Допомогти, не нашкодити–3. ПДВ & COVID-19, або Повернення в 2014 р.

Законом передбачається вдосконалення правових відносин у багатьох сферах життєдіяльності, які зазнали змін у зв’язку із поширенням коронавірусу COVID-19.

Відповідні зміни внесено до: Податкового, Митного, Цивільного кодексів України, Кодексу законів України про працю, Кодексу України про адміністративні правопорушення, законів України «Про зайнятість населення», «Про банки і банківську діяльність», «Про освіту», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» та деяких інших законодавчих актів.

Нагадаємо, що Закон прийнято 30 березня 2020 р. на позачерговому засіданні Верхов­ної Ради України (реєстраційний № 3275 від 29.03.2020 р., а 02.04.2020 р. в газеті «Голос Украї­ни» № 62 (7319) було опубліковано офіційний текст даного Закону, що, як наслідок, дає зелене світло набуттю чинності переліченими в ньому нормам.

На момент здійснення правового аналізу Закону Асоціація користувалася текстом однойменного законопроєкту, зареєстрованого за № 3275 і розміщеного на сайті Верховної Ради України, за який і було проголосовано на позачерговому пленарному засіданні Верховної Ради України.

Проте, як це доволі часто відбувається, проголосовані законопроєкти публікуються в офіційному виданні вже з урахуванням техніко-юридичних коригувань, з огляду на це Асоціація вважає за необхідне здійснити повторний правовий аналіз ключових, на наш погляд, положень вже опублікованого тексту Закону, які напряму стосуватимуться діяльності операторів ринку медичних виробів.

Так, Асоціацією було проаналізовано вже офіційну редакцію Закону, за результатами повідомляємо, зокрема, про наступне.

Одразу зазначаємо, що в даній відкритій публікації Асоціація фокусує увагу читачів на питаннях обкладення податком на додану вартість (ПДВ) медичних виробів (у тому числі й медичного обладнання), дезінфекційних засобів, а також засобів індивідуального захисту.

У частині змін до Податкового кодексу України (вибірково), а також до Закону України від 17.03.2020 р. № 533 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19»:

1. Збільшуються ліміти доходів для суб’єктів, які обрали спрощену систему оподаткування, а саме:

• для 1-ї групи збільшується допустимий для залишення в групі обсяг доходів протягом календарного року з 300 000 грн до 1 000 000 грн;
• для 2-ї групи збільшується допустимий для залишення в групі обсяг доходів протягом календарного року з 1 500 000 грн до 5 000 000 грн;
• для 3-ї групи збільшується допустимий для залишення в групі обсяг доходів протягом календарного року з 5 000 000 грн до 7 000 000 грн.

2. Встановлено мораторій на перевірки та продовжено строки на адміністративне оскарження рішень Державної податкової служби України. Так, встановлено мораторій на перевірки в період з 18.03.2020 до 31.05.2020 р. за винятком:

• документальних позапланових перевірок з підстав законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ та/або з від’ємного значення з ПДВ, яке становить більше 100 тис. грн;
• фактичних перевірок у частині порушення вимог законодавства з виготовлення, обігу, ліцензування та ін. спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Камеральні перевірки податкової декларації (крім декларації з ПДВ) за звітні періоди березень–травень 2020 р., або уточнювальних розрахунків у цей період (крім уточнювальних з ПДВ), що були подані в період протягом березня–травня 2020 р., можуть бути проведені лише протягом 60 днів з останнього дня строку їх подання, а якщо такі документи надані пізніше — з дня їх фактичного подання.

На період до 31.05.2020 р. зупиняється перебіг строку, встановленого на оскарження рішень контролюючих органів (строк на оскарження податкового повідомлення — рішення становить 10 робочих днів з дати отримання такого податкового повідомлення — рішення (ст. 56 Податкового кодексу України)). Вказані зміни не застосовуються до скарг щодо законності відшкодування з бюджету ПДВ та/або від’ємного значення ПДВ.

Тимчасово, до 30.06.2020 р., забороняється проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, крім державного нагляду (контролю):

• за діяльністю суб’єктів господарювання, які віднесені до суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику;
• у сфері дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;
• у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

3. Щодо плати за землю, оподаткування нежитлової нерухомості.

За період з 01.03.2020 до 31.03.2020 р. не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні фізичних чи юридичних осіб, та використовуються ними в господарській діяльності.

Об’єкти нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, не є об’єктом обкладення податком на нерухоме майно в період 01.03.2020–31.03.2020 р.

4. Внесено зміни до п. 71 підрозділу 2 Розділу ХХ «Перехідні положення», якими усунуто невідповідність, яка існувала раніше і полягала у звільненні від обкладення ПДВ операцій із ввезення товарів, але залишала поза увагою питання обкладення ПДВ операцій з постачання.

Так, відповідно до суті положень проєкту Закону за операціями, починаючи з 17.03.2020 р. та на період до останнього числа місяця, в якому завершується карантин, що встановлений КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню COVID-19, звільняються від обкладання ПДВ операції з ввезення на митну територію України та/або операції з постачання на митній території України товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та COVID-19), за переліком, визначеним КМУ.

5. Також операції, визначені в п. 71 підрозділу 2 Розділу ХХ «Перехідні положення», здійс­нені починаючи з 17.03.2020 р. та до останнього числа місяця, у якому завершується карантин, громадськими об’єднаннями (ГО) та/або благодійними організаціями (БО); та/або операції з надання благодійної допомоги БО набувачам благодійної допомоги відповідно до законодавства про благодійну діяльність, у тому числі безоплатне постачання товарів БО не включаються такими ГО або БО під час обрахунку загальної суми, досягнення якої є підставою для реєстрації платником ПДВ.

Таким чином, Закон у даному випадку говорить про зворотну дію у часі преференції 0% ставки ПДВ на операції з постачання з 17 березня 2020 р., однак як це практично, дотримуючись фіскальної грамотності, реалізувати операторам ринку як виробникам, так і розповсюджувачам такої продукції, законодавець не передбачив.

Здійснюючи юридичний аналіз, науковці під синонімічними термінами «набуття чинності» та «введення в дію» нормативно-правових актів розуміють початкову точку темпоральної календарної дії чинності нормативно-правового акта, тобто календарну дату, з якої починається відлік специфічного юридичного існування акта. З цього моменту акт набуває юридичної сили, тобто розпочинається його нормативно-регуляторний вплив на суспільні відносини, що полягає в забезпечуваній державою формальній можливості використання або формальній необхідності виконання (дотримання) закріплених у ньому норм.

За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій ст. 58 Конституції Украї­ни, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набуття цим актом чинності й припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Конституція України, закріпивши частиною першою ст. 58 положення щодо неприпустимості зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, водночас передбачає їх зворотну дію в часі у випадках, коли вони пом’якшують або скасовують юридичну відповідальність особи, що є загальновизнаним принципом права.

Тобто щодо юридичної відповідальності застосовується новий закон чи інший нормативно-правовий акт, що пом’якшує або скасовує відповідальність особи за вчинене правопорушення під час дії нормативно-правового акта, яким визначалися поняття правопорушення і відповідальність за нього.

Таким чином, зворотна дія у часі нормативно-правового акта застосовується виключно у випадках, коли є склад злочину та передбачається кримінальна відповідальність.

Нагадаємо, що постановою КМУ від 20.03.2020 р. № 224 «Про затвердження переліку лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), які звільняються від сплати ввізного мита та операції з ввезення яких на митну територію України звільняються від оподаткування податком на додану вартість» затверджено, власне, Перелік, на який відсилає Закон.

Втім, дана постанова має назву, яка нині вже не корелює з нормами Податкового кодексу України, зокрема щодо терміна «постачання», а також фактична можливість підтвердження, що така продукція ввозиться/поставляється саме для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та COVID-19.

МОЗ у своїй публікації від 26 березня 2020 р. зазначає, що критерієм визначення належності виробів, які поставляються саме для закладів охорони здоров’я, що надають допомогу хворим на COVID-19, може бути:

• контракт (договір) на поставку виробів, укладений між заявником і покупцем;
• лист-підтвердження від Департаменту охорони здоров’я або Управління охорони здоров’я державних адміністрацій;
• лист-підтвердження від закладу охорони здоров’я;
• тощо.

Правовою колізією залишається й те, що всупереч своїй назві Перелік також містить і дезінфекційні засоби й антисептики (15 позицій), які мають інший легалізаційний статус і процедуру порівняно з медичними виробами (у тому числі й медичне обладнання), оскільки норми Закону чинять свій вплив на лікарські засоби, медичні вироби та/або медичне обладнання, необхідні для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), а не на дезінфекційні засоби, антисептики та засоби індивідуального захисту.

Асоціація робить висновок про черговий податковий колапс, який неминуче додасться до митного, який уже існує, до подальшого запровадження державного цінового регулювання (знову ж таки внаслідок прийняття цього Закону), а також наміру держави ввести антидемпінгові мита на шприци.

З огляду на зазначене, Асоціація однозначно рекомендує звертатися за індивідуальними податковими консультаціями до фіскальних органів операторам ринку, які прийняли для себе управлінське рішення здійснювати митне оформлення продукції без ПДВ (0%), з метою правомірного застосування податкового законодавства.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!