Проект Ліцензійних умов. Прояв некомпетентності МОЗ?

Ubi nil vales, ubi nihil vilis
(Там, де ти ні на що не здатен, ти не повинен нічого бажати — пер. з латині)

Проект Ліцензійних умов. Прояв некомпетентності МОЗ?Реформи, що відбуваються в країні, зокрема,  у сфері охорони здоров’я, стали поштовхом до появи проекту наказу МОЗ України «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами» (далі — Проект). Загалом усі розуміють і підтримують необхідність цих реформ і, відповідно, їх нового нормативно-правового забезпечення.

Але, аналізуючи Проект, перш за все хотілося б вірити, що цей документ є лише, м’яко кажучи, недопрацьованим продуктом відповідного підрозділу МОЗ, а саме управління розвитку фармацевтичного сектору.

В іншому разі посадова особа МОЗ, що представила на обговорення цей документ та підписала пояснювальну записку, ризикує стати безпосереднім суб’єктом відповідальності за корупційні правопорушення. Хоча, безумовно, у рамках ст. 15 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» цей проект все одно потребує проведення антикорупційної експертизи.

Разом з тим цей закон допускає також (ст. 15) проведення громадської антикорупційної експертизи проектів нормативно-правових актів. Хоча особисто я не беру на себе сміливість проведення такої громадської експертизи, але інші, більш фахові учасники фармацевтичного ринку, можуть скористатися такою можливістю.

Необхідно зазначити, що підготовка до оприлюднення цього Проекту проводилася в спеціалізованих засобах масової інформації, присвячених фармацевтичному ринку, заздалегідь. Особливо активну участь у викладенні, на жаль, неповної інформації щодо досвіду розвинутих країн, здійснювали деякі громадські фармацевтичні організації, інтереси керівництва яких, безумовно за збігом обставин, і враховані в цьому проекті.

Тепер стосовно самого Проекту з правової точки зору. Не будемо зупинятися на окремих стилістичних помилках та організаційних моментах, а розглянемо лише його концептуальні правові неточності та колізії.

Перш за все у цьому проекті МОЗ України як розробником не враховано:

  • Конституцію України — у частині того, що кожен має право на здійснення підприємницької діяльності, яка не заборонена законом (ст. 42), та щодо захисту прав громадян на задоволення своїх соціальних інтере­сів (ст. 36);
  • Основи законодавства України про охорону здоров’я — у частині створення розгалуженої мережі закладів охорони здоров’я як гарантії права на охорону здоров’я (ст. 7), порядку провадження господарської діяльності закладів охорони здоров’я (ст. 17), відповідності працівників закладів охорони здоров’я єдиним кваліфікаційним вимогам (ст. 74; 75);
  • Довідник кваліфікаційних характеристик. Охорона здоров’я (Фармація) — у частині кваліфікації фармацевтичних працівників;
  • Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» — у частині забезпечення рівності прав, законних інтересів усіх суб’єктів господарювання та встановлення єдиного порядку ліцензування видів господарської діяльності на території України, а також захисту прав, законних інтересів, життя та здоров’я громадян (ст. 3);
  • Бюджетний кодекс України — у частині структури бюджетних коштів та видів надходжень бюджетних установ, до яких на сьогодні належать державні та комунальні лікувально-профілактичні заклади (ст. 17);
  • Господарський кодекс України — у частині Конституційних основ правопорядку у сфері господарювання (ст. 5), загальних принципів господарювання (ст. 6), визначення діяльності господарюючих та негосподарюючих суб’єктів (ст. 3), порядку легітимації господарської діяльності (ст. 14);
  • Цивільний кодекс України — у частині порядку укладення цивільно-правових угод (ст. 26–628 Цивільного кодексу України);
  • Декрет Кабінету Міністрів України «Про стандартизацію і сертифікацію» — у частині обов’язковості вимог державних стандартів органами державної виконавчої влади, усіма суб’єктами господарювання, зокрема державних будівельних норм (ДБН) (ст. 5);
  • Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» — у частині визначення такого поняття як «адміністративно-територіальна одиниця» (ст. 1) тощо.

Крім того, профільне міністерство як розробник Проекту взяло на себе право регламентувати порядок здійснення підприємницької діяльності фізичними особами — підприємцями, зокрема щодо обмеження їх діяльності, не звертаючи увагу на відповідні норми Податкового кодексу України.

У п. 4 аналізу регуляторного впливу зазначено, що відмінності Проекту від діючих Ліцензійних умов полягають у спрощенні вимог до аптечних закладів, розташованих у селах, і посиленні контролю стосовно продажу рецептурних препаратів через аптечні заклади та заборони їх продажу в аптечних кіосках, визначенні особливостей оптової торгівлі лікарськими засобами у світлі вимог чинних настанов із належних практик стосовно дистрибуції та дотримання якості лікарських засобів, гармонізованих із законодавством ЄС, визначених МОЗ.

Дослідження цих пропозицій у самому Проекті викликають лише зауваження, насамперед щодо дотримання ряду законодавчих актів, починаючи з Основного Закону України.

Перше, більш за все мене цікавить, чи впевнені розробники, що аптека площею 30 кв. м здатна забезпечити якість фармацевтичної продукції? Яким чином будуть захищені права пацієнтів у сільській місцевості на якісну продукцію? Які вони мають розрахунки, опитування або інші дослідження? Як це збігається з ДБН В.2.2.-10-2001 (Державні будівельні норми України. Будинки і споруди. Заклади охорони здоров’я)? Адже, як відомо з Декрету Кабінету Міністрів «Про стандартизацію і сертифікацію», ДБН є обов’язковими як для державних виконавчих органів, так і для суб’єктів господарювання.

Навіть якщо такі дослідження й проводилися й дійсно в селі аптека площею 30 кв. м взмозі забезпечити права пацієнтів на якісну продукцію, то чому не можна відкривати аптеки з такою ж площею у містах? Мабуть, розробники проекту вважають, що в селі менший асортимент продукції, і це надасть можливість забезпечити відповідну якість товару і, як наслідок, — права пацієнтів на якісну продукцію. Але чому розробники впевнені, що в селищах і деяких невеличких містах асортимент повинен бути більшим, ніж у селі? І де критерії кількості такого асортименту?

Зрозуміло, що ніяких досліджень ніхто не проводив, хоча я впевнений, що науковці із задоволенням представили б свої напрацювання із цього приводу.

Ідея нібито й непогана, але механізм втілення її в життя може порушити як права пацієнтів, так і права окремих суб’єктів господарювання.

А який же вихід? Просто необхідно згадати давно забуте минуле. Як відомо, у колишньому СРСР усі аптеки поділялися на групи за кількістю населення та товарообігом (Криков В.И., Прокопишин В.И., 1991), можливо, це і є вихід із положення, якщо виникла потреба у спрощенні відкриття аптек на селі. До речі, ця пропозиція цілком відповідає вимогам ДБН.

Друге питання — це існування такого виду структурного підрозділу аптек як аптечний кіоск. На сьогодні єдиним мотивом ліквідації цієї категорії структурних підрозділів аптечних закладів є досвід розвинутих країн. Але, якщо спиратися на досвід розвинутих країн, то й реформування цього напрямку фармацевтичної діяльності необхідно здійснювати комплексно, використовуючи не лише методи адміністративно-командної системи, а й засоби ринкової економіки.

Знову нагадуємо про наявність ДБН В.2.2.-10-2001 та Декрету Кабінету Міністрів «Про стандартизацію і сертифікацію», вимоги яких є обов’язковими як для державних виконавчих органів, так і для суб’єктів господарювання.

Тобто, якщо дійсно виникла потреба у ліквідації аптечних кіосків і з цього приводу проведено наукові дослідження в частині порушення прав споживачів фармацевтичної продукції, то робити це необхідно, по-перше, після внесення відповідних змін до ДБН. Причому, нагадую фахівцям галузевого міністерства, що в розробці вищезазначених ДБН брали участь відомі науковці, такі як, наприклад, доктор медичних наук В.Я. Акименко, Н.М. Янко та інші. Сподіваюся, що це не є новиною для фахівців від фармації МОЗ.

Хоча мені особисто не зовсім зрозуміло, яка необхідність у ліквідації аптечних кіосків? На сьогодні, коли органу державного контролю якості лікарських засобів надано право перевіряти прибуткові накладні, то встановити порушення законодавства щодо отримання та зберігання в аптечному кіоску рецептурних препаратів не є проблемою. Як наслідок, за статистичною інформацією, кількість аптечних кіосків різко зменшилася без будь-якого адміністративного втручання регуляторних органів, тим більше, що суб’єкти господарювання все частіше самостійно ліквідують або перепрофілюють свої аптечні кіоски.

По-друге, однобоке посилання на європейський досвід я вважаю не зовсім коректним. У такому випадку, враховуючи цей же європейський досвід, зокрема досвід Великобританії, необхідно поділити безрецептурні препарати на дві підгрупи, одна — для реалізації лише з аптек та їх структурних підрозділів, інша — для реалізації через звичайну торговельну мережу. Але для цього, окрім внесення змін в ДБН, необхідно внести відповідні зміни до Закону України «Про лікарські засоби», точніше визначити вимоги щодо відпуску безрецептурних препаратів через загальну торговельну мережу. Заяви про те, що цей вид безрецептурних препаратів потребує відповідного дозування і що таке дозування у нас відсутнє, мною не приймаються, тому що я впевнений — українські фармвиробники взмозі забезпечити громадян такими ліками. Необхідно лише опрацювати умови зберігання та відпуску таких ліків через загальну торговельну мережу та контроль за цим відпуском.

Заздалегідь чую заклики, що простіше залишити все як є.

Свого часу цю норму щодо відпуску безрецептурних препаратів через загальну торговельну мережу згідно з Правилами торгівлі, затвердженими КМУ, вилучили з Закону України «Про лікарські засоби», щоб не допустити безконтрольного відпуску та зберігання цієї групи ліків. Тому й були створені аптечні кіоски — саме з метою захисту прав пацієнтів на безрецептурні лікарські засоби у тих місцях, де суб’єктам господарювання невигідно відкривати аптеки. А таких місць достатньо, і саме це було враховано в існуючих ДБН. Наприклад, сьогодні в Полтаві на залізничних вокзалах уже взагалі відсутні структурні підрозділи аптечних закладів, і це ніяк не покращує права споживачів (пацієнтів).

Крім того, необхідно зазначити, що законодавство України щодо відпуску рецептурних та безрецептурних лікарських засобів суттєво відрізняється від законодавчих норм розвинутих країн, зокрема Європейського Союзу. Це пов’язано з рядом причин, і не лише з різним підходом до класифікації рецептурних або безрецептурних препаратів. У першу чергу в розвинутих країнах відсутня сама причина необхідності самолікування і, як наслідок, спроба придбання рецептурних препаратів без відповідного направлення лікаря. Тому в цих країнах відсутня необхідність суворого контролю за безрецептурним відпуском лікарських засобів із можливістю застосування органами державного контролю адміністративно-господарських санкцій у вигляді анулювання ліцензії.

Третє, не зовсім зрозумілим є застосування в Проекті такого терміну як «адміністративно-територіальна одиниця». Відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», адміністративно-територіальна одиниця — це область, район, місто, район у місті, селище, село. І виникає питання, а що будуть розуміти під цим терміном органи державного контролю, починаючи від податківців і закінчуючи органами контролю якості ліків? Здається, кому як буде вигідно, так і буде трактувати.

Четверте питання кваліфікації персоналу. Складається враження, що в різних департаментах та структурних підрозділах МОЗ існують різні вимоги щодо кваліфікації персоналу. Наприклад, у департаменті з кадрової політики одні вимоги, а в управлінні розвитку фармацевтичного сектору — зовсім інші, які між тим і задекларовані в Проекті.

Складається враження, що автори проекту навіть не знають про наявність Довідника кваліфікаційних характеристик, що відноситься до нормативних актів, наявність наказів МОЗ України від 28.10.2002 р. № 385 «Про затвердження переліків закладів охорони здоров’я, лікарських, провізорських посад та посад молодших спеціалістів з фармацевтичною освітою у закладах охорони здоров’я», від 12.12.2006 року №818 «Про вдосконалення атестації провізорів та фармацевтів» та від 22.07.1993 р. № 166 «Про подальше удосконалення системи післядипломної підготовки лікарів (провізорів)». Перелічені нормативні акти небезпідставно зрівнюють умови підготовки/перепідготовки спеціалістів фармації та лікарів, і це відповідає вимогам стандартів, тому що як від лікаря, так і від провізора або фармацевта залежить стан здоров’я пацієнта.

Автори проекту не звертають увагу, що фахівцями МОЗ уже встановлено спільно з науковцями кваліфікаційні вимоги до спеціалістів — провізорів та фармацевтів у вищезазначеному Довіднику кваліфікаційних характеристик, на який і необхідно зробити посилання у Ліцензійних умовах. Саме такий рівень кваліфікації спеціалістів забезпечить якість обслуговування населення та зменшить кількість порушень законодавства в аптечних закладах.

П’яте — питання відпуску фармпродукції через ФАПи та сільські амбулаторії медичними працівниками за договорами між суб’єктами господарювання. Перш ніж коментувати це питання, я ознайомився з виступом керівника Держлікслужби у «Щотижневику АПТЕКА».

Також ознайомився з коментарями юридичної компанії та правознавцем редакції «Щотижневика АПТЕКА» щодо цієї проблеми, опублікованими у виданні. У зв’язку з повною незгодою автора щодо юридичної грамотності цих двох коментарів саме в теоретичному плані, я вирішив, що вступати в нефахову дискусію недоцільно. Можливо, й даремно, оскільки, саме спираючись на ці два коментарі, і був підготовлений некорект­ний Проект змін із цього питання.

У чому суть згаданих змін? Якщо в існуючих Ліцензійних умовах це питання викладено завуальовано, то коментар до Проекту і сам Проект чітко визначає, що:

«2.5.2. У сільській місцевості у разі відсутності аптеки (структурного підрозділу) роздрібна торгівля лікарськими засобами за переліком, встановленим МОЗ України, може здійснюватися фельдшерськими, фельдшерсько-акушерськими пунктами, сільськими дільничними лікарнями, амбулаторіями, амбулаторіями загальної практики — сімейної медицини на підставі договорів, укладених суб’єктом господарювання, що має відповідну ліцензію, за умови, що відпуск буде здійснюватися особою з медичною освітою».

Тобто, у цьому випадку один суб’єкт господарювання — аптечний заклад — укладає господарський договір з іншим суб’єктом господарювання — лікувально-профілактичним закладом — на реалізацію лікарських засобів.

І тут відразу виникає ряд запитань:

  • по-перше, яким чином бюджетна установа у вигляді державних та комунальних лікувально-профілактичних закладів, до складу яких на сьогодні входять ФАПи та амбулаторії, буде здійснювати торговельну діяльність згідно з бюджетним законодавством;
  • по-друге, яким чином суб’єкт господарювання у вигляді лікувально-профілактичного закладу буде здійснювати безліцензійну діяльність із реалізації лікарських засобів відповідно до законів України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», «Про лікарські засоби»;
  • по-третє, навіть якщо згідно з концепцією реформування сфери охорони здоров’я лікувально-профілактичні заклади будуть дійс­но реорганізовані в неприбуткові державні або комунальні підприємства, то навіщо їм укладати якісь угоди й нести певні ризики при здійсненні безліцензійної діяльності, якщо вони можуть самостійно відкрити на базі свого лікувально-профілактичного закладу аптеку та отримати відповідну ліцензію;
  • по-четверте, яким чином, всупереч Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», МОЗ України має право дозволити лікувально-профілактичним закладам здійснювати безліцензійну діяльність, якщо ст. 19 Конституції України чітко наголошує: «Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України»?

Якщо цей Порядок дійсно набуде чинності, то він, безумовно, залишиться декларативним і не вирішить питання забезпечення лікарськими засобами сільського населення.

Яким же чином вийти з цієї ситуації? Просто необхідно згадати той підзаконний акт, у якому свого часу було врегульовано зазначене питання і згідно з вимогами якого продовжують здійснювати свою діяльність із медикаментозного забезпечення сільського населення аптечні заклади, незважаючи на безграмотні коментарі. Принаймні мною особисто після опублікування цих обох коментарів усім, хто до мене звертався, надавалася інша рекомендація щодо співпраці з ФАПами та сільськими амбулаторіями. Це постанова Кабінету Міністрів України, яка, зрозуміло, втратила чинність, № 447 від 12.05.1997 р. «Про впорядкування діяльності аптечних закладів та затвердження Правил роздрібної реалізації лікарських засобів», прийнята на підставі скасованої частини ст. 19 Закону України «Про лікарські засоби», якою й були врегульовані питання відпуску безрецептурної групи лікарських засобів.

Так от, п. 7 Правил роздрібної реалізації лікарських засобів, затверджених зазначеною постановою, декларував, що за погодженням з райдержадміністраціями роздрібна реалізація лікарських засобів може здійснюватися через ФАПи, що організовані в сільських населених пунктах, на підставі угод, укладених з аптекою. Ключовим моментом у цьому реченні був вираз «через ФАПи». Тобто, розробник акта не вимагав укладення договору між суб’єктами господарювання, а допускав укладення угоди між суб’єктом господарювання та працівником ФАПу.

До речі, це й сьогодні цілком відповідає вимогам законодавства, тому що в даному випадку не йде мова про безліцензійну діяльність суб’єкта господарювання — лікувально-профілактичного закладу, а про здійснення діяльності медичним працівником як негосподарюючим суб’єктом у розумінні господарського законодавства. Тобто питання стоїть лише в кваліфікації спеціаліста з відпуску ліків, що в контексті ст. 19 Конституції України є прерогативою МОЗ.

Отож, фізична особа, медичний працівник як негосподарюючий суб’єкт за дорученням суб’єкта господарювання в особі аптечного закладу здійснює реалізацію лікарських засобів і мова йде не про безліцензійну діяльність лікувально-профілактичного закладу, а про кваліфікацію особи, що здійснює реалізацію за дорученням і від імені суб’єкта господарювання.

Проте навіть це повністю не вирішує проблему відпуску ліків з ФАПів та сільських амбулаторій, залишається ряд невирішених питань такого типу:

  • порядок технічного забезпечення зберігання лікарських засобів (забезпечення шафами, холодильним обладнанням тощо);
  • порядок використання необхідної частини приміщення, де розміщена зона зберігання і відпуску лікарських засобів та обладнання;
  • порядок несення відповідальності за забезпечення якості ліків, переданих для реалізації через ФАП.

На нашу думку, ці питання необхідно обумовити не лише у цивільно-правовій угоді між суб’єктом господарювання — аптечним закладом і медичним працівником відповідного ФАПу чи сільської амбулаторії, а й у деяких нормативних документах МОЗ України. А саме, крім Ліцензійних умов, у порядку проведення акредитації лікувально-профілактичних закладів необхідно передбачити можливість виділення частини приміщень для зберігання лікарських засобів. При цьому аптечний заклад у вигляді суб’єкта господарювання має укласти господарсько-правовий договір із лікувально-профілактичним закладом лише щодо оренди частини приміщення для розміщення лікарських засобів, включаючи комунальні платежі.

У разі необхідності в умовах ліцензування можна передбачити в додатках такі Примірні договори, а саме: цивільно-правова угода з медичним працівником ФАПу чи амбулаторії; примірний господарсько-правовий договір оренди частини приміщень та обладнання. Можна також передбачити перелік обладнання, необхідного для забезпечення зберігання лікарських засобів у таких випадках, які забезпечує аптечний заклад суб’єкта господарювання.

Шосте питання. Це обмеження діяльності фізичних осіб — підприємців щодо кваліфікації та кількості аптек.

Визнаючи той факт, що фізичні особи — підприємці знаходяться у більш вигідному становищі, ніж інші суб’єкти господарювання, що здійснюють свою діяльність як юридичні особи, особисто я вважаю, що зазначена норма в частині обмежень не має перспективи не лише в контексті дотримання конституційних прав щодо здійснення підприємницької діяльності, а й у контексті існуючих обмежень, передбачених у Податковому кодексі України щодо діяльності фізичних осіб — підприємців.

Із цього приводу особливо актуальними залишаються прийнятий у першому читанні проект № 8521 Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України» до розділу XIV Податкового кодексу України «Спеціальні податкові режими». Стаття 291 цього проекту передбачає таку градацію фізичних осіб — підприємців: самозайнятих фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності, що не мають права найму робочої сили; мікропідприємців, які, крім іншого, мають право найму до 10 працівників; малих підприємців, що мають право найму до 20 працівників, а решта —це вже підприємства, які згідно зі ст. 62 Господарського кодексу можуть функціонувати лише у вигляді юридичних осіб. Тобто законодавець уже й так обмежує діяльність фізичних осіб — підприємців, а будь-який орган контролю повинен лише повідомити у разі виявлення порушень відповідний підрозділ державної податкової адміністрації.

Навіть якщо фізична особа — підприємець буде мати лише одну аптеку, усе одно вона як суб’єкт господарювання знаходитиметься в більш вигідному становищі стосовно юридичних осіб, усе одно вона «не буде взмозі» надавати органам контролю інформацію про ціноутворення, рух товару та ін. Можливо, було б доцільніше зобов’язати її більш ретельно вести необхідну документацію щодо забезпечення якості фарм­продукці?

Крім вищевикладеного, окремо можна було б розглянути питання щодо обмежень реалізації фармацевтичної продукції через інтернет, але, на мою думку, зазначені застереження мають декларативний характер для легітимних суб’єктів господарювання, які лише рекламують через інтернет свій товар і, виконуючи зобов’язання щодо соціального захисту громадян, іноді беруть на себе вирішення питання щодо доставки цього товару безпосередньо хворому. Довести інший умисел фактично неможливо.

Стосовно інших положень зазначений Проект можна визнати прогресивним та таким, що відповідає вимогам часу.

В.М. Пашков

Интересная информация для Вас:

Комментарии

фыва 07.07.2011 8:47
Хотілось би зауважити шановному доктору юридичних наук Віталію Пашкову, що перш ніж звинувачувати у некомпетентності працівників управління розвитку фармацевтичного сектору (та виділяти в тексті курсивом), слід було б поцікавитись: хто є розробником зазначеного проекту наказу. А розробником цього Проекту наказу є Державна служба з лікарських засобів. В управлінні зазначений документ не розроблявся і на розгляд та погодження не надходив. P.S. Компетентні видання не випускають неперевірену інформацію.
Мира Сим 07.07.2011 8:56
Нарисовал проект (впрочем как и действующие)лицензионных условий скороспелый провизор, в прошлом году только институт "закончил". Надо же побыстрее свое имя в историю фармации внести.
Крест 07.07.2011 9:01
Может, что-то и было тут по делу высказано, но количество желчи вызывает сомнения в объективности. Ощущение такое - человек просто изнывает от грусти что его не пригласили ни на должность главы инспекции ни какой-то ассоциации. не волнуйтесь так, еще есть время для внесения изменениq - проект же пока только на обсуждение вынесен. не, ну желчи больше аргументов, увы. Думаю, что глядя в глаза соловьеву автор был бы поаккуратней в выражениях. Ощущение такое что читаешь не статью в Аптеке, а коммент на каком-то форуме
Алексей 07.07.2011 9:19
ПроФФессАналы "рулят" уже второй год. Удивляться нечему!
Артур 08.07.2011 9:29
И без Пашкова ясно, что данный Проект ни в коем случае нельзя принимать как Лицензионные условия и необходимо обязательно привлечь составителей этого "Лицензионного пасквиля" к ответственности согласно принятого антикоррупционного законодательства. Спасите украинскую фармацию!
Надія Шкляр 08.07.2011 11:44
Жовчі тут не бачу, її зливають тільки злі люди. Відкриті емоції автора свідчать про його небайдужість до порушених питань. Суть у іншому. Усі вони актуальні, та факт, що потребують доопрацювання. Надані ж пропозиції науковця схоже проливають світло на шлях до урегулювання проблем, за що автору можна висловити вдячність. Дякуємо і «Моріону» за цікаві публікації і можливість спілкування на його сайті.
Игорь 08.07.2011 12:50
Согласен с г.Пашковым.Проект не доработан, но скажите пожалуйста коллеги -разве сегодня у нас есть аптеки? Да ,вокруг полно магазинов по продаже лекарственных средств ..а настоящие аптеки можно посчитать в течении 10 минут..Нет у нас фармации -есть только бизнес на лекарствах!!
Олександр 08.07.2011 1:45
Жовчі тут не бачу, її зливають тільки злі люди. Відкриті емоції автора свідчать про його небайдужість до порушених питань. Суть у іншому. Усі вони актуальні, та факт, що потребують доопрацювання. Надані ж пропозиції науковця схоже проливають світло на шлях до урегулювання проблем, за що автору можна висловити вдячність. Дякуємо і «Моріону» за цікаві публікації і можливість спілкування на його сайті.
Инна 09.07.2011 1:19
А вам не кажется, что фонарные столбы и деревья - это такой собачий Твиттер? Бежит собака, заглянула, понюхала свежие посты, оставила комментарий - и дальше.
DOKTOR 10.07.2011 11:00
ВСЕ ВЕРНО...В РАЗРАБОТКЕ ЛИЦ.УСЛОВИЙ ДОЛЖНЫ ПРИНИМАТЬ ПРАКТИЧЕСКИЕ РАБОТНИКИ-ПРОФЕССИОНАЛЫ!!!
Дмитрий 10.07.2011 6:49
Хотелось бы напомнить всем тем, кто пишет про профессионализм и некомпетентность фармацевтов, что большая часть отечественного фарм. законодательства написана биологами и химиками, которые ни одного порошка и ни одной микстуры за свою жизнь не сделали, а то что знают, с горем пополам научились у фармацевтов. От своего "горя от ума" и пишут что попало, а то что не знают, тупо копируют из европейского законодательства. Автор все пишет по делу и без желчи, а тем кто не понимает сути, последуйте следующему совету: "Лучше промолчать и скрыть свою некомпетентность, чем открыть рот и развеять все сомнения".
Крест 11.07.2011 4:33
Если мне не отказывает память, обсуждение Лицензусловий как раз идет. Сколько прислали своих конкретных предложений те кто оставил тут посты с критикой? Даже уважаемый автор, полив грязью проект - сразу оговорился на всякий случай - цитирую: Хоча особисто я не беру на себе сміливість проведення такої громадської експертизи, але інші, більш фахові учасники фармацевтичного ринку, можуть скористатися такою можливістю. Можливисть эта предоставлена не автором статьи, а украинским законодательством, в незнании которого он обвиняет всех и вся. Где его предложения, оформленные документально, а не критика? можно узнать, сколько предложений лично он отослал официально в инспекцию? Кто из авторов постов отослал хоть одно такое предложение? критиковать - легче всего. Во Вам шанс на деле показать все свое знание и мудрость и т.д. Вот пусть все кто сейчас рассказал какие все не такие - покажут какие они - Дартаньяны - пришлют на сайт аптеки ксерокопию своих предложений по лицензусловиям, отосланные в Инспекцию, думаю, тут не против будут их опубликовать без купюр. Тогда и будет понятно, кто действительно готов работать руками и головой - а кто - только языком.
Гражданин 12.07.2011 1:26
Гражданин, который выступает под ником "крест", в своей попытке защитить "честь мундира" все таки не совсем полностью ознакомился с статьей Пашкова. Прежде всего ему надо обратить внимание на то, что Пашков, после каждого замечание делает конкретное предложение рл усовершенствованию законодательства. Поэтому "Крест" разуй глаза.
Крест 12.07.2011 4:28
Я возмущен не содержанием, а формой подачи материала в статье, если Вы не заметили. форма подачи материала, я считаю, неприлична для культурных людей, написано почти грубо. Целью явно не было найти истину или дать свои предложения - просто стравить два органа и проявить свои познания, причем без практической пользы для дела. Комментаторы, которые употребляют выражения типа "разуй глаза", и проч. - от автора недалеко ушли. Я считаю, это не уровень дискуссии для культурных людей, и, как мне казалось, для приличного издания. Практически все остальные статьи, где критикуется проект, отторжения у меня не вызвали, поскольку авторы не позволяли себе наглого тона и хамских высказываний в духе - "вы дураки, а я умный, и я писать новый проект не берусь, но вас сейчас научу". есть другой тон и другой уровень дискуссии, убежден - более конструктивный. примеры нормального общения на страницах Аптеки по критике проекта: Проект Ліцензійних умов: обговорення триває, Відкритий лист ФАДО щодо мораторію на відкриття нових аптек, Лицензионные условия: анализирует АО «Arzinger», кажется это все остальные, могу ошибаться Причем открытое письмо даже немного слишком вежливое, как мне кажется. Но не в этом дело, а в том, что можно ведь нормально изъясняться, а то кажется, что не в аптеку зашел, а на базар, уважаемый автор коммента с подписью "разуй глаза". На сем дискуссию считаю законченной - много чести таким "собеседникам".
Провизор 13.07.2011 10:07
Ответ Кресту - Рады бы отправлять предложения в ВАШИ органы власти, но ждать ответа, а тем более их воплощения в жизнь бесполезно! Вы когда последний раз учитывали мнение общественности. Что с каждым нормативным актом жизнь провизора (аптеки, фабрики и тп.) становится все лучше и лучше? Никак нет! Так помалкивайте уж о предложениях, хватить играть в демократию и еще прикрываться якобы общественным мнением. Ни креста ни жезла.
сима 13.07.2011 7:25
Я я поддержу Креста. Нужно писать предложения и отправлять их и контролировать их внесение. Нужно говорить открыто о замечаниях. Нам самим нужно открываться к власти. Нам самим нужно так же как они нас, контролировать их. И тогда будет открытый диалог. Но для того что бы критиковать власть и контролировать ее( власть) нужно что бы мы (бизнес) были почти во всем безупрены!!! Вот такие пироги друзья!!! А то если у самих не все КЛАСС то что уже говорить о других!!!!
Я в шоке 15.07.2011 10:44
Статья замечательная. Хоть бы только нашла отклик в головах властьдержащих (читай законы пишущих).
pharma2011 21.07.2011 8:58
КАКИЕ предложения! кому они нужны! Какая проблема у нас в фармации, почему нужно менять лицензионные условия? Приходит новая власть и начинают менять ВСЁ. пускай это будет как попало но по-моему. Собирают трех дистрибьюторов и "какие ваши предложения". Крупный капитал чистит себе дорогу. ВСЕ ж это видят. А ЧПэшников нужно задавить или загнать в тень, а там в тени потом собирать поборы. В течении года в любой отрасли выбрасывается маразм, а потом "вот видите, мы ж хорошие, к вам прислушиваемся". ДАСТАЛИ! будут мовчазны акции. Только в нас они будут подхвачены радикалами и... вручат или воткнут те лопаты и вила, что рекомендовал брать в руки премьер.
pharma2011 21.07.2011 9:12
СИМА, о чем ты говоришь. МЫ платим налоги, МЫ их содержим, чтобы потом ОНИ нас делали. Ты не один из нас, если такие рассуждения. Ты один из них. Не буду описывать с каких сторон и как нас щимят. МЫ это ОЩУЩАЕМ на своей шкуре, а ОНИ эти наезды (аля рэкет 90-х, только государственными органами) продуцируют. Или у других не так, коллеги?
pharma2011 21.07.2011 9:18
крест, нормально изьяснять у тех кого это касается уже НЕМА МОЧІ. Если бы был одним из тех для кого это покращення життя делается, знал бы наши мысли. ДАСТАЛИ!
DOKTOR 21.07.2011 9:56
АВТОРУ-БРАВО!!! КРЕСТА НА ВИЛЫ!!! ИНТЕЛЕГЕНТНО..И КУЛЬТУРНО...)))
DOKTOR 21.07.2011 10:04
СИМА, А ВЫ ХОТЬ РАЗ ОБРАЩАЛИСЬ В ИНСПЕКЦИЮ С РАБОЧИМ ВОПРОСОМ....ПИСЬМЕННО ЛИБО В ТЕЛЕФОННОМ РЕЖИМЕ....!? А ВЫ ГОВОРИТЕ ВНОСИТЬ СВОИ ПРЕДЛОЖЕНИЯ!!!

Добавить свой

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

Другие статьи раздела


Последние новости и статьи