Протидія COVID-19 в Києві, Київській та Житомирській областях — профільний комітет оцінив ситуацію

Віталій Бунечко, голова Житомирської обласної державної адміністрації (ОДА), повідомив, що Житомирська обл. вже 6-й тиждень поспіль знаходиться в «червоному» рівні епідемічної небезпеки, перевищено 4 з 6 індикативних показників для визначення регіонів зі значним поширенням COVID-19, а саме перевищено:

• епідемічний поріг з грипу та гострих респіраторних вірусних інфекцій;
• коефіцієнт випадків інфікування;
• коефіцієнт госпіталізацій;
• коефіцієнт завантаженості ліжко-місць з киснем.

У Житомирській обл. станом на 14 квітня зареєстровано 78 856 лабораторно підтверджених випадків COVID-19. Рівень захворюваності на COVID-19 перевищує середньо-державний на 34%. В той же час в останні 3 тиж намітилася позитивна тенденція до зменшення кількості випадків захворюваності. Так, відмічається щотижневе зниження захворюваності на 10–16%. Зростання рівня захворюваності призупинилося в переважній більшості міст та районів. Тому очільник ОДА висловив сподівання, що тенденція до зниження захворюваності призведе до того, що область в найближчі 10 днів перейде з «червоного» до «помаранчевого» рівня епідемічної небезпеки.

За словами очільника області, серед захворілих найбільше дорослих осіб віком 40–49 років та 50–59 років. Питома вага дітей в структурі захворюваності становить 4,3%. Так, з початку пандемії захворіли 3358 дітей віком до 17 років.

Також всього по області зареєстровано 1411 летальних випадків. Цей показник по області становить 177, 5 на 100 тис. населення і є дещо вищим, ніж показник по Україні. Питома вага померлих вікової категорії старших 70 років становить 50%.

Кількість розгорнутих ліжко-місць у закладах охорони здоров’я, що визначені для госпіталізації пацієнтів з COVІD-19, становить 2939, з яких з кисневим забезпеченням — 2598 (1662 з централізованим забезпеченням та 936 з кисневими концентраторами). На стаціонарному лікуванні перебувають наразі 1686 осіб, з них на кисневому забезпеченні 889. На апаратах штучної вентиляції легень (ШВЛ) — 31. Таким чином, зайнятість ліжко-місць становить майже 65%.

Стосовно вакцинації В. Бунечко поінформував, що наразі в Житомирській обл. щеплення проведено 14 701 особі, і ще залишилося 2599 доз вакцини CoviShield для подальшого проведення щеплення. Окрім цього, 13 квітня в область поставлено ще 5320 доз вакцини CoronaVac.

Віктор Ляшко, заступник міністра охорони здоров’я України — головний санітарний лікар України, зауважив, що Житомирська обл. в «червоній» зоні епідемічної небезпеки знаходиться вже протягом 6 тиж, хоча за такий же промі­жок часу Івано-Франківська та Закарпатська області змогли повністю стабілізувати ситуацію із захворюваністю і вийти з «червоного» рівня епідемічної небезпеки. Показник госпіталізації в Житомирській обл. на сьогодні становить 99. Хоча на момент переходу області в «червоний» рівень епідемічної небезпеки він становив 74. Це свідчить не про стабілізацію ситуації, а про продовження поширення COVID-19.

Така ситуація не задовольняє МОЗ, через це на засіданні комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій 23 березня було прийнято рішення відправити в Житомирську обл. комісію у складі представників Міністерства регіонального розвитку громад та територій, МОЗ України, Національної поліції України, яка 1 квітня відвідала область з метою перевірки дотримання обмежувальних проти­епідемічних заходів, які встановлені постановою КМУ від 09.12.2020 р. № 1236. Під час поїздки робочою групою було відвідано 6 населених пунктів та заклади охорони здоров’я, які в області надають допомогу хворим на COVID-19.

Основними висновками за результатами роботи робочої групи серед іншого були проблема з постачанням кисню (на момент перевірки), а також суттєві порушення суб’єктів господарювання, які не дотримувалися протиепідемічних заходів, передбачених для «червоного» рівня епідемічної небезпеки. Зокрема, працювали ті суб’єкти господарювання, які відповідно до обмежень «червоного» рівня епідемічної небезпеки працювати не повинні. Також зафіксовані масові порушення перебування громадян без масок або інших засобів індивідуального захисту в місцях масового скупчення людей. На переконання заступника міністра, всі ці фактори й призвели до того, що Житомирська обл. за 6 тиж так і не спромоглася вийти з «червоного» рівня епідемічної небезпеки.

Стосовно вакцинальної кампанії по області, то, за словами В. Ляшка, Міністерством була поставлена задача обласним департаментам охорони здоров’я використати вакцину CoviShield до 9 квітня. Тому те, що зараз в області є залишки цієї вакцини, яка продовжує її використовувати, свідчить про недопрацювання обласного департаменту. У зв’язку з цим посадовець попросив прискорити темпи використання даної вакцини, оскільки найближчим часом очікуються додаткові партії, які повинні будуть використані для досягнення показників вакцинації згідно з Національним планом вакцинації.

М. Радуцький також поцікавився, чому в Житомирській обл. й досі для лікування онкологічних захворювань використовують гамма-терапевтичний комплекс АГАТ, замість того, щоб використовувати сучасний лінійний прискорювач. Хоча, за інформацією глави Комітету, область отримувала запити від інвесторів щодо його встановлення. При цьому також він зауважив, що Національна служба здоров’я України в 2021 р. збільшила фінансування закладів за надання медичної допомоги з використанням лінійного прискорювача.

На це В. Бунечко відповів, що наразі Житомирська ОДА працює в декількох напрямах з цього питання. По-перше, в рамках державо-приватного партнерства з інвесторами, які готові поставити в область лінійні прискорювачі. По-друге, щодо отримання кредитної позики в одному з державних банків для закупівлі лінійних прискорювачів. Він запевнив, що найближчим часом буде прийнято остаточне рішення стосовно того, за яким з цих напрямів краще закупити лінійні прискорювачі для потреб жителів області.

Про ситуацію з поширенням COVID-19 в Київській обл. розповів Василь Володін, голова Київської ОДА. Він зазначив, що ситуація в регіоні залишається складною, і майже щодня фіксується високий рівень захворюваності та госпіталізацій. За останню добу захворіли 845 осіб, одужали — 806 осіб, госпіталізовано — 203 особи.

Тому на території Київщини продовжують діяти протиепідемічні заходи, передбачені для «червоного» рівня протиепідемічної небезпеки. На всі зафіксовані порушення карантинних правил складаються протоколи працівниками Національної поліції та Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. За його словами, щоденно складаються десятки таких протоколів.

За весь час пандемії захворіли 108 384 особи, а одужали 84 800 осіб. Також за цей час проведено 377 289 тестувань методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР), середня кількість тестувань за останні 7 днів становить 2331.

Для лікування хворих на COVID-19 визначено 39 закладів охорони здоров’я, в яких виділено 3600 ліжко-місць, з них забезпечено киснем — 3199. Протягом 2021 р. додатково розгорнуто 1415 ліжко-місць. На стаціонарному лікуванні перебувають 2497 осіб, що становить 69% завантаженості ліжко-місць. З осіб, які перебувають на стаціонарному лікуванні, 2332 отримують кисневу терапію.

За минулий рік областю закуплено 738 кисневих концентраторів на загальну суму близько 30 млн грн. Це здійснено в першу чергу за рахунок субвенції з державного бюджету, а 174 кисневих концентратори закуплено за рахунок обласного бюджету. Окрім цього, в березні 2021 р. за рахунок обласного бюджету додатково закуп­лено 179 кисневих концентраторів.

Стосовно вакцинальної кампанії В. Володін відмітив, що Київською обл. отримано 16 600 доз вакцини проти COVID-19, з яких використано 16 599 доз, а 1 дозу утилізовано. Київська обл. додатково отримала ще 5 тис. доз за рахунок перерозподілу МОЗ вакцин з Харківської обл., які також було використано в повному обсязі. 13 квітня область отримала вакцину CoronaVac, і вже розпочато проведення нею щеплень.

В. Ляшко зауважив, що Київська обл. перебуває в «червоному рівні» епідемічної небезпеки з 24 березня, і з цієї дати ситуація із завантаженістю ліжко-місць з киснем погіршилася. Також показники інших індикаторів не дозволяють вивести область з «червоного» рівня епідемічної небезпеки. Тому, на переконання МОЗ, в області потрібно посилити контроль за дотриманням встановлених протиепідемічних обмежень. Адже медична система має обмежені ресурси, і всі заклади охорони здоров’я не можуть бути відведені під лікування хворих на COVID-19.

В. Ляшко зазначив, що з державного бюджету на Київську обл. виділялося 24 млн грн на забезпечення ліжко-місць централізованим постачанням кисню, з яких використано 23,928 млн грн. За ці кошти обладнано киснем майже 1946 ліжко-місць. Тому в цілому Київська обл. виконала цілі Уряду щодо розгортання та забезпеченості ліжко-місць киснем. Однак наразі потребують покращення заходи з контролю за дотриманням встановлених протиепідемічних правил.

Про ситуацію з поширенням COVID-19 у Києві повідомила Ганна Старостенко, заступник голови Київської міської державної адміністрації, яка зазначила, що ситуація все ще залишається складною. За 13 квітня в місті захворіли 1457 осіб, і це найвищий показник нових випадків захворювання по Україні. Госпіталізовано з підозрою на COVID-19 та пневмоніями 536 осіб. Загалом у Києві розгорнуто 6558 ліжко-місць для надання медичної допомоги хворим на COVID-19, з них 410 ліжко-місць 8 інститутів системи Національної академії медичних наук та 320 ліжко-місць трьох київських клінічних лікарень на залізничному транспорті, Філії «Центр охорони здоров’я» АТ «Укрзалізниця». За останній місяць у Києві саме за рахунок комунальних закладів охорони здоров’я збільшено кількість ліжко-місць на 1080 одиниць. Наразі показник їх завантаженості в опорних лікарнях міста становить 74,6%.

Із 320 ліжко-місць клінічних лікарень на залізничному транспорті заповнені 120 і, за даними АТ «Укрзалізниця», з технічних причин більше прийняти пацієнтів вони не можуть. При цьому з них лише 75 ліжко-місць містять доступ до кисню. Із 410 ліжко-місць Національної академії медичних наук зайнято 282, з яких 243 забезпечені доступом до кисню.

Стосовно забезпеченості ліжко-місць доступом до кисню, то до нього мають доступ 4819 ліжок в комунальних закладах охорони здоров’я, що становить 82,7% від їх загальної кількості.

Також у Києві за кошти резервного фонду в сумі 23,5 млн грн закуплено 24 апарати штучної вентиляції легень, 120 кисневих концентраторів і 13 моніторів для пацієнта.

Г. Старостенко зауважила, що через критичне навантаження на медичну систему Києва 14 квітня рішенням міської комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій подовжено дію карантинних обмежень до 30 квітня.

Стосовно вакцинації населення у Києві поінформувала Валентина Гінзбург, директор Департаменту охорони здоров’я виконавчого органу Київської міської ради, яка зауважила, що наразі щеплення отримали 36 808 осіб і завершується використання доз вакцин, які надавалися МОЗ на початку вакцинальної кампанії, очікується нова поставка вакцини.

В. Ляшко зазначив, що м. Київ знаходиться в «червоному» рівні епідемічної небезпеки з 23 березня, і на сьогодні в місті склалася критична ситуація, тому МОЗ підтримує рішення місцевої влади про продовження карантинних обмежень. У Міністерстві очікують позитивний вплив від впровадження карантинних обмежень вже впродовж найближчого тижня, оскільки стабілізувався рівень госпіталізацій.

В той же час у місті задіяно велику кількість закладів охорони здоров’я для надання допомоги хворим на COVID-19, а також багато людей знаходяться на ШВЛ. Так, якщо в Україні в середньому використовується 4 апарати ШВЛ на 100 тис. населення, то у Києві цей показник становить 10,2. Це свідчить про те, що в місті є багато складних випадків перебігу захворювання.

Наталія Кришталь, заступник директора центру охорони здоров’я АТ «Укрзалізниця», повідомила, що в київських клінічних лікарнях на залізничному транспорті Києва зайнято хворими на COVID-19 122 ліжко-місць, і АТ «Укрзалізниця» інформувало МОЗ про можливість прийняти загалом 150 пацієнтів.

Також вона зауважила, що в 2020 р. за кош­ти АТ «Укрзалізниця», без фінансування з боку НСЗУ, витрачено 35 млн грн, в тому числі на закупівлю апаратів ШВЛ, кисневих концентраторів, дефібриляторів, засобів індивідуального захисту, лікарських засобів, які були направлені на протидію АТ «Укрзалізниця» COVID-19. Фінансування з боку НСЗУ лікарні АТ «Укрзалізниця» почали отримувати лише наприкінці грудня 2020 р. Тому наразі лікарні активно працюють над забезпеченням необхідного обладнання та реконструкції електромереж.

Окрім цього, минулого року АТ «Укрзалізниця» зверталося з проханням виділити додаткові 82 млн грн для матеріально-технічного оснащення лікарень, однак у цьому їй було відмовлено.

М. Радуцький наголосив, що всі заклади охорони здоров’я, незважаючи на те, до якого відомства вони належать, чи до Національної академії медичних наук, чи до АТ «Укр­залізниця», фінансуються з податків громадян України. Тому якщо було поставлено завдання направити всі зусилля закладів на протидію COVID-19, то потрібно було це зробити вчасно.

Після завершення обговорювання ситуації з поширенням та протидією COVID-19 у вищезазначених областях Комітет ухвалив рішення надану інформацію взяти до відома.

Також депутати затвердили проєкт рекомендацій комітетських слухань на тему «Протидія туберкульозу в умовах пандемії, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!