Актуальні проблеми вакцинації проти COVID-19 в Україні: подолання перешкод як запорука прогресивного розвитку

Наприкінці 2020 р. увага всього світу була прикута до найочікуванішої події — початку найбільш масової в історії людства кампанії з імунізації. Протягом останніх 2 міс вакцинація проти COVID-19 вже стартувала у 82 країнах світу, лідерами серед яких на сьогодні є Ізраїль, Об’єднані Арабські Емірати, Великобританія та США. Станом на 18 лютого 2021 р. загальна кількість введених доз вакцин проти коронавірусу становила 186 млн, а темпи вакцинації досягли позначки 6,34 млн доз щоденно. І незважаючи на те що вироблення вакцин проти коронавірусу має покінчити з пандемією, яка минулого року стала головною проблемою людства, впровадження безпрецедентно глобальної програми вакцинації зумовлює виникнення нової низки різноманітних складнощів як на глобальному, так і на національному рівнях.

Перша вакцина проти коронавірусу була зроблена в Україні 24 лютого 2021 р., відзначивши початок національної програми вакцинації. Протягом найближчих місяців зусилля великої кількості професіоналів численних закладів різних сфер діяльності та рівнів підпорядкування будуть спрямовані на забезпечення реалізації державного плану вакцинації проти COVID-19 як одного з найбільш складних та відповідальних стратегічних завдань, які будь-коли поставали перед нашою державою. Тому всі проблеми та ризики, які виникають на будь-якій з ланок системи вакцинації, включаючи незначущі на перший погляд збої, можуть мати неочікувано тяжкі соціально-економічні та медичні наслідки та стати серйозною перешкодою в подоланні пандемії, спричиняючи загрозу для всього суспільства.

Враховуючи складність такої системи, а також її важливість для здоров’я населення, національної та глобальної безпеки, обмежену кількість вакцини та ресурсів охорони здоров’я, вкрай важливо забезпечити сувору відповідність усіх вимог транспортування та зберігання вакцин, попередити й мінімізувати ризик виникнення потенційних проблем, які можуть мати катастрофічні наслідки. Такі проблеми можна розділити на наступні категорії:

  • низька якість планування та координації процесу розподілу вакцин;
  • порушення холодового ланцюга, що призводять до непридатності вакцини (несправність обладнання, помилки персоналу тощо);
  • нестача обладнання (холодильників, даталогерів, термоконтейнерів тощо);
  • помилки в реєстрації та обміні даними щодо процесу вакцинації;
  • недостатня підготовка персоналу, залученого до процесу вакцинації, та низький рівень належного кадрового забезпечення.

Однією з найбільш значущих та актуальних проблем для систем охорони здоров’я в усіх країнах є належна логістична організація та забезпечення виконання плану вакцинації. Очевидно, що організація програми вакцинації такого масштабу потребує ефективного застосування принципів управління ланцюгами постачання (supply management) на всіх рівнях та етапах, забезпечення суворого дотримання правил транспортування та зберігання, також ретельного аналізу та оцінювання всіх можливих ризиків з метою попередження потенційних проблем. Невідповідності, які можуть виникнути на кожному з етапів розповсюдження та доставки вакцини, становлять небезпеку для здоров’я населення, а також ставлять під загрозу використання обмежених ресурсів охорони здоров’я, зокрема самої вакцини, які розподіляються за принципом справедливості та пріоритезації цільових категорій населення.

Холодовий ланцюг: де тонко, там і рветься

Поряд із необхідністю оперативного розподілу та вчасної доставки вакцин до місць зберігання та пунктів вакцинації, справжнім викликом для всіх країн без винятку стає дотримання непорушності холодового ланцюга та температурного моніторингу, що є вирішальним фактором забезпечення належної якості вакцини, яка вводиться споживачу в пункті щеплення. Згідно з наказом МОЗ України від 16.09.2011 р. № 595 «Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів», холодовий ланцюг — це безперервно функціонуюча система, що забезпечує оптимальний температурний режим зберігання і транспортування на всіх етапах переміщення вакцин від виробника до споживача з метою збереження їх властивостей від впливу негативних факторів.

На сьогодні в Україні заплановано використання чотирьох вакцин проти коронавірусу: вакцина CHADOX1 NCOV-19 CORONA VIRUS (рекомбінантна), Ковішелд/CHADOX1 NCOV-19 CORONA VIRUS Vaccine (recombinant), Covishield (заявник: ТОВ «ГРЕЙС ОФ ГОД», Україна) та Комірнаті/Comirnaty™ (заявник: Пфайзер Ейч.Сі.Пі. Корпорейшн, США), які першими пройшли процедуру державної реєстрації, а також CoronaVac (Sinovac Biotech, Китай) та вакцина американської компанії Novavax.

Першою вакциною, яка почала застосуватися в Україні, стала Ковішелд/Covisheild, розробка якої проводилася Оксфордським університетом та британсько-шведською компанією AstraZeneca, а виробництво здійснюється відповідно до ліцензії розробника на потужностях Serum Institute (Індія). Цей імунобіологічний препарат має режим постійного зберігання при температурі 2–8 °С, але після переміщення до умов кімнатної температури вона може зберігатися тільки 6 год, або протягом 48 год у разі повернення назад до холодильника. Вакцина CoronaVac є інактивованою вакциною, яка випускається у шприці та зберігається при температурі 2–8 °С. За наявними на цей час даними, вакцина від компанії Novavax також зберігає стабільність при температурі 2–8 °С та, ймовірно, не матиме специфічних вимог щодо зберігання та логістики.

Найбільшу увагу фахівців і громадськості привертає вакцина від розробників Pfizer/BioNTech, яка повинна знаходитися при температурі –70 °C, після розморожування має зберігатися при температурі 2–8 °С лише протягом 5 днів, а після переміщення з холодильника в умови кімнатної температури має бути використана впродовж 6 год.

Очевидно, що відмінності в температурному режимі зберігання зазначених вакцин зумовлюють відповідні особливості щодо їх логістичного менеджменту, а також характерні складнощі та ризики.

Загалом, до основних складових системи холодового ланцюга належать:

  • спеціально підготовлений персонал, який забезпечує обслуговування холодильного обладнання, зберігання та постачання вакцин до закладів охорони здоров’я України;
  • холодильне обладнання, транспортні засоби, що забезпечують належні умови для зберігання та транспортування вакцин;
  • проведення контролю за дотриманням необхідного температурного режиму на всіх його етапах.

Відповідно до офіційної інформації МОЗ, система постачання та зберігання вакцини проти COVID-19 в Україні складається з чотирьох рівнів та має наступний вигляд:

  • національний рівень — ДП «Укрвакцина»;
  • регіональний (обласний) рівень — 25 складів оптового зберігання;
  • районний рівень — 490 пунктів зберігання;
  • пункти щеплень, які будуть створюватися саме для вакцинації від коронавірусної хвороби COVID-19 (запланована кількість — 4250). Також до програми вакцинації планується долучити 572 мобільні бригади з вакцинації.

Організація надходження до національного складу та розподіл вакцин на склади регіонального рівня здійснюватимуться за допомогою авторефрижераторів ДП «Укрвакцина». При цьому план розподілу ґрунтується на технічних розрахунках регіонів, верифікованих ДУ «Центр громадського здоров’я МОЗ України» відповідно до підтвердженої кількості визначеного для імунізації населення та можливості використання вакцини до закінчення термінів її придатності. З регіонального рівня на районний вакцини розподіляються за допомогою транспортних засобів, які переважно належать закладам охорони здоров’я, а до пунктів щеплень вони будуть постачатися безпосередньо закладами надання первинної медико-санітарної допомоги, в яких знаходяться пункти щеплень (за потребою або не менше 1 разу на місяць) з використанням термоконтейнерів. Заклади охорони здоров’я районного рівня мають спроможність для зберігання вакцин при температурі 2–8 °С на термін до одного місяця.

З огляду на таку складну та масштабну систему, виникає нагальна потреба в належному забезпеченні адміністративних територій країни відповідним холодильним та допоміжним обладнанням для дотримання необхідних умов холодового ланцюга на всіх його рівнях (термосумки, логери температури тощо), у тому числі пунктів щеплень та мобільних бригад з вакцинації.

Так, холодильне обладнання, яке використовується закладом охорони здоров’я, повинно мати можливості для зберігання щонайменше місячної потреби у вакцинах і розчинниках, а також резерву вакцин і розчинників на 1 або 2 тиж (25% від місячної потреби) та щонайменше 4 холодових елементи в морозильній камері.

При використанні вертикальних холодильників необхідно забезпечити температурні умови на рівні 2–5 °C у найхолоднішу пору дня, дотримуватися правил належного розміщення вакцин та розчинників, забезпечуючи достатньо місця для циркуляції холодного повітря та попередження заморожування. У горизонтальних холодильниках необхідно підтримувати температуру 2–8 °С та розміщувати вакцини відповідно до встановлених рекомендацій.

Термосумки, які використовуються для транспортування вакцин до пунктів щеплень або мобільними бригадами, мають бути оснащені двома комплектами холодових елементів, по 4 холодових елементи в кожному комплекті; а також мати пінопластову (поролонову) прокладку з прорізами для розміщення вакцини. При цьому персонал повинен чітко дотримуватися правил використання холодових елементів та розміщення вакцин всередині термосумки.

Наразі в Україні було проведено оцінку спроможностей дотримання холодового ланцюга для постачання та зберігання вакцин, за результатами якої визначено його потужності від вихідного (національного) до нижнього рівня розподілу (пункти щеплень). На жаль, на всіх рівнях системи постачання та зберігання вакцини в Україні відсутні умови для збереження вакцин, які повинні зберігатися в наднизьких температурних умовах (нижче –60 °C). Прикладом такої вакцини є Pfizer/BioNTech, надходження якої до України було заплановано на І кв. 2021 р. у кількості 117 тис. доз за програмою COVAX.

Важливо, що до процесу зберігання та транспортування вакцин, які потребують температурного режиму зберігання від –60 до –80 °C, планується залучити приватні логістичні компанії, які сертифіковані за стандартами Good distribution practice (GDP) та ISO 9001:2015, володіють відповідним досвідом логістики медичних препаратів у наднизьких температурах та мають у розпорядженні достатню кількість обладнання для дотримання вимог холодового ланцюга. Визначені логістичні компанії можуть здійснювати доставку вакцин з центрального складу (так званої морозильної ферми) до регіональних складів у максимальній кількості до 300 тис. доз щотижня із використанням сухого льоду для дотримання температурного режиму.

На кожній з ланок холодового ланцюга повинен реалізовуватися чіткий алгоритм дій, спрямований на вхідний контроль якості, реєстрацію всіх необхідних даних та дотримання правил зберігання та подальшого транспортування або введення вакцини. Принцип наслідування відповідальності кожною з наступних ланок одночасно з централізованою звітністю та підпорядкуванням залучених закладів відповідним структурним підрозділам з питань охорони здоров’я забезпечує відповідальність державного сектору за використання вакцин. Однак одночасно зі збільшенням кількості закладів та сторін, залучених до процесу доставки вакцин, зростає ризик виникнення невідповідностей на будь-якому з рівнів системи. Логічно, що ймовірність таких порушень масштабується одночасно зі збільшенням розміру та складності системи.

Особливо привертає увагу дотримання цілісності холодового ланцюга на рівні районних пунктів зберігання, пунктів щеплення та мобільних бригад з вакцинації, оскільки саме ці ланки є найбільш вразливими щодо ризику порушення вимог транспортування та зберігання вакцини одночасно з недостатнім на сьогодні рівнем забезпечення та належного функціонування обладнання холодового ланцюга. Особливої критичності ця проблема набуває при доставці вакцини Pfizer/BioNTech, яка потребує додаткового залучення суб’єктів приватного сектору при дуже жорстких вимогах щодо умов та термінів її транспортування та збереження.

Необхідно приділити особливу увагу тому, що виконавець може надати гарантії щодо можливості виконання всіх зобов’язань та відповідальності, має відповідну матеріально-технічну базу та висококваліфікований персонал.

Варто відзначити, що наразі у світі проводиться дуже активна робота зі створення практичних рекомендацій та настанов щодо організації доставки вакцин проти коронавірусу. Так, на початку лютого опубліковано відповідну настанову ВООЗ («2021 COVID-19 vaccination: supply and logistics guidance»), активно оновлюється методична база Центру контролю за інфекційними захворюваннями США, The National Institute for Health and Care Excellence у Великобританії, які містять сучасні практичні підходи та технології забезпечення належного постачання та зберігання вакцин.

Холодове обладнання та засоби температурного моніторингу

Велику увагу привертає проблема забезпечення відповідним обладнанням (холодильниками, даталогерами, термоконтейнерами тощо) та іншими додатковими ресурсами, особливо в пунктах проведення щеплення, а також контроль його належного функціонування. Згідно із сучасними вимогами для зберігання вакцин рекомендовано використовувати холодильники, прекваліфіковані ВООЗ, тому побутові та інші холодильники, які не відповідають цим вимогам, за можливості повинні бути замінені.

Питання температурного моніторингу також викликає доволі складну проблему та потребує відповідного технічного забезпечення, а також наявності встановлених процедур реєстрації температурних даних. Не рекомендується застосовувати побутові засоби моніторингу температури, призначені для зберігання продуктів харчування, спиртові чи ртутні термометри, інфрачервоні сканери та інші пристрої, які не мають відповідної сертифікації чи калібрування.

Важливо забезпечити вчасне оновлення та виконання процедур реєстрації температури, зокрема з використанням картування, дотримуючись встановленої періодичності (включаючи вихідні дні), що актуалізує важливість навчання уповноваженого персоналу та оптимізацію графіків роботи в пунктах щеплень.

Згідно з останніми рекомендаціями CDC США, опублікованими в лютому 2021 р., найбільш оптимальним є використання в кожному контейнері транспортування чи зберігання вакцини цифрових логерів температури (даталогерів). На відміну від інших пристроїв для моніторингу температури, які мають низку обмежень, цифрові даталогери найбільш точно та детально реєструють інформацію щодо температурних умов, в яких перебувала вакцина, та відповідні періоди часу.

Окрім цього, використання цифрових даталогерів є зручним, може здійснюватися за допомогою спеціального програмного забезпечення, яке забезпечує необхідну частоту моніторингу (за рекомендаціями США — не рідше ніж кожні 30 хв), інформування про порушення температурного режиму зберігання та інші важливі функції. Важливо, що інформація, записана цифровим даталогером, може зберігатися та використовуватися для подальшого  аналізу. Що стосується вакцин, які повинні зберігатися при наднизьких температурах (від –60 до –80 °C), дуже важливо переконатися, що специфікація даталогерів забезпечує належну реєстрацію даних у таких температурних межах.

Загалом надзвичайно актуальним є проведення аналізу можливих температурних ризиків на кожному етапі транспортування вакцин та впровадження процедур належного використання та документування показань усіх засобів моніторингу температури зберігання вакцини (реєструючих приладів рефрижераторного транспорту, карток-індикаторів, температурних індикаторів, індикаторів заморожування, термотестерів та ін.).

Особливо важливою є наявність плану екстрених заходів на випадок аварійних ситуацій у межах холодового ланцюга (відключення електроенергії тощо) із визначенням відповідальних осіб, алгоритмом інформування про такі ситуації, обов’язковим ознайомленням та навчанням-тренінгом персоналу щодо проведення таких заходів.

На жаль, будь-які проблеми в роботі обладнання, в тому числі електропостачання, становлять серйозну загрозу для якості вакцин, тому дуже важливими є реалізація заходів з перевірки та постійного контролю функціонування всіх приладів, а також впровадження заходів миттєвого реагування та усунення технічних збоїв.

Варто зауважити, що за результатами оцінки потенціалу існуючого обладнання холодового ланцюга в Україні, проведеної спільно з ЮНІСЕФ, виявлено низку актуальних проблем, які потребують нагального вирішення, а саме:

  • частина наявного холодового обладнання на регіональному та районному рівнях потребує оновлення та дооснащення;
  • недостатня кількість обладнання для моніторингу температури на регіональному та районному рівнях;
  • відсутнє систематичне постачання безпечних ін’єкційних пристроїв (шприци з автоматичним вимкненням (AD)) та безпечних боксів для утилізації гострих предметів на місці.

Враховуючи важливість матеріально-технічної бази для забезпечення процесу вакцинації, вирішення зазначених проблем є нагальним завданням, виконання якого ускладнюється умовами терміновості та необхідністю залучення значних коштів, для чого в Україні заплановано залучити додаткові джерела фінансування.

Інформаційна система імунізації та управління даними

До іншої категорії проблем, якій на сьогодні приділяється недостатньо уваги, є ризики, пов’язані з роботою з даними. Реалізація програми вакцинації супроводжується необхідністю реєстрації, обміну та зберігання великої кількості інформації, яка стосується як логістичних процесів, так і проведення щеплення. Загальний масив даних охоплює інформацію про роботу всіх залучених сторін та закладів, використаних ресурсів, у тому числі вакцини, та процес її постачання, а також персональні дані осіб, охоплених вакцинацією.

Особливостями цього процесу є оперативна звітність та постійний обмін інформацією між різними рівнями постачання вакцини, які забезпечують вчасний розподіл та формування обсягів постачання. Зважаючи на це, окремої уваги потребує належна організація роботи з даними на всіх рівнях програми вакцинації, в тому числі з дотриманням усіх вимог захисту конфіденційності інформації.

Фальсифікація, несвоєчасна звітність, втрата або реєстрація помилкових даних ставлять під загрозу реалізацію програми вакцинації, а в довгостроковій перспективі негативно впливають на формування інформаційної бази для проведення науково-аналітичної роботи щодо імунізації населення, розробки та контролю якості вакцин, оцінювання їх ефективності та безпеки.

Належний збір даних, їх верифікація та подання звітності є критично важливими для ефективного планування обсягів постачання вакцин, прогнозування потреб в інших пов’язаних ресурсах, побудови логістичних маршрутів та розробки і вчасного коригування стратегічних сценаріїв програми вакцинації. Помилки та необґрунтовані рішення, прийняті на етапі логістичного менеджменту, можуть призвести до нераціональних витрат, несвоєчасної доставки вакцини та їх невикористання протягом дозволеного терміну зберігання тощо. Тому дуже важливим є запровадження надійних каналів комунікації та передачі інформації між усіма залученими сторонами, включаючи оцінку цільової популяції, запаси вакцини та інших ресурсів, потужності логістичного ланцюга та стану використовуваного обладнання.

Підготовка та навчання персоналу: активна мобілізація

Наскрізною проблемою, яка супроводжує майже всі ризики програми вакцинації та фактично стає ключовою передумовою її успішності, є забезпечення ефективної роботи персоналу, що охоплює як питання відповідної професійної підготовки, так і належного кадрового менеджменту.

Як свідчать дані літератури, більшість порушень ходового ланцюга виникає внаслідок людського фактора, раптових помилок персоналу або недостатнього рівня підготовки. Тому критично важливим є проведення ретельного аналізу розроблених логістичних сценаріїв, правил транспортування, зберігання, поводження з вакцинами та їх введення, вимог щодо утилізації медичних відходів та використання холодового обладнання.

Результатом такого аналізу є визначення контрольних точок, які мають найбільше значення для забезпечення відповідності вимогам, а також пов’язані з найвищою ймовірністю виникнення помилок та порушень. При цьому може бути доцільним застосування методів та інструментів управління ризиками, які дозволяють оцінити рівень загроз та виявити приховані проблеми.

З огляду на визначені контрольні точки, локальні особливості та чинну нормативно-правову базу, а також з врахуванням міжнародних рекомендацій та «найкращого досвіду (best practices)» повинна бути розроблена та впроваджена система стандартних процедур (СОП, настанови тощо), які забезпечують ефективне управління вакцинами.

До аспектів, яким повинна приділятися ретельна увага, належать детальні інструкції щодо правильного використання холодового обладнання, зокрема:

  • експлуатація холодильників (розміщення вакцин всередині, норми заповнення, обслуговування та контроль технічного стану, забезпечення безперебійної роботи тощо);
  • використання термоконтейнерів та холодових елементів (часові межі збереження температурного режиму залежно від температури навколишнього середовища та розміру контейнера, норми та правила заповнення, правила використання холодових елементів тощо);
  • механізми ефективної комунікації та взаємодії всіх залучених структур та персоналу, наявність необхідних контактних даних, алгоритми інформування та звітності;
  • порядок дій у разі виникнення проблемних чи надзвичайних ситуацій, обставин непереборної сили (транспортні та інші перешкоди в роботі мобільних бригад, неможливість забезпечити правильний температурний режим, несправність обладнання, вимкнення енергопостачання тощо).

Важливість належної підготовки персоналу та впровадження чітких процедур набуває особливого значення при необхідності застосування специфічних умов та обладнання, як, наприклад, цього потребують вимоги збереження вакцини Pfizer/BioNTech (забезпечення наднизького температурного режиму, використання спеціальних термоконтейнерів із сухим льодом та організація роботи з ним, правила переміщення вакцини з одного температурного режиму в інший, наприклад розморожування, та ін.).

Наявність чітких стандартизованих алгоритмів, інструкцій та сценаріїв вирішення проблемних ситуацій з подальшим навчанням персоналу на кожному рівні системи постачання та розподілу вакцини є фундаментальними засадами успішної реалізації програми вакцинації, розробленої МОЗ України.

Варто зазначити, що, починаючи з лютого 2021 р., МОЗ України заплановано проведення низки навчальних заходів, зокрема комплексне додаткове навчання за темою дотримання умов холодового ланцюга при транспортуванні та зберіганні (особливо стосовно вимог для наднизьких температур) вакцин, управління їх залишками та постачанням, а також проведення навчання за процедурою утилізації використаних шприців та голок для мінімізації ризиків медичних працівників (професійні ризики), розширення знань персоналу щодо поводження з вакцинами.

Для вирішення більшості наведених проблем важливо використовувати ефективну організацію кадрового ресурсу, а саме: впровадження ефективної кооперації та взаємодії всіх фахівців, залучених до програми вакцинації. Провідний приклад організації та залучення спільноти професіоналів і спрямовання їх зусиль на реалізацію плану вакцинації продемонстрували США та Великобританія, які активно залучають фармацевтів та провізорів до програми вакцинації.

За даними Американської асоціації фармацевтів (ASHP), в США фармацевти активно залучаються до процесів введення вакцини проти коронавірусу, введення даних в інформаційні системи імунізації, а аптечні заклади виконують функції «хабів» розподілу вакцини до наступних місць їх постачання. Значна частка фармацевтів вже залучена до контролю процесів направлення на вакцинацію, зберігання та дотримання правил поводження з вакциною, моніторингу за виникненням побічних реакцій та подання звітності з безпеки до національної бази даних.

Можливість мобілізації фармацевтичних працівників для проведення вакцинації забезпечується наявністю у багатьох провізорів відповідної сертифікації, яка дозволяє їм здійснювати введення вакцин та інших імунобіологічних препаратів («certified immunizer»). Більшість набуває таку сертифікацію ще під час навчання в освітньому закладі та за допомогою спеціальних заходів безперервного професійного навчання. У разі відповідності всім вимогам, чітко встановленим відповідними регуляторними органами, фармацевти можуть пройти додаткове спеціальне навчання щодо вакцинації проти COVID-19, яке пропонується офіційними механізмами безперервної освіти та акредитації фармацевтичних працівників.

Таке навчання охоплює техніки введення вакцин, надання першої допомоги у разі виникнення небажаних реакцій, показання та протипоказання до введення вакцин, правила їх зберігання та утилізації, інфекційного контролю. Варто зазначити наявність в широкому доступі значного обсягу навчального та методичного матеріалу для фармацевтів щодо проведення вакцинації (відеоінструкції, рекомендації, настанови, процедури, статті тощо), які також сприяють залученню більшої кількості персоналу, їх швидкому навчанню та забезпеченню високої компетентності всіх фахівців, залучених до процесу вакцинації.

Примітно, що в багатьох країнах до розробки методичних матеріалів та практичних настанов для фармацевтів з питань вакцинації проти коронавірусу активно долучаються як уповноважені державні структури, так і професійні об’єднання та асоціації, що робить значний внесок у підвищення якості виконання всіх етапів програми вакцинації, поліпшення здоров’я та захист безпеки населення.

Отже, практика безпосереднього залучення фармацевтичних працівників до виконання різних функцій у межах програми вакцинації впроваджується в США, Великобританії та країнах ЄС (Данія, Франція, Греція, Ірландія, Норвегія, Португалія та Швейцарія) і світу (Австралія, Канада та ін.), що за необхідності ініціює розробку чи зміни в регуляторному забезпеченні, а також відповідні механізми професійного навчання.

Переважно на аптечні заклади покладаються такі ключові ролі, як розподіл вакцин та їх безпосереднє призначення та введення населенню. У США до програми вакцинації вже долучилися дві найбільш значимі аптечні мережі «Wallgreen» та «CVS», а в аптеках штату Нью-Йорк почали вводити населенню перші дози вакцини вже в середині січня. У Великобританії станом на кінець січня до програми вакцинації було залучено 117 аптечних закладів, які відповідають вимогам, зокрема мають можливості щодо належного одночасного зберігання до 1000 доз вакцини.

Такі підходи до управління та забезпечення компетентності персоналу є дійсно достойним прикладом, що може бути взятий до уваги в тих країнах, які мають відповідну нормативно-законодавчу базу щодо діяльності фармацевтичних працівників. На думку експертів, в умовах гострої нестачі людських ресурсів у системі охорони здоров’я залучення висококваліфікованих фармацевтичних фахівців, які мають необхідні профільні знання та навички, є найважливішою складовою розширення доступу населення до вакцини проти COVID-19.

Міжнародна фармацевтична федерація (FIP) рекомендує використовувати такі можливості в усіх країнах, де це не суперечить законодавчим вимогам та існує нормативно-регуляторне підґрунтя стосовно виконання фармацевтами низки клінічних функцій, у тому числі введення імунобіологічних препаратів.

Важливість ролі фармацевтів у підвищенні ефективності програми вакцинації проти коронавірусу підтверджується можливістю належного виконання низки додаткових функцій:

  • надання інформаційно-консультативної допомоги населенню, зокрема інформування з питань безпеки застосування вакцин;
  • поширення інформації про програму вакцинації проти COVID-19 та її важливість (участь в інформаційних кампаніях, інших заходах зв’язків з громадськістю у сфері охорони здоров’я тощо), що сприятиме підвищенню рівня охоплення вакцинацією;
  • покращення обізнаності населення з питань профілактики поширення коронавірусної інфекції та відповідальної поведінки в межах дотримання епідемічного режиму;
  • застосування заходів інфекційного контролю;
  • можливість доступу та введення даних у медичні інформаційні системи, які містять медичні дані пацієнта та дані щодо імунізації;
  • високопрофесійне поводження з вакцинами, в тому числі забезпечення вхідного контролю якості, зберігання та утилізації, дотримання всіх вимог холодового ланцюга;
  • здійснення моніторингу безпеки вакцин з професійним використанням встановлених методів виявлення побічних реакцій/побічних явищ, реєстрації даних та звітності.

Велика значущість ролі фармацевта та потенціал його професійних функцій щодо реалізації програм вакцинації підтверджується принципами Належної аптечної практики FIP/ВООЗ, яка встановлює стандарти якості аптечних послуг та запроваджена в дію в низці країн світу, в тому числі й в Україні. Згідно з цією настановою рекомендується встановлення мінімальних національних стандартів, які забезпечують та регулюють функції та види діяльності фармацевтів, серед яких зазначається їх участь у таких заходах, як:

  • реалізація плану безперебійної поставки основних лікарських засобів у межах стратегії готовності до стихійного лиха або пандемії;
  • створення необхідних механізмів для моніторингу виникнення побічних ефектів нових лікарських засобів, які вводяться в обіг в умовах стихійного лиха або пандемії;
  • виготовлення, підготовка до застосування та застосування ліків відповідно до встановлених у закладах процедур, а також моніторингу результатів застосування;
  • навчання, надання допомоги та вакцинація, внесок у профілактику захворювань шляхом участі у програмах вакцинації, сприяючи охопленню вакцинацією й забезпечуючи безпеку вакцин;
  • взаємодія з громадськими і професійними групами для сприяння, оцінювання та поліпшення здоров’я громадян;
  • співпраця з іншими медичними працівниками в їх зусиллях щодо поліпшення результатів охорони здоров’я.

Вищезазначене обґрунтовує цінність та важливість професійного внеску фармацевтичних працівників щодо захисту та підтримки національної політики, яка сприяє поліпшенню результатів щодо охорони здоров’я та досягненню цілей здоров’я як окремого пацієнта (відвідувача аптеки), так і суспільства в цілому. Тому актуальним є пошук практичних механізмів та можливостей щодо використання цього цінного кадрового ресурсу в умовах надзвичайних наукових, соціальних та економічних викликів для системи громадського здоров’я та держави в цілому.

Важливо зазначити значні здобутки України з підготовки висококваліфікованих фармацевтичних фахівців, зокрема клінічних провізорів, компетенція яких дозволяє їм успішно долучатися до виконання складних завдань у сфері громадського здоров’я та надання допомоги населенню в період надзвичайних ситуацій та пандемій.

Так, починаючи з 1999 р., відколи за ініціативою академіка НАН України, доктора фармацевтичних наук, доктора хімічних наук, професора Валентина Петровича Черних було започатковано спеціальність «Клінічна фармація», в Національному фармацевтичному університеті підготовлено понад 600 клінічних провізорів, що вже становить значущий кадровий ресурс для України. Висока фахова компетентність таких професіоналів забезпечується потужною міждисциплінарною теоретичною та практичною підготовкою з низки медико-біологічних та хіміко-фармацевтичних аспектів, зокрема:

  • основ клінічної медицини, принципів клінічної та лабораторно-інструментальної діагностики захворювань людини;
  • клінічної фармакології і фармакогенетики, біофармації, хронофармакології, оцінки сумісності чи несумісності лікарських засобів при проведенні комплексного лікування захворювань;
  • методів оцінювання клінічної ефективності та безпеки застосування лікарських засобів;
  • мінімізації ризиків негативних явищ фармакотерапії та підходи до їх корекції;
  • фармакоекономіки, принципів фармацевтичної опіки хворих;
  • засад медичної деонтології та принципів ефективної комунікації.

Безперечно, такий комплекс знань та навичок дозволяє клінічним провізорам стати надійними помічниками та партнерами медичних працівників та управлінців у протидії пандемії та вакцинації населення.

Варто відзначити важливість зусиль та цінний внесок фармацевтичних працівників та фармацевтичного сектору України загалом, які активно долучилися до протидії пандемії коронавірусу від самого її початку.

Важливим підґрунтям для цієї роботи стало затвердження та забезпечення подальшого оновлення Стандарту фармацевтичної допомоги COVID-19, який описує порядок роботи провізорів при зверненні осіб зі скаргами з боку дихальної системи, консультуванні населення з питань попередження поширення коронавірусу, використання засобів індивідуального захисту, забезпечення раціонального застосування лікарських засобів населенням під час пандемії.

За участю провідних науковців, фахівців та громадських діячів, зокрема голови правління ГО «Всеукраїнська фармацевтична палата» Олега Клімова, також проводилася активна робота зі створення наочних методичних матеріалів для провізорів, серія відеоматеріалів тощо.

Така робота сприяє підтримці, мотивації та створенню умов для залучення фармацевтичних працівників як цінних професіоналів до вирішення різноманітних практичних завдань системи охорони здоров’я в період пандемії, що зумовлює підвищення якості надання медичної допомоги, зміцнення здоров’я та покращення захисту населення України. До того ж приклад провідних країн світу наразі підтверджує, що залучення до боротьби з пандемією та програми вакцинації приватного фармацевтичного сектору дозволяє оптимізувати використання державних ресурсів системи охорони здоров’я та забезпечити доступність якісної фармацевтичної допомоги та інших послуг у сфері громадського здоров’я для кожного громадянина.

Національна програма вакцинації проти COVID-19 пов’язана з низкою викликів як для системи охорони здоров’я загалом, так і для кожного окремого сектору, закладу та фахівця, залученого до цього процесу, незалежно від рівня підпорядкування та сфери діяльності. Безперечно важливим є всеохоплюючий та глибокий аналіз поставлених завдань та запланованих процесів, що дозволить сформулювати чітку тактику дій та сценарії вирішення потенційних проблем на кожній ланці цієї масштабної кампанії.

Можна впевнено стверджувати, що зусиллями всієї спільноти фахівців, управлінців та науковців, спрямованими на реалізацію програми вакцинації проти COVID-19, буде надана відповідь пандемії, а також отримано стратегічно цінні знання та досвід, знайдені нові можливості та перспективи, які стануть надзвичайним внеском до розвитку не тільки медицини, а й багатьох інших сфер діяльності та суспільства в цілому.

Ігор Зупанець,
д
октор медичних наук, професор,
Заслужений діяч науки і техніки України

Ксенія Ратушна,
кандидат фармацевтичних наук

Список використаної літератури

  1. Applying the Pharmacists’ Patient Care Process to Immunization Services: A Resource Guide for Pharmacists https://www.pharmacist.com/sites/default/files/Pharmacists%20Patient%20Care%20Process%20Module%20for%20Immunizations%20Services%20-%20FINAL.pdf
  2. ASHP COVID-19 Vaccine Planning Tool for Pharmacists and Pharmacies https://www.ashp.org/-/media/assets/pharmacy-practice/resource-centers/Coronavirus/docs/ASHP_COVID19_Vaccine_AssessmentTool_v3.ashx?
  3. ASHP Guidelines on the Pharmacist’s Role in Immunization https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/12901040/
  4. COVID-19 Vaccination Program Interim Playbook for Jurisdiction Operations. Centers for Disease Control and Prevention (CDC). US Department of Health and Human Services https://www.cdc.gov/vaccines/imz-managers/downloads/COVID-19-Vaccination-Program-Interim_Playbook.pdf
  5. Vaccine Storage and Handling Toolkit (Updated with COVID-19 Vaccine Storage and Handling Information) Centers for Disease Control and Prevention (CDC). US Department of Health and Human Services https://www.cdc.gov/vaccines/hcp/admin/storage/toolkit/storage-handling-toolkit.pdf
  6. COVID-19 Vaccination: Supply and Logistics Guidance 2021. Interim guidance https://apps.who.int/iris/handle/10665/339561
  7. Дорожня карта з впровадження вакцини від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, і проведення масової вакцинації у відповідь на пандемію COVID-19 в Україні у 2021-2022 роках : наказ МОЗ України від 24.12.2020 р. № 3018 зі змінами згідно з Наказом МОЗ України від 09.02.2021 р. № 213 (Версія від 04.02.2021 р.) https://moz.gov.ua/article/ministry-mandates/nakaz-moz-ukraini-vid-09022021–213-pro-vnesennja-zmin-do-dorozhnoi-karti-z-vprovadzhennja-vakcini-vid-gostroi-respiratornoi-hvorobi-covid-19-sprichinenoi-koronavirusom-sars-cov-2-i-provedennja-masovoi-vakcinacii-u-vidpovid
  8. Клінічна фармація : підручник / І.А. Зупанець, В.П. Черних, І.Г. Купновицька та ін.; за ред. В.П. Черниха, І.А. Зупанця, І.Г. Купновицької. – Х. : Вид-во НФаУ : Золоті сторінки, 2013. – 912 с.
  9. Належна аптечна практика МФФ/ВООЗ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/897_009#Text
  10. Порядок забезпечення належних умов зберігання, транспортування, приймання та обліку вакцин, анатоксинів та алергену туберкульозного в Україні : наказ МОЗ України від 16.09.2011 р. № 595 https://zakon.rada.gov.ua/go/z1166-11
  11. Протоколи провізора (фармацевта) / розроб.: В.П. Черних, І.А. Зупанець, О.О. Нагорна та ін. ; за ред. В.П. Черних, І.А. Зупанця, О.М. Ліщишиної. – Х. : Золоті сторінки, 2014. – 232 с. (впроваджено в дію Наказом МОЗ України  від 11.10.2013 р. № 875)
  12. Стандарт фармацевтичної допомоги «Коронавірусна хвороба (COVID-19)» (затверджений Наказом МОЗ України 24 квітня 2020 р. № 961) https://www.dec.gov.ua/?ZG93bmxvYWQ=d3AtY29udGVudC91cGxvYWRzLzIwMjAvMTEvMjAyMF83MjJfc3RhbmRhcnRfZmFybV9jb3ZpZF8xOS5wZGY=
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Костянтин 01.03.2021 5:25
Грунтовной та корисний матеріал.

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті