Синдром подразненого кишечнику: на замітку для фармацевта

Сьогодні значна частина населення у світі страждає від різноманітних функціональних розладів кишечнику, тяжкі симптоми яких можуть погіршити якість життя тією ж мірою, що й органічні захворювання. Зокрема, одним із поширених функціональних видів патології, що уражує близько 30% населення західних країн, є синдром подразненого кишечнику. Попри значну поширеність, лише третина пацієнтів із цим захворюванням звертаються по медичну допомогу (Al-Hazmi A.H., 2012).

Про синдром подразненого кишечнику як захворювання. Як проявляється?

Синдром подразненого кишечнику — це функціональний шлунково-кишковий розлад, типовими симптомами¹ якого є рецидивуючий біль або інший тип дискомфорту в животі щонайменше 3 дні на місяць впродовж 3 попередніх місяців, що можна пов’язати із принаймні 2 з наступних ознак: вираженість симптомів зменшується після дефекації, поява симптомів пов’язана зі зміною частоти випорожнень (підвищення або зниження частоти >3 випорожнень кишечнику на день або <3 випорожнень кишечнику на тиждень), поява симптомів пов’язана зі зміною консистенції калу (рідкі діарейні випорожнення або винятково твердий кал), порушення пасажу калу (посилене натужування, відчуття невідкладності, що повторюються, відчуття неповного випорожнення), виділення слизу з прямої кишки, здуття живота та метеоризм¹. Відповідні клінічні прояви базуються на основі встановлених Римських критеріїв². Одночасно можуть відмічати й позакишкові симптоми, такі як порушення статевої функції, дисменорея, диспареунія, підвищена частота та позиви до сечовипускання, а також симптоми фіброміалгії (Ikechi R. et al., 2017).

Класифікація захворювання

Синдром подразненого кишечнику поділяється за ознаками на 4 підтипи:

з переважанням діареї (рідкі або водянисті випорожнення принаймні в 25% випорожнень кишечнику або грудкуваті випорожнення в менше 5% випорожнень);
з переважанням закрепів (грудкуватий стул у більше 25% випадків, або рідкий чи водянистий — у менше 25% випорожнень), асоційованих із здуттям живота;
змішаний (консистенція випорожнень змінюється між водянистими та твердими);
несубтиповий (аномалія консистенції стулу, яка не відповідає вищезазначеним підтипам) (Ikechi R. et al., 2017).

Причини появи патологічного стану

Синдром подразненого кишечнику є найбільш часто діагностованим функціональним шлунково-кишковим розладом за відсутності чітко визначеної причини (Ikechi R. et al., 2017). Вважається, що поява його симптомів може бути спричинена бродінням харчових вуглеводів, порушеннями моторики шлунково-кишкового тракту, змінами мікробіома товстого кишечнику, вісцеральною гіперчутливістю (зниження порогу больової чутливості або сприйняття), запаленням (функціональні симптоми кишечнику, наприклад, після гастроентериту), дисфункцією автономної нервової системи (наприклад можлива поява частого сечовипускання) або психосоціальним фактором (стресом), або ж можуть виникати одночасно із органічним захворюванням¹.

Лікування синдрому подразненого кишечнику

Варіанти лікування синдрому подразненого кишечнику базуються на переважаючих симптомах і підтипі патології (Ikechi R. et al., 2017).

Дієта при синдромі подразненого кишечнику

Попри те що патофізіологія синдрому подразненого кишечнику до кінця не вивчена, одним із факторів, що його зумовлюють, є підвищена чутливість до певних харчових продуктів (на дискомфорт в черевній порожнині, зумовлений прийомом їжі, скаржиться більше половини пацієнтів із цією патологією). Тому обґрунтованим рішенням, яке може сприяти полегшенню симптомів, є контроль раціону харчування та певні харчові обмеження¹.

Що не можна їсти при синдромі подразненого кишечнику?

Однією з причин появи дискомфорту при синдромі подразненого кишечнику можуть бути так звані коротколанцюгові вуглеводи, які бродять в товстому кишечнику, викликаючи розтягнення черевної порожнини та неприємні відчуття. Ці вуглеводи у значній кількості виявлені в наступних продуктах: злаки (жито, пшениця та овес), фрукти та овочі (яблука, груші, сливи, абрикоси, вишні, кавуни, капуста, цибуля, спаржа, артишок), гриби, бобові рослини (горох, квасоля), підсолоджувачі (ксиліт, сорбіт, манітол, мальтитол), пребіотики (інулін, фруктоолігосахариди), мед¹.

Полегшити симптоми може й безглютенова дієта, яку зазвичай призначають пацієнтам з целіакією (непереносимість глютену), а також відмова від напоїв, що містять кофеїн, харчових добавок, жирних продуктів та висівок¹.

Проте говорити про повне виключення вищезазначених продуктів неправильно. За фазою виключення має йти фаза повторного введення, коли дозволяється споживання невеликої кількості продукту, щоб визначити переносиму дозу, що буде мінімально обмежувальною та дозволятиме контролювати симптоми (Ikechi R. et al., 2017).

Що варто додати до раціону?

У разі синдрому подразненого кишечнику з переважанням закрепів рекомендується «лікувати» хворих за допомогою включення до раціону розчинних волокон (наприклад іспагули, стеркулії або метилцелюлози) або подорожника, а також нерозчинних волокон (цільнозерновий хліб, висівки, лляна олія), кількість яких важливо поступово збільшувати¹. Споживання продуктів з низьким вмістом клітковини може бути корисним при діарейному підтипі хвороби.

Варто наголосити, що ефект від дієтичних втручань стає очевидним лише через певний проміжок часу¹.

Ліки від синдрому подразненого кишечнику

Що стосується фармакологічного втручання, а саме того, якими ліками лікувати синдром подразненого кишечнику, то здебільшого призначається та застосовується симптоматична терапія¹.

Зокрема, при закрепі фармацевт може рекомендувати проносні засоби та препарати, що збільшують об’єм кишкового вмісту³. При діареї можуть бути застосовані засоби, що пригнічують перистальтику та антидіарейні мікробні препарати (пробіотики та пребіотики)³. Визначено, що пробіотики є більш ефективними, ніж плацебо, при лікуванні синдрому подразненого кишечнику, але ефективність відрізняється в різних продуктах. Найбільше наукових доказів існує на підтвердження застосування Bifidobacterium infantis¹.

Лікар при хронічному закрепі може прописувати агоністи рецепторів 5-НТ4, активатори хлоридних каналів і агоністи рецепторів гуанілатциклази. А при переважаючій діареї — модулятори опіоїдних рецепторів та антагоністи рецепторів 5-HT3 (Ikechi R. et al., 2017).

Для полегшення абдомінального болю та спазмів відвідувачу з синдромом подразненого кишечнику фармацевт може рекомендувати спазмолітики⁴.

Зі свого боку, лікар для полегшення спазмів може рекомендувати прийом антихолінергічних препаратів (як окремо, так і в комбінації з седативними засобами), а від болю у животі — трициклічних та тетрациклічних антидепресантів. Рефрактерна до терапії діарея при синдромі подразненого кишечнику іноді може бути спричинена мальабсорбцією жовчних кислот, яку слід лікувати такими гіполіпідемічними засобами, як холестирамін¹.

Деякі пацієнти з синдромом подразненого кишечнику можуть страждати від депресії та мати психосоціальні проблеми. У цьому випадку полегшити стан можуть психотерапія, йога, релаксаційні вправи, гіпнотерапія, використання м’ятної олії та помірна фізична активність. Зокрема, фізичні вправи можуть сприяти прискоренню проходження газів кишечником та калу в осіб із закрепом). А от призначення лікарем селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну може допомогти покращити якість життя пацієнтів з хронічним рефрактерним синдромом подразненого кишечнику шляхом зменшення вираженості тривоги, депресії та соматизації¹.

Інна Грабова

¹Настанова «Функціональні захворювання кишечнику та синдром подразненого кишечнику (СПК) (Voutilainen М. et al., 2017).
²«Rome III vs Rome IV criteria for irritable bowel syndrome» (Vork L. et al., 2018).
³Протоколи фармацевта (Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 05.01.2022 р. № 7).
⁴За даними Державного реєстру лікарських засобів (www.drlz.com.ua).

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!