Регуляція БАД — пояснення юристів

Категорія біологічно активних добавок (БАД), або дієтичних добавок представлена як в Україні, так і у світі величезною кількістю продуктів. За законом про рекламу інформація про такі засоби не може прямо чи опосередковано створювати враження, що продукти мають лікувальні чи терапевтичні властивості, а також певний визначений вплив на організм, хоча повсюди ми й бачимо порушення цієї вимоги. Так, не лише інформація про БАД викликає питання, а і їх обіг та регулювання. Так, редакція «Щотижневика АПТЕКА» звернулася до юридичної компанії «Правовий Альянс» для того, аби відповісти на питання читачів щодо регуляції обігу БАД в Україні.
Які документи якості потрібно вимагати від постачальника спеціальних харчових продуктів (БАД), окрім супровідної накладної, під час приймання товару в аптеці й де ця вимога прописана?

Відповідно до ст. 37 Закону України від 23.12.1997 р. № 771/97-ВР «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» (далі — Закон) єдиним документом, яким мають супроводжуватися об’єкти санітарних заходів під час їх перевезення (пересилання), не пов’язаного зі здійсненням експортних або імпортних операцій, є товарно-транспортна накладна, якщо інше не передбачено законом.

У свою чергу, Закон визначає, що об’єктами санітарних заходів є харчові продукти, допоміжні матеріали для переробки, предмети та матеріали, що контактують з харчовими продуктами.

Оскільки відповідно до законодавства України БАД вважається дієтичною добавкою, тобто харчовим продуктом, виготовленим у вигляді таблеток, капсул, драже, порошків, рідин або інших формах, дієтичні добавки під час їх перевезення (пересилання), якщо інше не передбачено законом, мають супроводжуватися лише товарно-транспортною накладною.

Водночас, згідно з ч. 8 ст. 20 Закону, операторам ринку забороняється здійснювати обіг харчових продуктів, отриманих з потужностей, що не пройшли державної реєстрації або не отримали експлуа­таційного дозволу відповідно до цього Закону, та/або використовувати такі харчові продукти у виробництві інших харчових продуктів.

Так, згідно зі ст. 23 Закону, експлуатаційний дозвіл отримують оператори ринку, що провадять діяльність, пов’язану з виробництвом та/або зберіганням харчових продуктів тваринного походження, за винятком операторів ринку, які здійснюють:

  • первинне виробництво харчових продуктів тваринного походження, а також пов’язану з ним діяльність, зокрема зберігання та поводження з первинною продукцією в місці первинного виробництва за умови, що при цьому істотно не змінюється стан такої продукції;
  • транспортування харчових продуктів тваринного походження, у тому числі тих, які потребують дотримання температурного режиму та не можуть зберігатися за температури вище 10 °C, залишаючись придатними для споживання людиною;
  • зберігання харчових продуктів тваринного походження, які не потребують дотримання температурного режиму та можуть зберігатися за температури вище 10 °C, залишаючись придатними для споживання людиною;
  • виробництво та/або зберігання харчових продуктів, інгредієнтами яких є винятково продукти рослинного походження та/або перероблені продукти тваринного походження;
  • експлуатацію закладів громадського харчування та закладів роздрібної торгівлі, що відповідають вимогам, встановленим Кабінетом Міністрів України. До моменту встановлення таких вимог цей виняток поширюється на всі заклади громадського харчування та роздрібної торгівлі.

У свою чергу, державній реєстрації підлягають потужності з виробництва та/або обігу харчових продуктів, на які не вимагається отримання експлуатаційного дозволу (ч. 1 ст. 25 Закону).

Тому, з урахуванням вимог чинного законодавства, від постачальника можна вимагати або копію експлуатаційного дозволу (якщо у складі продукту є інгредієнти тваринного походження) або копію рішення про державну реєстрацію потужності.

Споживачі, як і оператори ринку, мають можливість ознайомитися з інформацією про зареєстровані потужності в Державному реєстрі потужностей операторів ринку на офіційному сайті Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів за посиланням.

Обов’язкова реєстрація дієтичних добавок законодавством не передбачена, за винятком новітніх дієтичних добавок, тобто тих, що містять компоненти, яких раніше не було на ринку (ст. 38 Закону).

Ст. 32 Закону встановлює, що харчові продукти, які знаходяться в обігу на території України, мають відповідати вимогам законодавства про безпеку та окремі показники якості харчових продуктів. А ч. 2 ст. 32 цього ж Закону вказує, що сертифікація харчових продуктів є необов’язковою. Тому наявність сертифікату якості під час приймання товару в аптеці не є обов’язковою.

Відповідно до ч. 6 ст. 5 Закону України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» від 06.12.2018 р. № 2639-VIII оператори ринку харчових продуктів у межах своєї діяльності зобов’язані забезпечити наявність обов’язкової інформації про харчові продукти відповідно до ст.ст. 6 та 7 цього Закону на упаковці харчових продуктів або на прикріплених до них етикетках, або в супровідних документах. Ст. 221 Закону встановлює, що харчовий продукт може бути введений в обіг та перебувати в обігу лише за наявності в його маркуванні позначення, що ідентифікує партію, до якої належить такий харчовий продукт. Інформація, зазначення якої є обов’язковим, визначена ст. 6 «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів», а саме:

  • назва харчового продукту;
  • перелік інгредієнтів;
  • будь-які інгредієнти або допоміжні матеріа­ли для переробки, які наведені в додатку № 1 до цього Закону або походять з речовин чи продуктів, наведених у додатку № 1 до цього Закону, які використовуються у виробництві або приготуванні харчового продукту і залишаються наявними в готовому продукті, навіть у зміненій формі;
  • кількість певних інгредієнтів або категорій інгредієнтів у випадках, передбачених цим Законом;
  • кількість харчового продукту в установлених одиницях вимірювання;
  • мінімальний термін придатності або дата «вжити до»;
  • будь-які особливі умови зберігання та/або умови використання (за потреби);
  • найменування та місцезнаходження оператора ринку харчових продуктів, відповідального за інформацію про харчовий продукт, а для імпортованих харчових продуктів — найменування та місцезнаходження імпортера;
  • країна походження або місце походження — у випадках, передбачених ст. 20 цього Закону;
  • інструкції з використання — у разі якщо відсутність таких інструкцій ускладнює належне використання харчового продукту;
  • для напоїв з вмістом спирту етилового понад 1,2% об’ємних одиниць — фактичний вміст спирту в напої (крім продукції за кодом 2204 згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності);
  • інформація про поживну цінність харчового продукту.

Додаткові вимоги до маркування дієтичних добавок встановлені Гігієнічними вимогами до дієтичних добавок, затвердженими Наказом МОЗ від 19.12.2013 р. № 1114.

Додатково має бути зазначено: 1) назву харчового продукту — «дієтична добавка»; 2) назву категорій окремих поживних або інших речовин, що характеризують продукт або вказують на походження таких окремих поживних або інших речовин; 3) кількість (порцію) дієтичної добавки, рекомендовану для щоденного споживання; 4) попередження не перевищувати зазначену рекомендовану кількість (пор­цію) для щоденного споживання; 5) вказівку про те, що дієтичні добавки не слід використовувати як заміну повноцінного раціону харчування; 6) застереження про те, що продукт потрібно зберігати в недоступному для дітей місці.

Слід зауважити, що виробник має право не проводити жодних дослід­жень свого продукту. Від нього не вимагається достовірне підтвердження ефективності, побічних реакцій, властивостей продукту. Встановлення/підтвердження ефективності продукту не здійснюється.

Таким чином, під час постачання БАД постачальник має надати: 1) товарно-транспортну накладну; 2) копію експлуатаційного дозволу (якщо у складі продукту є інгредієнти тваринного походження) або копію рішення про державну реєстрацію потужності; 3) у разі, якщо інформація про харчовий продукт не вказана на упаковці або прикріпленій етикетці — супровідні документи, де зазначено такі дані.

Коли на упаковці спеціального харчового продукту вказано «Вжити до…» і вказана дата, то до якої дати можна продавати — до вказаної дати включно або дати напередодні? Наприклад, вжити до 08.02.2021 р. Можна продавати до 08.02.2021 р. включно, чи 07.02.2021 р. — останній день продажу?

Вилучення продукції з обігу — фактичне припинення обігу (реалізації) продукції, здійснене в установленому порядку, за рішенням власника продукції або спеціально уповноважених органів виконавчої влади в межах їх повноважень.2

Закон України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» від 06.12.2018 р. № 2639-VIII3 встановлює, що дата «вжити до» — граничний термін (календарна дата) споживання харчових продуктів, які через свої мікробіологічні властивості є швидкопсувними, визначена оператором ринку харчових продуктів, відповідальним за інформацію про харчовий продукт, після спливу якої харчовий продукт може вважатися небезпечним для здоров’я людини.

Відповідно, неякісна та небезпечна продукція підлягає обов’язковому вилученню з обігу.4

Щодо застосування прийменника «до» для визначення терміну слід зазначити наступне:

Законодавство не містить правил, якими варто керуватися під час визначення терміну у разі такого формулювання. У деяких постановах Верхов­ного Суду цитується наукова література, а саме: «дата закінчення поєднана з прийменником «до» — прийменникова конструкція в українській мові, що прямо вказує на зазначення кінцевої календарної дати чинності або виконання чого-небудь». Тобто кінцева дата входить до строку і під час вживання прийменника «до». Крім того, Верховний Суд у постановах проводить аналогію з Європейською конвенцією про обчислення строків від 16.05.1972 р. (далі — Конвенція). За змістом ст. 2 цієї Конвенції термін «dies ad quem» означає день, у який строк спливає. Відповідно до ч. 2 ст. 4 Конвенції, якщо строк обчислено в місяцях або роках, день dies ad quem є днем останнього місяця чи останнього року, дата якого відповідає dies a quo. Тобто Верховний Суд України проводить аналогію між «dies ad quem» і «до», тому вважає, що у разі поєднання прийменника «до» з календарною датою, така дата входить до строку.5

Виходячи із вищевикладеного, спеціальний харчовий продукт можна продавати до 08.02.2020 р. включно.

Чи можна повертати БАД, наприклад до аптеки, якщо його не розпаковували, є чек та ще не минуло 14 днів?

Перш ніж відповісти на це питання необхідно розібратися, що є БАД у розумінні чинного законодавства України.

Сьогодні в законодавстві України немає законодавчого визначення поняття «біологічно активна добавка». Однак протягом 24.10.2002 р. — 13.10.2005 р. в Законі України «Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини» (зараз має наз­ву Закон України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів») містилося поняття «біологічно активна харчова добавка» — спеціальний харчовий продукт, призначений для вживання або введення в межах фізіологічних норм до раціону харчування чи харчових продуктів з метою надання їм дієтичних, оздоровчих, профілактичних властивостей для забезпечення нормальних та відновлення порушених функцій організму людини.

Наразі в законодавстві України фігурує поняття «дієтична добавка».

Відповідно до Закону6 дієтична добавка харчовий продукт, що споживається в невеликих визначених кількостях додатково до звичайного харчового раціону, який є концентрованим джерелом поживних речовин, у тому числі білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, мінеральних речовин (цей перелік не є вичерпним), і виготовлений у вигляді таблеток, капсул, драже, порошків, рідин або інших формах.

У свою чергу, Закон визначає харчовий продукт як речовину або продукт (неперероблений, частково перероблений або перероблений), призначені для споживання людиною. До харчових продуктів належать напої (у тому числі вода питна), жувальна гумка та будь-яка інша речовина, що спеціально включена до харчового продукту під час виробництва, підготовки або обробки.

Окрім того, Законом визначено поняття «харчовий продукт для спеціальних медичних цілей» — спеціаль­но розроблений та виготовлений продукт, який споживається під наглядом лікаря. Цей продукт призначений для часткової або повної заміни звичайного раціону харчування пацієнтів з обмеженою, ослабленою або порушеною здатністю прий­мати, перетравлювати, засвоювати звичайні харчові продукти або певні поживні речовини, що містяться в них, або їх метаболіти. Харчові продукти для спеціальних медичних цілей також можуть призначатися для повного або часткового годування пацієнтів з іншими визначеними лікарями потребами, які неможливо задовольнити шляхом модифікації звичайного раціону харчування.

Виходячи із вищевикладеного, відповідно до законодавства України БАД вважається дієтичною добавкою, тобто харчовим продуктом, виготовленим у вигляді таблеток, капсул, драже, порошків, рідин або інших формах.

Щодо можливості повернення БАД, наприклад до аптеки, за умови, що даний продукт не розпакований та не минуло 14 днів з дня покупи, слід зазначити наступне:

Постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 р. № 1727 «Про реалізацію окремих положень Закону України «Про захист прав споживачів» (далі — Постанова) затверджено Перелік товарів належної якості, що не підлягають обміну (поверненню).

Так, відповідно до положень цієї Постанови не підлягають обміну (поверненню) продовольчі товари, лікарські препарати, предмети сангігієни.

Ст. 8 Закону України від 12.05.1991 р. № 1023-XII8 «Про захист прав споживачів» визначено права споживача у разі придбання ним товару неналежної якості, серед яких вказано, що у разі придбання споживачем непридатного харчового продукту продавець зобов’язаний замінити його на харчовий продукт, який є придатним до споживання, або повернути споживачеві сплачені ним кошти. Розрахунки зі споживачем у такому разі проводяться в порядку, передбаченому абзацом 3 ч. 7 цієї статті.

Тобто, під час розірвання договору розрахунки зі споживачем у разі підвищення ціни на товар провадяться виходячи з його вартості на час пред’явлення відповідної вимоги, а в разі зниження ціни — виходячи з вартості товару на час купівлі. Гроші, сплачені за товар, повертаються споживачеві в день розірвання договору, а в разі неможливості повернути гроші в день розірвання договору — в інший строк за домовленістю сторін, але не пізніше ніж протягом 7 днів.

Відповідно до Закону України від 23.12.1997 р. № 771/97-ВР «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» непридатний харчовий продукт харчовий продукт, який містить сторонні речовини та/або предмети, пошкоджений в інший спосіб та/або зіпсований у результаті механічних, та/або хімічних, та/або мікробних факторів. Непридатний продукт у разі споживання за призначенням за звичайних умов такого споживання не має шкідливого впливу на здоров’я людини.

Таким чином, особа, яка придбала БАД може повернути її до аптеки винятково у разі, якщо продукт є непридатним до споживання (містить сторонні речовини та/або предмети, пошкоджений в інший спосіб та/або зіпсований у результаті механічних, та/або хімічних, та/або мікробних факторів).

Куди звертатися, якщо, на мою думку, товар є зіпсованим чи неналежної якості?

Згідно зі ст. 5 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 р. № 1023-XII, захист прав споживачів у сфері безпеки та якості харчових продуктів, інформування про їх властивості, у тому числі маркування, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпеки та якості харчових продуктів. Таким органом є Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.9

Однак відповідно до ст. 28 Закону України від 12.05.1991 р. № 1023-XII «Про захист прав споживачів» розгляд звернення споживачів, проведення консультацій з питань захисту прав споживачів належить до повноважень органів місцевого самоврядування.

Таке звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв’язку (електронне звернення).

У зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення має бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електрон­ному зверненні також слід зазначити електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису під час надсилання електронного звернення не вимагається.10

Підготовлено ЮФ «Правовий Альянс»

1Закон України від 06.12.2018 р. № 2639-VIII «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2639-19#Text.

2Закон України від 14.01.2000 р. № 1393-XIV «Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1393-14#Text.

3Закон України від 06.12.2018 р. № 2639-VIII «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2639-19#Text.

4Закон України від 14.01.2000 р. № 1393-XIV «Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції», ч. 1, ст. 5.

5https://ibuhgalter.net/ru/articles/571.

6Закон України від 23.12.1997 р. № 771/97-ВР «Про основ­ні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/771/97- %D0%­B2%D1%80#Text.

7Постанова Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 р. № 172 Про реалізацію окремих положень Закону України «Про захист прав споживачів» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/172-94-%D0%BF#Text.

8Закон України від 12.05.1991 р. № 1023-XII «Про захист прав споживачів», https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/1023-12#Text.

9Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/667-2015-%D0%BF#Text.

10Закон України від 02.10.1996 р. № 393/96-ВР «Про звернення громадян», https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80#Text, ст. 5.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Єлизавета 15.03.2021 1:11
питання з приводу: Таким чином, під час постачання БАД постачальник має надати: 2) копію експлуатаційного дозволу (якщо у складі продукту є інгредієнти тваринного походження) або копію рішення про державну реєстрацію потужності- це стосується імпортованих БАДів чи на них має надаватись щось інше і який постачальник має надавати такий документ і кому( дистриб*ютор аптеці чи виробник дистриб*ютору)?

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті