Трансфертне ціноутворення: проблеми та перспективи

4 липня 2013 р. Верховною Радою України ухвалено проект Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України (далі — ПК) щодо трансфертного ціноутворення» (реєстр. № 2515). Прогнозується, що його реалізація дозволить державі отримати ефективні механізми щодо попередження неконтрольованого виведення капіталів з нашої країни до офшорів та юрисдикцій з низькими ставками оподаткування, контролювати операції з нерезидентами, а також завадити податковій оптимізації.

Предметом податкового контролю будуть переважно операції у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Механізм податкового контролю за трансфертним ціноутворенням здійснюється за принципом так званої витягнутої руки (arm’s length principle), популярним у багатьох країнах.

Необхідність запровадження таких правил та контролю за їх дотриманням пояснюється поширенням практики штучного створення фінансових потоків між підприємствами, які входять до складу однієї транснаціональної корпорації або промислово-фінансової групи та розташовані в різних країнах. Це дозволяє виводити фінансові ресурси за межі України та акумулювати їх в інших країнах, мінімізуючи податкові зобов’язання.

У складі всіх великих українських промислових груп є іноземні торговельні компанії, розташовані в офшорах і юрисдикціях з низьким рівнем оподаткування (Кіпр, Люксембург, Нідерланди, Ірландія, Швейцарія та ін.). Як наслідок, це звужує фінансовий потенціал національної економіки та негативно впливає на обсяги надходжень до Державного бюджету України. За даними Державної податкової служби України, тільки у 2012 р. 54% українського товарного експорту вивезено через третіх, часто афілійованих осіб, а загальний обсяг експорту за непрямими конт­рактами становив 260 млрд грн. У результаті за межами України залишилося майже 30% доходу від експорту товарів.

У той же час подібна ситуація характерна для всіх країн. У 2012 р. жорсткі правила регулювання трансфертного ціноутворення запроваджено в Російській Федерації. До країн з найжорсткішими правилами трансфертного ціноутворення належать Індія та Китай, які демонструють стійкі тенденції економічного зростання та збільшення обсягів зовнішньої торгівлі. Це підтверджує, що існування таких правил не гальмує розвитку країн та не є перешкодою для їх зовнішньоторговельних відносин1.

Але прийняті в Україні зміни до ПК можуть створити більше проблем і труднощів, ніж принести користі для країни.

Проаналізуємо українські законодавчі новели. Передбачається, що трансфертне ціноутворення — це процес визначення ціни продажу (реалізації) товарів та/або результатів робіт (послуг) під час здійснення контрольованих операцій. Контрольованими операціями визначено господарські операції з придбання (продажу) товарів (робіт, послуг) за участю:

а) резидентів з нерезидентами — пов’язаними особами;

б) резидентів з іншими резидентами — пов’язаними особами, які:

  • задекларували від’ємне значення об’єкта оподаткування з податку на прибуток за попередній податковий (звітний) рік;
  • застосовують спеціальні режими оподаткування;
  • сплачують податок на прибуток підприємств та/або податок на додану вартість за іншою ставкою, ніж базова (основна);
  • не були платниками податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість;

в) нерезидента, зареєстрованого в державі (на території), у якій ставка податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижча, ніж в Україні, або який сплачує податок на прибуток (корпоративний податок) за ставкою на 5 і більше відсоткових пунктів нижче, ніж в Україні2.

Перелік таких держав (територій) затверджуватиметься Кабінетом Міністрів України та щороку публікуватиметься Міністерством доходів і зборів (далі — Міндоходів) із зазначенням ставок податку на прибуток (корпоративний податок). Інформація про зміну ставок оприлюднюватиметься протягом 3 міс з моменту такої зміни.

У разі коли в державі (на території) реєстрації такого нерезидента встановлено більше ніж одну ставку податку на прибуток (корпоративний податок), платником податків — резидентом до Міндоходів подається довідка (її нотаріально засвідчена копія) про підтвердження обраної ставки податку на прибуток (корпоративний податок) нерезидента в державі його реєстрації.

Для всіх зазначених категорій учасників операцій контрольованими будуть такі, у яких їх загальна сума дорівнює або перевищує 50 млн грн. (без урахування податку на додану вартість) за відповідний календарний рік. Значний обсяг контрольованих операцій призведе до надходження до контролюючих органів достатньо великого потоку інформації. Цілком можливо, що деякі структурні підрозділи Міндоходів не зможуть оперативно обробити такий обсяг отриманих даних.

Отже, ми навели вичерпний перелік господарських операцій, що підлягатимуть перевірці податківцями за правилами трансфертного ціноутворення. Яким чином визначатимуться податкові зобов’язання за контрольованими операціями?

Методи визначення ціни в контрольованих операціях ті ж самі, що сьогодні існують при визначенні звичайної ціни (ст. 39 ПК). Додатково зможуть використовуватися показники рентабельності, ринковий діапазон цін та ринковий діапазон рентабельності.

Визначення ціни під час здійснення контрольованих операцій проводиться з метою перевірки правильності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість. Стосовно інших податків та платежів даний податковий контроль не застосовуватиметься.

Визначення ціни під час здійснення контрольованих операцій проводиться з метою перевірки правильності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість. Стосовно інших податків та платежів даний податковий контроль не застосовуватиметься

Ціна в контрольованій операції з метою оподаткування визнається звичайною, якщо Міндоходів не доведено зворотне, або платником податків використано ціну, зазначену в протоколі про взаємне узгодження цін.

У свою чергу, пов’язані особи — юридичні та/або фізичні особи, відносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють.

Для визнання осіб пов’язаними враховується вплив, який може здійснюватися через володіння однією особою корпоративними правами інших осіб відповідно до укладених між ними договорів або за наявності іншої можливості од­нієї особи впливати на рішення, що приймаються іншими особами. При цьому такий вплив враховується незалежно від того, чи здійснюється він особою безпосередньо і самостійно або разом з пов’язаними особами.

Пов’язаними особами для цілей трансфертного ціноутворення визнаються:

  • юридичні особи — у разі, коли одна з таких осіб безпосередньо та/або опосередковано (через пов’язаних осіб) володіє корпоративними правами юридичної особи в розмірі 20% і більше;
  • фізична та юридична особа — у разі, коли фізична особа безпосередньо та/або опосередковано (через пов’язаних осіб) володіє корпоративними правами іншої юридичної особи в розмірі 20% і більше;
  • юридичні особи — у разі, коли одна й та сама особа безпосередньо та/або опосередковано володіє корпоративними правами таких юридичних осіб і розмір частки корпоративних прав у кожній юридичній особі становить 20% і більше;
  • юридична особа й особа, що має повноваження на призначення (обрання) одноособового виконавчого органу такої юридичної особи або на призначення (обрання) 50% і більше складу її колегіального виконавчого органу або наглядової ради;
  • юридичні особи, одноособові виконавчі органи яких призначені (обрані) за рішенням однієї й тієї самої особи (власника або упов­новаженого ним органу);
  • юридичні особи, в яких 50% і більше складу колегіального виконавчого органу або наглядової ради призначено (обрано) за рішенням однієї й тієї самої особи (власника або упов­новаженого ним органу);
  • юридичні особи, в яких 50% і більше складу колегіального виконавчого органу та/або наглядової ради становлять одні й ті самі фізичні особи;
  • юридична особа та фізична особа — у разі здійснення фізичною особою повноважень одноособового виконавчого органу такої юридичної особи;
  • юридичні особи, у яких повноваження одноособового виконавчого органу здійснює одна й та сама особа;
  • фізичні особи: чоловік (дружина), батьки (у тому числі усиновлювачі), діти (повнолітні, неповнолітні, у тому числі усиновлені), повнорідні та неповнорідні брати і сестри, опікун, піклувальник та дитина, над якою встановлено опіку, піклування.

Для фізичної особи загальна частка корпоративних прав платника податку (голосів у керівному органі), якою вона володіє, визначається як частка корпоративних прав, що безпосередньо належить такій фізичній особі, та частка корпоративних прав, що належить юридичним особам, які контролюються такою фізичною особою.

Також зберігається поняття «звичайна ціна». Це ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено ПК. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

Запроваджується зіставлення комерційних та фінансових умов операцій за результатами аналізу характеристик товарів (робіт, послуг); кількості товарів, обсягів виконаних робіт (наданих послуг); строків виконання господарських зобов’язань; умов здійснення платежів під час проведення операції; офіційного курсу гривні до іноземної валюти (у разі використання такої валюти в розрахунках під час проведення операції, зміни цього курсу); розміру звичайних надбавок чи знижок до ціни товарів (робіт, послуг), зокрема знижок, зумовлених сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами споживчих якостей, закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації), збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; розподілу прав та обов’язків між сторонами операції, визначених за результатами функціонального аналізу.

Нині готовність підзаконної правової бази під питанням

До законопроекту висловлені суттєві за­уваження. Зокрема, реалізація запропонованих законодавчих змін дозволить впливати на ціни всіх інвесторів, які працюють/працюватимуть з Україною. Для суб’єктів господарювання і податківців істотно збільшиться документообіг і навантаження через введення нового виду податкового контролю. Запровадження нових стандартів ведення документації та правил визначення цін потребуватимуть від платників податків часу для підготовки кваліфікованих кадрів, моніторингу трансфертних цін, програмного забезпечення для оптимізації роботи, зміни адміністративних процесів підприємства та документообігу. Крім того, надаються додаткові преференції окремо визначеним галузям, Міндоходів впливатиме на внутрішнє та зовнішнє ціноутворення, межі податкового моніторингу і контролю невиправдано розширюються, що призведе до їх неефективності та зайвих адміністративних видатків. Також під трансфертне ціноутворення підпадають внутрішні господарські операції.

Чимало положень проекту неконкретні та дають можливість їх розширеного тлумачення податківцями. Тобто, створено умови для неоднозначного трактування цін у контрольованих операціях та подвійного оподаткування, а також завищення органами контролю податкових зобов’язань суб’єктів господарювання.

Тривалість перевірки контрольованих операцій може становити не більше 6 міс. При цьому періодичність цих перевірок законодавцем не визначено, що створює передумови для затягувань та безпідставних перевищень строків перевірок. Термін проведення перевірки може бути продовжений знову до 6 міс у разі необхідності отримання інформації від іноземних державних органів, проведення експертизи та/або перекладу українською мовою документів, поданих платником податків іноземною мовою. Таким чином, загальний строк перевірок зможе сягати одного календарного року.

Проведення запроваджених перевірок конт­рольованих операцій не виключає можливості здійснення інших податкових перевірок, визначених статтею 75 ПК. За контролюючими органами фактично закріплюється право остаточного визначення ціни, яка застосовуватиметься для визначення розміру податкових зобов’язань, що не забезпечує належного захисту платників податків.

За невиконання вимог щодо звітування про трансфертне ціноутворення до винних платників податків застосовуватимуться великі штрафні санкції. Зокрема, пропонується справляти штраф у розмірі: 100 мінімальних заробітних плат за неподання документації про конт­рольовані операції; 5% від обсягу контрольованої операції (тобто мінімум 2,5 млн грн.) за неподання первинних документів та неподання звіту.

На відміну від України, у деяких країнах вирішили іншим чином спонукати бізнес надавати документи й інформацію з трансфертного ціноутворення. Так, у Росії штраф за неподання такого звіту не перевищує 200 дол. США, а своє­часне надання достовірної документації є підставою для звільнення суб’єкта від штрафних санкцій на майбутнє.

Законопроектом передбачено перехідний період до 1 січня 2018 р. для окремих галузей економіки: металургія, хімічна і вугільна промисловість, агропромисловий комплекс. КМУ надається право розширювати перелік товарів, операції з імпорту або експорту яких підпадають під спеціальні спрощені процедури, а також визначати відсотковий діапазон ціни окремо для кожної товарної позиції. Проте це положення не відповідає одному з принципів податкового законодавства — рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації, згідно з яким має бути забезпечено однаковий підхід до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу (підпункт 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 розділу І ПК).

Наразі даний законопроект знаходиться на вивченні у Президента, який має його підписати або накласти вето й повернути до Парламенту з пропозиціями.

Проектом передбачено, що він набуває чинності 1 вересня 2013 р. Це не відповідає вимогам Бюджетного і Податкового кодексів щодо стабільності податкового законодавства, неприпустимості зміни податків та зборів, їх ставок і податкових пільг протягом бюджетного року.

Крім того, законопроектом КМУ та Націо­нальному банку України надано низку доручень, серед яких приведення нормативно-правової бази у відповідність з ухваленим законом протягом 3 міс. Без змін законодавства закон про трансфертне ціноутворення ефективно працювати не буде. Отже, нині готовність підзаконної правової бази під питанням.

Юридична невизначеність призведе до довільного тлумачення закону як органами державної влади, так і суб’єктами господарювання, створить ризики недотримання прав громадян та юридичних осіб. Як наслідок, можна очікувати чергових невідповідностей і правових колізій, а також «латання» законодавства в авральному режимі. Але деякі суб’єкти — потенційні учасники зазначеного податкового контролю вже почали підготовку до виконання положень майбутнього закону. Вони змінюють контракти, обмежуючи їх сумою до 50 млн грн. та переглядають коло своїх вітчизняних та зарубіжних контрагентів.

Андрій Стеблевський, адвокат
1Аналітична записка «Державне регулювання трансфертного ціноутворення в Україні як засіб протидії відпливу капіталу», підготовлена відділом макроекономічного прогнозування та досліджень тіньової економіки Національного інституту стратегічних досліджень (www.niss.gov.ua/articles/739).

2До низькоподаткових належать юрисдикції, у яких корпоративний податок взагалі не сплачується або сплачується за ставками, що на 5 і більше пунктів відрізняються від податку на прибуток в Україні, де ставка податку на прибуток у 2013 р. становить 19%, а з 01.01.2014 р. становитиме 16%. Юрисдикцій зі ставкою податку нижче 14% існує небагато. З наступного податкового року низькоподатковою юрисдикцією припинить бути навіть Кіпр (ставка корпоративного податку – 12,5%).

Интересная информация для Вас:

Комментарии

Нет комментариев к этому материалу. Прокомментируйте первым

Добавить свой

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

Другие статьи раздела


Последние новости и статьи