Профільний комітет погодив зміни в законодавство щодо подальшого розвитку eHealth

23 вересня під головуванням Михайла Радуцького відбулося засідання Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування (далі — Комітет). На порядок денний для обговорення було винесено інформацію про результати аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, виділених Національній службі здоров’я України (НСЗУ) на первинну медичну допомогу, проведеного Рахунковою палатою України (РПУ). Також розглядався законопроєкт за реєстр. № 5873 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення системи управління сферою охорони здоров’я та забезпечення медичного обслуговування населення» та проводилася презентація Українським інститутом майбутнього дослідження: «Майбутнє медицини: чи готові українці доплатити за якісні медичні послуги».

АУДИТ РПУ

Михайло Радуцький поінформував, що 15 червня 2021 р. до Верховної Ради України надійшов від РПУ звіт про результати аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, виділених НСЗУ на первинну медичну допомогу (далі — Звіт). У зв’язку із цим Комітету надано доручення щодо розгляду даного звіту.

Представляв Звіт на засіданні Комітету член РПУ Василь Невідомий. Він повідомив, що аудит охоплював 6 міст України, більше 20 надавачів первинної медичної допомоги (ПМД), які виступали об’єктами аудиту, та більше 50 суб’єктів ПМД, які також надавали відповіді на запити РПУ з питань аудиту. РПУ проводилися видатки на більше 38 млрд грн, які виділялися з бюджету в період 2018–2020 рр.

Доповідач зауважив, що запущена у 2018 р. медична реформа мала на меті змінити підходи до фінансування цієї сфери і забезпечити громадян чітко визначеними безоплатними медичними послугами, які оплачуються державою. Проте результати аудиту свідчать про те, що перехід на фінансування ПМД за принципом «гроші ходять за пацієнтом» поки що повною мірою не відбувся.

Фактично оплата здійснювалася не за надані послуги, а на основі кількості декларацій, які були укладені пацієнтами з лікарями ПМД. Більше того, за останні 3 роки ПМД надавалася за відсутності формалізованої програми державних медичних гарантій медичного обслуговування населення, в якій би зазначався чіткий перелік та обсяг медичних послуг, які надаються населенню. МОЗ лише влітку 2019 р. прийнято наказ № 1709, яким затверджено Порядок розробки програми медичних гарантій. Тобто через 1 рік і 8 міс від початку реформи.

Загалом МОЗ не забезпечило контролю за використанням НСЗУ бюджетних коштів на ПМД. Зокрема, не здійснено належного планування використання коштів державного бюджету для надання ПМД у 2018–2019 рр. і бюджетні запити МОЗ у ці роки на виділення коштів в розмірі 59,27 млрд грн подавалися за відсутності детальних розрахунків.

Натомість аудит показав, що в паспортах бюджетної програми з ПМД було визначено такі показники, які не дозволяють оцінити результат її виконання. Наприклад показники щодо кількості надавачів ПМД, кількості лікарів, пацієнтів, середньої кількості осіб, які отримали медичну допомогу, не створюють повного уявлення про обсяги і результати наданих медичних послуг населенню.

Стосовно тарифів та коригувальних коефіцієнтів В. Невідомий наголосив, що їх визначення не було організовано належним чином. Тому тарифи на медичні послуги в охоплений аудитом період встановлювалися без методики їх розрахунків. Наприклад, на 2020 р. розрахунок тарифів здійснено формально та практично без змін порівняно з 2019 р., а коригуючі коефіцієнти розраховані технічно.

Для розрахунку тарифів також використовується оптимальний обсяг практики ПМД на одного лікаря, який визначений МОЗ без розрахунків та обґрунтувань.

Під час аудиту РПУ проаналізовано показники 45 надавачів ПМД, у результаті встановлено, що фактична кількість підписаних декларацій перевищує встановлений для них оптимальний розмір практики. Це створює ризики для якості надання ПМД. При цьому таке перевищення коливається в межах 28–88%.

В. Невідомий відмітив, що укладення договорів з надавачами ПМД — це повноваження НСЗУ. Проте у 2018–2020 рр. їх виконання не було забезпечено на належному рівні. Рішення про укладення цих договорів, які встановлені аудитом, в окремих випадках ухвалювалися комісіями за відсутності повного пакета документів та за неналежного їх оформлення. Також зміни до договорів вносилися несвоєчасно, а ціна визначалася з порушенням умов укладених договорів, де передбачалося, що ціна договору визначається на підставі вартості медичних послуг.

НСЗУ теж не забезпечило контроль за виконанням умов таких договорів. Зокрема, 16 надавачів ПМД надавали її за лікарськими спеціальностями та місцями провадження господарської діяльності з медичної практики, які не зазначені в документах, що додавалися до заяви для отримання відповідної ліцензії, чи в повідомленнях про зміни до них. За словами доповідача, такі порушення містять ознаки кримінальних правопорушень та потребують оцінки правоохоронних органів. Оскільки через такі дії, зокрема, 19 млн грн бюджетних коштів було використано НСЗУ з порушенням умов договорів. Тому РПУ надано рекомендацію щодо ухвалення претензій НСЗУ до таких надавачів для повернення бюджетних коштів. Крім того, 33 надавачі ПМД, які охоплювалися аудитом, не були забезпечені обладнанням та устаткуванням, необхідним для надання ними медичної допомоги.

Ще однією проблемою, виявленою в ході аудиту, було незабезпечення безперервності надання ПМД, що суперечило законодавству, згідно з яким ПМД надається безперервно, але при цьому МОЗ не визначено механізм реалізації цієї вимоги. Тому критерій щодо безперервності надання ПМД не включено до вимог до надавачів такої допомоги.

Крім того, МОЗ не забезпечено контролю якості надання медичних послуг. Так, із запланованих 20 перевірок у 2019–2020 рр. проведено лише 6. Як наслідок, незадоволення пацієнтів організацією ПМД зростає, і кількість скарг за останні 3 роки збільшилася в 70 разів.

Стосовно електронної системи охорони здоров’я (ЕСОЗ) В. Невідомий зауважив, що вона не функціонує на належному рівні. Так, відомості центральної бази даних (ЦБД) неповні, недостовірні. Немає повної взаємодії з іншими електрон­ними інформаційними системами та ресурсами. Згідно з Порядком функціонування електрон­ної системи охорони здоров’я, затвердженим постановою КМУ від 25.04.2018 р. № 411, ЦБД має бути сумісна зокрема з :

  • Єдиним державним демографічним реєстром;
  • Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань;
  • Державним реєстром актів цивільного стану громадян;
  • Єдиною державною електронною базою з питань освіти;
  • Державним реєстром фізичних осіб — платників податків;
  • інформаційними системами Міністерства соціальної політики України;
  • Єдиним державним реєстром Міністерства внутрішніх справ.

Однак наразі така взаємодія є лише з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань та Державним реєстром актів цивільного стану громадян у частині реєстрації народження.

Також ДП «Електронне здоров’я» підключало електронні медичні інформаційні системи до ЦБД без тестувань на їх відповідність технічним вимогам. Інформація користувачів та надавачів ПМД не відповідає інформації ЦБД. Окрім цього, недоліком є те, що на момент аудиту технічні можливості цієї системи не дозволяли повною мірою надавачам ПМД формувати деякі необхідні зміни, які потрібні для здійснення достовірності оплат.

За результатами аудиту РПУ підготовлено рекомендації Уряду, МОЗ, НСЗУ, а також повідом­лено Офіс Генерального прокурора про виявлені аудитом ознаки кримінальних правопорушень. На основі результатів аудиту МОЗ прийнято наказ від 26.07.2021 р. № 1568 «Про затвердження Плану Заходів щодо усунення порушень та недоліків, виявлених під час аудиту Рахункової палати» (далі — План заходів). Зі свого боку, НСЗУ повідомило про виконання наданих рекомендацій. Однак, за словами В. Невідомого, поки не вжито заходів для виконання 9 рекомендацій.

Дмитро Самофалов, в.о. голови НСЗУ, повідомив, що деякі рекомендації РПУ досі не виконано через те, що НСЗУ не згодна з певними висновками, зробленими РПУ. Оскільки, за його словами, вони не відповідають логіці запровадженої реформи. Тому НСЗУ направила в Комітет роз’яснення щодо невиконаних рекомендацій РПУ.

Проте НСЗУ взято до відома результати аудиту стосовно виявлення фактів надання надавачами ПМД коштів за померлих пацієнтів та звільнених лікарів. Наразі ведеться претензійна робота щодо повернення надлишково сплачених коштів. Наприклад, за 2019 р. і 2020 р. за такими фактами кошти повернуто в повному обсязі.

Стосовно фінансування закладів, які не відповідали дозвільним документам МОЗ, Д. Самофалов проінформував, що згідно з чинним законодавством перевірка ліцензій під час укладення договорів не входить до повноважень НСЗУ. Перевіряється лише факт наявності такої ліцензії. Також він відмітив, що надавачі ПМД ще до моменту укладання договорів з НСЗУ працювали за відповідними ліцензіями впродовж багатьох років.

Щодо необхідності затвердження чіткого переліку досліджень на первинній ланці, то, за словами доповідача, його не може бути впроваджено. Оскільки у кожного пацієнта є свої потреби, і сімейний лікар у рамках реформи надає не лише лікувальну допомогу, а й забезпечує більшість потреб людини в аспекті здоров’я. Наприклад, до таких належать консультації щодо дієт чи здорового способу життя, фізичної активності та ін. Тому визначати обсяг допомоги, а тим паче щодо кількості лабораторних досліджень, не є можливим. Адже один пацієнт може не потребувати впродовж року проведення лабораторних досліджень, а іншому їх слід зробити багато разів. Через це в специфікації та умовах договору НСЗУ визначено тільки мінімальний і найважливіший для ПМД обсяг медичної допомоги.

У зв’язку із цим також наявність капітаційної ставки на ПМД є єдиним способом оплати, оскільки сплачувати за надану послугу, як це відбувається на вторинному рівні медичної допомоги, за ПМД неможливо, бо тоді не можна буде створити доступну мережу для пацієнтів і забезпечити універсальне покриття медичними послугами.

Окрім того, НСЗУ наразі працює над створенням механізму отримання інформації про поточну ситуацію щодо кількості пацієнтів, які обслуговує надавач ПМД, оскільки такі дані поки що подаються лише один раз на 3 міс. У зв’язку із цим виникла ситуація, коли пацієнт змінював надавача ПМД чи помирав, а НСЗУ ще протягом певного часу оплачував за нього кошти. Водночас за 2018–2019 рр. понаднормовано сплачені кошти за такими випадками вже повернуто в бюджет.

Віктор Ляшко, міністр охорони здоров’я Украї­ни, наголосив, що прийнятий План заходів містить чіткі індикатори досягнення мети та терміни виконання заходів, розпочинаючи з грудня 2021 р. і завершуючи березнем 2022 р. Однак він повідомив, що терміни виконання цього плану будуть зміщуватися і заходи, які він передбачає, планується завершити до кінця поточного року, щоб усі зауваження були враховані під час запуску ПМГ на 2022 р. з 1 січня 2022 р.

Враховуючи те, що РПУ вже направила звіт до Уряду, МОЗ і НСЗУ разом з детальними рекомендаціями для усунення виявлених порушень та недоліків, а також повідомила Офіс Генерального прокурора про виявлені ознаки кримінальних порушень, Комітет після завершення обговорення прийняв рішення взяти до відома озвучену інформацію.

ЗАКОНОПРОЄКТ

Розглядаючи законопроєкт за № 5873, М. Радуцький поінформував, що він спрямований на вирішення нагальних питань управління медичною галуззю в умовах медичної реформи та подальшого розвитку ЕСОЗ.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України та НСЗУ висловили зауваження до законопроєкту, які можуть бути враховані під час доопрацювання його до другого читання. У свою чергу, МОЗ у цілому підтримує законопроєкт, хоча теж надало свої зауваження та пропозиції.

Під час засідання представляла законопроєкт Оксана Дмитрієва, заступник голови Комітету, одна з авторів проєкту. Вона повідомила, що до ПМГ наразі не можуть доєднатися наукові інститути Національної академії медичних наук, Національна дитяча спеціалізована лікарня «Охматдит», Клінічна лікарня «Феофанія» та ін. Таким закладам законопроєктом надається можливість змінити організаційно-правову форму з державних закладів на державні некомерційні підприємства. При цьому надається можливість (не зобов’язання) фінансувати такі заклади не лише через ПМГ, а й з державного бюджету.

Також метою законопроєкту є врегулювання роботи ЕСОЗ у зв’язку з практичним її розширенням на сферу громадського здоров’я, необхідністю врегулювання її застосування щодо реа­білітації у сфері охорони здоров’я, донорства крові та її компонентів, контролю якості наданих послуг та уникнення подвійного фінансування з різних джерел наданих населенню послуг (в основному реабілітаційних) та ін.

Стосовно наявних зауважень вона зазначила, що вони можуть бути враховані під час підготовки законопроєкту до другого читання і попросила підтримати цей проєкт для його розгляду в першому читанні.

В. Ляшко попросив підтримати цей проєкт і додав, що зауваження МОЗ є технічними і стосуються в основному розділу «Прикінцеві положення» даного законопроєкту.

Після завершення обговорення Комітет прий­няв рішення рекомендувати Парламенту включити законопроєкт № 5873 до порядку денного шостої сесії Верховної Ради України IX скликання та за результатами розгляду в першому читанні прийняти його за основу.

МАЙБУТНЄ МЕДИЦИНИ

М. Радуцький нагадав, що при Комітеті працює робоча група з опрацювання питання створення механізму співоплати медичних послуг. Він наголосив, що запровадження співоплати необхідне для забезпечення можливості надання додаткового пакета медичних послуг, залучення додаткових фінансових ресурсів, у тому числі одержаних від пацієнтів для надання медичних послуг. Також створення механізму співоплати допускає можливість широкого впровадження медичного страхування.

Під час засідання члени Комітету також заслухали доповідь Вадима Денисенка, виконавчого директора Українського інституту майбутнього, який представив результати соціологічного дослідження: «Майбутнє медицини: чи готові українці доплатити за якісні медичні послуги».

В. Денисенко повідомив, що соціологічне дослідження проводилося в онлайн-режимі в усіх областях України, крім окупованих територій, участь в ньому взяли 1200 респондентів.

Так, у рамках дослідження 60% респондентів відповіли, що відвідують частіше державні заклади, 11% — приватні, а 29% у рівній мірі відвідують, як державні, так і приватні заклади охорони здоров’я. При цьому більшість опитаних відповіли, що вважають принципи управління приватними медичними закладами більш ефективними порівняно з державними.

Також 51% респондентів повністю та 36% респондентів частково готові скористатися можливістю отримувати медичні процедури та проходити операції у приватних медичних закладах, якщо держава буде компенсувати частину вартості послуги. Водночас 60% опитаних вважають, що компенсація від держави буде дуже незнач­ною. При цьому достатнім рівнем компенсації від держави вартості послуг у приватних медичних закладах респонденти вважають від 60–70% від загальної суми вартості послуги.

Під час обговорення в деяких депутатів виник­ли сумніви щодо вибірки та індикаторів оцінки якості респондентами медичної допомоги. Водночас М. Радуцький подякував Українському інституту майбутнього за виконану роботу і повідомив, що надану інформацію буде проаналізовано робочою групою з опрацювання питання створення механізму співоплати медичних послуг.

Євген Прохоренко

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті