Які зміни відбулися у сфері охорони здоров’я у 2020 р. та на які очікувати у 2021 р.?

28 квітня розпочався V підсумковий форум «Програма медичних гарантій: один рік роботи», присвячений розвитку системи охорони здоров’я в Україні. Під час першої частини заходу обговорювалися питання розвитку трансплантації, інформатизації медицини та eHealth в Украї­ні, реформи екстреної медичної допомоги, процес вакцинації проти COVID-19 тощо. Організатором форуму виступила Громадська спілка «Форум трансформації охорони здоров’я» за підтримки Всесвітньої організації охорони здоров’я та Центру громадського здоров’я МОЗ України, а генеральним партнером — компанія «Philips».
Юлія Задеряка
Ірина Садов’як
Ігор Іващенко
Андрій Віленський
Роман Родина

 

Відкрила першу сесію форуму Юлія Задеряка, начальник відділу з розвитку електронної системи охорони здоров’я ДП «Електронне здоров’я», яка розповіла про дорожню карту змін у системі eHealth: «Що було у 2020 р. та що буде у 2021 р.».

Доповідач нагадала, що у 2020 р. країна проходила 2-й етап медичної реформи та завдяки функціоналу, який розміщено в eHealth, заклади вторинної ланки змогли перейти на ведення медичних записів в електронному вигляді.

Отже, протягом 2020 р. розроблено та впроваджено:

  • електронні направлення;
  • медичні висновки в рамках проєкту «єМалятко»;
  • реєстрацію ідентифікованих та неідентифікованих пацієнтів;
  • подання декларації на зареєстрованого пацієнта;
  • функціонал, необхідний для відстеження процесу імунізації;
  • прийняття та повне управління стратегічною програмою eStock (наразі пройдено більшість її етапів у встановлені строки).

Результатами роботи eHealth у 2020 р. стали:

  • понад 30 млн пацієнтів, зареєстрованих у системі;
  • понад 23 тис. лікарів первинної ланки користуються системою;
  • зареєстровано 9959 місць надання послуг з первинної допомоги;
  • 153 257 спеціалістів з неповною вищою освітою знаходяться в системі;
  • 1155 аптечних закладів включено до системи.

Що ж заплановано на 2021 р.? Перш за все це повноцінне впровадження е-лікарняного, тобто реєстрація факту тимчасової непрацездатності на основі електронних медичних записів та інтеграція його з базами Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування щодо оформлення е-лікарняного.

Старт Care Plan (План з догляду), який з 1.07.2021 р. почне працювати в лікарнях, дозволить:

  • створювати плани лікування для пацієнтів із хронічними хворобами;
  • вести пацієнтів, що потребують постійного лікування та хворих, яким необхідне стаціо­нарне лікування;
  • слідкувати за прийомом лікарських засобів та графіком відвідування лікарів;
  • вести медичні записи осіб з хронічними станами — інсулінозалежних, тих, що потребують гемодіалізу, з туберкульозом, ВІЛ тощо.

Відбудуться зміни й щодо електронного рецепта, а саме: відбудеться старт відпуску рецептів на інсуліни з липня 2021 р. та розширення застосування електронних рецептів на препарати, що застосовуються при розладах психіки та епілепсії з жовтня поточного року.

Впровадження функціоналу щодо чутливих даних (серпень 2021 р.) забезпечить ведення в електронній системі охорони здоров’я інформації про лікування пацієнтів, зокрема з ВІЛ/СНІД та психічними розладами. У IV кв. цього року розпочнуть роботу відразу два функціонали Medication Administration + Medication Statement, які дозволять одержувати інформацію про введення певного лікарського засобу за призначенням, тобто вони нададуть змогу бачити, які ліки пацієнт отримав згідно з призначенням лікаря та прогнозувати подальшу терапію. Також у IV кв. відбудеться повноцінний запуск функціо­налу «Стаціонар».

Запуск програми eStock має на меті:

  • своєчасне централізоване забезпечення пацієнтів України ліками та медичними виробами;
  • налагодження процесу моніторингу залишків препаратів у лікарнях;
  • прозорий відпуск наркотичних засобів за призначенням та ін.

Ірина Садов’як, перший заступник міністра охорони здоров’я України, розповіла про спільний проєкт МОЗ та Світового Банку «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей», у рамках якого відбувається також трансформація екстреної медичної допомоги на госпітальному етапі. Зокрема, мова йтиме про створення сучасних відділень екстреної (невідкладної) медичної допомоги в багатопрофільних лікарнях. За словами заступника міністра, такі відділення матимуть на меті надання невідкладної допомоги на ранньому госпітальному етапі і складатимуться з певної кількості зон, у тому числі й «червоної» — це зона реанімації, яка має протишоковий блок, де пацієнту, що перебуває у критичному стані проводиться реанімаційні заходи, у тому числі й хірургічні втручання.

Інші зони призначені для пацієнтів з більш легкими станами («жовті» та «зелені» зони) та матимуть весь потенціал для проведення екстреної діагностики та лікування пацієнта. На сьогодні в Україні такі функції виконують 212 відділень, які створюються на базі лікарень, що визначені опорними.

Також заступник міністра нагадала, що в межах програми «Велике будівництво» прий­мальні відділення лікарень були переобладнані та реконструйовані для потреб екстреної медичної допомоги. Наразі розпочато заходи щодо створення системи екстреної (невідкладної) медичної допомоги на ранньому госпітальному етапі та для цього залучено консультантів з Всеукраїнської ради реанімації (ресусцитації) та екстреної медичної допомоги. Окрім того, МОЗ для роботи в таких відділеннях планує залучити близько 3400 лікарів та понад 400 осіб середнього медичного персоналу, які мають пройти додаткову підготовку для забезпечення надання якісної медичної допомоги пацієнтам.

Про результати програм трансплантації та лікування за кордоном розповів Ігор Іващенко, заступник міністра охорони здоров’я України, який зауважив, що Міністерство працює над тим, щоб пілотний проєкт з трансплантації став частиною Програми медичних гарантій. У цілому пілотний проєкт з трансплантації розпочав роботу наприкінці 2019 р. та враховував зміни, які були внесені до Закону України «Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людині». Пілотний проєкт розпочинався з роботи 12 закладів. Пріоритетом для МОЗ було збільшити кількість таких закладів, які можуть долучитися до проєкту. Для цього було зроблено наступне: усі заклади, які мають ліцензію на діяльність, пов’язану з трансплантацією органів, мали можливість приєднатися до пілотного проєкту. Протягом 2020 р. кількість його учасників суттєво збільшилася — з 12 до 38, при чому 6 закладів працюють за напрямом трансплантації кісткового мозку та 2 здійснюють як трансплантацію органів (поки що нирки), так і кісткового мозку.

Важливим кроком у розбудові національної системи трансплантації стало запровадження посади трансплант-координаторів, оскільки саме вони пов’язують між собою всіх учасників проєкту. Як зазначав заступник міністра, минулого року проведено значну кількість навчань для таких спеціалістів та на сьогодні в Єдиній державній інформаційній системі трансплантації зареєстровано близько 200 трансплант-координаторів. Також МОЗ затверджено відповідну посаду, тож за таку роботу заклади охорони здоров’я можуть здійснювати виплати заробітної плати.

Ще одним кроком, який вдалося реалізувати минулого року, стало створення державної установи «Український центр трансплант-координації», який здійснює організаційно-методичне керівництво та координацію діяльності закладів охорони здоров’я, що надають медичну допомогу із застосуванням трансплантації. Його створено згідно з розпорядженням КМУ від 23.09.2020 р. № 1154 та цього року центр уже розпочав повноцінну роботу. У 2021 р. МОЗ має за мету: збільшити кількість трансплантацій у порівнянні з попереднім роком та мінімізувати направлення пацієнтів на лікування за кордон. Також І. Іващенко нагадав, що МОЗ спільно з Міністерством внутрішніх справ України запустило пілотний проєкт зі створення єдиного аеромедичного простору в Україні, який стартував 1 квітня. З 1 травня 2021 р. він розпочне працювати у Львівській та Київській областях та планується, що поступово система аеромедицини охопить усю країну.

Андрій Віленський, тимчасово виконуючий обов’язки голови Національної служби здоров’я України (НСЗУ), представив основні цифри та підсумки роботи Програми медичних гарантій (ПМГ) у 2020 р.

Ключові зміни, які відбулися в системі охорони здоров’я за минулий рік, є наступними:

  • вперше всі надавачі медичних послуг почали отримувати кошти згідно з договорами за конкретну виконану роботу, тобто надані медичні послуги;
  • спеціалізовані заклади охорони здоров’я отримали фінансову та управлінську незалежність, а пацієнти — фінансові гарантії від держави під час лікування, а також можливість обрати лікаря та лікуватися за державні кошти в приватних медичних закладах;
  • трансформація системи охорони здоров’я відбувається паралельно із цифровою трансформацією, оскільки зміни не можуть відбуватися без електронної системи охорони здоров’я.

Окрім того, протягом 2020 р. за ПМГ пацієнти отримали такі послуги:

  • 187 817 пацієнток отримали допомогу при пологах;
  • 27 220 осіб — неонатальну допомогу;
  • 54 826 людей — допомогу при інсульті;
  • 14 930 осіб — допомогу при інфаркті. За даними електронної системи охорони здоров’я, минулого року рівень госпітальної смертності внаслідок гострого інфаркту міокарда знизився на 3%, щодо інсульту — на 6%;
  • 230 141 пацієнт пройшов інструментальні дослідження для раннього виявлення онкологічних захворювань.

А. Віленський детальніше зупинився на питанні оплати праці лікарів. За його словами, середньомісячні витрати на оплату праці на первинній ланці стали значно вищими і продовжили зростати у 2020 р. За минулий рік вони становили:

  • 25 700 грн — для керівників закладів;
  • 15 700 — для лікарів;
  • 8600 — для фахівців з базовою та неповною вищою медичною освітою;
  • 5000 — для молодшого медичного персоналу.

Також доповідач зауважив, що з квітня 2020 до лютого 2021 р. кількість лікарів, зареєстрованих у електронній системі охорони здоров’я, збільшилася. Зокрема, кількість фахівців зі спеціалізованої медичної допомоги збільшилася на понад 3 тис., а лікарів первинної ланки — на більш ніж 500. Очільник НСЗУ також звернув увагу і на пандемію коронавірусної хвороби, оскільки вона мала вплив на систему охорони здоров’я в цілому. Минулого року ПМГ розширено додатковими 4 пакетами медичних послуг, які пов’язані з наданням допомоги пацієнтам з COVID-19 та з підозрою на нього. Понад 25 млрд грн виплатила НСЗУ за надання допомоги пацієнтам з COVID-19 та з підозрою на нього в період з квітня 2020 р. до березня 2021 р.

Наразі за ПМГ пацієнт з підозрою або підтвердженим діагнозом COVID-19 може отримати безоплатну допомогу на всіх етапах лікування, а саме:

  • первинну медичну та амбулаторно-поліклінічну допомогу. Пацієнти з підозрою на коронавірусну хворобу можуть пройти тестування у свого сімейного лікаря, а також отримати консультацію щодо лікування легкої форми захворювання;
  • екстрену медичну допомогу у разі критичного стану;
  • стаціонарну медичну допомогу.

У 2021 р. кошторис ПМГ становить 123,5 млрд грн та в межах цієї суми передбачено:

  • майже 14 млрд грн — на екстрену медичну допомогу;
  • 20 млрд 700 млн грн — на первинну;
  • близько 10 млрд грн — на медичну допомогу пацієнтам з коронавірусною хворобою;
  • 4 млрд 700 млн грн — на лікування пацієнтів з онкологічними захворюваннями.

На сьогодні 1803 надавачі первинної медичної допомоги уклали договір з НСЗУ, що майже на 100 більше, ніж минулого року. З них 180 — це приватні заклади та 459 — лікарі — фізичні особи — підприємці.

Для місцевої влади одним з пріоритетів має стати розвиток медичної інфраструктури в регіо­ні. Як зазначає доповідач, НСЗУ готова співпрацювати з місцевими органами влади і надавати експертні висновки щодо можливих векторів розвитку. Також варто враховувати, що дані з електронної системи охорони здоров’я про надані послуги є ефективним управлінським інструментом. Це важлива інформація для місцевої влади. Дані дозволять проаналізувати потребу і визначити, яких лікарів та в який спосіб слід залучити.

Роман Родина, генеральний директор Державної установи «Центр громадського здоров’я МОЗ України» (далі — ЦГЗ), підсумував діяльності ЦГЗ за 2020 р. та розповів про стратегічні цілі на 2021 р.

Перш за все він зауважив, що пандемія COVID-19 дала зрозуміти, що система охорони здоров’я і система громадського здоров’я потребують суттєвого доопрацювання. Окрім того, необхідно посилити комунікацію між регіональними закладами громадського здоров’я, департаментами охорони здоров’я та лікарнями для більш ефективного протистояння будь-яким епідеміям та пандеміям у майбутньому.

За словами Р. Родини, у 2020 р. ЦГЗ мав декілька досягнень, якими варто пишатися, зокрема, це: організація роботи штабу з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації COVID-19, тісна взаємодія з іншими центральними органами виконавчої влади та регіонами, розробка значної частини нормативно-правових актів у сфері охорони здоров’я, зокрема стандарту надання медичної допомоги хворим на коронавірусну хворобу, Закону України «Про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові».

Проводилася робота і в напрямку популяризації вакцинації серед населення як щодо COVID-19, так і інших вакцинокерованих інфекцій. Багато зроблено й у питаннях комунікації, зокрема, створено гарячу лінію щодо COVID-19, яка функціонує цілодобово і завдяки їй пацієнти можуть дізнатися інформацію про вихід із самоізоляції, перетин державного кордону, діагностику та лікування коронавірусної хвороби тощо.

Доповідач нагадав, що ЦГЗ також розроблено та затверджено стандарт вищої освіти за спеціальністю 229 «Громадське здоров’я» для бакалаврського рівня та існує програма для підготовки епідеміологів, термін навчання за якою становить 2 роки.

Отже, на 2021 р. ЦГЗ має такі стратегічні цілі:

  • покращення інформаційної функції системи громадського здоров’я, тобто має відбутися повна адаптація системи епідемічного нагляду за інфекційними і неінфекційними хворобами до європейських вимог, систематичний збір та аналіз інформації про випадки зараження інфекційними та неінфекційними хворобами;
  • розвиток системи біологічної безпеки та захисту;
  • розвиток програм профілактики, у тому числі запуск комунікаційної стратегії з імунопрофілактики інфекційних та неінфекційних захворювань;
  • розвиток кадрового потенціалу системи громадського здоров’я;
  • розвиток референс-лабораторій;
  • програми лікування ВІЛ.

Про ключові аспекти організації та проведення процедур державних закупівель у 2021 р. ДП «Медичні закупівлі України» розповіла Морозова Марія, начальник відділу категорійного менеджменту підприємства. Спікер нагадала, що у 2020 р. на ДП «Медичні закупівлі України» було покладено функції із закупівлі за 14 напрямками. Загальна сума укладених контрактів становить понад 3 млрд грн, сума зекономлених коштів — 2,9 млрд грн. Окрім того, перше місце за сумами укладених договорів серед учасників тендерних процедур займає компанія «Baxalta GmbH», яка є безпосереднім виробником медичних товарів, а також нерезидентом. Сума підписаних договорів з нерезидентами становить 2,2 млрд грн (55% від усіх контрактів) та з резидентами — 1,8 млрд грн (45%). Щодо закупівель 2021 р., то ДП «Медичні закупівлі України» здійснюватиме їх за 17 напрямками (відповідно до змін, внесених у наказ МОЗ від 12.01.2021 р. № 32), що передбачають 528 номенклатурних позицій. У цілому на ці закупівлі було виділено 6,6 млрд грн.

Оксана Миронюк
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті