Проблемні питання фармацевтичної освіти в Україні

Сьогодні Національний фармацевтичний університет (НФаУ) увійшов у активну фазу підготовки до найзнаковішої події — свого 100-річного ювілею. Озираючись назад, можемо констатувати, що життєпис нашого університету був насичений здобутками і тріумфами. Разом з тим, траплялися й проблеми. І це нормально, адже університет — то константа, яка знаходиться в постійному розвитку, а його діяльність кореспондується із загальними зовнішніми тенденціями. Сьогодні, на порозі нашого сторіччя, хочу розповісти вам про те, чим живемо, чим пишаємося, а також, що нам болить, — відверто, не виносячи протиріччя за дужки.

ВИКЛИКИ ЧАСУ — ДЗЕРКАЛО СПРОМОЖНОСТІ ЗВО ДО ШВИДКОЇ АДАПТАЦІЇ

Неочікуваний перехід закладів освіти на дистанційне та змішане навчання у 2020 р. у зв’язку з пандемією коронавірусу COVID-19 — одне з актуальних питань сьогодення, що стало серйозним іспитом для освітян, викладачів та здобувачів вищої освіти. Довелося швидко адаптуватися до умов карантину, а дистанційне навчання стало важливим інструментом модернізації освітніх процесів.

Без зайвої скромності скажу, що для колективу нашого університету це не стало надто складним завданням. І ось чому.

У НФаУ досвід підготовки із застосуванням елементів дистанційних технологій навчання почав формуватися у 2007 р., коли було прийнято рішення щодо старту педагогічного експерименту та здійснено всі необхідні заходи для його успішної реалізації.

Нормативно-правовими документами, що регламентують впровадження дистанційної форми навчання в освітню діяльність вітчизняних закладів вищої освіти (ЗВО), є Положення про дистанційне навчання, затверджене наказом МОН України від 25.04.2013 р. № 466, та Вимоги до вищих навчальних закладів, що надають освітні послуги за дистанційною формою навчання з підготовки фахівців за акредитованими напрямами та спеціальностями, затверджені наказом МОН України від 30.10.2013 р. № 1518.

Маю зазначити, що тоді, понад 10 років тому, ентузіастам нашого колективу довелося багато працювати в цьому напрямі, вивчати світовий досвід дистанційного навчання, шляхом спроб, іноді неуспішних, йти шляхом першопрохідців у запровадженні дистанційного навчання для фахівців фармації.

Було вирішено завдання з організаційного, кадрового, навчально-методичного, апаратного, програмного, телекомунікаційного, інформаційного та матеріально-технічного забезпечення. Як показала практика, визначальним з усіх перелічених завдань є кадрове забезпечення, саме тому викладачі, які були безпосередньо задіяні в роботі зі студентами, що навчалися дистанційно, пройшли стовідсоткове підвищення кваліфікації — в Інституті післядипломної освіти Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» за програмою «Розроб­лення дистанційного курсу» й у Навчально-науковому інституті магістерської підготовки та післядипломної освіти Вищого навчального закладу «Університет економіки та права «КРОК» за програмою «Інформаційні та комунікативні технології дистанційного навчання: e-tutor».

Сьогодні також щороку викладачі НФаУ мають підвищувати професійну кваліфікацію, але наразі ми здійснюємо це на базі Інституту підвищення кваліфікації спеціалістів фармації НФаУ, за розробленою власними силами новітньою програмою «Технології розроблення дистанційних курсів».

Для науково-педагогічних працівників НФаУ відкрив «Школу тьютора дистанційних курсів», у рамках якої викладачі вдосконалюють досвід зі створення навчальних відеофільмів, відеозаписів практичних, лабораторних занять та вебінарів. Сьогодні маємо 305 сертифікованих тьюторів, 80 сертифікованих дистанційних курсів. Університет придбав майже 700 сучасних комп’ютерів, обладнав 2 спеціальні відеостудії для проведення синхронних лекційних занять, запустив у роботу кілька інформаційних платформ, за допомогою яких здійснюється навчання: платформа для тестування test.nuph.edu.ua, платформи для розміщення дистанційних курсів кафедр та матеріали для самостійної роботи pharmel, Moodle (версія 3.4.4) тощо.

У педагогічному експерименті з впровадження очно-дистанційного навчання взяли участь близько 300 студентів та інтернів. Як показник успішності експерименту — 25% випускників очно-дистанційної форми навчання отримали диплом з відзнакою.

Із таким потужним ресурсом і досвідом ми увійшли в навчання під час карантину рік тому. Усі контингенти здобувачів освіти було переведено на дистанційне навчання, а під час запровадження адаптивного карантину — на змішане.

Навчальні матеріали були оперативно розміщені на платформі Moodle — з правом доступу через авторизацію. Важливо, що платформа Moodle дозволяє інтерактивне спілкування з викладачем через форуми й чати, а також здійснення контролю­ за активністю студентів.

Студенти могли працювати з курсами за дисциплінами, матеріалами для самостійної роботи (текстами лекцій, відеолекціями, методичними рекомендаціями для виконання практичних занять і самостійної роботи, питаннями для підготовки до підсумкових контролів, іспитів тощо). Щодо підготовки до ліцензійних іспитів, яким ми приділяємо ретельну увагу, то її також було забезпечено в повному обсязі. На сайті tests.nuph.edu.ua нами розміщено базу тестів КРОК 1, КРОК 2 та тести з усіх дисциплін для перевірки тестових завдань під час проведення освітнього процесу.

Для проведення лекцій, практичних занять, семінарів викладачі використовували вебплатформу відеоконференцій ZOOM. Студент мав можливість навчатися з будь-якого місця, в будь-який час, із будь-якого пристрою.

СТАНДАРТ ОСВІТИ — НАРОДЖЕННЯ ПРОТЯГОМ 5 РОКІВ

Долаючи виклики сьогодення, ми маємо розуміння й соціальну відповідальність перед суспільством щодо забезпечення потреб ринку праці відповідно до вимог завтрашнього дня.

Перше й головне, що турбує освітню фармацевтичну спільноту — відсутність затвердженого в установленому порядку Стандарту вищої освіти за другим (магістерським) рівнем вищої освіти підготовки здобувачів ступеня магістра в галузі знань 22 «Охорона здоров’я» за спеціальністю 226 «Фармація, промислова фармація».

З метою реалізації вимог Закону України «Про вищу освіту», відповідно до наказу МОЗ України від 09.11.2015 р. № 733 «Про утворення координаційної та робочих груп для формування переліку спеціалізацій та пропозицій до стандартів вищої освіти за спеціальностями галузі знань Охорона здоров’я», було визначено персональний склад робочої групи для формування пропозицій до стандартів вищої освіти за спеціальностями галузі знань «Охорона здоров’я».

Головою робочої групи було призначено першого проректора НФаУ (на той час я обіймала цю посаду), заступником — професора І.В. Ніженковську, завідувача кафедри фармацевтичної, біологічної та токсикологічної хімії Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця.

Робоча група, створюючи проєкт Стандарту, враховувала методичні рекомендації, запропоновані Інститутом вищої освіти Національної академії педагогічних наук України та рекомендації трансконтинентального проєкту TUNING, який був ініційований Європейською комісією.

Проєкт пройшов громадське обговорення. У травні 2016 р. на XIII Всеукраїнській науково-практичній конференції з міжнародною участю «Актуальні питання якості медичної освіти», яка відбулася на базі Тернопільського національного медичного університету імені І.Я. Горбачевського за сприяння МОЗ України, його підтримали всі учасники заходу. Пропозиції та зауваження внесено у фінальний варіант проєкту Стандарту, який і було передано до МОН України.

У 2017 р. спеціальність 226 «Фармація», на жаль, отримала нової назви — 226 «Фармація, промислова фармація» та трансформувалася в симбіоз двох окремих напрямів підготовки фармацевтичних кадрів: один — для роздрібного й оптового фармацевтичного сектору галузі знань «Охорона здоров’я» (професійна кваліфікація — провізор), другий — для виробничого сектору (професійна кваліфікація — інженер-технолог). Це було викликано внесенням змін до окремих законодавчих актів (Постанова Кабінету Міністрів України від 01.02.2017 р. № 53 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2015 р. № 266 «Про затвердження переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти»). Трансформація спеціальності викликала необхідність у внесенні змін до розробленого проєкту Стандарту.

У березні 2018 р. на базі НФаУ за нашою ініціативою відбулося спільне засідання членів Нау­ково-методичної ради та Науково-методичної підкомісії 226 «Фармація, промислова фармація» Науково-методичної комісії 12 з охорони здоров’я та соціального забезпечення сектору вищої освіти Науково-методичної ради МОН України і членів робочої групи МОЗ України з підготовки пропозиції до стандартів вищої освіти зі спеціальності 226 «Фармація, промислова фармація». Учасники наради обговорили останню, допрацьовану відповідно до законодавчих змін, редакцію проєкту Стандарту вищої освіти України другого магістерського рівня галузі знань 22 «Охорона здоров’я» спеціальності 226 «Фармація, промислова фармація».

Хочу підкреслити, що цей проєкт Стандарту створювався відповідно до сучасних вимог ВООЗ щодо ролі та місії фармацевта в системі охорони здоров’я та Глобальної рамки компетентностей фармацевтів (A Global Competency Framework/Version I) Міжнародної фармацевтичної федерації (International Pharmaceutical Federation — FIP), у ньому закладено загальні та фахові (професійні) компетентності аптечного фахівця з урахуванням світового досвіду фармацевтичної освіти.

Коротко нагадаю основні особливості останньої редакції проєкту Стандарту. З огляду на знач­ну відмінність в об’єктах навчання та професійних компетентностях у рамках спеціальності 226 «Фармація, промислова фармація» визначаються дві базові спеціалізації з окремими вимогами до змісту навчання відповідно до кваліфікації — 226.01. «Фармація»; 226.02. «Промислова фармація».У структурі проєкту Стандарту — дві частини, які містять вимоги до випускників та змісту освіти для кожної спеціалізації окремо. Освітньо-професійні програми в межах спеціалізацій визначаються та самостійно розробляються закладами вищої освіти. Учасники наради ухвалили рішення рекомендувати для громадського обговорення та подальшого затвердження розроблений проєкт Стандарту.

Надалі Стандарт вищої освіти було розглянуто і схвалено на засіданні Науково-методичної комісії з охорони здоров’я та соціального забезпечення сектору вищої освіти Науково-методичної ради МОН України (протокол від 20.04.2018 р. № 2), а також на засіданні сектору вищої освіти Науково-методичної ради МОН України (протокол від 07.06.2018 р. № 22). Таким чином, він пройшов громадське обговорення, фахову та методичну експертизу.

Що ми маємо на сьогодні? Стандарт і досі знаходиться у статусі проєкту. Така ситуація може негативно позначатися на якості підготовки фахівців, а врешті — на репутації галузевої освіти.

ГОТУЄМО ПРОВІЗОРІВ-ІНЖЕНЕРІВ?

Наступна болюча тема — гібридна спеціаль­ність 226 «Фармація, промислова фармація». Дискусія про необхідність її розділення триває вже кілька років.

Предметно-змістовна концепція підготовки фахівців фармації принципово відрізняється від підготовки фахівців інших галузей знань. Питання підготовки ініціативних, конкурентно спроможних та фахово компетентних випускників були і є актуальними, оскільки ефективність виробництва залежить не тільки й не стільки від інвестицій, а в першу чергу від рівня кваліфікації фахівців. Тенденція до звуження переліку галузей знань завдає шкоди якості підготовки, а зведення в єдиний комплекс кількох кардинально різних спеціальностей суперечить світовому досвіду. Так, у США фармація — окрема галузь знань; напрям підготовки «Фармація» з присудженням ступеня магістра фармації існує у Фінляндії, Польщі, Великобританії.

Освітяни переконані: відмінність професійних компетентностей та програмних результатів навчання провізорів та інженерів-технологів є настільки значною, що спеціальність 226 «Фармація, промислова фармація» має бути розподілена на дві окремі. Маємо логічний варіант рішення — винести окремою спеціальністю «Промислову фармацію» в галузі знань 16 «Хімічна та біоінженерія». Однак підкреслю, дискусія поки що не завершена. А між тим, заклади освіти вже мають перший випуск магістрів за спеціаль­ністю 226 «Фармація, промислова фармація». І це створює юридичну колізію, насамперед для випускників-іноземців.

ЯК ПРАЦЕВЛАШТУВАТИСЯ ЗА КОРДОНОМ, ЯКЩО ТИ ПРОВІЗОР?

Так само вже протягом кількох років фармацевтична спільнота без суттєвих зрушень обговорює питання зміни професійної назви аптечного фахівця.

В Україні особи з неповною вищою фармацевтичною освітою називаються «фармацевтами», а з повною — «провізорами». Крім трьох держав — України, Фінляндії та Росії — інші країни світу поняття «провізор» не використовують, у правовій площині це поняття незрозуміле. Натомість назви фармацевтичних професій обмежені «фармацевтом» чи «аптекарем» та «фармацевтом-техніком» чи «асистентом фармацевта».

Кваліфікація «провізор» є незрозумілою для іноземних громадян, які після навчання в нашій країні підтверджують отриманий диплом у себе на батьківщині. Виникають труднощі й у наших співвітчизників, які підтверджують за кордоном свої дипломи з кваліфікацією «провізор».

Зміна назви професії аптечного фахівця неодноразово обговорювалася на національних з’їздах фармацевтів України і була схвалена професійною спільнотою.

Ми переконані, що назріла нагальна потреба привести назви професій у Національному класифікаторі України ДК 003:2010 «Класифікація професій» у відповідність з міжнародною практикою. Зміна назви посади з «провізора» на «фармацевта» надає нашій країні можливість наблизитися до світових стандартів у сфері фармацевтичної освіти й практики.

За сприяння НФаУ для громадського обговорення було винесено питання гармонізації кваліфікацій фармацевтичних працівників з європейським правовим полем та розроблено проєкти кваліфікаційних характеристик професій працівників галузі «Охорона здоров’я» спеціаль­ності 226 «Фармація, промислова фармація». Ці кваліфікаційні характеристики також пройшли громадське обговорення серед академічної спільноти та стейкхолдерів практичної фармації.

Сьогодні вони винесені на розгляд МОЗ України для подальшого затвердження в установленому порядку та внесення змін до Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, випуск 78 «Охорона здоров’я».

ШЛЯХ ВІД ТЕОРІЇ ДО ПРАКТИКИ — ЧИЯ ПРОБЛЕМА?

Ще одне нагальне питання — гармонізація теоретичної підготовки студентів з практичними аспектами роботи суб’єктів фармацевтичного ринку. Зацікавлені в цьому всі — і освітяни, і практична фармація.

Вирішується це питання шляхом створення гнучкої системи управління змістом освітніх програм з урахуванням думок стейкхолдерів, здійснення моніторингу потреб практичної фармації та ринку освітніх послуг, розширення спектра освітніх програм, запровадження дуальної освіти. До речі, її елементи вже пройшли апробацію в нашому університеті. Але вирішення більшості цих завдань гальмується через відсутність відповідної нормативно-правової бази, як наприклад, у випадку з дуальною освітою.

Випускники закладів вищої освіти отримують належні теоретичні знання, але не мають достатніх навичок для того, щоб одразу ефективно і якісно почати працювати на робочих місцях. Окрім набуття фахових компетентностей, молодь потребує й сформованих умінь роботи в команді, відповідального ставлення до процесів і результатів власної діяльності, професійної і соціальної адаптації до виконання практичної, повсякденної, фахової роботи в колективі тощо. Одним з підходів, що довів свою ефективність у вирішенні цього, є дуальна освіта.

У законах України «Про освіту», «Про вищу освіту», «Про фахову передвищу освіту» дуальну освіту «легалізовано», чим створено відповідні умови для впровадження цієї форми здобуття освіти в діяльність освітніх закладів. Однак її запровадження потребує деталізації та формування чітких механізмів, і особливо це стосується таких регульованих професій, як фармацевтична.

Запровадження елементів дуальної форми здобуття освіти є актуальним також з огляду на швидкі темпи технологічного розвитку, перехід до економіки знань. Закладам освіти дуальна освіта допоможе привернути увагу вступників, утримати певну частину здобувачів на старших курсах, а також оновити зміст освітніх програм, отримати доступ до матеріально-технічної бази роботодавців не тільки для підготовки кадрів, але й підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників. І звичайно, це сприятиме підвищенню конкурентоспроможності здобувачів освіти, які виходять на ринок праці, їхній фінансовій незалежності, отриманню досвіду чи стажу роботи ще під час навчання, гарантованому отриманню першого робочого місця, полегшить процес працевлаштування після випуску. Роботодавці ж отримають фахівців з ґрунтовними теоретичними знаннями та затребуваними компетентностями на ринку праці загалом і на певному фармацевтичному підприємстві зокрема. Не буде потреби витрачати ресурси та час для перенавчання чи донавчання, знайомства з особливостями роботи в організації, адаптацію тощо.

Сучасна доктрина освіти та вимоги адаптації до зарубіжних навчальних планів передбачають постійне підвищення рівня компетентностей фахівців фармацевтичного сектору. У відповідь на вимоги часу в університеті розроблені нові короткострокові вузькоспеціалізовані магістерські освітньо-професійні програми.

Над ними працювали науковці кафедр організації та економіки фармації, управління, економіки та забезпечення якості у фармації, фармакології та фармакотерапії, фармацевтичного маркетингу та менеджменту, соціальної фармації, клінічної фармакології та клінічної фармації, косметології і аромології, менеджменту та адміністрування.

Програми затверджені Вченою радою НФаУ. Ми маємо амбітні плани, забезпечені кадрами і матеріально-технічною базою — будемо готувати «штучних» фахівців, яких сьогодні потребує фармація, зі знаннями та навичками на рівні сучасних світових стандартів.

Не можу не згадати про випуск у лютому перших в Україні експертів з оцінки технологій охорони здоров’я в нашому університеті, які навчалися за авторською освітньою програмою «Оцінка технологій охорони здоров’я». Про це у «Щотижневику Аптека» № 8 (1279) від 1 березня 2021 р. було опубліковано детальну інформацію.

ВЧИМОСЯ ПРОТЯГОМ ЖИТТЯ

Розширення спектра освітніх програм і партнерство з роботодавцями є важливим також у розрізі сучасного глобального тренду — навчання протягом усього життя. Лише сторіччя тому людина, отримуючи диплом про вищу освіту, була абсолютно впевнена: він є гарантією того, що навчатися більше не доведеться.

Сьогодні ситуація докорінно змінилася. Ідея про навчання протягом усього життя, яка почала набувати поширення у 70-х роках минулого століття, базується на теорії людського капіталу. Кожна людина сама для себе є інвестором, що робить внески в розвиток власного професіоналізму з метою отримання дивідендів у вигляді престижної роботи, кар’єрного зростання та інших бонусів. Зрозуміло, що за таких умов людина стає активом, а будь-який актив потребує постійного удосконалення, і в сучасному світі навчання протягом усього життя — це найефективніший спосіб займати топові позиції на ринку праці та створити попит на себе як спеціаліста. І не має значення, подобається нам ця тенденція чи ні — вона існує незалежно від думки окремих людей і є наслідком прийняття теорії людського капіталу.

Відповідно до світових процесів у системі вищої освіти сформувався напрям «continuing education» — система заходів і програм, що пропонуються після завершення навчання для удосконалення професійних компетентностей.

Не викликає сумніву, що сфера охорони здоров’я характеризується надзвичайно динамічним розвитком: навіть за останні 70 років фармація пройшла шлях від декількох десятків лікарських засобів до схвалення Управлінням з контро­лю за харчовими продуктами та лікарськими засобами (Food and Drug Administration — FDA), США, генної терапії лейкемії. Закономірно, що фахівець фармації має не лише опрацьовувати значні обсяги інформації, а й усвідомлювати глибоку відповідальність за кожен професійний крок, що в цілому й обумовлює необхідність «continuing education». Неперервність освіти у галузі фармації підтримують міжнародні професійні асоціа­ції, зокрема American Pharmacists Association, International Pharmaceutical Federation та ін.

На мою думку, система «continuing education» має не лише сприяти неперервному професійному вдосконаленню фахівців, але і постійно вдосконалюватися сама. Так, важливим є використання технології форсайт — для оцінки майбутніх перспектив галузі та швидкої переорієнтації навчання відповідно до нових умов (наприклад розробка нових програм навчання і підвищення кваліфікації для «професій майбутнього» — біофармаколог, IT-фармацевт, R&D-менеджер охорони здоров’я, молекулярний діє­толог тощо). Будь-яка неперервна освіта спрямована на розвиток і вдосконалення у спеціалістів гнучких навичок («soft skills»), тож забезпечення належних умов для безперервного навчання — ключове завдання закладів вищої освіти.

У 2018 р. Міністерство охорони здоров’я Украї­ни розпочало системне реформування післядип­ломної освіти фахівців галузі охорони здоров’я. Було прийнято Постанову Кабінету Міністрів України від 28.03.2018 р. № 302 «Про затвердження Положення про систему безперервного професійного розвитку фахівців у сфері охорони здоров’я», згодом було підготовлено наказ МОЗ України від 22.02.2019 р. № 446 «Деякі питання безперервного професійного розвитку лікарів». Отже, на сьогодні в медицині реалізується концепція безперервного професійного розвитку лікарів, які після закінчення інтернатури повинні щорічно проходити різні форми навчання (формальне, неформальне, інформальне) та отримувати 50 балів безперервного професійного розвитку.

Із 2022 р. очікуємо відповідних змін у безперервному професійному розвитку провізорів.

ІНТЕРНАТУРА — ОБОВ’ЯЗКОВИЙ ЕТАП В ОТРИМАННІ ДОЗВОЛУ ФАХІВЦЯ НА САМОСТІЙНУ ПРОВІЗОРСЬКУ ДІЯЛЬНІСТЬ

Вітчизняним лідером у наданні послуг з післядипломної освіти є Інститут підвищення кваліфікації спеціалістів фармації НФаУ. Розуміючи сучасні потреби працівників аптечних закладів, інститут першим (ще до введення карантинних обмежень) запропонував спеціалістам фармації дистанційне навчання — курси зі збагаченим контентом (аудіо- та відеоматеріалами). Під час навчання слухачі та інтерни мають можливість працювати 24/7 з навчальними матеріалами. При цьому забезпечується цілодобова підтримка процесу навчання тьюторами. Упевнені, що не всі освітні провайдери можуть запропонувати такий якісний освітній продукт.

Тепер щодо інтернатури як обов’язкового етапу підготовки спеціалістів галузі охорони здоров’я у світі. Жоден медичний або фармацевтичний факультет університету Європи чи Америки не може забезпечити достатню практичну підготовку спеціалістів галузі охорони здоров’я. Саме тому після отримання диплома випуск­ник починає стажування в закладах охорони здоров’я під керівництвом досвідченого фахівця. Терміни стажування, співвідношення практичної та освітньої частини відрізняються в різних країнах. Після закінчення стажування інтерни складають ліцензійний іспит та отримують дозвіл (ліцензію) на самостійну професійну діяльність.

У нашій державі якість підготовки в інтернатурі контролює МОЗ України. Із 2019 р. провізори-інтерни (випускники денної форми навчання) складають ліцензійний іспит КРОК 3.

До речі, за даними Центру тестування МОЗ України, у 2019 р. із 823 провізорів-інтернів не склали КРОК 3 67 осіб (8% від загальної кількості), у 2020 р. із 822 провізорів-інтернів не склали КРОК 3 лише 15 осіб (менше 2%). Це узагальнені результати щодо провізорів-інтернів з усіх вітчизняних ЗВО.

Щодо НФаУ, то маємо такі підсумки. У 2019 р. КРОК 3 складали 350 осіб. Прохідний поріг здолали 91,14% із середнім балом 79,5. У 2020 р. із 315 інтернів прохідний поріг здолали 99,7%, а середній бал становив 83,8.

Питання проходження інтернатури в Україні регламентовані ст. 18 Закону України «Про освіту». Процедуру деталізовано наказом МОЗ України від 19.09.1996 р. № 291 «Про затвердження Положення про спеціалізацію (інтернатуру) випускників вищих медичних і фармацевтичних закладів освіти III-IV рівня акредитації медичних факультетів університетів» та наказом МОЗ України від 23.02.2005 р. № 81 «Про затвердження Переліку спеціальностей та строки навчання в інтернатурі випускників медичних і фармацевтичних вищих навчальних закладів, медичних факультетів університетів», які наразі безумовно потребують актуалізації.

Щодо позиції НФаУ, то ще в червні 2019 р. за участю Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками в Харківської області відбувся круглий стіл з роботодавцями Харківського регіону на тему «Проблемні питання чинної моделі інтернатури та шляхи їх вирішення», за результатами якого було прийнято публічну резолюцію такого змісту:

«Встановити критерії до баз стажування провізорів-інтернів.

Створити реєстри баз стажування та керівників провізорів-інтернів й переглядати їх двічі на рік (червень, січень).

Оприлюднювати зазначені реєстри на сайтах Департаменту охорони здоров’я Харківської обласної державної адміністрації та Інституту підвищення кваліфікації спеціалістів фармації НФаУ.

Базами стажування провізорів-інтернів вважати аптечні заклади, які відповідають критеріям:

• забезпечують юридичний статус проходженню інтернатури (мають можливість увести у штатний розпис посади провізорів-інтернів та оформити з ними трудові договори);
• мають у штаті спеціалістів із кваліфікаційними категоріями. Керівниками провізорів-інтернів призначають спеціалістів фармації з вищою та першою кваліфікаційними категоріями. Кількість провізорів-інтернів, що може бути закріплена за одним керівником, — не більше 7;
• готові системно співпрацювати з Інститутом підвищення кваліфікації спеціалістів фармації НФаУ (своєчасно подавати до ЗВО наказ про зарахування на посади провізорів-інтернів; готувати навчальні плани стажування, брати участь у спільних методичних семінарах тощо).

У серпні 2019 р. МОЗ України розпочало реформування інтернатури. На той час НФаУ ініціював створення спільної робочої групи, до якої увійшли представники науково-освітньої та практичної фармації, а також громадських професійних об’єднань.

Були напрацьовані та передані до МОЗ України матеріали, серед яких вимоги до баз інтернатури, алгоритм вибору провізором-інтерном закладу вищої освіти або закладу післядипломної освіти, які, у свою чергу, мають забезпечити наявність договірних відносин із належними базами стажування. Були запропоновані мотиваційні механізми залучення аптек до участі в програмах інтернатури (зокрема, спрямування бюджетних коштів на підвищення кваліфікації керівників баз стажування, які щорічно керують стажуванням 5–7 провізорів-інтернів).

Сьогодні ми повернулися до обговорення Нового проєкту «Положення про інтернатуру», яке з 20.01.2021 р. розміщено на сайті МОЗ України. У ньому передбачено 1,5-річний термін її проходження для випускників спеціальності «Фармація». На наш погляд, достатнім та обґрунтованим є термін 1 рік. Якщо МОЗ України буде прийнято рішення щодо обмеження освітньої частини 3 міс на рік, тривалість інтернатури має бути 11 міс (8 міс стажування та 3 міс освітньої частини).

На превеликий жаль, ми спостерігаємо достатньо низьку мотивацію роботодавців до участі в програмах інтернатури. Провізорів-інтернів не призначають на посади інтернів, а проходження інтернатури, яке здійснюється за кошти фізичних та юридичних осіб, відбувається на підставі укладання цивільно-правових угод. Необхідно зазначити, що аналогічні проблеми існують і з проходженням інтернатури лікарями-інтернами.

На наш погляд, питання можна вирішити, спрямувавши бюджетні кошти на заробітну плату інтернам та встановивши доплати досвідченим фахівцям, які забезпечують керівництво роботою інтернів.

БЕЗУМОВНО ПОТРІБНЕ ПРОФЕСІЙНЕ САМОВРЯДУВАННЯ

Фармацевтична діяльність передбачає самокерованість. Як свідчить світовий досвід, її забезпечують наявні галузеві співтовариства — незалежні самоврядні регулюючі органи. До компетенції таких органів належать здійснення нагляду за належною практикою професійної діяльності, регулювання доступу до професії та ведення реєстру осіб, які мають право займатися професійною діяльністю, представлення інтересів фармацевтів, погодження проєктів нормативно-правових актів, що стосуються аптечної діяльності, моніторинг дотримання етичних норм професії, здійснення дисциплінарної юрисдикції.

Сьогодні фахова спільнота обговорює законопроєкт від 03.07.2020 р. № 2445-д «Про самоврядування медичних професій в Україні».

Запропонований проєкт закону України «Про самоврядування медичних професій» був опрацьований колективом фахівців НФаУ та Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого і ми маємо низку зауважень щодо пунктів, які, на наш погляд, практично унеможливлюють реалізацію концепції самоврядування професійної діяльності спеціалістів фармації.

Зауваження стосуються різних моментів. Наприклад, створення однієї самоврядної організації для спеціалістів фармації — Фармацевтичної палати — за наявності широкого спектра діяльності у фармації (у сфері науки, освіти, виробництва, контролю якості, оптової та роздрібної реалізації лікарських засобів). Ці фахівці не є фармацевтами у формальному значенні. Також недостатньо ретельно опрацьована процедура надання допуску до професії, тобто персональне ліцензування. Діяльність спеціалістів фармації в питаннях участі в лікуванні пацієнтів є опосередкованою, оскільки вони лише виконують приписи лікарів щодо рецептурного відпуску ліків. Таким чином, їхнє персональне ліцензування втрачає сенс. Маємо питання щодо професійних внесків, організаційно-правового статусу самоврядних організацій, деталей функціонування професійного самоврядування тощо. Результати експертного опрацювання були викладені в листі та направлені авторам законопроєкту.

Українська фармація, безумовно, потребує урегулювання питань самоврядних організацій у галузі охорони здоров’я, тож маємо рішуче й консолідовано працювати в цьому напрямі.

Переконана, що до питань кадрової підготовки має бути прикута пильна увага не лише освітніх закладів, а й роботодавців, самоврядних організацій, громадськості, бо у фокусі діалогів та дискусій знаходиться майбутній трудовий ресурс фармації. Рішення, які ухвалюються, є доленосними для фармацевтичної освіти, аптечної мережі, виробничого сектору, контролю якості та всіх складових фармації, а головне — для кожного окремого випускника!

Варто спільними зусиллями калібрувати проб­леми й шукати рішення. Немає жодних сумнівів, що саме так і тільки так можна досягти результату — якісної підготовки спеціалістів фармації.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!