Світ клінічних досліджень: до і після вторгнення росії в Україну

18 Травня 2022 9:54 Поділитися
Один з апологетів якісних клінічних досліджень провів своє перше випробування під час війни. У 1941 р. в Салоніках, Греція, Арчібальд Кокрейн (Archibald Cochrane), солдат британської армії, потрапив у німецький полон. Єдиний лікар серед 20 тис. ув’язнених, А. Кокрейн спостерігав багато випадків набряку ніг, у тому числі і у самого себе. Він не впав у відчай, а вирішив провести власний експеримент. А. Кокрейн отримав дріжджі на чорному ринку в’язниці і розділив 40 в’язнів на дві групи: одна отримувала дві ложки дріжджів щодня, а інша — таблетку вітаміну С. На четвертий день він виявив, що стан ніг у групі, яка отримувала дріжджі, покращився більшою мірою, ніж у групі, яка приймала вітамін С. Сьогодні А. Кокрейн відомий нам як батько доказової медицини, а сам він назвав це своїм «першим, найгіршим і найуспішнішим клінічним дослідженням». Звичайно, війна та клінічні дослідження — це малосумісні речі, але складні виклики часто породжують нетривіальні рішення, і історія життя А. Кокрейна тому доказ. Яка доля спіткала клінічні дослідження в Україні під час війни? Чи вплинули санкції на ринок клінічних досліджень в росії? Наскільки сильно війна вплине на розробку нових лікарських засобів у всьому світі?

Україна відома як хаб клінічних досліджень, який має велику медичну та дослідницьку інфраструктуру, кваліфікований персонал та репутацію надійного джерела наукових даних. З іншого боку, оскільки протягом багатьох років наша система охорони здоров’я була недофінансована, участь у клінічних дослідженнях стала альтернативним — часто швидшим та доступнішим — шляхом отримання медичної допомоги, тому набір пацієнтів для участі в дослідженнях був відносно легким. Ще одним наслідком недофінансування системи охорони здоров’я України було те, що значна когорта хворих, які хотіли взяти участь у дослідженні, раніше не отримували лікування, а це ще одна мрія сучасного дослідника. Крім того, протягом останніх кількох років Україна докорінно переформатувала свою медичну систему і широко впровадила електронний документообіг щодо медичних записів пацієнтів, а це, у свою чергу, зробило набір учасників швидшим. Однак через вторгнення росії, що спричинило і продовжує спричиняти значні руйнування по всій країні, усі ці дослідження зараз знаходяться під серйозною загрозою.

Війна, розпочата росією проти України, загрожує порушити постачання лікарських засобів та розпорошити учасників досліджень, що ускладнює або робить неможливим відстеження їхніх медичних записів. У клінічному світі послідовність інформації є дуже важливою: прогалини в даних можуть зіпсувати надійність будь-яких висновків. Крім того, будь-який дослідник, який спробує відновити своє дослідження, буде робити це в абсолютно іншій Україні, ніж тоді, коли він починав. Такої думки дотримується Майк Кларк (Mike Clarke), експерт з дизайну клінічних досліджень з Університету Королеви в Белфасті (Queen’s University Belfast), Великобританія. Система охорони здоров’я та науково-дослідницька інфраструктура все ще будуть відновлюватися, мільйони людей знаходитимуться далеко від своїх домівок, ресурсів може бути недостатньо. «Середовище, в якому будуть перезапускатися дослідження, буде настільки відрізнятися, що дослідникам, можливо, доведеться розглядати це як два різних дослідження — дослідження до вторгнення і ще одне після нього. І це, якщо уявити собі сценарій, за якого раніше зібрані дані не були знищені», — резюмував М. Кларк.

Війна спричиняє призупинення та перезапуск досліджень, що потенційно може призвести до спотворення даних, а також може бути катастрофічним для пацієнтів — особливо для тих із них, хто знаходиться на термінальній стадії захворювання, для яких участь у дослідженні — остання надія.

Згідно з інформацією з бази даних клінічних досліджень Управління з контролю за продуктами і ліками США (Food and Drug Administration), в Україні налічується понад 250 активних клінічних досліджень. З них 117 включають втручання, пов’язані з онкологічними захворюваннями. Інші — стосуються таких захворювань, як розсіяний склероз, шизофренія та інфекція COVID-19.

Клінічні дослідження в росії також можуть бути під загрозою, наразі там триває 557 активних випробувань. Зрив клінічних досліджень у росії може бути пов’язаний із забороною на польоти, яка потенційно може вплинути на транспортування та аналіз зразків. Державний медичний університет у москві, один з найбільших університетів росії, заявив, що призупинив набір нових пацієнтів для своїх 120 поточних досліджень, посилаючись на нездатність університету отримувати зразки з інших частин світу, оскільки росія закрила свій повітряний простір для авіакомпаній з низки країн.

За даними аналітичної компанії Global Data, станом на 21 березня 2022 р. вже було відзначено 11 клінічних досліджень, які мають конкретну детальну інформацію про порушення або можливі зриви через війну в Україні. Вісім клінічних досліджень знаходяться у III фазі і три — у ІІ фазі. У Європі найбільша кількість досліджень, щодо яких повідомляється про можливість зриву — 10 — локалізовані в Україні, за нею йдуть Болгарія (5), Німеччина (5), Польща (5) та Росія (5). Шість клінічних досліджень можуть бути зірвані через війну: повідомляється про повільний набір учасників, призупинення роботи сайтів та можливе відкладення завершення випробування. Учасники дослідження також можуть бути не в змозі завершити подальше спостереження. П’ять досліджень було зірвано через призупинення роботи сайтів в Україні та росії та затримку отримання даних. У ході одного дослідження було тимчасово припинено скринінг і рандомізацію як в росії, так і в Україні, щоб зберегти ресурси в країні. За терапевтичними напрямками найбільша кількість досліджень (4) припадає на захворювання центральної нервової системи: великий депресивний розлад та шизофренія. Intra-Cellular Therapies є єдиним спонсором, у якого було перервано більше ніж одне клінічне дослідження. Ця компанія провела три клінічні випробування ІІІ фази серед пацієнтів із великим депресивним розладом із застосування кандидату у препарати люматперону тозилату.

Втім найдовше вплив цієї війни, ймовірно, буде відчуватися в росії. Він буде проявлятися в ізоляції цієї галузі від решти світу, і, ймовірно, залишиться таким протягом довгого періоду часу, навіть якщо війна закінчиться завтра. Ймовірно, що білорусь опиниться в подібній ситуації.

Компанії під ударом

Наразі близько 4–5% усіх клінічних досліджень у світі було призупинено. На перший погляд це може здатися не дуже високим показником. Однак цей вплив є нерівномірним. Якщо взяти до уваги етапи проведення клінічних досліджень, III фаза зазнала пропорційно найбільшого удару, водночас вона є найбільш ресурсозатратною та дороговартісною. А це означає, що розробка нових лікарських засобів та економічні показники фармацевтичних компаній, що працюють над ними, відчули найбільший вплив. Примітно, що компанії, які схилялися до глобалізації, зазнали найтяжчого удару. Також варто пам’ятати, що дослідження кандидатів у препарати для лікування пацієнтів з деякими захворюваннями також зазнали непропорційного впливу, і що вплив російського вторгнення набув різних форм у різних країнах.

За даними звіту аналітичної компанії Phesi, станом на 16 березня 2022 р. в усьому світі існувало 65 593 сайти досліджень. З них 2911 (4,4%) сайтів базувалися в Україні та росії, при цьому більшість досліджень наразі перебувають у III фазі. Ще 1738 (2,6%) об’єктів у сусідній Польщі також зараз знаходяться під підвищеним ризиком, оскільки війна триває. Призупинення досліджень нових лікарських засобів може нерівномірно вплинути на різні терапевтичні напрямки. Так, більше чверті (26%) досліджень препаратів, що призначені для лікування пацієнтів із шизофренією, проводяться в Україні та росії, а також значна частка випробувань стосується ліків, що застосовуються при захворюваннях шлунково-кишкового тракту, включаючи виразковий коліт (14%) і хворобу Крона (10%). Більше того, показники зривів випробувань нерівномірно розподіляються між спонсорами. Як не дивно, сильніше постраждають ті, у кого є глобальна стратегія розвитку. Наприклад, близько 7% сайтів Eli Lilly та Merck & Co. знаходяться в Україні та росії.

Рисунок. Клінічні дослідження, локалізовані в Україні та/або росії (станом на 21 березня 2022 р.)
Джерело: звіт «Ukraine Conflict Executive Briefing Understand the impact of the Ukraine crisis on the world economy and key sectors» аналітичної компанії Global Data.

Прессекретар швейцарської біотехнологічної компанії Roche повідомив, що в Україні під керівництвом компанії проводяться 33 глобальні клінічні дослідження, і що «наразі ситуація для цих пацієнтів дуже складна». Прессекретар зазначив, що «ми активно працюємо над рішеннями, щоб забезпечити постійний доступ до лікування для цих пацієнтів, у тому числі якщо вони покинули Україну та переїхали в інші країни. Що стосується переміщених осіб або біженців, то низка сусідніх країн підтвердили, що вони матимуть такий самий доступ до медичної допомоги, як і місцеві громадяни. Ми працюємо з постачальниками медичних послуг у цих країнах, щоб забезпечити достатній запас ліків».

Прессекретар фармацевтичного гіганта Merck&Co повідомив, що Україна та росія представляють близько 7% їхніх активних майданчиків для досліджень і що вони спробують перенести частину цієї роботи в інші регіони. «Скринінг і зарахування до поточних клінічних досліджень та планування нових у цих регіонах було призупинено до подальшого повідомлення», — написав речник, оскільки компанія вирішила, що не може безпечно проводити клінічні дослідження в Україні та росії.

Також Pfizer оприлюднила заяву, в якій стверджується, що набір нових учасників призупинено, а прессекретар компанії AstraZeneca повідомив: «Ми вирішили призупинити залучення нових пацієнтів до деяких досліджень в Україні та росії, поки ми проаналізуємо вплив санкцій на ланцюги поставок».

Французькі фармацевтичні компанії Sanofi і Servier Group підтвердили, що в Україні тривають дослідження. Але, як написав представник Servier про два дослідження компанії в терапевтичному напрямку онкології, «через ситуацію та труднощі комунікації дуже важко отримати точну інформацію про хід цих досліджень на сьогодні».

Таким чином, якщо клінічні дослідження в Україні будуть призупинені або зірвані, наслідки для медицини можуть відчуватися ще довго. Клінічні випробування — це тривалий та складний процес, і війна може зупинити прогрес щодо розробки нових лікарських засобів, особливо тих, що наближаються до кінця розробки — знаходяться в ІІІ фазі клінічних досліджень, у ході якої вивчається безпека та ефективність нового методу терапії.

Так, Karuna Therapeutics, біотехнологічна компанія зі штаб-квартирою у США, написала в лютневій заяві Комісії з цінних паперів США (Securities and Exchange Commission — SEC), що терміни завершення ІІІ фази клінічного дослідження її майбутнього блокбастера для лікування шизофренії відкладаються, оскільки 10 з 19 сайтів випробувань знаходяться в Україні. Аналогічно, Tricida, каліфорнійська біотехнологічна компанія, відтермінувала очікувану дату звітування про результати ІІІ фази клінічних випробувань препарату Веверімер для лікування пацієнтів із хронічною хворобою нирок, оскільки близько 15% учасників клінічного дослідження — з України.

Україна також є домом для доклінічних та лабораторних досліджень, які передують клінічним випробуванням. Очікується, що вторгнення порушить ланцюжок поставок проміжних продуктів для осіб, які займаються дослідженням нових молекул.

Вторгнення росії в Україну може призвести до збоїв у розробці нових кандидатів у препарати, доклінічних та клінічних дослідженнях лікарських засобів та медичних пристроїв в Україні, росії та деяких інших країнах регіону, що оточують Україну, через призупинення проведення досліджень та проблеми з постачанням лікарських засобів у регіонах, де відбуваються бойові дії.

Щодо Польщі та інших сусідніх з Україною держав, то на них значною мірою впливатиме поява значної кількості тимчасово переміщених осіб. Вони значно збільшать навантаження на соціально-економічні системи цих країн, що неминуче призведе до складних для кількісної оцінки форм зривів у всіх галузях.

Клінічні дослідження медичних пристроїв: Україна та росія

Розробка медичних пристроїв також потребує проведення клінічних досліджень. Очікується, що клінічні випробування медичних пристроїв будуть зірвані в результаті воєнних дій чи санкцій. Ймовірно, це торкнеться не тільки України та росії, а й інших країн регіону, зокрема білорусі та Молдови, оскільки існує високий ризик поширення конфлікту. Очікується, що війна може вплинути на проведення 84 запланованих досліджень або тих, що наразі тривають, включаючи 75 клінічних випробувань медичних пристроїв (випробування нового медичного пристрою) та дев’ять випробувань процедур (випробування, що включають наявний медичний пристрій). Згідно з базою даних клінічних випробувань медичних пристроїв аналітичної компанії GlobalData, 19 запланованих або поточних клінічних досліджень знаходяться в зоні найбільшого ризику негайного зриву через війну, оскільки проводяться на території України. Серед спонсорів цих досліджень: Asieris MediTech Co Ltd, Intas Pharmaceuticals Ltd, Regeneron Pharmaceuticals Inc, Avillion LLP, Ascendis Pharma AS, Chiesi Farmaceutici SpA, Futura Medical Plc, Janssen Research & Development LLC, F. Hoffmann-La Roche Ltd, Novo Nordisk AS, Lumenis Ltd, Cryonove Pharma Spas, Italian Institute of Telemedicine, Foundation for Innovative New Diagnostics, Terumo Europe NV, American Federation of Medical Synergetics. В росії заплановано чотири випробування, які, ймовірно, будуть негайно припинені, спонсорами цих досліджень є: Chiesi Farmaceutici SpA, Lintex, ARNA Genomics US Inc і Toray Medical Co Ltd.

Євгенія Лук’янчук,
за матеріалами www.wired.co.uk, www.themedicinemaker.com, www.phesi.com, www.endpts.com, www.globaldata.com

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті