Open Data: користь відкритих даних у сфері охорони здоров’я в Україні

Наприкінці 2020 р. Міністерство цифрової трансформації України презентувало результати дослідження «Вплив відкритих даних Національної служби здоров’я України (НСЗУ) та Міністерства охорони здоров’я України». Звіт підготовлений дослідницькими агенціями «Info Sapiens» та «IQVIA» у ме­жах проєкту USAID/UKaid «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах/TAPAS», що реалізується Фондом Євразія та за сприяння Міністерства цифрової трансформації України (Мінцифри). У даній публікації пропонуємо розібратися, що таке відкриті дані, та ознайомитися з прикладами використання open data у сфері охорони здоров’я, наведеними у звіті Мінцифри.

Відкриті дані

Публічна інформація у формі відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до пуб­лічної інформації» — це публічна інформація у форматі, який дозволяє її автоматизоване оброблення електронними засобами, надає вільний та безоплатний доступ до неї, а також її подальше використання.

Відкриті дані допомагають контролювати роботу державних органів, покращувати державні сервіси та створювати нові послуги та інструменти, зокрема онлайн-сервіси, аналітичні модулі, застосунки та чат-боти.

НСЗУ

Згідно із постановою КМУ від 21.08.2019 р. № 753 НСЗУ оприлюднює відомості, що можуть сприяти підвищенню якості медичного обслуговування за Програмою медичних гарантій, розпорядником або володільцем яких вона є, з дотриманням вимог законодавства про захист персональних даних та щодо інформації з обмеженим доступом.

Усі набори знеособлених відкритих даних НСЗУ публікуються на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних. Наразі на сайті оприлюднено 13 наборів даних. Серед найбільш популярних:

  • Внесені в електронну систему охорони здоров’я декларації про вибір лікаря первинної медичної допомоги;
  • Інформація про суб’єктів господарювання, які уклали договір із НСЗУ за Програмою медичних гарантій;
  • Оплати надавачам медичної допомоги за Програмою медичних гарантій;
  • Інформація про аптечні заклади, які уклали договір із НСЗУ за програмою реімбурсації лікарських засобів «Доступні ліки» та відпускають ліки за електронними рецептами;
  • Інформація про виписані електронні рецепти за програмою реімбурсації лікарських засобів «Доступні ліки».

Окрім публікації даних, команда НСЗУ створює рішення на їх основі — аналітичні дашборди для візуалізації інформації. Наразі на сайті НСЗУ опубліковано 22 аналітичні дашборди.

Розпорядником усіх даних у вигляді дашбордів та інформації у форматі відкритих даних є НСЗУ, за винятком дашбордів про поширення коронавірусу, зокрема «Оперативний моніторинг ситуації довкола COVID-19». Розпорядником цих даних є Центр громадського здоров’я.

МОЗ України

Постановою КМУ від 21.10.2015 р. № 835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних» визначено, що МОЗ має пуб­лікувати 23 набори даних.

Слід зазначити, що на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних наразі жодного з цих наборів не завантажено.

На сайті МОЗ України існує розділ «Відкриті дані», де розміщено 14 із 23 наборів, що підлягають оприлюдненню. Проте наявні файли не відповідають вимогам законодавства щодо формату відкритих даних, бо не є в машиночитному форматі, не мають уніфікованої структури, відсутні паспорти наборів даних тощо.

Так, Національний перелік основних лікарських засобів розміщений як постанова. Користувачі нарікають на незручний формат цього набору та його непридатність до використання. Окрім того, частина активних посилань веде не на набір даних, а на інші ресурси. Наприклад, на наказ, у якому міститься посилання на додаток із потрібними даними, або на інші сайти, де необхідно ці дані шукати (наприклад Державний експертний центр МОЗ України, Центр медичної статистики МОЗ України).

Зважаючи на існуючі проблеми із наповнен­ням та структурою даних, що публікуються МОЗ України, розроблення інструментів на їх основі є надзвичайно ускладненим та потребує значних часових витрат.

Як не сплачувати за безоплатні ліки?

Згідно зі статистикою звернень на «гарячі лінії» урядового контактного центру та НСЗУ в Україні поширеними є ситуації з відмовами у видачі лікарських засобів безоплатно або на пільгових умовах.

За даними загальнонаціонального дослідження «Індекс здоров’я. Україна — 2019», частка споживачів амбулаторної допомоги, які сплачували з власної кишені за товари медичного призначення, у 2019 р. сягнула 46%. За даними того самого дослідження, більшість респондентів, які мали досвід госпіталізації у 2019 р. та вказали кількість призначених лікарських засобів, відповіли, що не отримували безоплатних препаратів. 40% серед тих, хто мав можливість отримати лікарські засоби безоплатно в лікарні, сплатили за них (оплата коливалася від 5 до 6000 грн; в середньому — 839,32 грн пацієнти витрачали на ліки, видані в лікарні).

Можливість перевірити наявність лікарських засобів у медичних закладах надає сервіс «Є ліки» (eliky.in.ua), який збирає дані від медичних закладів про надходження препаратів, закуп­лених державою, та щотижнево — про їх залишки. Сайт використовує у своїй роботі дані МОЗ та Кабінету Міністрів України. Здебільшого це накази щодо переліку лікарських засобів, які мають закуповуватися за кошт державного бюджету та розподілятися в лікувально-профілактичні заклади, а також Національний перелік основних лікарських засобів. Наразі до ініціативи долучилося близько 2 тис. лікарень.

У випадку, коли згідно з даними на балансі лікарні є препарати в наявності, проте пацієнт отримав відмову в їх видачі безоплатно й вимогу придбати їх за власні кошти, пацієнт може обґрунтовано поскаржитися до компетентних органів та отримати препарат або відшкодування за його придбання.

Публічний тиск

Відкриті дані дають змогу контролювати рух коштів у сфері охорони здоров’я та стан виплат, зокрема заробітної плати медичним працівникам, що створює нові інструменти впливу на відповідальні органи влади. Окрім того, наявність такої інформації в публічному доступі сприяє її поширенню в медіапросторі та створенню пуб­лічного тиску для вирішення питання.

Проблеми з довірою

За підрахунками НСЗУ, станом на вересень 31% населення не підписали декларації з сімейним лікарем, що може свідчити про недостатній рівень обізнаності або довіри до системи охорони здоров’я.

Публікація даних НСЗУ сприяє прозорості функціонування установи та надає змогу будь-кому знайти інформацію про її діяльність та слідкувати за перебігом медичної реформи. Завдяки інтерактивним дашбордам, створеним на основі відкритих даних, можливо отримати інформацію у зрозумілому та інформативному форматі.

Зокрема, на основі даних про підписані дек­ларації з лікарями та даних щодо закладів первинної медичної допомоги, які підписали угоду з НСЗУ, створено дашборд «Електронна карта місць надання первинної медичної допомоги». Пацієнт може подивитися, де знаходиться найближчий медичний заклад, який підписав договір з НСЗУ, перелік лікарів, а також обсяг їх практики, що дає можливість зрозуміти, чи має змогу конкретний лікар укладати декларації з новими пацієнтами.

Здійснювати пошук аптек, що відпускають препарати за програмою «Доступні ліки», дозволяє дашборд «Електронна карта аптек-учасниць програми реімбурсації лікарських засобів («Доступні ліки»)».

За допомогою дашборду «Деталізація відпущених лікарських засобів за програмою реімбурсації «Доступні ліки» можливо прослідкувати за динамікою погашених рецептів, проаналізувати кількість погашених рецептів за групою захворювань, міжнародною непатентованою назвою лікарського засобу, виробником, торговою наз­вою, а також ознайомитися з актуальним переліком лікарських засобів, які підлягають реімбурсації, та дізнатися про розмір доплати за упаковку.

На основі даних НСЗУ також створено проєкт «Відкрита медреформа» (texty.org.ua), який візуалізує інформацію про кількість підписаних декларацій, навантаження лікарів, аптеки — учасника програми «Доступні ліки».

Цікавим прикладом використання відкритих даних є медичний чат-бот «Марта» (@martamedbot), який допомагає отримати довідку про медичну реформу (зокрема, навіщо підписувати декларацію з сімейним лікарем, що для цього необхідно зробити), пропонує оцінити рівень медичного сервісу у своєму медичному закладі (шляхом анонімного опитування), а також дізнатися про рівень своєї медико-санітарної обізнаності, інформує про права пацієнтів та перелік безкоштовних медичних послуг, вакцинацію, а також надає відповіді на найпоширеніші запитання. «Марта» також підкаже, що слід робити у разі відмови в наданні медичної допомоги або вимагання грошей за послуги, які є безкоштовними.

Доступність медичних послуг та лікарських засобів

Однією з проблем у сфері надання медичних послуг є складність пошуку кваліфікованого спеціаліста, а у сфері доступності лікарських засобів — ризик отримати фальсифіковані ліки, а також недостатня обізнаність щодо того, як отримати препарати безоплатно (або з невеликою доплатою).

Інструменти, створені на основі відкритих даних у сфері охорони здоров’я, які надають інформацію про лікарів (їх стаж роботи, кваліфікацію та освіту), допомагають пацієнтам обрати фахівця необхідної спеціалізації та рівня кваліфікації у своєму місті.

Можливість швидко перевірити ліки на фальсифікат надає, зокрема, сервіс «Ліки контроль». На сайті користувач може ознайомитися з рекомендаціями, як вберегтися від фальсифікату, а мобільний додаток дозволяє оперативно перевірити номер реєстраційного посвідчення, заборонені серії, переглянути копію розпорядження про заборону реалізації лікарського засобу або цієї серії. Додаток також допомагає перевірити, чи входять призначені ліки до Національного переліку основних лікарських засобів (якщо так, то вони мають безкоштовно надаватися під час лікування у стаціонарі) або до реєстру реімбурсованих лікарських засобів (їх безоплатно або з невеликою доплатою можна отримати в аптеці за електронним рецептом).

На основі відкритих даних НСЗУ та МОЗ в Україні створено ряд сервісів та інструментів для моніторингу й контролю витрат бюджетних коштів, а також інформування населення, які допомагають заощадити кошти під час придбання лікарських засобів, отримати препарати безоплатно у своїй лікарні, розібратися у процесі підписання декларацій із лікарями, дізнатися, куди йдуть бюджетні кошти тощо. Відкриті дані також сприяють підвищенню прозорості та підзвітності розпорядників державних коштів у сфері охорони здоров’я.

Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»,
за матеріалами tapas.org.ua, data.gov.ua, nszu.gov.ua, moz.gov.ua, youcontrol.com.ua

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті