Вирішення проблеми з перереєстрацією препаратів потребує спільних зусиль

Наше видання раніше повідомляло, що останнім часом у сфері перереєстрації лікарських засобів виникли проблеми. З цього приводу Асоціація виробників інноваційних ліків «АПРаД» зверталася до МОЗ із проханням про зустріч. 12 вересня поточного року в державному підприємстві «Державний експертний центр МОЗ України» (далі — ДЕЦ) відбулася чергова зустріч представників асоціацій, профільного міністерства та ДЕЦ.

Тетяна Думенко, директор ДЕЦ, повідомила, що в зустрічі, яка раніше відбулася на прохання «АПРаД», брали участь представники МОЗ та ДЕЦ. Безумовно, вони розуміють проблеми, пов’язані з процедурою перереєстрації лікарських засобів. Їх потрібно вирішувати спільними зусиллями, тому в черговій зустрічі взяли участь Олександр Комаріда, директор фармацевтичного Директорату МОЗ, Наталія Гуцал, в.о. начальника Управління фармацевтичної діяльності та якості фармацевтичної продукції, керівники структурних підрозділів ДЕЦ, які мають відношення до процедури перереєстрації.

«Ми проаналізували процедури перереєстрації, коли ще триває експертиза й рекомендації Міністерству не надані. Тобто йдеться про випадки, коли є ризик, що процедура може не завершитися. Ми виявили більше проблем, ніж обговорювали раніше», — зазначила доповідач.

Наталя Шолойко, заступник директора з реєстрації та фармаконагляду ДЕЦ, нагадала, що відповідно до Порядку проведення експертизи матеріалів про внесення змін до матеріалів реєстраційного досьє, визначеного наказом МОЗ України від 26 серпня 2005 р. № 426 у редакції наказу МОЗ України від 23.07.2015 р. № 460 (далі — Порядок експертизи) при внесенні змін типу IА на експертизу в ДЕЦ подаються документи згідно з додатком 17. Якщо заявник вносить зміни типу ІА до матеріалів реєстраційного досьє, то заявник за бажанням заявляє згідно із законодавством про їх внесення не пізніше, ніж через 12 міс після впровадження заявником цих змін. Це не стосується змін типу ІА з негайним повідомленням. Для цих змін заявник повинен заявити згідно із законодавством про внесення таких змін негайно після їх впровадження із зазначенням дати. Експертизі підлягають усі зміни, а відповідно до діючого Порядку експертизи, до них потрібно додавати копію чинного реєстраційного посвідчення.

У додатку 17 до типу IА негайного повідом­лення віднесено 41 зміну. «Ми проаналізували зауваження й не лише ті, що супроводжуються затримкою перереєстрації, а всі, у тому числі стосовно фармаконагляду. Більше ніж 90% зауважень стосуються змін типу IА негайного повідомлення. Це перша проблема», — зазначила Н. Шолойко.

Друга проблема, про яку повідомила доповідач, стосується змін, які не віднесені до негайного повідомлення, але буває так, що заявник подає їх із затримкою в рік, півтора та навіть 2 роки. Тобто йдеться про порушення строків експертизи з боку заявників, а не ДЕЦ. Частіше вони виникають, коли документи подає представник заявника, а не сам заявник.

Доповідач нагадала, що до строків експертних робіт не входить час, коли матеріали були на доопрацюванні у заявника, час, необхідний на отримання відповідей від третіх осіб (у тому числі — уповноважених органів України та/або інших країн) на запити ДЕЦ, пов’язані з проведенням експертизи, а також час проведення лабораторних випробувань.

Серед ризиків, що подовжують строки реєстрації, виокремлені наступні:

  • некоректно подані заявниками матеріали;
  • затримка оплати експертизи з боку заявників;
  • відсутність/граничний термін сертифіката GMP, який таким чином відсутній на момент завершення експертизи щодо перереєстрації;
  • відповіді на зауваження в процесі експертизи, у тому числі щодо внесення змін;
  • неможливість внесення змін після закінчення терміну дії реєстраційного посвідчення.

Заступник директора ДЕЦ висловила прохання, особливо до представників заявників, уважно перевіряти матеріали заявника, які подаються на спеціалізовану експертизу перед закінченням дії реєстраційного посвідчення. «У нас є випадок, коли зміни негайного повідомлення протягом 3 років не подавалися на експертизу», — наголосила доповідач.

Крім того, заявники часто надають гарантійні листи. Тобто заявка дійсна 3 міс, ще 20 днів передбачені гарантійним листом, який містить обґрунтування строку відтермінування надання матеріалів реєстраційного досьє. Серед випадків затримки з перереєстрацією, проаналізованих ДЕЦ, часто виявляється продовження термінів подачі реєстраційного досьє.

Анжела Купич, голова Підкомітету з реєстрації лікарських засобів Європейської Бізнес Асоціа­ції (ЄБА), повідомила, що продовження термінів подачі реєстраційного досьє пов’язані з обґрунтованими або необґрунтованими зауваженнями з боку вчених секретарів під час первинної експертизи, а це збільшує час її на проведення. За її словами, почастішали випадки, коли такі зауваження стосуються спеціалізованої експертизи, а не комплектності досьє, а далі відбувається затримка надання рахунку, направлення на яке передається у фінансовий відділ ДЕЦ лише після отримання позитивного рішення щодо первинної експертизи. Тому на сьогодні кількість заявників, які надають гарантійні листи, суттєво збільшилася. На її думку, це питання потребує аналізу з двох сторін — заявників і ДЕЦ.

Н. Шолойко пояснила, що дійсно нині більша увага приділяється первинній експертизі, ніж раніше. Це відбулося тому, що під час спеціалізованої експертизи до фахівців, які проводили первинну експертизу, виникають питання. Але, за словами доповідача, первинна експертиза, як правило, триває відповідно до передбачених строків. Частіше під час первинної експертизи надаються зауваження щодо комплект­ності матеріалів.

Разом з тим заступник директора ДЕЦ погодилася, що затримки експертизи відбуваються з причин, обумовлених як з боку заявників або їх представників, так і ДЕЦ. Вона запропонувала представникам асоціацій підготувати та надати для аналізу в ДЕЦ усі випадки, коли під час первинної експертизи заявники або їх представники отримували зауваження, які стосуються некомплектності досьє.

Ганна Погодаєва, представник компанії-члена Американської торговельної палати в Україні, пояснила причину затримки надання змін негайного повідомлення. Наприклад, зміни до інструкції для медичного застосування, особливо генериків, не завжди доступні, тобто не завжди представник заявника має доступ до інформації щодо змін в інструкції оригінального препарату. Крім того, може бути так, що цей оригінальний лікарський засіб не зареєстрований в Україні. «Я впевнена, що більшість випадків порушення термінів надання змін негайного повідомлення стосуються змін до інструкції для медичного застосування. З об’єктивних причин ми не можемо надавати їх негайно», — зауважила доповідач.

Костянтин Кузьменко, заступник директора департаменту експертизи реєстраційних матеріалів — начальник управління експертизи інструкцій та номенклатури ДЕЦ, звернув увагу, що на сайті ДЕЦ у розділі «Фармаконагляд» є підрозділ «Заявнику». Будь-яка інформація, яка стає відомою фахівцям ДЕЦ від інших регуляторних органів, одразу надається керівництву ДЕЦ, МОЗ та розміщується на сайті ДЕЦ до уваги заявників. Експерт рекомендував заявникам та їх представникам здійснювати моніторинг на постійній основі щодо цієї інформації. Як тільки вони виявляють нові дані щодо своїх препаратів, потрібно негайно звертатися за консультацією в ДЕЦ.

Н. Шолойко ще раз наголосила на ризиках, пов’язаних з висновком щодо сертифіката GMP. Бувають випадки, коли МОЗ повертає в ДЕЦ експертний висновок у зв’язку з тим, що термін дії сертифіката GMP закінчився, хоча ДЕЦ надавав висновок, коли цей сертифікат був чинним.

З цього приводу А. Купич повідомила, що ЄБА аналізувала випадки, коли зауваження були пов’язані із сертифікатом GMP, зокрема, адреси виробника, яке оформлюється в краї­ні походження лікарського засобу щоразу після проход­ження аудиту. За відсутності факту внесення змін до адреси необхідно знайти шляхи її погодження як з боку Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (Держлікслужба), так і ДЕЦ, беручи до уваги листи заявників. Буває, що орфографічні символи, такі як кома, дефіс, лапки тощо у країні походження продукту не мають значення, а в Україні з цим проблема.

Це поодинокі випадки. На думку доповідача, йдеться про тристоронню проблему, об­умовлену вимогами Порядку проведення підтвердження відповідності умов виробництва лікарських засобів вимогам належної виробничої практики, затвердженого наказом МОЗ України від 27.12.2012 р. № 1130. Відповідно, вирішувати це питання потрібно із залученням усіх зацікавлених сторін.

Але існує ще одна проблема, зокрема щодо внесення змін щодо контактної особи під час процедури перереєстрації, а саме неможливість завершення перереєстрації без отримання виснов­ку щодо цього. «Зміни контактної особи або інші адміністративні зміни не впливають на систему фармаконагляду в цілому. Проте коли йдеться про зміни контактної особи, то ми отримуємо зауваження наступного чину: «Просимо внести зміни контактної особи, при цьому остаточне рішення щодо завершення перереєстрації буде винесене після внесення цієї зміни». Виникає питання, яким чином зміна контактної особи впливає на термін перереєстрації?», — зазначила представник ЄБА. Крім того, вона звернула увагу на те, що такі зміни в міжнародному законодавстві, зокрема ЄС, належать до змін, які приймаються від заявників як повідомлення типу do and tell та не потребують громіздкої, бюрократичної та тривалої процедури, як в Україні.

Н. Шолойко відповіла, що згідно з українським законодавством зміна контактної особи належить до зміни негайного повідомлення і її подання повинно бути своєчасним.

Щодо зауважень до сертифіката GMP К. Кузьменко пояснив, що наказом Міністерства юстиції України від 05.03.2012 р. № 368/5 затверджені вимоги до написання найменування юридичної особи. Експерти ДЕЦ розглядають сертифікати GMP, спираючись на вимоги цього наказу.

А. Купич запропонувала організувати спільну зустріч фахівців Держлікслужби, ДЕЦ та заявників, під час якої опрацювати підхід до експертизи в частині визначення адреси, назви юридичної особи тощо. «Є європейська практика та є буква українського закону, — зазначила доповідач, — тобто потрібно шукати компроміс для врахування інтересів пацієнта та бізнесу, а не створювати штучні перешкоди».

Олена Левченко, начальник управління правового забезпечення ДЕЦ, пояснила, що не можна ототожнювати європейську практику з українським законодавством. Україна не є частиною ЄС. Навіть те, що Україна є асоційованим членом, не дає права керуватися наднаціональним законодавством ЄС. В Україні діють норми українського законодавства та міжнародних актів, ратифікованих нашою країною. Тому фахівці ДЕЦ та МОЗ керуються виключно вимогами українського законодавства, у тому числі що стосуються написання назв.

Резюмуючи дискусію, Т. Думенко зауважила, що в ході зустрічі озвучено декілька проблем, які впливають на терміни перереєстрації. Доповідач звернула увагу присутніх, що відповідно до положень наказу МОЗ України від 23.07.2015 р. № 460 зміни повинні вноситися до чинного реєстраційного посвідчення на будь-якому етапі перереєстрації. На це звернуло увагу у своєму листі МОЗ України в контексті дискусії щодо гарантійних зобов’язань заявників. Цей лист ДЕЦ отримав у жовтні 2017 р.

Що стосується терміну експертизи 90 днів, директор ДЕЦ зазначила наступне: «На наше переконання, за 90 днів виконати усе, що нині передбачено відповідним наказом МОЗ, технічно дуже складно. Для дотримання цього строку потрібне абсолютно готове досьє, у тому числі й сертифікат GMP, чинний на території України протягом певного часу, — немає гарантії, що ми його отримаємо».

Директор ДЕЦ висловила переконання, що протягом 90 днів має тривати лише спеціалізована експертиза. Але вирішення цього питання потребує внесення відповідних змін у нормативну базу.

Сьогодні ж заявників та їх представників хвилює питання щодо лікарських засобів, які наразі знаходяться на етапі перереєстрації. Експерти ДЕЦ проаналізували препарати, з якими виник­ли затримки на етапі перереєстрації. Проблеми стосуються внесення змін щодо якості, тобто GMP, а також безпеки та ефективності — зміни системи фармаконагляду, які насправді безпосередньо не впливають на безпеку лікарського засобу, а є суто адміністративними й умовно низького ризику, та зміни суттєвого ризику, які безпосередньо впливають або можуть вплинути на безпеку. Зрозуміло, що без внесення змін суттєвого ризику, наприклад, змін до інструкції для медичного застосування лікарського засобу, експертиза не може бути завершена, а перереєстрація препарату не може відбутися.

Базова пропозиція ДЕЦ щодо розблокування ситуації в частині змін суттєвого ризику — негайно ініціювати внесення змін до Порядку експертизи з метою забезпечення можливості внесення змін як протягом терміну дії реєстраційного посвідчення, так і після його припинення, якщо заява на перереєстрацію була подана в строки, передбачені законодавством. Для того щоб заявники та їх представники мали змогу своєчасно вносити зміни негайного повідомлення адміністративного типу — наприклад, зміни уповноваженої особи з фармаконагляду, її адреси та назви, інші подібні зміни, пропонується перш за все розпочати роботу над створенням бази уповноважених з фармаконагляду. А на даному етапі в разі наявності таких змін експертиза повин­на розглядати кожен випадок індивідуально з прийняттям відповідного рішення.

За словами Т. Думенко, для того щоб система фармаконагляду в Україні виглядала як європейська, потрібно зробити два кроки — запровадити процедуру аудиту наявної системи фармаконагляду заявника в Україні та розробити інструмент для реагування у випадку, коли заявник або його представник не виконують взяті зобов’язання за функціонування такої системи. «Ми не підтримуємо ідею надання висновків під гарантійні зобов’язання, за які ніхто потім не відповідає, — ДЕЦ не може брати на себе відповідальність за їх невиконання», — наголосила доповідач. Раніше ДЕЦ пропонував передбачити призупинення реєстраційного посвідчення в разі невиконання заявником або його представником взятих на себе гарантійних зобов’язань. Це більш жорсткий захід, ніж запровадження та розвиток системи аудиту фармаконагляду.

Т. Думенко повідомила, що фахівці ДЕЦ у короткий час можуть розробити проект змін до наказу щодо внесення змін до Порядку реєстрації. Що ж стосується створення бази даних уповноважених з фармаконагляду та забезпечення її функціонування, то тут ДЕЦ розраховує на підтримку з боку асоціацій, які представляють інтереси заявників.

Повертаючись до нагальної проблеми затримки процесу перереєстрації окремих препаратів, директор ДЕЦ запропонувала учасникам наради після ії завершення звернутися до фахівців підприємства для консультацій щодо кожного лікарського засобу, стосовно якого є проб­лема. «Ми проаналізували ризики та маємо конструктивні пропозиції. Там де, наприклад, не потрібно вносити зміни в інструкцію, вочевидь є рішення.

Але, на жаль, певна частина лікарських засобів потребують внесення в реєстраційні матеріали змін щодо безпеки», — зауважила вона.

Серед проблем, з якими стикаються заявники, Г. Погодаєва відзначила випадки формального ставлення співробітників ДЕЦ до експертизи та надання зауважень. Буває так, що стосовно різних лікарських засобів від ДЕЦ до заявників надходять абсолютно однакові зауваження.

Відповідаючи на це зауваження, Т. Думенко зазначила, що в ході перевірки термінів перереєстрації усі затримки підлягали ретельному аналізу та усуненню в разі можливості. На сьогодні ця проблема поступово вирішується і конт­ролюється.

Директор ДЕЦ звернула увагу ще на одну проблему. До початку первинної експертизи відбуваються укладання договору та оплата. У поточному році укладання договору займає більше часу, ніж раніше. Це пов’язано з тим, що у ДЕЦ часто виникала кредиторська заборгованість, пов’язана з недостатньою інформа­цією про осіб та їх повноваження в переговорній роботі з ДЕЦ. Важливо, щоб їх повноваження на проведення переговорів з ДЕЦ були визначені в дорученні.

Зі свого боку, Наталія Гуцал зауважила, що система охорони здоров’я потребує безперебійного доступу до лікарських засобів. Останнім часом у МОЗ надійшло багато листів від міжнародних фармацевтичних виробників, у тому числі щодо оригінальних препаратів стосовно затримки перереєстрації або її перспективи. Заявники повідомляють, що існує загроза зупинки перереєстрації багатьох препаратів.

У відповідь Т. Думенко нагадала, що ДЕЦ виконує вимоги наказу МОЗ та бере до уваги лист-роз’яснення профільного міністерства щодо виконання нормативно-правового акта. Крім того, під час нарад представники ДЕЦ неодноразово повідомляли, що 90 днів для експертизи матеріа­лів, які подані значно пізніше, ніж це передбачено нині в Порядку експертизи, об’єктивно не вистачає.

Також доповідач нагадала, що минулого року фахівці ДЕЦ разом із представниками професійних асоціацій напрацювали проект змін до Порядку експертизи та надали його в МОЗ. Були й інші ініціативи. ДЕЦ і цього разу готовий опрацювати проект змін до Порядку експертизи заради вирішення проблем з перереєстрацією.

У ході дискусії щодо шляхів вирішення проб­леми із перереєстрацією препаратів, термін дії реєстраційних посвідчень яких закінчився, учасники дійшли згоди у вигляді наступного рішення. За належної аргументації ДЕЦ і позитивних висновків, які підтверджують відсутність проблеми в частині ризик/користь, рішення щодо перереєстрації може бути прийнято за умови внесення змін, які не стосуються профілю безпеки, після закінчення перереєстрації.

У підсумку

Учасники зустрічі обговорили наступні рішення, які потребують погодження. Стосовно лікарських засобів, процедура перереєстрації яких триває із затримкою, ДЕЦ намагатиметься усунути внутрішні фактори, які подовжують терміни експертизи. Щодо кожного випадку затримки заявники можуть звертатися за консультацією в ДЕЦ.

Щодо системного вирішення проблеми, то тут потрібне внесення змін до Порядку експертизи, учасники запропонували наступні:

  • встановлення терміну 90 днів на проведення спеціалізованої експертизи;
  • можливе запровадження вимоги щодо наявності чинного сертифіката GMP на початку спеціалізованої експертизи (потребує додаткового аналізу);
  • запровадження можливості внесення змін у процесі експертизи матеріалів, наданих для перереєстрації після закінчення дії реєстраційного посвідчення, якщо заявка на перереєстрацію була подана у строк, передбачений законодавством;
  • у разі зміни контрактної особи з фармаконагляду експертизу цих змін не проводити.

Представники галузевих асоціацій вирішили, що вони нададуть свої зауваження та пропозиції в максимально стислий термін — до 30 вересня для швидкого старту процедури погодження проекту наказу МОЗ відповідно до процедури внесення змін до нормативних актів. Учасники наради також погодилися максимально підтримувати погодження проекту в МОЗ України Державній регуляторній службі та Міністерстві юстиції для прискорення введення в дію змін до наказу, беручи до уваги ризики зникнення з ринку лікарських засобів, які заблоковані у процесі перереєстрації. Проект таких змін буде розроблений та представлений на публічний розгляд найближчим часом.

Разом з тим, на думку представників асоціацій, у подальшому доцільно комплексно переглянути Порядок експертизи з метою імплементації процедур, які працюють в ЄС, зокрема, групування змін та розподіл функцій (work sharing). Минулого року експерти Комітету з охорони здоров’я ЄБА розробили зміни до Порядку експертизи й обговорили їх із фахівцями ДЕЦ. Тож, на думку ЄБА, у найближчій перспективі роботу з перегляду Порядку експертизи було б доцільно відновити.

Олена Приходько,
фото автора

Комментарии

Нет комментариев к этому материалу. Прокомментируйте первым

Добавить свой

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*