Рак молочної залози: де шукати інформацію, допомогу та підтримку?

25 Жовтня 2021 12:26 Поділитися
20 жовтня — Всеукраїнський день боротьби із захворюванням на рак молочної залози, який займає перше місце в загальній структурі злоякісних пухлин серед жінок. Щороку понад пів мільйона жінок у всьому світі помирає через цю хворобу. Однак варто враховувати, що ця патологія може вражати й чоловіків. Раннє виявлення, вчасна діагностика та профілактика допомагають не лише зменшити кількість випадків хвороби, а й знизити рівень смертності від раку молочної залози. У цьому аспекті важливо дізнатися про те, що таке мамографія, навіщо робити самодіагностику грудей та до якого лікаря звертатися за допомогою. А якщо людина вже захворіла, як їй отримати якісне лікування? Ці та інші важливі питання обговорювалися 20 жовтня в рамках вебінару, участь у якому взяли експерти з боротьби з раком молочної залози: Ігор Ковальчук — заслужений лікар України, керівник проєкту «Здоров’я молочної залози», член Європейського товариства медичної онкології (European Society for Medical Oncology — ESMO), почесний член Пенсильванського університету (University of Pennsylvania), США; Вікторія Ткаченко — професор, доктор медичних наук, професор кафедри сімейної медицини, Національний університет охорони здоров’я України ім. П.Л. Шупика; Вікторія Романюк та Ніна Резніченко, співзасновниці громадської організації «Афіна. Жінки проти раку»; Олена Берегова — керівник проєктів Благодійного фонду «Квітна». Також було запрошено пацієнтів, які поділилися своїм досвідом лікування раку молочної залози.

Чому настільки важливою є профілактика?

 

За словами Ігоря Ковальчука, щорічно в Україні діагноз «рак молочної залози» встановлюють близько 15 тис. жінок, помирають — близько 5 тис.

Вагомим є те, що рак молочної залози більш ніж у 30% випадків діагностують на пізніх стадіях. Зрештою це призводить до зростання рівня смертності від цієї патології, а також до збільшення у 25–30 разів витрат на лікування порівняно з тим, якби хворобу було виявлено на ранній стадії.

Тож, на думку спікера, велике значення в боротьбі з раком молочної залози має проведення скринінгу та ранньої діагностики, а також залучення до цього процесу цілої команди спеціалістів, у тому числі радіологів, психологів, генетиків та ендокринологів.

Серед причин пізнього звернення до лікаря І. Ковальчук виділив фобії, страх втрати молочної залози та низький рівень поінформованості населення про сучасні методи діагностики та лікування.

Однак спікер зауважив, що є й гарні новини. У 95% випадків боротьба із цією патологією закінчується успіхом за умови раннього виявлення. Цьому сприяють:

  • проведення самостійних обстежень — 1 раз на місяць на 7–9-й день після першого дня менструації або на 2–3-й день після менструації,
  • клінічні обстеження у фахівців,
  • проведення мамографічних та ультразвукових досліджень.

Наразі все більше жінок щомісячно проводять самостійні обстеження та регулярно відвіду­ють лікарів-гінекологів, які мають змогу своєчасно направити до мамолога.

«Жінки стають дедалі більш поінформованими щодо стану їх здоров’я, порівняно з тим, як це було раніше, і працюють як партнери поруч із їх лікарями. Така пацієнтка стає спільником лікаря в боротьбі з недугою», — зазначив І. Ковальчук.

Як часто необхідно відвідувати лікаря з профілактичною метою?

І. Ковальчук зауважив, що це залежить від віку жінки:

  • до 35 років: ультразвукова діагностика (УЗД) молочних залоз — 1 раз на 2 роки, огляд гінеколога — 1 раз на рік, мамографія за показаннями;
  • 35–50 років: огляд мамолога — 1 раз на рік, УЗД молочних залоз — 1 раз на рік, огляд гінеколога 1 раз на рік, мамографія — 1 раз на 2 роки;
  • після 50 років: огляд мамолога — 1 раз на рік, УЗД молочних залоз — 1 раз на рік, огляд гінеколога — 1 раз на рік, мамографія — 1 раз на рік.

Спікер підкреслив, що у разі підозри на рак молочної залози терапія має проводитися в лікувально-діагностичних мамологічних центрах на базі онкодиспансерів або в Науково-дослідному відділенні пухлин грудної залози та її реконструктивної хірургії Національного інституту раку України.

Для кого доцільна мамографія?

Мамографія — це рентгенівський знімок молочної залози, який дає змогу виявити пухлину на ранній стадії. При цьому жінка отримує мінімальну дозу опромінювання, яку можна порівняти з одним польотом на авіалайнері.

І. Ковальчук пояснив, що у жінок віком до 35 років результати мамографії будуть не надто докладними. Це пов’язано з тим, що структура молочної залози у жінок цього віку є дуже щільною. У пацієнток старшого віку, у яких залозисту тканину замінює жирова, мамографія дасть детальну картину і допоможе виявити навіть найменші патологічні зміни.

Мамографію включено до пріоритетних медичних послуг у Програмі медичних гарантій. І за наявності електронного направлення від сімейного лікаря чи вузького фахівця обстеження є безоплатним.

У послугу мамографії входить:

  • консультація лікаря перед дослідженням для виявлення протипоказань;
  • рентгенографічне дослідження молочних залоз у двох проєкціях, додаткові проєкції, прицільний знімок;
  • аналіз та опис результатів і за необхідності — рекомендації щодо наступного дослідження;
  • запис результатів обстеження на цифровий носій.

Якими є фактори ризику розвитку раку молочної залози?

І. Ковальчук продемонстрував, наскільки широким є спектр факторів ризику розвит­ку раку молочної залози. За словами спікера, до них належать:

  • вік та стать. Найвищий ризик спостерігається у жінок віком 45–75 років із двома піками: у віці 45–59 років та 70–74 років;
  • деякі мутації генів, що передаються від батьків до дитини, підвищують ризик;
  • гормональні фактори — порушення репродуктивної функції, безпліддя, вік при народжен­ні першої дитини (після 30 років), ранній (до 12 років) або пізній (після 16 років) початок менструації, пізня менопауза (після 55 років), ранній клімакс (до 45 років);
  • надто велика кількість молока під час годування дитини грудьми;
  • відмова жінки годувати дитину грудьми;
  • порушення функції щитоподібної залози;
  • діенцефальний синдром;
  • цукровий діабет;
  • відсутність задоволення від статевого життя;
  • захворювання жіночої статевої сфери;
  • неконтрольований тривалий прийом гормональних контрацептивів;
  • перенесені раніше захворювання молочної залози (фіброзно-кісткова мастопатія, атипова гіперплазія), травми молочних залоз чи матки;
  • малорухливий та стресовий спосіб життя, ожиріння, вживання алкоголю, паління.

І. Ковальчук підкреслив, що найбільший кореляційний зв’язок фіброзно-кісткових змін у молочній залозі пов’язаний із гіперпластичними процесами в матці, яєчниках, щитоподібній залозі та гіпофізі.

Роль сімейних лікарів у профілактиці раку молочної залози

Вікторія Ткаченко відмітила, що лікарі первинної медичної допомоги — це фахівці першого контакту, які мають обов’язково звертати увагу і розпитувати пацієнтів про скарги стосовно молочної залози (особливо у жінок після 40 років).

Спікер зауважила, що у цьому контексті лікарю первинної ланки може допомогти створення уніфікованих електронних амбулаторних карток пацієнтів, у яких було б зручно відслідковувати проходження тих чи інших важливих скринінгових обстежень.

Щодо рекомендацій, на які можуть спиратися лікарі первинної ланки, В. Ткаченко зазначила, що у 2015 р. з’явився уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої), третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги «Рак молочної залози». За словами спікера, на сьогодні він вже дещо застарілий. Більш актуальними є перекладені фінські протоколи та рекомендації Всесвітньої організації охорони здоров’я.

Також спікер звернула увагу на те, що у 2019 р. в Україні вперше відбулося загальнонаціональне дослідження для вивчення поширеності факторів ризику неінфекційних захворювань (НІЗ) — STEPS. Було встановлено, що тільки 44,3% жінок проходили коли-небудь обстеження на рак молочної залози (з них 99,1% проходили клінічний огляд молочної залози, 64% робили мамографію). В. Ткаченко прогнозує, що за час пандемії COVID-19 ці показники знизилися. Адже здорові люди намагаються мінімізувати відвідування поліклініки, при цьому лікарі первинної ланки дуже завантажені роботою з хворими на COVID-19.

Важливо зазначити, що 8 березня 2021 р. Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) запустила нову Глобальну ініціативу боротьби з раком грудної залози. Її мета — знижувати смертність від цього онкологічного захворювання на 2,5% щороку аж до 2040 р. Це допоможе врятувати життя 2,5 млн жінок. Нова програма пропонує акцентувати увагу не на поширенні мамографії, а на проведенні ранньої діагностики за допомогою клінічного огляду молочних залоз. Досвід європейських країн підтверджує ефективність такої стратегії, тож Україна також взяла її на озброєння.

«Мамографія — це хоча й доступний метод діагностики, але все ж таки дороговартісний. Мамограф не входить до переліку оснащення лікаря первинної ланки. Тож, за електронним направленням сімейний лікар направляє пацієнта до найближчої лікарні чи центру, де є можливість проведення такого обстеження», — пояснила спікер.

Підтримка онкохворих

Вікторія Романюк зазначила, що ГО «Афіна. Жінки проти раку» — це об’єднання пацієнтів з різними онкологічними захворюваннями. На сьогодні спільнота налічує понад 13 тис. пацієнтів. Оскільки рак молочної залози є найпоширенішим онкологічним захворюванням серед жінок, у значної частки членів організації діагностовано саме це захворювання.

«Кожен, хто стикається із цим діагнозом, спочатку перебуває в шоку. Ніхто не думав, що це станеться саме з ним. Перші думки зазвичай — це «я, напевно, помру», «лікування раку шалено дороге», «де я візьму гроші». Люди думають, що потрібно продавати квартири, заходити в борги. Проте це не так. Мова не завжди йде про настільки дороговартісне лікування. Варто враховувати, що зараз існує програма медичних гарантій. Вона працює в Україні з 1 квітня 2020 р. У рамках цієї програми пацієнт з онкологічними захворюваннями може отримувати безоплатні медичні послуги.

Пацієнти з раком молочної залози можуть лікуватися в рамках пакетів хіміотерапії, оперативних втручань, променевої терапії. Важливо, щоб пацієнти знали про свої права. Якщо їм потрібно зробити якесь обстеження, то у них є право зробити його безоплатно за електронним направленням.

Також в Україні існує державна програма закупівлі ліків, у рамках якої закуповуються препарати для лікування пацієнтів із раком молочної залози. На лікування онкологічних хворих зараз виділяється близько 1,8 млрд грн. Для онкопацієнтів закуповуються основні хіміопрепарати першої лінії лікування раку молочної залози, гормонотерапія.

Я хочу донести до людей, що лікування раку — це не вирок. Зараз є багато нових досліджень, з’являються нові ліки, вони поступово додаються до державних закупівель. Лікуватися можливо. Проте треба відразу завертатися до лікаря, розпочинати лікування, не вдаватися до народних методів і шукати такі спільноти підтримки, як наша.

Один з проєктів ГО «Афіна. Жінки проти раку» — закрита група у Фейсбук. І там є абсолютно все, що стосується раку молочної залози. І галузеві стандарти, і міжнародні протоколи, за допомогою яких можна перевірити, чи правильно вас лікують. На жаль, нашим пацієнтам це доводиться робити.

Крім того, на нашій сторінці в YouTube ми проводимо корисні ефіри. Цей місяць присвячений раку молочної залози.

Щодо прав пацієнта, то цього місяця ми розпочали велику комунікаційну кампанію, яку підтримали Міністерство охорони здоров’я, Національна служба здоров’я і Державне підприємство «Медичної закупівлі України». У всіх онкоцентрах України ми розміщуємо інформаційні матеріали, що стосуються прав пацієнта: які послуги та ліки можна отримати безкоштовно, що робити, якщо з цим виникають труднощі», — пояснила спікер.

У свою чергу, Ніна Резніченко наголосила на тому, що лікування раку є тривалим, буває дуже високовартісним, виснажує людини фізично та психічно. Тож, дуже велику роль у боротьбі з онкологічним діагнозом відіграє підтримка.

«Хто складає коло підтримки для пацієнта? Це сім’я, друзі та співробітники, колишні однокласники, знайомі, інші пацієнти та лікарі. Важливо розуміти, що підтримати пацієнта один раз — це добре, але недостатньо. А от за періодичний прояв інтересу протягом усього лікування хворий дійсно буде вам вдячний», — відмітила співзасновниця громадської організації «Афіна. Жінки проти раку».

Олена Берегова зауважила, що Благодійний фонд «Квітна» займається проблемою раку молочної залози вже більше 5 років. Благодійний фонд має 3 напрямки діяльності:

  • освітньо-просвітницькі проєкти;
  • закупівля обладнання для Національного інституту раку (зокрема для відділення пухлин грудної залози та її реконструктивної хірургії та науково-дослідної лабораторії цього інституту);
  • допомога жінкам, які вже стикнулися із цим діагнозом.

Серед важливих просвітницьких проєктів Благодійного фонду спікер виділила:

  • «День мамолога» — ідея в тому, що будь-яка жінка незалежно від її роботи та навантаження, повинна лише 1 день на рік приділити діагностиці свого здоров’я та відвідати мамолога;
  • «Обіцяй собі берегти себе» — із великих білбордів вже більше 15 відомих жінок звертаються до українок із таким закликом;
  • «Відведи маму, сходи з дружиною, розкажи сестрі» — чоловіки не можуть стояти осторонь, коли мова йде про жіноче здоров’я. Тож, у рамках цього проєкту відомі чоловіки закликають усе чоловіче населення нашої держави нагадувати жінкам про важливість профілактичних обстежень;
  • «Пішла, щоб повернутися» — проєкт для комерційних, державних та громадських організацій, мета якого — щорічний оплачуваний вихідний для кожної жінки, яка працює.
Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті