Післядипломна підготовка провізорів: проблемні питання

На сьогодні відповідно до наказу МОЗ України від 19.09.1996 р. № 291 «Про затвердження Положення про спеціалізацію (інтернатуру) випускників вищих медичних і фармацевтичних закладів освіти III–IV рівня акредитації медичних факультетів університетів» спеціалізація (інтернатура) є обов’язковою формою післядипломної підготовки випускників усіх факультетів медичних і фармацевтичних вищих навчальних закладів освіти незалежно від підпорядкування та форми власності, після закінчення якої їм присвоюється кваліфікація провізора — спеціаліста певного фаху.

Кафедра організації і економіки фармації та технології ліків факультету післядипломної освіти Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького 35 років успішно працює в системі післядипломної підготовки провізорів, проводить передатестаційні цикли, очну інтернатуру та цикли спеціалізації, тематичного вдосконалення у 8 областях Західного регіону нашої країни. При цьому ведеться активна співпраця з Інститутом підвищення кваліфікації спеціалістів фармації НФаУ, зокрема, з професорами О.Ф. Піміновим, В.М. Толочко, А.В. Зайченко. У першу чергу це співробітництво полягає в підготовці типових навчальних програм та уніфікованих планів для провізорів, проводиться взаємне рецензування навчальних посібників, методичних рекомендацій.

За ініціативи викладачів кафедри в діючі типові навчальні програми зі спеціальностей «Організація і управління фармацією» та «Загальна фармація» включено 2 нові фармацевтичні дисципліни — «Фармацевтична інформатика» та «Фармакоекономіка» (затверджені МОЗ України у 2001–2003 рр.). Підґрунтям для таких нововведень у навчальні програми стали результати системних кафедральних досліджень 4 докторських та 22 кандидатських дисертацій, опубліковані в майже 1900 наукових і навчально-методичних працях, які було виконано на кафедрі організації і економіки фармації та технології ліків факультету післядипломної освіти Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького.

Доцільно зазначити, що, як і раніше, у діючій Державній програмі забезпечення населення лікарськими засобами на 2004–2010 роки, затвердженій постановою КМУ від 25.07.2003 р. № 1162, а також діючій Концепції розвитку фармацевтичного сектору галузі охорони здоров’я на 2011–2020 роки, затвердженій наказом МОЗ України від 16.09.2010 р. № 769, увага акцентується на необхідності оптимізації проблем інформатизації фармацевтичного ринку, застосування методів фармакоекономіки при плануванні, виборі та призначенні лікарських засобів з урахуванням супутніх захворювань тощо. Таким чином, викладання у вищій фармацевтичній школі дисциплін «Фармацевтична інформатика» та «Фармакоекономіка» є своєчасним і має тенденцію до подальшого розвитку. Особливо хочеться підкреслити важливе значення розвитку формулярної системи, зокрема, використання фармако­економічних підходів до інформування хворого щодо лікарського засобу, виписаного за міжнародною непатентованою назвою. Спеціальна увага приділяється набуттю провізорами-інтернами вмінь щодо застосування інформаційної системи «Лікарські засоби» ТОВ «МОРІОН».

У зв’язку з інтенсифікацією розвитку фармацевтичної складової системи охорони здоров’я потребують динамічного оновлення викладання таких питань, як «сімейна» фармація, спеціалізація аптек та конкурентні відносини між ними, використання сучасних комп’ютерних технологій для інформаційного забезпечення даними про властивості ліків та акцентування уваги на питаннях їх взаємозамінності, взаємодії.

На наш погляд, результати сучасних наукових досліджень, нові дані щодо фармацевтичних і медичних дисциплін повинні вивчатися на післядипломному рівні підготовки. Слухачі мають уміти за допомогою різних джерел інформації проводити пошук практично орієнтованих даних щодо фармакотерапевтичнних груп та окремих препаратів для кожного конкретного хворого.

Підготовка в інтернатурі

У рамках публікації хочемо розглянути підготовку провізорів-інтернів як професіоналів системи охорони здоров’я. Суттєві складнощі забезпечення належного проходження провізорами інтернатури пов’язані з постійним зменшенням кількості аптек, які мають відділи екстемпорального виготовлення ліків і відповідають вимогам до бази стажування. Викладання фармацевтичної технології повинно бути спрямоване на оволодіння знаннями, вміннями і навичками, насамперед, для виготовлення затребуваних рецептурних прописів, які на даний час регулярно виготовляються в діючих аптеках з екстемпоральним виробництвом.

