Фармацевтичні кадри: погляд із Дніпропетровська

На сьогодні фармацевтичний ринок Дніпропетровської області, можна сказати, сформований, але зберігається тенденція до розширення роздрібної мережі — збільшення кількості аптек, аптечних пунктів та кіосків. Велика кількість аптечних закладів у регіоні відповідно потребує великої кількості кваліфікованих працівників — провізорів та фармацевтів. Більшість спеціалістів, що мають вищу фармацевтичну освіту та працюють у дніпропетровських аптеках, — випускники Національного фармацевтичного університету (Харків) та Запорізького медичного університету. Невпинне розширення роздрібної мережі зумовило гостру нестачу в Дніпропетровську спеціалістів, що мають вищу фармацевтичну освіту та відповідають єдиним кваліфікаційним вимогам. З проблемою відсутності спеціалістів зіткнулися майже всі суб’єкти господарювання, що здійснюють роздрібну торгівлю лікарськими засобами на території області. Нестача кваліфікованих спеціалістів призводить до того, що в аптеках замість провізорів і фармацевтів працюють лікарі, медсестри та інші медичні працівники. У деяких аптеках, особливо у віддалених куточках області, можна зустріти працівників зовсім далеких не тільки від фармації, а й від медицини взагалі. Таке грубе порушення законодавства щодо здійснення роздрібної торгівлі лікарськими засобами зумовлено скоріше не безвідповідальністю власників аптек, а реаліями ситуації, що склалася в регіоні, — фармацевтичних працівників у Дніпропетровській області набагато менше, ніж аптек. Навчальні заклади сусідніх регіонів не можуть забезпечити зростаючу потребу в них.

Однак Дніпропетровщина має свій досвід та історію фармацевтичної освіти. Ще у 1927 р. у Дніпропетровську була створена спеціальна фармацевтична вища школа. Робота фармацевтичного інституту проходила в  тісному зв’язку з дослідженнями вчених Дніпропетровського медичного інституту. Під час Великої Вітчизняної війни інститут було евакуйовано до Семипалатинська. Після реевакуації фармацевтичний інститут мав 18 кафедр, де працював великий науково-педагогічний колектив.

З 1956 р. фармацевтичний інститут було реорганізовано у фармацевтичний факультет Дніпропетровського медичного інституту, частина кафедр злилася з відповідними відділеннями медичного інституту. Під час існування фармацевтичного факультету ним проводилася велика робота — розроблювалися та досліджувалися нові лікарські засоби, проводився контроль їх якості тощо. Випускники факультету отримували якісні знання, про що свідчать високі та відповідальні посади, які вони посідали у фармацевтичній галузі не лише Дніпропетровська, а й усього СРСР. На жаль, у 1963 р. фармацевтичний факультет Дніпропетровського медичного інституту було розформовано.

Знадобилося майже 38 років, щоб у Дніпропетровську знову заговорили про вищу фармацевтичну освіту. У 2001 р. у Дніпропетровській державній медичній академії було проведено перший набір студентів на спеціальність клінічного провізора. І через 5 років наполегливого навчання студентів і важкої праці викладачів відбувся перший випуск 11 клінічних провізорів. Зараз спеціальність «Клінічна фармація» входить до складу одного з медичних факультетів Дніпропетровської медичної академії. Згідно з діючим законодавством створити окремий факультет можливо лише за наявності 200 студентів, тому поки що створення фармацевтичного факультету при Дніпропетровській державній медичній академії неможливе.

Спеціальність «Клінічна фармація» сьогодні є не даниною моді, а нагальною потребою. За останні 10 років про необхідність випуску клінічних провізорів було опубліковано десятки статей у фахових виданнях.

Наказом МОЗ України від 12.12.06 р. № 818 «Про вдосконалення атестації провізорів та фармацевтів» затверджена номенклатура провізорських спеціальностей. Отже, сьогодні існують 4 провізорські спеціальності: аналітично-контрольна фармація, загальна фармація, клінічна фармація та організація і управління фармацією. То чим же так відрізняються провізори клінічні від інших провізорів? Відповідь на це питання можна знайти у таблиці.

Так, завдання і функції клінічного провізора дещо відрізняються від завдань та функцій провізорів і навіть ширші в  питаннях, що стосуються фармакотерапії. Провізор більш обізнаний у питаннях технології ліків, контролю їх якості, а також менеджменті та економіці. Про це також свідчать навчальні плани провізорів та клінічних провізорів. При підготовці клінічних провізорів багато навчальних годин відводиться вивченню фармакологічних та клінічних предметів і відносно мало годин, порівняно з підготовкою провізорів загального профілю, виділено на такі предмети, як фармацевтична хімія, технологія ліків, а також організація та управління фармацією.

Безумовно, повністю проблему забезпечення фармацевтичними кадрами Дніпропетровського регіону випуск клінічних провізорів не вирішить. Області також потрібні провізори-технологи, провізори-аналітики і особливо провізори-організатори. Поки що таких спеціалістів «власного виробництва» в  Дніпропетровську не існує. Вирішити цю проблему можливо, якщо почати готувати студентів за спеціальністю «Загальна фармація». Саме зараз співробітниками Дніпропетровської державної медичної академії вирішується питання отримання ліцензії на право підготовки таких спеціалістів. Тож будемо сподіватися, що в  найближчі роки питання нестачі фармацевтичних кадрів у Дніпропетровському регіоні буде вирішено.


Таблиця

Кваліфікаційна характеристика професіоналів у галузі фармації (згідно з чинним «Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників системи охорони здоров’я» (МОЗ, 2004, mozdocs.kiev.ua))

ЗАВДАННЯ ТА ОБОВ’ЯЗКИ ПРОВІЗОРА ЗАВДАННЯ ТА ОБОВ’ЯЗКИ ПРОВІЗОРА КЛІНІЧНОГО
Забезпечує населення та лікувально-профілактичні заклади лікарськими засобами та виробами медичного призначення Забезпечує хворих висококваліфікованою медичною допомогою шляхом надання рекомендацій лікарям та хворим про найбільш ефективні препарати
Забезпечує належну фармацевтичну опіку хворих при відпуску безрецептурних препаратів Забезпечує належну фармацевтичну опіку хворих при відпуску безрецептурних препаратів; фармацевтичну опіку лікарів та хворих при призначенні рецептурних препаратів.Разом з лікарем здійснює підбір препаратів та визначає їх індивідуальні дози для хворих залежно від віку, статі, основного захворювання та супутньої патології; визначає режим введення лікарських засобів конкретним хворим; прогнозує можливі ускладнення при одночасному використанні декількох препаратів; підбирає найбільш ефективні та найменш токсичні комбінації препаратів певної фармакологічної групи; визначає аналоги імпортним препаратам тієї ж дії та їх порівняльну вартість, підвищуючи ефективність та економічність фармакотерапії
Виготовляє та контролює якість лікарських засобів та напівфабрикатів Надає інформацію про нові препарати в  порівнянні з відомими вітчизняними та зарубіжними.Забезпечує необхідний асортимент та формування формуляра лікарських засобів, а також контакти з аптечними установами для своєчасного придбання їх лікувально-профілактичним закладом
Веде облік господарських операцій та звітність Веде необхідну документацію, пов’язану з призначенням лікарських засобів хворим.Здійснює нагляд за побічними реакціями/діями лікарських засобів
Проводить інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей Планує роботу та проводить аналіз її результатів.Здійснює накопичення, систематизацію та поширення фармацевтичної та фармакологічної інформації
Дотримується принципів медичної деонтології Дотримується принципів медичної деонтології
Керує роботою середнього фармацевтичного персоналу Бере участь у проведенні клінічних випробувань та досліджень біоеквівалентності препаратів
Постійно удосконалює свій професійний рівень Постійно удосконалює свій професійний рівень

Виталий Мамчур Виталий Мамчур, профессор, заведующий кафедрой фармакологии, клинической фармакологии и  технологии лекарств, проректор по научной и  лечебной работе Днепропетровской государственной медицинской академии (ДГМА):

— Еще в  советское время руководитель аптечного управления Днепропетровской области заявляла, что область обеспечена кадрами с  высшим фармацевтическим образованием лишь на 55%. Нехватка таких специалистов сохраняется и  сегодня. Открытие специальности «Клиническая фармация» в  ДГМА может помочь решить эту проблему. Обучать именно клинических провизоров мы решили, так как считаем эту специальность более перспективной.

Сегодня в  нашей стране широко распространена проблема самолечения. В  большинстве случаев, к  сожалению, больной сам принимает решение: лечиться ему или нет, а если лечиться, то каким образом и  какими препаратами. Если человек почувствовал себя плохо, то он сталкивается с  таким выбором: либо идти в  поликлинику к  врачу и  сидеть в  очередях, либо ложиться в  стационар и  проходить полное обследование. Куда проще в  этом случае обратиться в  аптеку, где очень быстро посоветуют нужное лекарственное средство. Сегодня больной получает медикаментозную помощь на 60–70% в  аптеке. Несовершенство законодательства, регламентирующего отпуск препаратов из аптеки, позволяет провизору рекомендовать больному не только безрецептурные, но и  рецептурные препараты. В  жестком контроле вопроса рецептурного отпуска лекарственных средств не заинтересован пока никто. Владельцы аптек не заинтересованы, так как в  этом случае существенно снизится товарооборот и  соответственно прибыль предприятия. В  виде налогов фармацевтический бизнес приносит колоссальный доход государству, поэтому государство тоже не заинтересовано в  снижении уровня денежных поступлений в бюджет.

Открывая специальность «Клиническая фармация» в  ДГМА, мы столкнулись с  некоторыми проблемами. Во-первых, это отсутствие учебно-методической литературы для студентов. Почти всю литературу для клинических провизоров мы закупаем в  Национальном фармацевтическом университете (Харьков). К сожалению, закупить сразу весь необходимый объем литературы мы не можем из-за нехватки денежных средств. Но сейчас ДГМА отдает предпочтение закупке учебной литературы именно для клинических провизоров, а не врачей. Также мы столкнулись с  проблемой нехватки профессорско-преподавательского состава. Для обучения клинических провизоров ДГМА привлекает специалистов практической фармации. Сейчас ведется активная работа по подготовке собственных кандидатов фармацевтических наук, в  том числе и  из наших выпускников. Практические навыки студенты получают при прохождении практики на областном коммунальном предприятии «Фармация».

Я считаю, что обучение клинических провизоров лучше проводить на базе медицинских высших учебных заведений с  обязательным наличием полноценных кафедр клинического профиля. У фармацевтических учебных заведений нет своих клиник, и  обучение студентов проводят не врачи. В  ДГМА обучение клинических провизоров проводится на клинических кафедрах, которые находятся в  терапевтических, акушерско-гинекологических, педиатрических, хирургических, кардиологических, гастроэнтерологических и  других отделениях лечебно-профилактических учреждений. Под наблюдением преподавателей студенты работают с  больными. Благодаря этому клинические провизоры при работе в  аптеках могут давать рекомендации с  б льшим пониманием и  профессионализмом.

Безусловно, в  аптеке нужны не только клинические, но и  провизоры других специализаций. Провизоры общего профиля, как и  прежде, остаются незаменимыми работниками, тем более что на основе этого образования всегда можно получить более узкую специализацию. Но, на мой взгляд, сотрудник аптеки, который непосредственно отпускает лекарственные средства, должен быть обязательно клиническим провизором. Ведь создание такой специальности продиктовано потребностями жизни, а именно — проблемой самолечения.

При работе в  лечебно-профилактических учреждениях клинический провизор имеет большую ценность для любого врача. Для главных врачей это человек, который отвечает за весь процесс медикаментозного обеспечения лечебно-профилактического учреждения. Для других — это человек, который может проконсультировать по вопросам наличия аналогов и  синонимов лекарственных средств, по вопросам фармакоэкономики. Также клинический провизор должен информировать врача о возможных нежелательных эффектах лекарственных средств, особенностях их терапевтического действия, взаимодействия с другими препаратами и  пр.

В  вопросах фармакотерапии мнения врача и  провизора равноценны. Только у провизора оно касается прежде всего лекарственного средства как такового, а у врача — организма больного, которому препарат показан для лечения, профилактики, диагностики или планирования рождаемости. В  этом случае клинический провизор заполняет информационное пространство в  лекарствоведении между фармацией как наукой о препаратах и  фармакологией как наукой о взаимодействии лекарственного средства и  организма больного.

Согласно действующему законодательству клинический провизор может работать:

– в  лечебно-профилактических учреждениях;

– в  аптеке;

– в  высших учебных заведениях, научно-исследовательских институтах, в  том числе клинического профиля, а также на химико-фармацевтических заводах (научные работники, исследователи, принимающие участие в  клинических испытаниях);

– фармацевтическим или медицинским представителем.

Сегодня выпускников по специальности «Клиническая фармация» с  удовольствием принимают на работу фармацевтические компании и  аптечные учреждения. В  большинстве своем это частные предприятия. В  связи с  этим Министерством здравоохранения Украины было существенно уменьшено количество бюджетных мест по специальности «Клиническая фармация». Это привело к  тому, что сегодня при поступлении в  ДГМА на лечебные специальности конкурс на бюджетные места составляет 2–4 человека на место, а на специальность «Клиническая фармация» — 6–8 человек. С  2006 г. в  ДГМА, кроме дневной формы обучения клинических провизоров, была введена также заочная (в  течение 5,5 года). В  этом году на специальность «Клиническая фармация» мы можем набрать 3 человека на бюджетной основе, 30 — на контрактной основе дневной формы обучения и  90 — на заочную форму обучения (подробная информация на www.dsma.dp.ua). Подготовлены документы на получение в  конце 2007 г. лицензии на открытие специальности «Фармация». Очень надеемся, что уже в  следующем году ДГМА откроет свои двери для будущих провизоров не только по специальности «Клиническая фармация», но и  «Фармация».

Виталий Березницкий Виталий Березницкий, директор компании «ФарТоп», кандидат медицинских наук:

— «ФарТоп» объединяет 28 аптек под торговыми марками «Аптека № 1» и  «Экономаптека». Наша компания ориентирована на клиента, постоянно развивается и  расширяет свою сеть. Мы ставим перед собой задачу долгосрочной работы с  покупателями: как во время продажи лекарственных средств, так и  после. Самая большая ценность компании — это персонал. К сожалению, на рынке труда дипломированных фармацевтических работников постоянно не хватает, а многие сотрудники не хотят совершенствоваться и  повышать свой уровень квалификации.

На нашем предприятии работают семь клинических провизоров — выпускников ДГМА. Это трудолюбивые, амбициозные и  целеустремленные сотрудники, хорошие специалисты, любящие свою профессию. С  приходом этих людей мы получили новый мощный ресурс для достижения целей, которые ставит перед собой наша компания. Благодаря прекрасному подходу в  обучении в этих специалистах заложено желание учиться дальше и  получать новые знания.

В  нашей компании для сотрудников аптек дважды в  неделю проводится обучение. Это своего рода курсы повышения квалификации: клинические провизоры читают лекции провизорам и фармацевтам на различные темы, которые подбираются сезонно; сотрудникам рассказывают об особенностях применения лекарственных средств, о том, что лучше для пациента и  одновременно выгодно для аптеки. С целью выяснить, как сотрудники усвоили информацию и  какие знания получили, раз в  три недели проводится срез знаний и  дважды в  год — аттестация. Полученные результаты влияют на дальнейший уровень оплаты труда каждого сотрудника. Благодаря комплексности мышления и высокому уровню знаний именно клиническим провизорам было доверено проводить такое обучение.

Также на нашем предприятии организована справочная телефонная служба, сотрудниками которой являются клинические провизоры. Ее задача — консультация покупателей, врачей и  сотрудников аптек по вопросам применения лекарственных средств. Позвонив по телефону, человек может узнать интересующую его информацию о препарате, наличии его в  аптеках и  цене. Задача сотрудников справочной службы не продать лекарственное средство, а помочь решить проблему покупателя. Если случай позвонившего требует дополнительной консультации врача, то в  справочной службе могут порекомендовать специалиста и  даже помочь записаться к  нему на прием. Также с  вопросами обращаются и  врачи. Консультации врачей нашими специалистами проводятся как в телефонном режиме, так и  в  форме лекций. Их задача — рассказать о новых препаратах, их эффективности и  особенностях. В  месяц за консультацией в  нашу справочную службу обращаются 10–20 врачей. Наши специалисты могут осветить проблему, предоставить полную информацию о стандартах лечения, препаратах выбора, резерва и  т.д.

Такие квалифицированные сотрудники, как клинические провизоры, нужны нашей компании, поэтому мы готовы более тесно сотрудничать с  ДГМА и  трудоустраивать ее выпускников.

Олег Кухарь Олег Кухарь, директор обучающих программ справочной службы сети «Аптека № 1», преподаватель фармакокинетики на кафедре фармакологии ДГМА:

— Думаю, что клинический провизор, получивший образование в  высшем медицинском учебном заведении, отличается от клинического провизора, получившего образование в  фармацевтическом вузе. На мой взгляд, в  медицинском учебном заведении клинический провизор может получить более глубокое знание медицинских предметов и, соответственно, быть ближе к  врачу. Для врачей такой специалист имеет б льшую ценность. В  России массово выпускают клинических фармакологов. Их основная работа — расчет стоимости лечения и  рациональная антибиотикотерапия. В  нашей стране этой работой с  успехом могут заниматься клинические провизоры. Ведь именно такие специалисты не только знают, как лечить проблему (заболевание), но и  сколько это стоит. К сожалению, сегодня наличие клинического провизора в  лечебно-профилактических учреждениях в  основном зависит от желания главных врачей выделить такую должность. Клинический провизор — это очень ценный помощник для врача, и  те, кто в  работе сталкивался с  ними, остались довольны результатом.

На мой взгляд, очень перспективным направлением деятельности клинического провизора является консультация врачей по рациональной антибиотикотерапии и  взаимодействию лекарственных средств. Так, группа антибактериальных препаратов очень динамична и  изменчива, поэтому постоянно нужно информировать врачей о рациональном выборе терапии. Кроме того, клинический провизор может стать ценным источником информации о взаимодействии препаратов. Например, назначение препарата омепразола больному, который принимает амлодипин, может привести к  гипертоническому кризу. О таком взаимодействии препаратов ни гастроэнтеролог, ни кардиолог могут не знать. И именно такой информацией может обеспечить врачей клинический провизор.

В  аптеках такие специалисты также востребованы. Ведь квалифицированная консультация больного будет способствовать не только увеличению товарооборота в  аптеке, но и  появлению постоянных клиентов, что очень важно в  условиях жесткой конкуренции.

В  аптеке клинический провизор не может быть провизором-аналитиком и провизором-технологом, остальные должности он может занимать. Думаю, что в  будущем провизоров общего профиля могут с  успехом заменить клинические провизоры. Достаточно будет вести подготовку клинических провизоров, провизоров-технологов и  провизоров-аналитиков, а подготовка провизоров общего профиля будет менее актуальна. Даже если в  вузе при обучении клинических провизоров мало времени уделяется теоретическому изучению предметов, связанных с  организацией, управлением и  экономикой фармации, этот недостаток легко можно устранить в  практической деятельности. Поэтому я не считаю это препятствием для работы клинического провизора заведующим аптекой готовых лекарственных форм.

Евгений Чернов Евгений Чернов, выпускник ДГМА 2006 г., клинический провизор:

— После окончания обучения я устроился на работу в  сеть «Аптека № 1» в должности клинического провизора. В  мои обязанности входит консультирование клиентов. В  процессе разговора я выясняю, на что жалуется пациент, расспрашиваю о симптомах. Если я считаю возможным порекомендовать безрецептурный препарат, то предоставляю полную информацию о нем, способах и  особенностях его применения, а также побочных эффектах. Если симптомы заболевания требуют дополнительной диагностики или назначения препаратов рецептурной группы, пациенту следует обратиться к  врачу определенной специальности.

К сожалению, сегодня не всегда больной наблюдается у одного врача, который будет осведомлен обо всех особенностях его организма и  течения болезни. В  этом случае велика роль консультантов, которые могут составить целостную картину и  помочь подобрать рациональную медикаментозную терапию.

Многие мои однокурсники в  настоящее время работают в  аптеках города и  в  большинстве своем выполняют работу, схожую с  моей. Кроме аптеки, клинические провизоры также могут работать в  лечебно-профилактических учреждениях, научно-исследовательских центрах, диагностических отделениях, принимать участие в  клинических испытаниях лекарственных средств. К сожалению, хотя в  лечебно-профилактических учреждениях и  определено на законодательном уровне наличие должности клинического провизора на 300 мест, на самом деле практически никто этой должности не выделил. В  тех лечебно-профилактических учреждениях, где эта должность все же существует, заработная плата настолько мизерная, что не позволяет человеку свести концы с концами.

В нашей сети аптек с  целью постоянного повышения квалификации провизоров и  фармацевтов организованы внутренние курсы. Знания, полученные в  процессе обучения в  ДГМА, позволяют мне не только консультировать посетителей аптеки, но и  читать лекции по фармацевтической опеке на внутренних курсах повышения квалификации. Моя работа интересна мне и  полезна людям — поэтому я ею доволен. И благодарен своим учителям! n

Аліна Чорниш, фото Олени Старостенко

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті