаті численних клінічних досліджень застосування іАПФ підтверджено нефропротекторний ефект іАПФ та включено їх в перелік препаратів для призначення у хворих з АГ та цукровим діабетом (наказ МОЗ України № 247 від 10 серпня 1998 р). Серед великої кількості іАПФ доповідач привернув особливу увагу присутніх до спіраприлу (Квадроприлу). Важливим компонентом сучасної антигіпертензивної терапії є прихильність хворих до лікування, що забезпечується простим режимом прийому препарату. Тривалий період напіввиведення спіраприлу з плазми крові та тривале (понад 24 год) збереження його антигіпертензивного ефекту дає змогу призначати препарат 1 раз на добу. Це є його важливою перевагою перед іншими іАПФ. Ще одним достоїнством спіраприлу є подвійний шлях його напіввиведення — 50% препарату виводиться печінкою та 50% — нирками. Завдяки цьому спіраприл безпечний для застосування у хворих з печінковою або нирковою недостатністю. Третьою перевагою препарату є відсутність артеріальної гіпотензії «першої дози» після першого прийому повної терапевтичної дози препарату — 6 мг. Завдяки цьому досягнення оптимального антигіпертензивного ефекту не потребує титрування, що дозволяє призначати препарат в амбулаторних умовах. Спіраприл добре переноситься пацієнтами та не чинить великої кількості побічних дій.

Презентація продукції компанії «Пліва»

Ю. Сіренко оприлюднив результати проведеного дослідження, метою якого була оцінка антигіпертензивної ефективності та безпеки спіраприлу та вивчення його впливу на підвищення рівня АТ вранці у хворих з АГ та ураженням нирок і рівнем клубочкової фільтрації 30–60 мл/хв/1,73 м2. Дослідження, в якому брало участь 20 пацієнтів, тривало протягом 3 міс. Протягом першого місяця спіраприл початково застосовували в дозі 6 мг 1 раз на добу, при необхідності, до лікування додавали 12,5 мг гідрохлортіазиду. На фоні прийому спіраприл достовірно знижувався рівень середньодобового систолічного та діастолічного АТ, зменшувалась середньодобова ЧСС.

Представлені на засіданні наукової секції дані свідчать про високу ефективність і хорошу переносимість препарату спіраприл у хворих з АГ, ХСН, діабетичною нефропатією та ХНН, що робить його препаратом вибору при АГ з супутньою поліорганною недостатністю.?o

Олена Кучерук, фото Євгена Чорного

Комментарии

Нет комментариев к этому материалу. Прокомментируйте первым

Добавить свой

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

Другие статьи раздела


Последние новости и статьи