При вивченні організації і економіки фармації традиційно слід звертати увагу на професійні аспекти надання якісної фармацевтичної допомоги — окрім застосування класичних даних (показання, протипоказання до застосування, взаємодія з іншими лікарськими засобами), робити акцент на фармацевтичну опіку з позицій доказової фармації. При цьому однією з форм роботи для закладів післядипломної освіти є пошук ініціативних випускників-інтернів з питань інноваційних форм організації і економіки фармації. Так, випускниця із Закарпатської обл., провізор-інтерн, магістр, ініціювала створення аптеки, яка спеціалізується на фармацевтичній допомозі сліпим та особам з тяжкими офтальмологічними захворюваннями у мікрорайоні, де проживає значна кількість таких хворих.

Спеціалізація молодих фахівців, тематичне Удосконалення

Специфічним та цікавим є навчальний процес на циклі спеціалізації «Організація і управління фармацією»,особливо для молодих спеціалістів, які працюють на керівних посадах. Їх перший практичний досвід формує не лише певні управлінські навички, а й розуміння потреби в теоретичних, правових, соціальних знаннях, розгляді професійних аспектів спілкування з пацієнтами і колегами, лікарями і керівниками медичних закладів. Тому для цих осіб надзвичайно важлива не лише спеціалізована інформація, а й розгляд управлінських ситуацій, проведення різноманітних дискусій, вивчення шляхів оптимізації забезпечення населення лікарськими засобами, що можна в подальшому використати на практиці. Однією з форм обміну досвідом є систематичне проведення науково-практичних конференцій з розглядом проблемних питань, у яких беруть участь досвідчені провізори (включаючи керівників обласного, районного рівнів).

На наш погляд, сьогодні актуальною є зміна тематики курсів тематичного удосконалення (ТУ), що стосуються фармацевтичної допомоги: їх слід орієнтувати на сучасні реформи охорони здоров’я. Наприклад, на кафедрі організації і економіки фармації та технології ліків факультету післядипломної освіти Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького з кінця 2012 р. введено курс ТУ «Інформатизація рецептурного обігу в Україні». Це пов’язано з реалізацією Пілотного проекту щодо запровадження державного регулювання цін на лікарські засоби для лікування осіб з гіпертонічною хворобою, затвердженого постановою КМУ від 25.04.2012 р. № 340.

Навчальний план ТУ включає розгляд питань комп’ютеризації та інформатизації роботи провізора, можливості запровадження електрон­них рецептів. У 2013 р. проведено навчання стосовно обігу антигіпертензивних препаратів, а в 2014 р. — щодо підготовки до запровадження державного регулювання цін на препарати для лікування цукрового діабету.

Підвищення кваліфікації провізорів

Ще однією актуальною проблемою нашого часу є те, що провізори не прагнуть отримувати кваліфікаційну категорію, а задовольняються підтвердженням звання спеціаліста. Звичайно, однією з причин такої ситуації є те, що «категорійність» провізора практично не оплачується.

До речі, вважаємо, що наявна раніше посада «рецептар-контролер», яку було вилучено без жодного обговорення з фармацевтичною громадськістю, має більш глибинний зміст, ніж посада «провізор», щодо якої в сучасній професійній періодиці як синонім часто вживається «провізор першого столу — первостольник». Вона абсолютно не відображає суті і функціональних обов’язків провізора як фахівця та учасника системи охорони здоров’я населення.

На наш погляд, настав час подумати над реалізацією принципів провідних держав, коли при прийомі на роботу випускників суттєвим критерієм були результати успішності під час навчання.

Таким чином, досвід колективу кафедри організації і економіки фармації та технології ліків факультету післядипломної освіти Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, отриманий під час активної співпраці з групами слухачів свідчить:

• інтернатуру доцільно розглядати як важливий адаптаційний процес від академічного навчання до практичної діяльності з урахуванням першого досвіду надання фармацевтичної допомоги провізором-інтерном аптеки. Необхідно навчити провізора-інтерна працювати з сучасними джерелами інформації, аби він умів надавати фармацевтичну опіку на якісному професійному рівні, володів підходами вибору оптимального лікарського засобу з позиції фармакоекономічного аналізу, даних доказової фармації;
• при репродукції знань з класичної технології ліків доцільно акцентувати увагу на екстемпоральних прописах (попередньо систематизованих викладачами), які практично затребувані в конкретних областях з урахуванням спеціалізації фармацевтичної допомоги;
• спеціальної уваги потребує систематичне оновлення навчального матеріалу для слухачів передатестаційних циклів, особливо тематичне вдосконалення, а також провізорів-інтернів у зв’язку з появою нових даних доказової медицини і фармації, фармакоекономіки.

Підбиваючи підсумок, можна сказати, що післядипломна підготовка провізорів є надзвичайно динамічною системою, інтегрованою з розвитком світової й вітчизняної охорони здоров’я, що має бути спрямована на неперервний саморозвиток провізора як професіонала.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!