9 алергенів, про які варто знати пацієнтам з алергічним ринітом

24 Травня 2022 11:04 Поділитися

Пилок рослин традиційно вважається одним з найбільших алергенів, до якого чутливі близько 30% населення різних країн, у яких у сезон цвітіння рослин відмічають алергічний риніт чи/та кон’юнктивіт. Населення України також є високочутливим саме до повітряних алергенів (Родінкова В. В., Юр’єв С. Д., 2019). Чому так важливо знати, що зараз квітне і на що саме у вас алергія? По-перше, знаючи, на пилок якої рослини у людини алергія, можна завчасно почати прийом антигістамінних засобів, враховуючи час цвітіння рослини, по-друге, це дозволяє вжити всіх необхідних заходів, щоб знизити алергенне навантаження.

Ліщина (Corylus spp.). Хоча кількість пилку ліщини — від середньої до низької (20–30 зерен в 1 м3), пилок виявляє сильні алергенні властивості, посилені тим, що він може вступати в інтенсивні перехресні реакції з алергенами пилку берези та вільхи.

Вільха (Alnus spp.). Його алергенні властивості пов’язані з високими концентраціями в атмосфері, що досягають навіть понад 2000 зерен в 1 м3, і можливістю перехресної реакції з пилком берези. На щастя, в період запилення вільхи вплив її пилку є обмеженим, оскільки низькі температури в березні не сприяють тривалому перебуванню на відкритому повітрі.

Береза (Betula spp.). Пилок берези досягає дуже високої концентрації в повітрі, до 5000 зерен в 1 м3. Симптоми алергії можуть виникати і під час контакту з домашнім пилом, у якому максимальна концентрація пилку берези спостерігається через 3 тиж після піку запилення. Алергени пилку берези вступають у перехресну реакцію з яблучним алергеном. Понад 90% людей з полінозом мають алергію на пилок берези.

Трави (Poaceae). Алергени пилку трав є найчастішою причиною алергічного запалення слизової оболонки носа та кон’юнктивіту. Концентрація пилку в повітрі досягає дуже високих значень 4000–5000 зерен в 1 м3. У деяких країнах Європи аж у 80% хворих на поліноз відмічають алергію на антигени пилку трав. Алергени окремих видів трав виявляють інтенсивну перехресну реактивність. Алергічні властивості деяких груп пилкових алергенів пов’язані зі ступенем забруднення повітря. У високоіндустріальних районах і у великих містах вони є основними алергенами, а в інших районах — другорядними. Крім того, вони можуть бути відповідальними за перехресні реакції між алергенами пилку трав і алергенами їстівних овочів. Наприклад, наявність озону підвищує концентрацію алергенів у пилку пажитниці багаторічної (Lolium perenne).

Щавель (Rumex spp.). Види роду Rumex характеризуються високою продукцією пилку, оскільки одна рослина може дати близько 400 млн зерен. Незважаючи на таку велику кількість зерен, його алерген не має особливого клінічного значення — алергічну реакцію на антигени щавлю виявляють у 20% хворих на поліноз. Втім до 70% хворих на поліноз мають позитивну реакцію на алергени Rumex, що є результатом перехресної реакції між алергенами пилку трав і щавлю.

Полин (Artemisia spp.). Антигенна активність пилку Artemisia — висока, а її алергени є причиною більшості симптомів полінозу, що спостерігаються наприкінці літа. У близько 3–10% хворих на поліноз відмічають алергію на полин, більшість з яких також мають алергію на пилок трав, амброзії та алергени яблуні та селери. Концентрація пилку полину трохи вище рівня землі є в кілька разів вищою, ніж на висоті 15–25 м.

Подорожник (Plantago spp.). Концентрація пилку подорожника в повітрі варіює в межах від низьких до помірних значень. Алергія на нього супроводжується алергічною реакцією на пилок інших видів рослин. На основі досліджень, проведених у багатьох європейських містах, концентрація пилку подорожника в повітрі є низькою та відмічається нерегулярно. У період запилення подорожника у пацієнтів, у яких розвивалися симптоми астми, одночасно відмічали алергію на пилок подорожника. Алергія на пилок подорожника була відзначена у 84% хворих на бронхіальну астму. Оскільки пік запилення припадає на червень, симптоми алергії можуть помилково пов’язувати з алергією на пилок трав.

Амброзія (Ambrosia spp.). Пилок амброзії є поширеною причиною полінозу в Північній Америці. До кінця 1960-х років вважалося, що амброзія не росте в Європі, а тому не розглядалася як джерело серйозної алергенної загрози. Останніми роками амброзія з’явилася в Європі в місцевостях, де її раніше не було, поступово збільшується кількість людей з алергією на цю рослину. У Європі амброзія поширена нерівномірна. Її багато в Угорщині, Україні та Північній Італії, менше у Франції, на Балканському півострові, у Швейцарії, Австрії, Словаччині та Чехії. У 1993 р. близько 20% хворих на поліноз відмічали алергію на пилок амброзії, тоді як у 1997 р. їх кількість зросла приблизно до 70%. Високі концентрації спороморфів амброзії в повітрі у Відні були занесені шляхом транспортування на великі відстані. Подібні явища спостерігалися в багатьох країнах Європи. Перехресні реакції при алергії на пилок амброзії відмічаються майже з усіма іншими композитами, особливо з пилком полині. Перехресні реакції відомі також з кульбабою, золототисячником, соняшником та ромашкою.

Соснові (Pinaceae). Алергенна активність пилку Pinaceae низька, проте його алергени можуть викликати реакцію. Концентрація пилку сосни в повітрі досягає 8 тис. зерен в 1 м3. Пилок може посилювати симптоми, викликані алергенами пилку трав (Puc M., 2003).

За матеріалами «Щотижневика АПТЕКА»

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті