Головне про електронізацію системи охорони здоров’я України — Олександр Ємець

— Попередній рік приніс небувалі раніше виклики не лише для нас, але й для всієї системи охорони здоров’я. Для нашої команди цей період можна вважати випробуванням, оскільки ми опинилися на порозі політичної невизначеності та вкрай обмеженого фінансування. Зреш­тою, ми змогли вистояти та почати новий рік з новими перемогами та новими можливостями.

Як компанія ми дійсно виросли та зміцніли за цей час, зуміли впровадити низку заходів, які вже зробили ДП «Електронне здоров’я» потужною проєктною ІТ-компанією — адміністратором центральної бази даних (ЦБД) системи, виконуючи всі процеси самостійно: від технічних вимог та тестування функціонала до власних релізів та аудиту безпеки.

За цей час було узгоджено Концепцію розвит­ку електронної охорони здоров’я та план заходів, а невдовзі й дорожню карту розробки, захищену бюджетною статтею.

Ці кроки особливо важливі для стейкхолдерів електронної системи охорони здоров’я (ЕСОЗ) у контексті коротко- та довгострокового планування та дають розуміння й єдину спрямованість усіх подальших дій у розвитку ЕСОЗ.

— Депаперизація — одна з ключових цілей цифровізації охорони здоров’я. Електронні форми не лише зменшують адміністративне навантаження та бюрократію, але й унеможливлюють спроби підробки цих документів. Отже, менше паперів — вища ефективність.

Загалом оцифрування медичних форм — безперервний процес, десятки «маленьких» медичних форм — уже в електронному форматі. Проте навіть здавалося б незначні форми дійсно чинять значний вплив на роботу лікарів та ефективність системи охорони здоров’я. Так, наприклад, на початку року було «відцифровано» екстрене повідомлення про інфекційне захворювання. Це дуже важливо в контексті пандемії COVID-19, оскільки цифрова форма суттєво спрощує передачу повідомлення про випадок: після внесення відповідного медичного висновку інформація автоматично потрапляє до електронної інтегрованої системи спостереження за захворюваннями (ЕЛІССЗ), а лікарю не потрібно робити додаткових кроків.

З червня цього року розпочався поступовий перехід на електронні лікарняні — той інструмент, на який чекала вся країна досить давно, і який вимагав залучення багатьох стейкхолдерів, ресурсів і взаємодії різних систем та реєстрів. Тепер сімейний лікар або лікар спеціалізованої медичної допомоги фіксує випадок тимчасової непрацездатності в ЕСОЗ через створення відповідного медичного висновку. Автоматично ця інформація потрапляє до реєстру електронних листків непрацездатності Пенсійного фонду, де власне і формується е-лікарняний. Далі — до системи Фонду соціального страхування для здійснення відшкодувань. Це позбавляє лікаря необхідності запов­нення адміністративної інформації, а пацієнта — від можливих помилок під час заповнення форм.

Крім цього, заплановане оцифрування ряду інших медичних документів, серед яких згода на посмертне донорство, медичний висновок для отримання водійського посвідчення, медичний висновок про смерть та інші.

Дійсно, на часі — створення електронного документа, що засвідчує факт вакцинації проти COVID-19. Безумовно, це важливий для внутрішнього та зовнішнього використання документ. Сьогодні всі вакциновані громадяни можуть отримати міжнародний сертифікат про вакцинацію на основі внесених до ЕСОЗ даних. За потреби лікар, з яким укладено декларацію, може роздрукувати документ.

Натомість COVID-сертифікати чи паспорти — це цифрові документи, які підтверджують статус громадянина про вакцинацію, негативний результат тестів методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) і факт одужання від COVID-19.

Усі дані про пацієнта вносять в ЕСОЗ. Документ можна буде згенерувати в застосунку чи на порталі «Дія», а згодом також отримати паперовий у лікаря. Сьогодні такий паспорт пройшов погодження в ЄС та найближчим часом стане доступним у застосунку «Дія».

У подальших планах розвитку ЕСОЗ — підключення лабораторій та розробка необхідного функціонала.

— Від початку пандемії ми активно доєдналися до впровадження інструментів протидії поширенню коронавірусної хвороби. І я щиро вдячний нашим партнерам — компаніям, які розробляють медичні інформаційні системи (МІС), що змогли оперативно відреагувати на поточні запити пандемії і швидко реалізувати необхідні функціонали зі свого боку.

Так, в ЕСОЗ вносяться всі дані про COVID — від його виявлення до імунізації. Саме на основі цих даних можна отримати відповідні документи про вакцинацію.

Команда підприємства як адміністратор інфраструктури та вебсайтів МОЗ розробила портал «Вакцинація від COVID-19». Він є не лише першоджерелом інформації про перебіг вакцинальної кампанії в Україні, але й допомагає координувати процес вакцинації на всіх рівнях: пунктів щеплень, міст, областей, регіонів та на центральному рівні.

Представники закладів охорони здоров’я мають персональні кабінети, в яких можна розподіляти пацієнтів після запису в «Дії», переглядати інформацію про запис пацієнтів і т.д.

Для координаторів регіональних пунктів щеп­лення також доступні персональні кабінети, які містять загальну статистику вакцинації в регіоні, моніторинг пацієнтів та дані про перебіг вакцинації в закладах охорони здоров’я.

Таким чином, ДП «Електронне здоров’я» створює низку електронних інструментів для ефективної протидії захворюванню на коронавірусну хворобу.

— Електронний кабінет пацієнта, на мою думку, — один з найважливіших сервісів, які задекларовані в дорожній карті розробки. Спочатку ЕСОЗ була створена задля обслуговування потреб Програми медичних гарантій, саме тому більшість інструментів спрямовані на лікарів, заклади охорони здоров’я, їх фінансування та підвищення ефективності системи охорони здоров’я в цілому. Пізніше почало з’являтися все більше сервісів і для пацієнтів — електронний рецепт, е-направлення, єМалятко, е-лікарняний та невдовзі — електронний кабінет пацієнта.

На першому етапі до кінця року пацієнтський кабінет буде впроваджено в «Дії» — у додатку буде відображено декларацію із сімейним лікарем. Поступово функціональність кабінету розширюватиметься, з’явиться можливість подання та переукладення декларації, можливість отримання пуш-сповіщень і т.д. Проте це дійсно один із найскладніших та наймасштабніших інструментів для впровадження, який потребує часу та ресурсів.

Зі свого боку, ми плануємо розробити API пацієнтського кабінету, за допомогою якого МІС можуть взаємодіяти із ЦБД та будувати свої рішення для пацієнтів.

Цього року ми плануємо оптимізувати взаємодію пацієнта з ЕСОЗ, зокрема запровадити інструмент sms-gateway, який забезпечує доступність смс-сервісу, з’явиться можливість телефонної верифікації, а також сповіщень у месенджерах. Це не лише покращить технічний бік, але й суттєво зменшить витрати на обслуговування.

— Безумовно, є велика потреба в реалізації eStock — комплексної програми, яка включає три проєкти: власне систему моніторингу та розподілу лікарських засобів та медичних виробів eStock, модернізацію державних реєстрів та електронний рецепт на всі рецептурні препарати. Кожен з проєктів має власну карту розробки та відповідні потреби, ресурси і, звичайно, бар’єри.

Ми власне завершили всі роботи зі створення технічного завдання, наступний етап — проведення тендерних процедур. Наразі серед стейкхолдерів eStock точиться дискусія щодо визначення володільця програми. Як тільки володільця буде визначено, розпочнуться тендерні процедури.

— Загалом ми слідуємо плану впровадження пріоритетних напрямків, визначених міністром охорони здоров’я, серед них е-лікарняний, ковідний сертифікат, впровадження системи Централь 103, е-рецепт на інсуліни, е-рецепт на всі рецептурні препарати, пацієнтський кабінет з інтеграцією в «Дії», е-довідка водія, е-довідка про смерть, згода на посмертне донорство, реалізація функціонала для програм реабілітації, впровадження функціонала «Донорство».

Крім того, ми запланували низку внутрішніх заходів у системі, які покращать якість даних в ЕСОЗ, серед них — інтеграція з реєстром податкових номерів Державної податкової служби, Державним реєстром актів цивільного стану громадян та Ліцензійним реєстром і т.д. Створення робочого місця data stewards надасть можливість спеціалістам з верифікації даних здійснювати активацію, деактивацію, дедуп­лікацію даних тощо.

Наші фахівці постійно працюють над оптимізацією роботи системи. Нещодавно ми успішно провели чергові заходи, які дозволили перерозподілити ресурси та навантаження і стабілізувати цим працездатність ЦБД. Разом з цим ми створили статус-сторінку системи, яка прозоро відображає стан роботи центрального компонента, а також перебіг відновлювальних робіт у разі виникнення інциденту.

Серед подальших кроків оптимізації роботи центральної бази даних — розподіл навантаження між двома дата-центрами, смс-gateway, запуск статус-сторінки з відслідковування показників МІС, забезпечення відмовостійкості системи та ін.

— На 2021 р. заплановане поступове розширення електронного рецепта з можливістю вибору програми реімбурсації. Усім, напевно, вже відомо, що з 2019 р. успішно функціонує е-рецепт за програмою реімбурсації «Доступні ліки» — це інструмент, який дозволяє пацієнтам із серцево-судинними захворюваннями, бронхіальною астмою чи цукровим діабетом ІІ типу отримувати ліки з повним або частковим відшкодуванням вартості державою. Цього року уже з 1 жовт­ня відбудеться запуск програми реімбурсації «Інсуліни» та впровадження відповідного функціонала в ЕСОЗ. Також пізніше планується запуск програми реімбурсації на препарати для лікування розладів психіки та епілепсії. Безумовно, е-рецепт — це той інструмент, який зробить процес відпуску препаратів більш прозорим, дозволить державі більш ефективно планувати закупівлю необхідних препаратів та спростить процедуру отримання і погашення рецепту пацієнтом.

Хочу зауважити, що уже з 1 жовтня стартує програма реімбурсації «Інсуліни» за адміністрування Національної служби здоров’я Украї­ни (НСЗУ), саме тому представникам аптечних закладів важливо подбати про дотримання умов безпеки та захищену передачу даних до ЕСОЗ. Для цього необхідно використовувати кваліфікований електронний підпис (КЕП) на захищеному носії.

— Наразі дорожньою картою розробки визначено в майбутньому поступове розширення застосування електронного рецепта на всі рецептурні препарати. Для цього передбачена інтеграція ЕСОЗ з державним реєстром лікарських засобів. Найближчим часом буде запроваджено електронний рецепт на препарати для лікування розладів психіки та епілепсії. У подальших планах — е-рецепт на наркотичні препарати та антибіотики. Більше того, наприкінці 2021 — початку 2022 р. ми плануємо створення так званого універсального е-рецепта або конструктора рецептів, який дозволить аптекам обліковувати не тільки рецептурні, а й безрецептурні препарати, а також медичні і косметичні вироби та інші товари, що реалізують в аптеках.

— На сьогодні до ЕСОЗ підключено понад 45 операторів МІС, які надають сервіси закладам первинної медичної допомоги, спеціалізованої медичної допомоги (так званих вторинки та третинки), а також аптечним закладам. Додатково ми працюємо ще з багатьма іншими компаніями на тестових середовищах, які потенційно можуть підключитися до ЕСОЗ після успішного тестування на відповідність технічним вимогам.

Сьогодні пріоритетними напрямками тестувань, які активно проходять МІС, є медичні висновки про тимчасову непрацездатність, на основі яких формується е-лікарняний, е-рецепт як на первинній, так і на вторинній ланці, функціонал плану лікування та ін. Зараз проходить активна фаза «перетестування» модулю укладення реімбурсаційних договорів між аптеками та НСЗУ. Останні технічні вимоги, затверджені НСЗУ, доповнили цей функціонал, включивши можливість укладання договорів за програмою «Інсуліни». Усі актуальні статуси тестувань завжди можна прозоро відслідкувати на нашому сайті.

— Як підприємство ми почали активно надавати «зовнішні» платні послуги ще на початку 2020 р. Це послуги консультаційного характеру, пов’язані з тестуванням. У нас є великий досвід та експертиза в бізнес-аналізі, QA, технічній підтримці, й це дійсно вже оцінено нашими клієнтами. Ці послуги досить затребувані, й зараз ми плануємо розширювати їх спектр.

Наразі ми активно продовжуємо співпрацювати з ринком задля пошуку додаткових джерел монетизації. У наступному, 2022 р., ми плануємо створити інструменти для обліку транзакцій, тобто МІС будуть оплачувати витрати, пов’язані з адмініструванням системи та забезпеченням дата-центру за використаний обсяг реалізованих дій у системі. У 2023 р. запланована побудова стійкої моделі фінансування з оплати транзакцій.

Паралельно ми надаємо послуги з обслуговування ІТ-інфраструктури Міністерства охорони здоров’я HealthNet. Окрім регулярної технічної підтримки, обслуговування серверів, переналаштування мережевої інфраструктури тощо, ми зай­маємося адмініструванням вебсайтів, порталів та реєстрів, які належать МОЗ.

Незважаючи на те, що основне джерело прибутку ДП «Електронне здоров’я» — плата за адміністрування центральної бази даних ЕСОЗ, мета підприємства — стати ключовим постачальником ІТ-рішень у сфері охорони здоров’я на державному рівні, а також розширювати можливості компаній за рахунок постачання ІТ-продуктів за межі країни. Саме тому сфера наших інте­ресів значно ширша за ЕСОЗ, наразі це — Централь 103, ЄДІСТ, eStock, реєстр лікарських засобів, реєстр медичних виробів, реєстр косметики, реєстр дієтичних добавок та ін.

Зараз у сфері охорони здоров’я існують сот­ні реєстрів, більшість з яких — неавтоматизовані або потребують модернізації. Ми розробили єдину платформу для модернізації реєстрів, яка дозволить застосувати єдиний підхід до внесення даних до реєстрів, забезпечує високу швидкість роботи, опрацювання даних та високу ефективність і функціональність реєстрів. Ми спрямовані масштабувати це рішення та готові постачати його на ринкових засадах.

Тому головна ціль підприємства — стати провідним адміністратором ІТ-рішень в охороні здоров’я та досягти рівня сучасної ІТ-компанії за найкращими світовими стандартами. Я переконаний, що для цього в нас є відповідний досвід, знання, експертиза та найкраща команда.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!