Фармринок у новій нормальності: є приводи для обережного оптимізму

Світова економіка вже пройшла найнижчу точку спаду на фоні пандемії коронавірусу? Як розвиватимуться фармацевтичні ринки? Модифікації у структурі споживання лікарських засобів та промоактивності фармкомпаній — довготривалий тренд? З якими викликами система охорони здоров’я та фармацевтична галузь можуть зіштовхнутися нинішнього року? Традиційно на початку року гравці фармацевтичного ринку України обговорюють світові та локальні тренди, «звіряють годинники» та уточнюють прогнози, намагаючись врахувати різні сценарії. 18–19 лютого 2021 р. у Києві відбувся XVI Міжнародний аналітичний форум «Фармапогляд–2021». Ми розпочинаємо цикл публікацій, присвячених перебігу цього заходу, з розгляду фінансово-економічних перспектив.

Рік великих запитань і сподівань

Традиційно з оглядом макроекономічних трендів виступив Леонід Гуляницький, доктор технічних наук, професор з Інституту кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України.

Згідно з даними Організації економічного співробітництва та розвитку (Organisation for Economic Co-operation and Development — OECD) за підсумками IV кв. 2020 р. у більшості країн відмічено зниження ВВП порівняно з аналогічним періодом попереднього року (винятки становлять лише декілька країн, серед яких, зокрема, Китай). Порівняно з попереднім, III кв. 2020 р., ряд країн продемонстрували покращення динаміки ВВП. Серед них, зокрема, США, Китай, Японія, Індія, ЮАР, Бразилія, Мексика. Відповідно до прогнозів OECD Китай та Індія у 2022 р. будуть одними із найбільших «локомотивів» розвитку світової економіки. За довготерміновим прогнозом, у 2060 р. реальний ВВП Китаю (за незмінними цінами та паритетом купівельної спроможності 2010 р.) може сягнути 62,6 трлн дол. США, Індії — 56,3 трлн дол., США — 39 трлн дол., країн Єврозони сумарно — 26,1 трлн дол.

ВВП України за підсумками 2020 р., згідно з прогнозом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, знизився на 4,2%. За різними оцінками, зниження даного показника у 2020 р. може становити від –3,2% (Світовий банк) до –8,2% (Міжнародний валютний фонд). Щоправда, це прогнози станом на весну 2020 р. А основні прогнози приросту на 2021 р. варіюють у діапазоні від +4% до +5%. Інвестиційні компанії (ICU, Dragon Capital, АльфаБанк) надали свої прогнози. За підсумком 2020 р., реальний ВВП України згідно з консенсус-прогнозом скоротився на 4,9%, а у 2021 р. очікується приріст на рівні 4,2%. Діапазон прогнозованих значень обмінного курсу становить 28,0–29,5 грн за 1 дол.

Л. Гуляницький також озвучив прогнози щодо розвитку фармринку України та деяких інших країн, розраховані на основі даних компанії «Proxima Research». Так, у 2021 р. приріст обсягів роздрібного ринку лікарських засобів України порівняно з попереднім роком очікується на рівні 6,5–11,4%.

Сергій Фурса, інвестиційний банкір, заступник директора «Dragon Capital», зазначив, що спад ВВП за підсумками 2020 р. виявився значно менш глибоким, ніж очікувалося на початку пандемії коронавірусу, а прогнози інвестиційних банків щодо розвитку економіки на 2021 р. досить оптимістичні. Цьому сприяли, зокрема, доволі хороший запас міцності та стійка банківська система. Окрім того, карантинні обмеження в Україні більш м’які порівняно з багатьма розвиненими країнами. Важливим фактором є і стійкість українського експорту.

Доповідач також озвучив основні фінансові ризики. До внутрішніх спікер відніс призупинення співпраці України з Міжнародним валютним фондом, через невиконання певних умов Меморандуму з цією організацією. Серед невирішених питань, зокрема, залишаються заходи з подолання корупції та проведення судової реформи. Зовнішнім фактором ризику є можливе формування нової великої бульбашки на фондових ринках, про що у світі говорять дедалі частіше.

***

Вперше в рамках заходу відбувся телеміст між учасниками аналітичного форуму «Фармапогляд–2021» у Києві та конференцією «Фармоттепель–2021» у Сочі.

Між нами… тане крига?

Олена Зубко, керівник відділу моніторингу промоційної активності й аудиту лікарських призначень країн СНД департаменту лінійних досліджень «Proxima Research International», представила аналітичні дані щодо того, як змінилася структура промоції фармкомпаній в Україні, Росії та Казахстані.

2020 р. ознаменувався майже повним заміщенням офлайн-заходів (конференцій та семінарів) онлайн-форматом. В Україні практично всі конференції та семінари перейшли в онлайн, при цьому кількість заходів у ІІ півріччі збільшилася порівняно з І. У Росії та Казахстані частка онлайн-заходів суттєво зросла, проте повного заміщення «живих» конференцій та семінарів онлайн-форматом не відбулося. У результаті кількість заходів у ІІ півріччі знач­но зменшилася.

Зменшення частки візитів медичних представників, пов’язане із карантинними обмеженнями, в Україні та Казахстані супроводжувалося збільшенням частки віддаленої комунікації, а в Росії — елект­ронних розсилок.

У всіх трьох країнах зафіксовано суттєвий приріст віддаленої комунікації в аудиторії фармацевтів.

Більш детальний аналіз промотрендів читайте у наступних публікаціях.

Нові реалії фармацевтичних ринків 2020–2021

Сергій Іщенко, директор компанії «Proxima Research», представив динаміку розвитку ринку лікарських засобів та розповів про зміни, які відбулися у структурі споживання препаратів під впливом COVID-19 в Україні, а також Казахстані та Білорусі.

За підсумками 2020 р., всі три країни продемонстрували приріст споживання (у роздрібному та госпітальному сегментах) у національній валюті: Украї­на +11%, Білорусь +17%, Казахстан +21%.

Під впливом пандемії COVID-19 відбулася модифікація роздрібного ринку, що прослідковується і в Україні, і в Білорусі та Казахстані. До факторів, що сприяли цій модифікації, доповідач відніс, зокрема, панічний попит та підвищену потребу в певних групах препаратів, а також зміну поведінкової парадигми населення (необхідність носити маски, частіше мити руки та користуватися дезінфікуючими засобами). У результаті швидше за роздрібний ринок лікарських засобів у цілому зростали такі категорії, як антибактеріальні та противірусні препарати для системного застосування, антитромботичні лікарські засоби та вітаміни. Навпаки, повільніше за ринок збільшувалися обсяги продажу засобів, що застосовуються при кашлю та застудних захворюваннях, захворюваннях порожнини носа, антидіарейних препаратів.

Обмеження в доступності спеціалістів охорони здоров’я призвело до різкого зростання віддаленої комунікації, що, у свою чергу, стало поштовхом до розвитку інструментарію мультиканального маркетингу. Також на фоні карантинних обмежень зросла необхідність у послугах доставки ліків та розвитку е-commerce у сфері фармації.

У 2021 р. очікується приріст роздрібного ринку лікарських засобів в Україні. Песимістичний прогноз передбачає зростання на рівні 6,5%, оптимістичний — 11,4%. У помісячній динаміці очікується волатильність, попередив С. Іщенко. Зокрема, в січні–березні прогнозується від’ємна динаміка, що пов’язано з високим базисом для порівняння в попередньому році, а у квітні–травні очікується досить високий рівень приросту, оскільки базисом служитиме глибокий спад в аналогічні періоди 2020 р.

До факторів, що можуть стримувати зростання ринку у 2021 р., спікер відніс демографічну кризу, можливе введення додаткових карантинних обмежень, а також надлишкові запаси ліків у населення. Зростанню ринку можуть сприяти такі фактори, як збільшення номінальних доходів населення, відсутність/пом’якшення карантинних обмежень, відновлення доступності медичної допомоги, потреба в лікуванні коронавірусної хвороби, інфляція.

COVID-вплив на сектор охорони здоров’я та світову Фарму

З якими викликами, пов’язаними з пандемією коронавірусу, сектор охорони здоров’я стикнувся у 2020 р., а які — ще попереду, озвучив Віктор Пушкарьов, віцепрезидент Асоціації міжнародних фармацевтичних виробників України (AIPM Ukraine), директор регіону Україна, Росія та СНД фінської компанії «Orion Corporation».

За попередніми прогнозами провідних світових аналітиків, після досить жорстких обмежень санітарна криза мала б піти на спад, обумовлений винаходом вакцини проти COVID-19. Завдяки зусиллям фармацевтичної індустрії реальна ситуація суттєво краща за прогноз, оскільки розробка вакцини та її виробництво відбулися раніше очікувань, що означає можливість через щеплення набуття популяційного імунітету та подолання санітарної кризи вже до кінця 2021 р. Це означає, що вже незабаром завдяки зусиллям фармацевтичної індустрії та системи охорони здоров’я ми зможемо повернутися до звичайного життя, але не дає гарантії, як зазначив доповідач, базуючись на висновках Міжнародної конфедерації фармацевтичної індустрії IFPMA, подолання наслідків кризи в першу чергу для економіки та громадського здоров’я в цілому.

Слід зазначити, що, за даними IFPMA, лише 57% населення розвинених країн позитивно налаштовані робити щеплення. Значна частка не бажає або побоюється вакцинуватися від COVID-19. Серед найпоширеніших причин — побоювання щодо безпеки вакцини або розвитку побічних ефектів, сумніви щодо ефективності вакцини, негативне ставлення до вакцинації взагалі.

Світова фарміндустрія, як зазначив спікер, увійшла в нинішню «коронакризу», затиснена з різних боків, особливо з точки зору регулювання галузі, фінансів та комерційної ефективності. Через наявний високий тиск на ціноутворення з боку регуляторів багато фармкомпаній вдаються до фрагментації виробництва, що зіграло критичну роль у вигляді припинення виробництва в умовах розгортання обмежень в пересуванні товарів та запровадження локдаунів. Слід також враховувати, що фінансово-інвестиційний клімат у галузі в останні роки значно погіршився, особливо в сегменті розробки та впровадження інноваційних технологій. Так, середньостатистичний показник віддачі інвестицій у R&D від нової розробки в цілому неухильно знижується. А від винаходу до отримання дозволу на просування та продаж кандидата в препарати або вакцини може минути багато років. Визнаний факт — у разі з вакцинами проти COVID-19 цей термін скоротився до одного року. Неефективність дій регуляторів призводить до того, що період повернення інвестицій стає коротшим, і це послаблює ресурсну основу фармацевтичної індустрії, яка, як виявилося, має життєво важливе значення та визначає спроможність індустрії новими розробками знаходити відповідь на кризи — менші або більші — як та, що ми переживаємо сьогодні, вважає спікер.

У 2020 р. COVID-19 став домінантою для системи охорони здоров’я. Але інші хвороби нікуди не зникли. У результаті системи охорони здоров’я були вимушені сконцентруватися на наданні допомоги пацієнтам з тяжкими формами та ускладненнями COVID, а значна кількість пацієнтів інших секторів охорони здоров’я не отримала допомогу вчасно. Трансформується операційна модель роботи у фармацевтичному секторі, де докорінно змінилася в бік діджиталізації система комунікації між індустрією та системою охорони здоров’я, зазнала змін система взаємодії лікаря та пацієнта, а також змінилася поведінка споживача — що відобразилося, зокрема, на показниках захворювань в окремих сегментах, таких як шлунково-кишкові інфекції та сезонні застудні захворювання.

З точки зору доповідача, санітарна криза чітко демонструє необхідність визначення системи охорони здоров’я та адекватного фармацевтичного забезпечення як національного пріоритету. Ефективні дії, до яких вдалася фармацевтична індустрія та вся інфраструктура фармацевтичного ринку в поєднанні із кроками, на які була вимушена піти влада для подолання кризи, свідчать про можливість створення розумного розвитку регуляторного поля, зокрема приведення суті та строків регуляторних процедур у відповідність з потребами суспільства, гармонізації формулярів та переліків з реальними потребами пацієнтів, а також заохочення якості та стабільної пропозиції шляхом лібералізації цінового тиску та гарантії споживання на рівні медичних потреб — через прозорі програми системи охорони громадського здоров’я.

2020 р. показав, наскільки важливо швидко адаптуватися до непередбачуваних умов та наскільки очевидною є потреба задуматися над створенням цифрових платформ ведення бізнесу, наголосив Володимир Єгоров, генеральний директор «Proxima Research Росія». У фармгалузі назріла гостра необхідність у формуванні нової цифрової стратегії.

На думку спікера, технологічні рішення та цифрові технології мають стати не просто проєктом, а частиною шляху, яким іде компанія до досягнення своїх цілей.

2020 р. показав, що час від початку розробки ідеї до її кінцевої реалізації (Time to Market) іноді важливіший за обсяги інвестицій у проєкт (час дорожчий за гроші). Багато компаній реалізують проєкти за системою підтримки прийняття рішень та раннього сповіщення про відхилення в реалізації тактичних та стратегічних планів.

Глобальні тренди в індустрії споживчих товарів

Лакіш Хаталкар, керуючий директор Johnson & Johnson Consumer Heath в Росії, Україні та СНД, поділився своєю думкою щодо ключових глобальних трендів в індустрії споживчих товарів для здоров’я (Consumer Health) у новій реальності. Він зазначив, що споживачі звертаються до брендів, яким довіряють, корінням яких є наука, і все частіше шукають висновки спеціалістів охорони здоров’я та визнаних експертів.

Ще однією тенденцією в галузі охорони здоров’я є розвиток у сфері діджиталізації, e-commerce, персоналізованого підходу та телемедицини. «І останнє, але не менш важливе: відповідальні бренди завойовують перевагу серед споживачів. У зв’язку з цим метою J&J Consumer Health є забезпечення здорового життя для всіх — щодня, починаючи з першого дня життя. Нещодавно заснована глобальна програма Healthy Lives Framework служить цій меті, залучивши 800 млн дол. інвестицій для реалізації ініціатив як всередині, так і за межами компанії до 2030 р.», — зазначив Л. Хаталкар.

Дискусія: зміна парадигми фармринку

Думкою, підкріпленою досвідом щодо того, як минулий рік змусив фармкомпанії змінюватися та адаптуватися, поділилися Георгій Вікторов, голова представництва «Abbott Laboratories» в Україні, голова комітету з охорони здоров’я Європейської Бізнес Асоціа­ції, Андрій Стогній, регіональний директор компанії «Сантен» в Україні, Білорусі, країнах Кавказу та Центральної Азії, а також Анатолій Ревін, голова представництва компанії «Егіс» в Украї­ні, президент AIPM Ukraine.

Серед компаній, які лише у 2020 р. почали набагато активніше застосовувати методи дистанційної комунікації, було, зокрема, представництво «Abbott Laboratories» в Україні. Пандемія коронавірусу та карантинні обмеження сколихнули активність компанії в цій сфері. Адже звичайні візити F2F медичних представників певний час взагалі були неможливі, зазначив Георгій Вікторов. На думку спікера, гібридна модель поєднання традиційних візитів та віддаленої комунікації — то наша сучасність та наше майбутнє на декілька років.

2020 р. дійсно змусив діджиталізуватися і навіть отримати унікальний досвід з точки зору організації дистанційної роботи співробітників компанії, додав Андрій Стогній. Це стосується не тільки проведення презентацій і конференцій, але й інших питань, зокрема забезпечення наявності товару у дистриб’юторів. Як зазначив спікер, декілька продуктів компанії «Сантен» було запущено в умовах дистанційної роботи співробітників.

Компанія «Егіс» в Україні у 2020 р. пройшла етапи налагодження комунікації всередині компанії по-новому, а також навчання та забезпечення комунікації зі спеціалістами охорони здоров’я віддалено, зазначив Анатолій Ревін. Спікер також підкреслив, що враховуючи величезну кількість вебінарів та іншого контенту, які готують фармкомпанії нині, дуже важливо в цій конкуренції дотримуватися високого рівня якості контенту та бути цікавими аудиторії.

Далі буде

Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті