Пандемія COVID-19: аспекти впливу на економіку, систему охорони здоров’я та фармринок

10–11 вересня 2020 р. у Києві відбулася 14-та Конференція-практикум «Фармбюджет–2021». Цього року конференція набула статусу міжнародної. Участь у заході взяли представники країн Східноєвропейського та Середньоазіатського регіону. У зв’язку із продовженням карантинних обмежень конференція проводилася в офлайн- та онлайн-форматі. Цього року світ стикнувся із глобальною пандемією COVID-19, яка суттєво вплинула не лише на системи охорони здоров’я, а й на більшість галузей економіки. У рамках конференції учасники обговорили ключові питання та зміни в роботі фармацевтичних ринків різних країн в умовах пандемії та карантинних обмежень, а також представили прогнози щодо подальшого їх розвитку. В якості доповідачів виступили визнані експерти ринку, представники різних ланок фармбізнесу, регуляторних органів та державних установ, а також експерти у сфері юрис­пруденції та інвестицій з України, Польщі, Російської Федерації (РФ), Білорусі, Казахстану та Узбекистану.

Модераторами конференції виступили Ігор Крячок, директор компанії «МОРІОН­», Володимир Ігнатов, виконавчий директор Асоціації міжнародних фармацевтичних виробників, AIPM Ukraine, глава представництва компанії «Іпсен Фарма» в Україні, Білорусі та Молдові, Євген Кунда, комерційний директор Proxima Research International, та Сергій Іщенко, директор компанії «Proxima Research».

У перший день учасники обговорили економічну, епідеміологічну та регуляторну ситуацію в Україні та світі, а також розглянули ключові зміни в роботі фармацевтичних ринків у період пандемії.

МЕДИЧНИЙ АСПЕКТ

Юрій Крестинський, голова правління Групи компаній «Біоніка», експерт у галузі охорони здоров’я та фармацевтики, Росія, зазначив, що проб­леми, пов’язані з впливом пандемії на системи охорони здоров’я, фармацевтичні ринки та економіку, в різних країнах дуже схожі, і наслідки цього впливу спостерігатимуться протягом декількох років. Більш детально спікер зупинився на дос­віді РФ у боротьбі із коронавірусною хворобою, змінах, які відбулися у протоколах лікування та різних сегментах фармринку. Також доповідач повідомив про розробку препаратів для лікування COVID-19, зокрема і зареєстровану в РФ першу в світі вакцину.

ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИЙ АСПЕКТ

Ситуацію навколо економічної та епідеміологічної ситуації в Україні представив Леонід Гуляницький, доктор технічних наук, професор, Інститут кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України. Спікер озвучив прогнозні оцінки зміни ВВП Украї­ни в поточному та наступному роках, порівняв динаміку щодо кількості виявлених випадків захворювання на коронавірусну хворобу, а також показники летальних випадків в Україні та інших країнах світу, а також прогнозну оцінку подальшого розвитку епідеміологічної ситуації та фармацевтичного ринку.

Про перспективи розвитку української та світової економіки розповів Сергій Фурса, інвестиційний банкір, фахівець з продажу цінних паперів Dragon Capital, Україна, відзначивши, що поточна криза незвичайна і є найлегшою за останні десятиліття, оскільки країна входила в неї із великим запасом міцності, зокрема в банківському секторі. Криза точково вдарила по окремих галузях економіки, більшість з яких швидко відновлюється, однак подальший розвиток економіки залежатиме від співпраці з МВФ та «погодою» на зовнішніх ринках.

Костянтин Магалецький, партнер «Horizon Capital», Україна, погодився із попереднім спікером та зазначив, що до коронавірусу в Україні фіксувалися позитивні тренди розвитку економіки. Однак «корона» внесла свої корективи. Важливим фактором розвитку економіки слід відзначити урожай зернових, оскільки аграрний сектор є одним з ключових каналів надходження валюти в Україну.

РЕГУЛЯТОРНИЙ АСПЕКТ

Андрій Віленський, в.о. голови Національної служби здоров’я України, ознайомив учасників конференції з результатами роботи та трансформації служби, а також представив пропозиції її розвит­ку, серед яких ключовою є збільшення фінансування до 5% ВВП задля підвищення заробітної плати працівників сфери охорони здоров’я та зменшення катастрофічних витрат з кишені пацієнта.

Дмитро Лур’є, менеджер комітету з питань охорони здоров’я Європейської Бізнес Асоціації, Україна, зазначив, що пандемія стала поштовхом для реа­лізації деяких давно накопичених питань, зокрема таких, як дистанційна торгівля ліками, та представив огляд ключових регуляторних змін в Україні, ЄС та інших країнах.

Тему регуляторних змін у різних країнах продов­жили Зафар Вахідов, директор департаменту податкових і юридичних послуг компанії «Ернст енд Янг», Казахстан, Віктор Дмитрієв, генеральний директор Асоціації Російських фармацевтичних виробників, Росія, та Микола Орлов, партнер юридичної компанії «ОМП», а Володимир Чижиков, директор Tax & Legal KPMG в Україні, розповів про нововведення у сфері оподаткування.

ФАРМРИНКИ

У 2020 р. ключовим фактором, який впливав на розвиток фармацевтичних ринків та економіки в цілому, стала пандемія COVID-19 та пов’язані із нею карантинні обмеження. У період жорстких карантинних обмежень фармринок України продемонстрував суттєвий спад, зумовлений зупинкою багатьох галузей економіки та обмеженим доступом пацієнтів до лікарів. Послаблення обмежень та перехід до адаптивного карантину сприяли пожвавленню економіки та відновленню ринку. Наразі, за попередніми підсумками серпня, ринок демонструє приріст на рівні 8% порівняно з аналогічним періо­дом минулого року. При цьому карантинні обмеження внесли модифікацію в темпи розвитку окремих АТС-груп лікарських засобів та медичних виробів. Про ситуацію на фармринку України та ринках країн-сусідів розповів Сергій Іщенко, зазначивши, що в цілому ринки демонструють схожу динаміку, спад у період карантину та відновлення після послаблення обмежень, за винятком ринку Білорусі, де не вводилися жорсткі карантинні обмеження.

Продовжуючи тему розвитку фармринків, Гжегож Орновськи, міжнародний експерт фармринку, представив негативний та позитивний вплив коронавірусу на розвиток бізнесу в короткостроковій та довгостроковій перспективі. Також спікер озвучив тренди розвитку економіки та фармринків різних країн світу та детально розглянув фармринок Польщі. Однією з ключових змін став активний розвиток сегменту e-commerce, який демонструє збільшення обсягів продажу значно вище, ніж в традиційних каналах, й інтернет-аптека стає важливою частиною ринку ОТС-препаратів.

У ході жвавої дискусії, своїм баченням подальшого розвитку ринку, змінами в роботі та планами на майбутнє поділилися Олександр Комаріда, генеральний директор Директорату фармацевтичного забезпечення Міністерства охорони здоров’я України, Володимир Ігнатов, В’ячеслав Локшин, президент Асоціації міжнародних фармацевтичних виробників AIPM, Казахстан, Євген Заїка, регіональний директор ACINO в країнах СНД, Наталія Макєєва, виконавчий директор AIPM, Білорусь, Віталій Гордієнко, голова представництва компанії «Еббві Біофармасьютикалз Україна», голова Ради директорів Асоціації «АПРАД», Раджив Гупта, генеральний директор «Кусум Фарм», Україна, та Юрій Маркевич, CRM-директор, Юрія-Фарм, Україна.

РИНКОВА СИТУАЦІЯ В ФАРМІ

Анна Шахдінарян, Account Director Kantar TNS, Україна, розповіла про ставлення споживача до реклами в період пандемії. В Україні досить високий рівень занепокоєння з приводу поточної ситуації. При цьому більшість турбують не потенційні проблеми із здоров’ям, а погіршення свого фінансового стану. У такий період споживач потребує підтримки, і бренди мають надати її за допомогою реклами.

Поряд з рекламою фармкомпанії продовжують активну промоційну діяльність, яка суттєво трансформувалася в період карантину. Так, продемонстрували суттєве зростання цифрові канали комунікації, зокрема вебінари, електронні зустрічі, е-mail та інші. Робота медичних представників також змінилася, в більшості випадків трансформувавшись з візитів у відео- та телефонні дзвінки. Про ключові тренди промоційної активності розповів Євген Кунда, комерційний директор Proxima Research International.

Продовжуючи тему трансформації та змін, Вік­торія Співак, директор з маркетингу та продажу, МДМ, Україна, представила зміни в роботі лікарів первинної та вторинної ланки, бренд-менеджерів та медичних представників в умовах карантину.

До обговорення теми промоційної та рекламної активності долучилися також Георгій Вікторов, голова комітету з охорони здоров’я, Європейська Бізнес Асоціація, голова представництва Abbott Laboratories, Україна, та Андрій Бєлко, голова компанії Delta Medical в Білорусі.

АДАПТИВНИЙ МАРКЕТИНГ Й ЕФЕКТИВНИЙ ІНСТРУМЕНТАРІЙ ПРОСУВАННЯ

Другий день конференції-практикуму був присвячений практичним кейсам застосування маркетингових стратегій, а також кадровим питанням.

Ситуацію зміни структури призначень лікарів та фармацевтів, а також промоактивності фармкомпаній в Росії на фоні пандемії коронавірусу окреслив Олег Фельдман, керуючий директор «Ipsos Healthcare Russia», Росія.

Тему «аптечної діджиталізації» під різними кутами та в різній географії розкрили ряд спікерів. Сайти агрегатори та маркетплейси, пошук лікарських засобів в інтернеті… Про спеціалізовані рішення в Україні розповів Артур Ротар, керівник КАМ-служби, «Proxima Research». Нігора Акілова, директор з маркетингу «Fom.Uz», висвітлила тему автоматизації та діджиталізації аптек в Узбекистані. Віра Полякова, директор ТОВ «Гіппократ», розповіла, як працюють інтернет-аптеки в Казахстані. Слід зазначити, що e-commerce є дуже перспективним напрямком. В Україні e-commerce у сфері фармації — нове поле, проте ми маємо можливість дивитися на сусідів. Досвід Польщі з інтернет-торгівлі ліками та місце e-pharmacy в аптечному бізнесі висвітлив Яцек Чарноцький, директор з продажу «Consumer Health» у Східній Європі компанії «IMS IQVIA Польща».

Приклади креативних (як анти-COVID-терапія) рекламних роликів навела Тетяна Жолуденко, CEO MDM, Serviceplan Health.

Тонкощами формування стратегії комунікації та розвитку фармацевтичних брендів в інтернеті, вимірювання ефективності інтернет-реклами та застосування програматик-технологій поділилися Іван Бурач, Senior PPC & Team Lead «Webpromo», та Кирило Андрусяк, Head of New Business Department «Webpromo». YouTube — потужний інструмент для просування брендів в інтернеті. Цікаві інсайти, як застосовувати даний канал для просування фарм­брендів, та кейси інтеграцій з блогерами навів Микола Рогінец, CEO агентства «Вetrue.media». Омніканальний маркетинг у дії продемонстрували Вадим Янчарук, керівник проєкту «Axioma», «Проксіма Рисерч», та Артем Матвєєв, директор з маркетингу та продажу, «Алкалоїд Україна».

Як змінилися показники телеперегляду, що робили рекламодавці та агентства, а також прогнози щодо розвитку ринку ТВ-реклами озвучили Анд­рій Партика, генеральний директор «Ocean Media», та Євгенія Зуєва, директор проєктів «Ocean Media».

Андрій Данилюк, директор з розвитку бізнесу ANCOR Ukraine, та Андрій Анучин, директор агентства «Фарма Персонал», відповіли на запитання, що зараз відбувається в HR на фармацевтичному ринку України, як змінилися підходи до найму, організації роботи співробітників, та як планують роботодавці діяти в подальшому.

Основні проблеми планування та бюджетування, а також їх рішення висвітлив Михайло Вірич, директор департаменту CRM & BI компанії «Proxima Research».

У фінальній дискусії на тему «Мodern Talking. Як бути зрозумілим сьогодні?» участь взяли Мурат Байдільдаев, голова представництва компанії «Егіс» в Казахстані, Сергій Ільницький, директор компанії «МаЛеС», Сергій Орлик, експерт фармацевтичного ринку, Інна Сорочинська, керівник Департаменту SFE і BI компанії «ACINO», та Є. Кунда.

Більш детально про перебіг конференції-практикуму читайте незабаром на сторінках нашого видання та на сайті www.apteka.ua.

Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»,
фото Сергія Бека

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті