Оподаткування представництв: мінімізація ризиків

22 січня 2020 р. юридичною фірмою (ЮФ) «ОМП» проведено фокус-семінар на тему «Червоні прапорці для фармпредставництв. Мінімізуємо ризики оподаткування». Спікером заходу виступив Микола Орлов, керуючий партнер, адвокат ЮФ «ОМП», який розповів про майбутні зміни в оподаткуванні представництв, можливі ризики непостійних представництв та стратегію їх захисту.

Микола Орлов нагадав, що представництво нерезидента — це відокремлений підрозділ відповідної зарубіжної компанії, який не є окремою юридичною особою, тобто діє від імені та на підставі повноважень, наданих материнською компанією. Представництво діє на основі довіреності, виписаної на голову представництва від материнської компанії. Довіреність має бути апостильована та перекладена українською мовою. Інколи представництва мають ще й положення про представництво, однак повноваження, вказані в довіреності, матимуть пріоритет над тими, що зазначені в такому положенні.

Також основними документами, згідно з якими діє представництво нерезидента, є:

  • свідоцтво про реєстрацію, яке видається Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України;
  • статут та довідка про реєстрацію материнської компанії;
  • довідка про податкову резидентність материнської компанії.

Для цілей оподаткування представництва поділяються на: постійні (платник податку на прибуток та податку на додану вартість — ПДВ) і непостійні (не є платником податку на прибуток та ПДВ).

Діяльність непостійного представництва повинна мати допоміжний або підготовчий характер щодо основної діяльності материнської компанії, яка визначається на підставі статутних або реєстраційних документів останньої. Тому для того, щоб непостійне представництво не втратило свого пільгового податкового статусу, бажано мати такі документи материнської компанії, як: статут, довідка і витяг з реєстру. Однак з цим можуть виникнути проблеми, адже в багатьох країнах під час реєстрації материнської компанії вказують занадто широкий перелік видів діяльності. У таких випадках можуть бути труднощі в непостійного представництва, діяльність якого полягає в дослідженні ринку, зборі інформації, промоції лікарських засобів материнської компанії. Якщо ж у витягу з реєстру чи статуту материнської компанії вказано той самий вид діяльності, який здійснює й непостійне представництво, то таке представництво втратить свій пільговий податковий статус і буде вимушене зареєструватися як постійне.

У разі, якщо під час реєстрації материнської компанії не вказано основний вид діяльності, його можна дізнатися шляхом перевірки фінансової звітності материнської компанії або шляхом отримання довідки про основні види діяльності, від яких материнська компанія отримує основні види доходів.

Задля мінімізації податкових ризиків необхідно слідкувати за описом діяльності материнської компанії хоча б у її статутних документах. У разі виявлення збігу напрямків діяльності слід виправити цю ситуацію, зокрема, шляхом внесення змін до реєстраційних даних материнської компанії.

Ще одним з ключових ризиків, пов’язаних з діяльністю непостійного представництва, є відчуження майна. Оскільки працівники представництва фактично є працівниками материнської компанії, то й майно представництва є майном материнської компанії. Однак будь-який продаж чогось матеріального податкова служба розцінюватиме як господарську діяльність, як і періодичний продаж непостійним представництвом машин, офісного обладнання, меблів тощо. Ці всі операції несуть ризик втрати статусу для непостійного представництва.

Для того, щоб максимально убезпечитися від цього, під час продажу активів непостійному представництву слід використовувати послуги агента (сервісної компанії). Зважаючи на те, що це майно є майном материнської компанії, продавати його може лише вона, тому має бути прямий договір між материнською і сервісною компаніями. При цьому в договорі можна передбачити, що виручені з продажу активів кошти будуть використані на фінансування діяльності непостійного представництва, тим самим обґрунтовуючи переведення коштів з реалізації на його рахунки.

Стосовно дарування активів варто зазначити, що в разі розповсюдження промо-матеріалів теж можуть виникнути певні ризики. Усі активи для дарування можна розділити на 2 категорії:

1) суто рекламні чи промоційні матеріали, які створені та існують виключно для того, щоб розповісти отримувачу про продукцію компанії (листівки, буклети, довідники, які є виключно носіями інформації;

2) матеріали подвійного призначення, які мають незалежну від інформаційної та рекламної функцію (блокноти, кулькові ручки, power-банки тощо).

При цьому непостійним представництвам з метою уникнення ситуацій, які можуть призвести до втрати їх пільгового податкового статусу, теж слід контролювати, щоб сума роздач була меншою за 1 млн грн, в іншому випадку вони мають зареєструватися як постійне представництво та сплатити ПДВ.

Ще одним ризиком втрати пільгового статусу є здійснення діяльності для третіх осіб. Це може трапитися в разі, коли заявником на лікарські засоби, які промотує непостійне представництво, не є материнська компанія. Податкова служба перевірятиме такі випадки шляхом аналізу свідоцтв на лікарські засоби, тому непостійним представництвам слід контролювати ці дані.

Окрім цього, в реєстраційних свідоцтвах слід перевірити, хто виступає виробником лікарських засобів, бо коли материнська компанія не є виробником, то податкова служба вважає це підставою для зміни статусу через надання послуг третім особам. Якщо материнська компанія не виступає виробником, то слід з’ясовувати, якими є стосунки між виробником та материнською компанією. В іншому разі непостійному представництву треба буде доводити податковій службі, що саме материнська компанія займається продажем лікарських засобів на законних підставах, а виробник не має ніяких прав на лікарські засоби, окрім того, що він їх виробляє.

Додаткову складність може створити ситуація, за якої виробник ще й постачає лікарські засоби на територію України. Справа в тому, що ситуації, за яких виробник здійснює поставки в Україну, податкова служба розглядає як діяльність на користь третіх осіб, оскільки промотуючи товари, непостійне представництво збільшує доходи виробника. Це може також стати підставою для втрати статусу непостійного представництва.

Також бажано, щоб власником торгової марки (ТМ) на фармацевтичну продукцію виступала материнська компанія, в іншому разі потрібен лист від компанії групи про те, що вона дозволяє материнській компанії використовувати свою ТМ. На переконання податкової, у випадку, якщо материнська компанія не володіє ТМ, то представництво надає послуги третім особам, а саме власнику торгової марки шляхом реклами його ТМ, тому втрачає статус непостійного представництва.

Наступним, що перевіряє податкова служба, є нарахування за службовими відрядженнями. Оскільки непостійне представництво працює і допомагає материнській компанії в Україні, до відряджень за кордон виникають питання. Адже виходить так, що представництво вийшло за межі місця постійного існування, працює на чужому ринку, можливо, надає послуги третім особам і т. ін.

У зв’язку з цим М. Орлов порадив перевірити непостійним представництвам описи відряджень своїх представників. Доволі часто під час такого опису допускаються помилки, на які відразу звертає увагу податкова служба. Наприклад, зазначається, що відрядження надано для обговорення господарських, виробничих, комерційних питань тощо. Такий опис відряджень може підняти питання стосовно втрати пільгового статусу непостійного представництва. Бажано пояснювати відрядження за кордон відвідуванням семінарів, тренінгів, практикумів. Якщо ж це має системний характер і очевидно, що працівник їздить в Україну, а за кордоном майже живе, то обґрунтувати такі відрядження буде складно і є ризик переведення непостійного представництва в постійне.

Під час закордонних відряджень в ідеалі потрібне запрошення від материнської компанії, наказ голови представництва про направлення працівника за кордон із зазначенням мети поїздки тощо.

Якщо мова йде про постійне представництво, то такі відрядження можна обґрунтувати тим, що воно відповідає за діяльністю в ряді країн, а не лише в Україні, відповідно, для відряджень в інші країни передбачене фінансування.

Під час перевірок непостійних представництв податкова служба ще звертає увагу на те, як оприбутковуються та списуються матеріальні цінності материнської компанії (бренд-рімайндери — ручки, блокноти, чашки та інша подібна продукція з нанесенням на неї бренда компанії).

На практиці існують 2 підходи, як це можна зробити:

1) якщо списуються матеріальні цінності для проведення певних заходів, у цьому разі можна зробити затверджений главою представництва календарний план заходів та бюджет на його проведення із зазначенням, скільки видається матеріальних цінностей. Далі оформлюється накладна на видачу, потім звіт та акт списання;

2) якщо у представництва є зовнішня служба (медичні представники), у такому разі главою представництва затверджується положення про використання цих матеріальних цінностей зовнішньою службою. Бажано ввести норми щодо кількості виданих медичним представникам, які потім звітують про здійснені роздачі. Наприкінці місяця чи кварталу ці матеріальні цінності списуються.

Що стосовно товарів неподвійного призначення, то їх можна роздавати без ідентифікації отримувача, а якщо роздаються предмети подвійного призначення, податкова служба може попросити ідентифікувати отримувачів. Тому бажано списувати товари подвійного призначення для проведення конференцій як неідентифіковані роздачі або взагалі віддати їх на аутсорсинг.

Також податкова служба звертає увагу на витрати, понесені на рекламу лікарських засобів. Відтак, бажано мати підтвердження купівлі реклами, наприклад, довідки про ефір, випуски газет, журналів, у яких випускалася реклама.

Проблема може виникнути й коли рекламні листівки, сувенірні вироби тощо оплачуються через фізичних осіб — підприємців (ФОП). Наприклад, така ситуація складається, якщо представництво замовило рекламні листівки і в поліграфії надали реквізити ФОП, якій потрібно переказати кошти за їх друк. У цьому випадку виникає питання: яке відношення має ФОП до поліграфії і чи може вона надавати послуги з друку листівок. Для вирішення можливих проблем компанії повинні вимагати у поліграфії лист, в якому повідомляється, який зв’язок має ФОП до поліграфії або ж попросити надати копію контракту між ними.

Стосовно благодійної діяльності представництв М. Орлов порадив оформлювати відповідну заявку, благодійну програму, акцію тощо, на яку виділяються кошти з благодійною метою. Потрібно отримати й копії статутів, свідоцтв про реєстрацію благодійних організацій, яким ці кошти надаються.

М. Орлов звернув увагу, що працювати непостійному представництву з аптеками дозволяється, але існують певні ризики, наприклад, щодо організації промоакцій, отримання інформації про продажі з аптек. Усе це, відповідно, викликає ризик втрати статусу непостійного представництва.

Доповідач зауважив, що 16.01.2020 р. Парламент прийняв у другому читанні та в цілому законопроєкт за № 1210 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві». Наразі його підписання Президентом України заблоковано через подання 17 січня проєкту постанови Верховної Ради України від № 1210-П, яким пропонується скасувати рішення про його прийняття. Поки депутати не розглянуть даний проєкт, законопроєкт № 1210 не буде підписано і він не зможе набути статусу закону.

Даним законопроєктом передбачено визнання постійним представництвом будь-якого суб’єкта, навіть якщо це просто фізична особа, на яку виписано довіреність від імені нерезидента на підписання документів комерційного характеру, таких як договори, гарантійні листи тощо. При цьому незрозуміло, чи стосується ця норма осіб, які тривалий час знаходяться на території України, чи навіть тих, які приїхали в Україну виключно для підписання зазначених договорів.

Доповідач звернув увагу на те, що нещодавно з’явилася нова практика податкової служби, коли під час перевірки непостійних представництв інспектори стверджують, що певна кількість працівників, наприклад, 30, говорить про те, що це вже ознака постійного представництва. Проте наразі немає жодного законодавчого обмеження щодо кількості працівників непостійного представництва.

На останок М. Орлов повідомив, що в Україні на сьогодні компанії розглядають варіант переходу на концепцію, за якої на території України поруч з непостійним представництвом діє також товариство з обмеженою відповідальністю (дочірнє підприємство материнської компанії). Завдяки цьому зовнішня служба передається на утримання непостійному представництву, а всі ризиковані для такого представництва операції здійснює дочірнє підприємство.

Євген Прохоренко,
фото Сергія Бека
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті