Доступ пацієнтів із цукровим діабетом до лікування: проблеми та їх вирішення

Щороку 14 листопада відзначається Всесвітній день боротьби із цукровим діабетом. Його було запроваджено Міжнародною діабетичною федерацією (International Diabetes Federation — IDF) та Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ) рівно 30 років тому 14 листопада 1991 р. задля координації зусиль із боротьби з цукровим діабетом у всьому світі. З нагоди святкування сторіччя відкриття інсуліну в українському національному інформаційному агентстві «Укрінформ» відбувся захід «100 років інсуліну. Доступ до лікування діабету», під час якого обговорювалися питання доступу пацієнтів із цукровим діабетом до необхідного їм лікування. Організатором виступила Міжнародна діабетична асоціація України.

Розпочала захід Людмила Петренко, президент Міжнародної діабетичної асоціації України та модератор заходу. Спікер зауважила, що цук­ровий діабет є небезпечним захворюванням, про яке не варто забувати, адже через пандемію коронавірусної хвороби увага світової медичної спільноти прикута до інфекційних захворювань.

Також Л. Петренко зазначила, що на сьогодні хворі на цукровий діабет багатьох країн світу мають обмежений доступ до препаратів інсуліну. Щодо України — є дуже широкий спектр таких ліків, які представлені на ринку, тому пацієнти з цією патологією отримують необхідні їм лікарські засоби.

Як наразі відбувається процес отримання інсулінів? Спікер нагадала, що з 1 жовтня препарати інсуліну були включені до урядової програми реімбурсації «Доступні ліки», яка знаходиться під адмініструванням Національної служби здоров’я України (НСЗУ). До впровадження програми реімбурсації адмініструванням Реєстру пацієнтів, що потребують інсулінотерапії, займався ДП «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров’я України» (далі — ДЕЦ). Л. Петренко підкреслила, що ДЕЦ, окрім адміністрування, також фіксував усі показники ускладнень, смертності тощо серед пацієнтів із цукровим діабетом.

«За каденції Уляни Супрун, колишньої тимчасово виконуючої обов’язки міністра охорони здоров’я, було вирішено, що система відшкодування препаратів інсуліну буде наступною: 50% від держави та 50% — дотації місцевих бюджетів. Однак не було проведено аналізу того, чи зможе певний регіон країни здійснити таку дотацію зі свого бюджету. Відтак через таку систему реімбурсації інсуліни весь час були недофінансованими», — нагадала вона та додала, що наразі на відшкодування цих препаратів необхідно близько 2,5 млрд грн. Також спікер зауважила, що запуск реімбурсації інсулінів у рамках програми «Доступні ліки» відбувся зарано, зокрема через те, що немає точної статистики про те, яка кількість лікарів-ендокринологів наявна.

Дмитро Самофалов, тимчасово виконуючий обов’язки голови НСЗУ, наголосив, що статистичні дані про наявну кількість лікарів-ендокринологів були внесені в електронну систему охорони здоров’я (ЕСОЗ), що відповідає державній стратегії щодо розвитку ЕСОЗ. Створення окремих реєстрів не передбачено політикою держави, відповідно, і статистику щодо кількості пацієнтів із цукровим діабетом також буде внесено в ЕСОЗ. Спікер підкреслив, що наразі вже 80 тис. хворих скористалися та отримали інсуліни за електронним рецептом та для більше ніж 150 тис. створено плани лікування. Загалом з 1 жовтня та до кінця 2021 р. виділено майже 660 млн грн на відшкодування вартості препаратів інсуліну, чого, на думку Д. Самофалова, достатньо для покриття потреб до кінця року.

Також він поінформував, що наразі в краї­ні знаходиться 6617 місць відпуску препаратів інсуліну. Лідерами за кількістю місць відпуску є:

  • Дніпропетровська обл. — 637;
  • Харківська обл. — 593;
  • м. Київ — 4894;
  • Львівська обл. — 461.

До програми «Доступні ліки» включено 76 препаратів інсуліну, які підлягають реімбурсації, із них 47 повністю безоплатні.

Юлія Комісаренко, професор, завідувач кафедри ендокринології Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, заслужений лікар України, зазначила, що програма реімбурсації інсулінів потребує вдосконалення. На її думку, перше, з чого варто розпочати, — це доопрацювання категоризації пацієнтів з метою забезпечення доступу до необхідного лікування найбільш незахищених верств населення, зокрема включити туди хворих із тяжкою формою гіпоглікемії. Ю. Комісаренко також звернула увагу на те, що на сьогодні для пацієнтів із важкою формою гіпоглікемії підтверджується можливість переходу з інсуліну людського на аналоговий лише у разі, якщо вони підлягають госпіталізації. Тому необхідно, щоб у категоризації пацієнтів було закладено можливість лікарям швидкої медичної допомоги вносити записи через сімейного лікаря або лікаря-ендокринолога щодо важких форм гіпоглікемії. На це зауваження Д. Самофалов відповів, що Програма медичних гарантій динамічна та щороку розширюється, тому з часом запропоновані зміни буде впроваджено.

У заході також взяли участь представники регіонів, які поінформували, що проблем із забезпеченням населення регіонів інсулінами немає. Однак виникла інша проблема, а саме: доступ пацієнтів до сімейних лікарів чи лікарів-ендокринологів. Через активну вакцинальну кампанію населення проти COVID-19 лікарі перевантажені питанням вакцинації, тому доволі часто звернення до лікаря задля отримання рецепту на інсулін стає практично неможливим. Також виникають і певні технічні проблеми, коли хворому або зовсім не надходить смс-повідомлення щодо виписаного електронного рецепта або надходить, але лише на один вид виписаного препарату інсуліну.

Олександр Комаріда, перший заступник міністра охорони здоров’я України повідомив, що в цілому на систему охорони здоров’я в проєкті державного бюджету на 2022 р. передбачено 224 млрд грн, що на 17% більше, аніж у 2021 р. Фінансування з місцевих бюджетів планується на рівні 30,4 млрд грн, з урахуванням власних надходжень понад обсяги субвенцій, що на 23% більше показника поточного року. Питома вага видатків на охорону здоров’я у 2022 р. прогнозується на рівні більше ніж 4,2% валового внутрішнього продукту. На систему реімбурсації інсулінів у проєкті державного бюджету закладено видатки в розмірі 1,9 млрд грн.

Також заступник міністра поінформував, що Міністерство охорони здоров’я України спільно з НСЗУ працюють над питанням розширення системи реімбурсації інсулінів, яка поширюватиметься на тест-смужки для глюкометрів у 2023 р.

О. Комаріда додатково повідомив, що МОЗ запроваджує нові механізми, які стосуються питання доступу пацієнтів до лікарських засобів та медичних виробів, зокрема розпочато процедуру оцінки медичних технологій для ліків та з 2023 р. цей інструмент застосовуватиметься і для медичних виробів.

Наталія Власенко, голова Київського фонду «Діабетик», ще раз наголосила, що з 1 жовтня запрацювала нова система реімбурсації препаратів інсуліну. Проблеми, які озвучували представники регіонів, та у м. Київ ідентичні — із доступом до лікарів-ендокринологів. Спікер підкреслила, що для того, щоб пацієнт отримав електронний рецепт на інсуліни, мають бути заповнений відповідний план лікування, що робить лікар-ендокринолог. Окрім того, більша частина пацієнтів із цукровим діабетом не була поінформована про те, що для того, щоб отримати план лікування від лікаря-ендокринолога, попередньо необхідно підписати декларацію із сімейним лікарем.

«Доволі велика частина населення в Києві отримала у вересні препарати інсуліну на 3 міс вперед, тому проблема із доступом до лікаря-ендокринолога у столиці зберігається, однак не відчувається так гостро, як могла б. Але кінець року наближається, і нам потрібно спільно з лікарями-ендокринологами та НСЗУ налагодити механізм їх доступу до лікарів», — прокоментувала Н. Власенко.

Ще однією проблемою є те, що не всі розуміють маршрут пацієнта із цукровим діабетом, особливо це стосується людей похилого віку, які з часом звикли до схеми, за якою вони приходять на прийом до лікаря-ендокринолога, отримують паперовий рецепт та вже з ним йдуть до аптеки, де і отримують свої препарати. Зараз ця схема включає сучасні технології, такі як смартфон, однак не всі мають навички з його використання. На переконання спікера, надання відповідної інформації про маршрут пацієнта населенню — це спільна робота всіх, а не лише лікарів.

Наступною проблемою, яка виникла, є доступ до конкретного препарату інсуліну, а саме до препарату Хумулін американського виробника. За словами Н. Власенко, протягом жовтня з Києва та із регіонів надходила велика кількість скарг на те, що пацієнти не могли отримати електронний рецепт на цей лікарський засіб, оскільки він не увійшов до переліку ліків, які підлягають реімбурсації.

На це Д. Самофалов зазначив, що для включення препарату у список реімбурсації, виробник або постачальник мають подати відповідний пакет документів до НСЗУ щодо включення цього лікарського засобу в такий перелік. «Якщо виробник не має бажання цього робити, НСЗУ не може змусити його», — наголосив він.

Підсумовуючи, Л. Петренко зауважила, що все ж основною проблемою для пацієнтів із цукровим діабетом є доступ до лікарських засобів. Хоча перелік препаратів інсуліну вітчизняного виробництва є доволі великим, але вони всі однакові та підходять також не всім. Спікер навела приклад таких країн, як США, Данія, Польща, та підкреслила, що в них є не тільки інсуліни власного виробництва, але й інших країн. Тобто як пацієнти, так і лікарі мають широкий спектр вибору препаратів для лікування.

Також Л. Петренко висловила прохання щодо перегляду цінової політики реферування інсулінів, зокрема в частині різниці між оригінальними препаратами та біосимілярами.

«Недоліки в системі реімбурсації препаратів інсуліну існують. Однак потрібно спільними діями створити систему взаємодії між НСЗУ, МОЗ, представниками діабетичних організацій, лікарями та пацієнтами, щоб у подальшому вирішити проблеми, що виникли», — резюмувала вона.

Оксана Миронюк,
фото автора

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті