Проблеми фінансування медичної галузі потрібно вирішувати негайно: профільний парламентський комітет

4 лютого 2015 р. відбулося засідання Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я (далі — Комітет) під головуванням народного депутата Ольги Богомолець,с під час якого було заплановано обговорення ряду законопроектів, серед яких «Про внесення змін до Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» (щодо соціальних гарантій працівників охорони здоров’я) (реєстр. № 1332, ініціатор — народний депутат А. Дирів); «Про внесення змін до Закону України «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики» (щодо засад внутрішньої політики у сфері охорони здоров’я) (реєстр. № 1105, ініціатори — Ю. Бублик, Ю. Левченко, О. Осуховський); «Про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо встановлення відповідальності у вигляді довічного позбавлення волі за злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів) (реєстр. № 1380, ініціатор — народний депутат А. Яценко).

Відкриваючи засідання, Ольга Богомолець нагадала, що на минулому засіданні Комітету 19 січня народними депутатами прийнято рішення про активне залучення до участі у засіданнях авторів законопроектів, що плануються до обговорення. У запрошеннях до участі в засіданнях Комітету вказано, що за відсутності автора або його представника документ розглядатися не буде. Оскільки автори вищезазначених проектів не з’явилися та не делегували своїх представників, народні депутати — члени Комітету проголосували за рішення не розглядати їх під час засідання. Також буде проінформовано голову Верховної Ради України та голів депутатських фракцій про відсутність народних депутатів — авторів законодавчих ініціатив на засіданнях Комітету.

Єдиний законопроект, який було розглянуто, — «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пільгових умов вступу до вищих навчальних закладів, оздоровлення та відпочинку окремих категорій дітей» (реєстр. № 1411). Як зазначила народний депутат Тетяна Бахтеєва, яка є одним із його ініціаторів, розробка документа зумовлена необхідністю посилити державні гарантії соціального захисту дітей, які постраждали внаслідок подій, пов’язаних із проведенням антитерористичної операції (АТО). Зокрема, пропонується віднести до категорії дітей, які потребують особливої соціальної уваги та підтримки, дітей, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами; які перебувають в зоні воєнних дій і збройних конфліктів, батьки (один із батьків) яких загинули або пропали безвісти під час участі в АТО або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних у зоні проведення АТО, а також внаслідок захворювання, одержаного в період участі в АТО, поширивши на них дію норм Закону України «Про оздоровлення та відпочинок дітей». Пропонується також встановити, що такі діти мають право пільгового вступу до вищих навчальних закладів державної та комунальної форми власності за наявності достатнього рівня підготовки.

Більшістю голосів було прийнято рішення рекомендувати Парламенту прийняти цей законопроект за основу.

На порядку денному також стояло питання щодо ситуації, яка склалася навколо фінансування спеціалізованих медико-санітарних частин. Відповідно до Державного бюджету 2015 р. ряд закладів охорони здоров’я, зокрема медико-санітарні частини, які підпорядковувалися МОЗ, нині передано на утримання за рахунок місцевих бюджетів. Прим. ред.: нагадаємо, що Порядок та умови надання медичної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам затверджено постановою КМУ від 23.01.2015 р. № 11.

Механізм передачі на сьогодні не опрацьовано, медики досі не отримують заробітну плату. Народні депутати висловилися за необхідність термінового проведення спільного засідання профільного Комітету, парламентських комітетів з питань бюджету, паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки, екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, а також представників МОЗ України та Міністерства фінансів України, за результатами якого звернутися до Уряду із пропозицією повернути утримання цих закладів до Державного бюджету та залишити фінансування на минулорічному рівні.

Серед інших питань, що розглянуто Комітетом, — необхідність здійснення керівництвом МОЗ України дій з розірвання контракту з директором Національного інституту раку, яке було піднято народним депутатом Олегом Мусієм. Він зазначив, що ситуація навколо цією установи викликає глибоке занепокоєння медичної громадськості України. Минулого року на основі відповідного депутатського запиту МОЗ України провело комплексну позапланову перевірку Національного інституту раку. Вона тривала з 2 по 13 червня 2014 р., а за результатами складена довідка про проведення комплексної позапланової комісійної перевірки Національного інституту раку, яку підписали 17 членів комісії. Виявлено 43 порушення та надано рекомендацію МОЗ України розірвати контракт з директором Національного інституту раку та передати матеріали перевірки до правоохоронних органів.

Як відзначив народний депутат, нині у МОЗ України є всі підстави для розірвання контракту. Він також закликав членів Комітету відреагувати та долучитися до вирішення цієї проблеми.

Олександра Павленко, перший заступник міністра охорони здоров’я, зауважила, що днями в деяких засобах масової інформації з’явилися неправдиві відомості про нібито чинні на сьогодні два статути Національного інституту раку.

Дійсно, в грудні 2014 р. Олександр Квіташвілі, міністр охорони здоров’я, помилково підписав статут (через певний саботаж кадрів, що залишилися від поперед­нього керівництва), в якому були досить вузько «в одні руки» прописані критерії вимог до кандидата, який може очолити Національний інститут раку, — під них підпадала б лише одна особа.

Дану редакцію статуту було скасовано, що викликало справжню інформаційну атаку на МОЗ України. Як пояснила перший заступник міністра, це неможливо з точки зору законодавства. Відповідно до абзацу 19 статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців містяться дані, зокрема, про установчі документи, дати та номери записів про внесення змін до них.

Частиною 1 статті 18 зазначеного закону передбачено, якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Частиною 5 статті 89 Цивільного кодексу України також визначено, що зміни до установчих документів юридичної особи, які стосуються відомостей, включених до Єдиного державного реєстру, набувають чинності для третіх осіб з дня їх державної реєстрації.

Враховуючи вищевикладене, оскільки статут Національного інституту раку згідно з наказом МОЗ України від 17.01.2015 р. № 14, зареєстрованим у державного реєстратора 19.01.2015 р., номер запису 11681050014002577, було викладено у новій редакції, то остання його редакція є чинною і єдиною, яка може застосовуватися у відносинах між МОЗ України та Національним інститутом раку та між Національним інститутом раку та третіми особами.

У новій редакції проблемні положення вилучено та зазначено, що директор призначатиметься виключно міністром охорони здоров’я. 11 лютого спливає термін контракту із І. Щепотіним. Щоб уникнути інформаційних, юридичних питань, МОЗ України вирішено дочекатися цієї дати, після чого буде вирішено питання призначення нового керівника.

Народні депутати одноголосно прийняли рішення внести це питання на порядок денний наступного засідання Комітету, що відбудеться 11 лютого, з метою його ґрунтовного обговорення.

Як відзначила Ольга Богомолець, подіб­ний конфлікт, що містить вагому корупційну складову, існує не лише в Національному інституті раку. Тому народні депутати повинні прийняти такі закони, які б унеможливлювали їх виникнення. Минулого місяця голова Комітету вже зверталася до міністра охорони здоров’я з проханням розробити зміни до законодавства, відповідно до яких змінити вимоги до керівників медичного закладу — щоб на цю посаду могли претендувати не лише лікарі, а й менед­жери за освітою.

Під час засідання обговорювалося і питання щодо створення єдиного регуляторного органу у сфері обігу лікарських засобів. Нагадаємо, що минулого місяця на офіційному сайті Міністерства охорони здоров’я для громадського обговорення оприлюднено проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про лікарські засоби» (щодо державної реєстрації лікарських засобів)». На думку О. Мусія, така ініціатива є передчасною і потребує серйозного обґрунтування та аналізу народних депутатів. Не можна монополізувати ринок обігу лікарських засобів, не ліквідувавши корупцію — це буде ще один монстр, з яким неможливо боротися. Таким чином, це питання необхідно розглянути на черговому засіданні Комітету.

Ірина Сисоєнко, заступник голови Комітету, звернулася до народних депутатів із пропозицією провести круглий стіл «Охорона здоров’я учасників антитерористичної операції» з метою налагодження ефективної співпраці між медичними установами, як цивільними, так і військовими, та волонтерськими організаціями з питань своєчасної евакуа­ції, надання медичної допомоги пораненим бійцям та їх реабілітації. Члени Комітету прийняли рішення провести круглий стіл 13 лютого 2015 р.

Присутнім було представлено попередній план роботи Комітету на період другої сесії Верховної Ради України VІІ скликання. Зокрема, заплановано проведення парламентських слухань на тему «Про військово-медичну доктрину» (квітень), а також комітетських слухань «Про нову редакцію Закону України «Про лікарські засоби» (березень), «Запровадження лікарського самоврядування в Україні» (квітень).

До того ж впродовж найближчих місяців планується розглянути проекти законів України «Про внесення змін до деяких законів України щодо соціальних гарантій педагогічним, медичним і фармацевтичним працівникам, які працюють у сільській місцевості» (реєстр. № 1273, ініціатор — народний депутат В. Ничипоренко), «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України (щодо зниження цін на лікарські засоби)» (реєстр. № 1376, ініціатор — народний депутат А. Яценко, «Про внесення зміни до статті 197 Податкового кодексу України» щодо сприяння розвитку виробництва виробів медичного призначення (реєстр. № 1637, ініціатори — народні депутати О. Кужель Т. Бахтеєва А. Шипко та ін.).

Прес-служба «Щотижневика АПТЕКА»
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Кирилл 06.02.2015 10:01
Год назад в НМУ были "два ректора", похоже, ситуация будет повторяться, пусть и в несколько измененном виде: ни одного директора в одном кресле. И всё тот же, порядком надоевший в силу риторичности вопрос: почему за всё время, прошедшее со времени проверки НИР уполномоченной комиссией, к которой масса вопросов но речь не о ней, и позже, когда за Семиволосом и его "микропрофсоюзом" проступила личность Владимира Мишалова, не возникла мысль о пересмотре устава и т.п.? Всякая юридическая двусмысленность, вследствие которой возможно назначение и.о. директора (а пока это должен быть именно что и.о., иначе МОЗ выходит из правового поля) с сомнительным статусом и сомнительными полномочиями, обязательно приведет к тому, что будут подписаны какие-то документы сомнительного характера, проведены какие-то сомнительные тендеры или что угодно подобное. Ну, и я ничего не сказал об "охоте на ведьм", неизбежном спутнике смены руководства много где, и НИР - только частный пример. Хотя и здесь палка о двух концах, достаточно вспомнить профессора Светлану С. - если, вдруг, меня читают уважающие себя гематологи, они поймут о ком, и о чём речь. Так вот она бы до сих пор была на своей должности в НИР, внедряла свои сомнительные схемы уровня доказательности D, если бы не пришёл Щепотин и не подвинул её. Нет, конечно, это один пример из ряда, но кто понял, тот знает, что в моих словах ни грамма клеветы.

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті