ISPOR-2022: пацієнтоцентричність, ОМТ та цифрова трансформація охорони здоров’я

ISPOR традиційно проводить світові зустрічі, присвячені глобальним питанням реформування систем охорони здоров’я, зокрема у США, Канаді, країнах Латинської Америки, а також конгреси в європейських державах щорічно. У 2020 та 2021 р. у зв’язку з пандемією COVID-19 світові конференції та європейські конгреси ISPOR проходили у форматі онлайн. Однак у 2022 р. у заході, що пройшов в очному форматі, взяли участь більше 3100 учасників з 51 країни світу. Слід відзначити, що з країн Центральної та Східної Європи учасниками були шість делегатів з України, а також представники з Угорщини, Польщі, Сербії та ін.

Провідна ідея, яка обговорювалася під час цьогорічної зустрічі, — оновлений і цілісний підхід до майбутнього застосування економіки охорони здоров’я та дослідження результатів лікування (Health Economics and Outcomes Research — HEOR) в цифрових системах охорони здоров’я, орієнтованих на пацієнтів.

Під час конференції українська делегація взяла участь у форумах, сесіях, спеціалізованих групах для детального обговорення доповідей з представниками ISPOR та обміну досвідом з організаціями, які працюють у сфері оцінки медичних технологій (ОМТ), інновацій та фармакоекономічних досліджень, а також науковцями з провідних країн світу. Конференція включала проведення трьох пленарних засідань.

ОМТ в розвитку («HTA on the Run»)

Останніми роками організації в сфері охорони здоров’я та ОМТ експериментували з моделями регулювання та відшкодування витрат, щоб узгодити невідповідність між прискореними темпами впровадження нових медичних технологій та традиційно регульованими в часі процедурами, які регламентують їх впровадження в практику охорони здоров’я.

Пандемія коронавірусної інфекції сприяла інтенсифікації клінічних досліджень та прискореному впровадженню вакцин проти COVID-19, актуалізуючи потребу у використанні вакцин для мільйонів людей, біологічних препаратів, методів діагностики, телемедицини та цифрових рішень для охорони здоров’я. Ці фактори змусили проводити ОМТ «у розвитку».

Під час пленарного засідання було представлено три тематичні дослідження:

• досвід прискореного процесу схвалення/відшкодування цифрових програм охорони здоров’я (Digital Health Applications — DiGA), реалізований через Соціальний кодекс Німеччини;
• висновки з Breakthrough Devices Program (BDP) у США, яка дозволяє більше покладатися на постмаркетингові дані для медичних виробів;
• огляд Консультативної програми Управління з контролю якості харчових продуктів та лікарських засобів США (Food and Drug Administration — FDA) Total Product Lifecycle Program, меню інструментів і послуг для отримання інформації від зацікавлених сторін щодо вимог до доказів для клінічної розробки, яка, як очікується, забезпечить нові та вдосконалені шляхи схвалення нормативно-правових актів та відшкодування витрат в найближчі роки.

Чи може аналітика великого об’єму даних (big data) виконати обіцянки персоналізованої медицини для всіх? Міркування щодо справедливості у системі охорони здоров’я

Успішне застосування аналітики великих об’ємів даних у сфері персоналізованої медицини часто включає моделі ймовірнісної оцінки ризику для врахування індивідуальних характеристик пацієнта з метою прийняття рішень щодо лікування. Однак ці моделі піддалися критиці за недостатню «контекстуальну специфічність» та за вразливість до неправильних інтерпретацій результатів прогнозної моделі.

Контекстуальна специфіка відображає різноманіття людей, які взаємодіють із системою охорони здоров’я, що характеризуються демографічними та культурними ознаками, способом життя, уподобаннями, соціально-економічним статусом та генетичними особливостями.

Більше того, реальність така, що багато наборів даних, доступних системам охорони здоров’я, дослідникам, платникам і особам, які приймають регуляторні рішення, не повністю відображають усі групи чи досвід у системах охорони здоров’я.

На сесії було обговорено, як можна належним чином використовувати дані системи охорони здоров’я для ймовірнісної оцінки ризику, а також показано еволюційну роль HEOR у вирішенні цих проблем.

Можливості використання цифрових даних для прийняття рішень, орієнтованих на пацієнта, щодо адаптації, відшкодування та управлінських рішень

Збір даних про стан здоров’я, орієнтованих на пацієнта, за допомогою клінічних систем і систем нагляду є багатообіцяльним з точки зору пристосування парадигм діагностики та лікування до індивідуальних обставин, з якими стикається кожен пацієнт у формі супутніх захворювань, стадії хвороби чи навіть соціально-економічних факторів.

Однак, щоб бути найбільш ефективними в системах охорони здоров’я, платники та організації з ОМТ також повинні мати можливість використовувати ці дані, щоб вийти за межі оцінки на рівні «середнього» пацієнта та розробити більш індивідуалізований підхід. У той же час більш конкретна інформація про пацієнтів викликає занепокоєння щодо конфіденційності, оскільки багато наборів даних, які використовуються або розробляються, фіксують дані особи без її згоди або інформації від пацієнтів щодо їх використання.

Крім того, деякі із цих міркувань можуть відрізнятися між країнами з вищими та нижчими рівнями доходів. Останні можуть мати нижчий захист конфіденційності, але також потенційно отримати величезні переваги від цифрових програм охорони здоров’я.

Під час цієї сесії було розглянуто, як найкращим чином використовувати цифрові медичні дані для цільового доступу до медичних технологій для пацієнтів, які отримають найбільшу вигоду, надавши інституціям з ОМТ можливість прямого використання реальних даних, а також підтримувати належне залучення пацієнтів, захист конфіденційності та управління даними.

Консорціум «Співпраця у сфері ОМТ у ЄС: що це означає для країн Центральної та Східної Європи?»

Слід зазначити, що Консорціумом країн Центральної та Східної Європи ISPOR було організовано спеціалізований форум на тему «Співпраця у сфері ОМТ у ЄС: що це означає для країн Центральної та Східної Європи?» («Collaboration on HTA within the EU — What does it Mean for CEE Countries?»).

ЄС нещодавно зробив значні кроки в напрямку міцного співробітництва з ОМТ. Кінцевою метою є постійна платформа для спільної роботи, що включає наукові консультації, клінічні оцінки та інші напрями потенційної співпраці. Це потенційно може внести значні зміни в повсякденну практику ОМТ інституцій у країнах — членах ЄС та за його межами.

Члени Консорціуму країн Центральної та Східної Європи ISPOR погодилися, що ця тема, безумовно, варта обговорення, оскільки вплине на роботу всіх зацікавлених сторін, які так чи інакше підключені до процесів ОМТ у кожній з країн регіону. У цій сесії Берталан Немет, голова Консорціуму країн Центральної та Східної Європи ISPOR, представив огляд нової ОМТ-моделі регулювання в ЄС. Герго Мереш з Угорського офісу ОМТ презентував свій погляд на переваги цієї моделі. Ореста Піняжко, директор Департаменту оцінки медичних технологій та раціональної фармакотерапії Державного підприємства «Державний експертний центр МОЗ України» (далі — Департамент ОМТ), представила свої погляди на вплив на щоденну практику ОМТ в реаліях України, та прогрес впровадження ОМТ на національному рівні.

Форум викликав значний інтерес серед колег з провідних країн світу та продовжився цікавими дискусіями.

Крім того, під час конференції було проведено сесію стендових презентацій, і від українських науковців було включено у програму наступні доповіді:

• Перший досвід впровадження освітньої дисципліни з оцінки медичних технологій для додипломної підготовки студентів-економістів в Україні (First HTA Related Educational Discipline for Economics Graduate Students in Ukraine);
• Детальний аналіз етапу розвитку державної ОМТ в Україні: результати 1-го року впровадження та впливу (Precise Analysis of the State HTA Progress in Ukraine: Results of the 1^st Year of Implementation and Impact);
• Огляд показників корисності, використаних під час проведення державної ОМТ в Україні (Review of Utility Values Used in the State Health Technology Assessment in Ukraine);
• Актуалізація результатів розвитку інструменту ОМТ в Україні: впровадження та вплив у 2021 р. (Update of the Health Technology Assessment Progress in Ukraine: Implementation and Impact in 2021).

За результатами конференції зроблено висновок, що обмін досвідом діяльності є запорукою успішного розвитку у сфері HEOR.

Учасники української делегації на ISPOR-2022 в обох форматах: офлайн та онлайн:

• професор Ольга Заліська, доктор фармацевтичних наук, завідувач кафедри організації і економіки фармації, технології ліків та фармакоекономіки Факультету післядипломної освіти (ФПДО), Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького МОЗ України, засновник Українського відділу ISPOR;
• Ореста Піняжко, кандидат фармацевтичних наук, директор Департаменту ОМТ, президент Українського відділу ISPOR;
• професор Олександра Олещук, завідувач кафедри фармакології з клінічною фармакологією Тернопільського національного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського МОЗ України;
• Зоряна Заболотня, завідувач КП Львівської обласної ради «Міжлікарняна аптека № 272» , асистент кафедри організації і економіки фармації, технології ліків та фармакоекономіки ФПДО, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького МОЗ України;
• Софія Готь, кандидат медичних наук, радник з медичних питань в Enkidu Global, випускниця програми стажування ITI в Університеті Гонконгу (University of Hong Kong);
• Ольга Брездень, магістр фармації, фармацевт-інтерн, Ягелонський університет, Медичний колегіум, Краків, Республіка Польща;
• Михайло Бабенко, кандидат фармацевтичних наук, директор Державного підприємства «Державний експертний центр МОЗ України»;
• Валерія Середюк, в.о. начальника відділу оцінки економічної доцільності медичних технологій Департаменту ОМТ;
• Маргарита Хмельовська, експерт відділу оцінки економічної доцільності медичних технологій Департаменту ОМТ;
• Альона Машейко, начальник відділу оцінки економічної доцільності медичних технологій Департаменту ОМТ;
• Ілля Іолтуховський, експерт відділу оцінки економічної доцільності медичних технологій Департаменту ОМТ;
• Олександр Топачевський, директор консалтингової компанії Digital Health Outcomes;
• Наталія Максимович, кандидат фармацевтичних наук, доцент кафедри організації і економіки фармації, технології ліків та фармакоекономіки ФПДО, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького МОЗ України;
• Олександр Семенов, асистент кафедри організації і економіки фармації, технології ліків та фармакоекономіки ФПДО, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького МОЗ України;
• Інна Іринчина, кандидат економічних наук, доцент кафедри міжнародної торгівлі і маркетингу Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана.

Учасники української делегації

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!