Інформаційна та освітня складові впровадження НТА: розвиток людського потенціалу

У провідних країнах світу оцінка технологій охорони здоров’я (Health Technology Assessment — НТА) забезпечує вагомий внесок у формування ефективної та раціональної політики в галузі забезпечення ліками (Drug Policy), надаючи науково обґрунтовану інформацію для осіб, які визначають політику і приймають управлінські рішення щодо вибору, фінансування та використання НТА, а саме: які лікарські засоби, вироби медичного призначення, імунобіологічні препарати, профілактичні й діагностичні засоби, медичне обладнання для профілактики, діагностики і лікування можуть бути економічно доступними з оптимальним показником «витрати-ефективність» в умовах обмеженого фінансування системи охорони здоров’я.

Впровадження інформаційного забезпечення та освітньої підготовки з фармакоекономіки та НТА в Україні

Проблеми впровадження НТА в Україні та накопичений досвід в європейських країнах системно розглядалися в публікаціях професорів Костянтина Косяченка, Алли Немченко та Ольги Заліської. У 2012–2013 рр. в «Щотижневику Аптека» (№ 44 (865) від 12.11.2012 р., № 12 (883) від 25.03.2013 р.) представлено результати 2 проведених конференцій, на яких розглядали організаційну структуру НТА в Україні, її інтегрування в європейську та міжнародну систему НТА.

Також системно розглядається проблематика освітньої підготовки й навчання вітчизняних фармацевтичних фахівців та опрацювання базової моделі НТА із застосуванням європейських підходів у статтях О. Заліської, завідуючої кафедрою організації і економіки фармації та технології ліків факультету післядипломної освіти Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, та Орести Піняжко, асистента кафедри, опублікованих у «Щотижневику Аптека» № 34 (1005) від 07.09.2015 р., № 37 (1008) від 28.09.2015 р. та № 48 (1019) від 14.12.2015 р. Також за 2010–2015 рр. в серії статей про діяльність Міжнародного товариства фармакоекономічних досліджень (International society for рharmacoeconomics and outcomes research — ISPOR), яке розвиває наукові й практичні аспекти впровадження НТА у світі та європейських країнах, було показано основні пріоритети діяльності НТА-агентств та напрями розвитку в різних державах. Для проведення НТА-оцінки основоположним є проведення фармакоекономічного аналізу, а саме: визначення співвідношення клінічної та економічної ефективності альтернативних технологій.

Починаючи з 2001 р. у навчальні програми, тематичні плани провізорів та клінічних провізорів в Україні було включено нову навчальну дисципліну «Фармакоекономіка», зміст якої системно оновлювалася відповідно до актуальних напрямів розвитку фармакоекономіки та НТА. У 2002 р. МОЗ України було затверджено Методичні рекомендації «Використання методів фармакоекономічної оцінки лікарських засобів в Україні» (автори — О. Заліська, Б. Парновський), які були впроваджені у діяльність обласних управлінь охорони здоров’я. Щодо освітньої складової провідними вищими навчальними закладами є Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького та Національний фармацевтичний університет (Харків), де створено навчально-методичне забезпечення для освітньої підготовки на до- і післядипломному етапах навчання провізорів, діють профільні кафедри фармакоекономіки та проводяться наукові дослідження з фармакоекономічного аналізу та опрацьовуються моделі НТА.

Європейська модель НТА

Накопичений за останнє десятиріччя досвід європейських країн свідчить, що НТА обов’язково має спиратися на наукові дослідження (Kristensen F., 2006). Щоб досягнути найкращого медичного обслуговування в межах наявних ресурсів, слід підтримувати впровадження найбільш ефективних технологій, беручи до уваги їх клінічні, економічні, організаційні, соціально-етичні та правові аспекти в конкретній системі охорони здоров’я. Зокрема, програма Європейської мережі з НТА (European network for Health Technology Assessment — EUnetHTA) передбачає 4 основні напрямки застосування методології НТА, які відображені в Базовій моделі НТА (англ. — Core Model^®):

1) політичний аналіз;

2) доказова медицина;

3) економічна оцінка;

4) соціальні і гуманітарні аспекти.

Створення НТА в Європі стало унікальною інтеграцією наукових, політичних і практичних даних в умовах розвитку євроінтеграційних процесів та наукових програм в університетах.

Запровадження вимог ВООЗ до розвитку освітніх та інформаційних технологій

Особливу увагу привертає стратегія ВООЗ із впровадження глобальних підходів з НТА, яка вважає пріоритетним напрямом розвиток людських ресурсів та нарощування людського потенціалу в сфері НТА. Навчання доцільно проводити в 3 ключових групах:

• керівники, менеджери галузі, особи, які приймають рішення з метою розуміння процесу й результатів НТА, обґрунтованості управлінських рішень;
• науковці і виконавці звіту з НТА, регулятори ринку;
• лікарі, провізори і пацієнти.

Слід наголосити, що 24 травня 2014 р. на сесії 67-ї Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я ВООЗ було прийнято резолюцію з питань оцінки технологій охорони здоров’я (WHA67.23). Документ затверджує наступні ключові теми:

• основні вектори розвитку систем НТА в світі, відзначаючи важливість розробки політики й прийняття рішень в системах охорони здоров’я на основі фактичних даних, у тому числі рішень щодо розподілу ресурсів, організації системи обслуговування, перетворення і впровадження в практику розроблених ВООЗ політик;
• роль та обов’язки ВООЗ в наданні підтримки з метою зміцнення інформаційних систем і потенціалу для проведення наукових досліджень у сфері охорони здоров’я та їх використання країнами-учасницями.

Звіт про стан охорони здоров’я в світі у 2010 р. відображає, що 40% ресурсів, які виділяються на цю систему, використовуються нераціонально. Тому існує нагальна потреба в системних ефективних рішеннях для досягнення й посилення раціонального використання НТА. Критично важливу роль відіграє незалежна система НТА, тобто міждисциплінарні дослідження з питань політики охорони здоров’я для прийняття ефективних управлінських рішень.

Відповідно до вимог ВООЗ країни-учасниці повинні:

• розглянути питання щодо створення національних систем НТА і стимулювати систематичне використання незалежної оцінки забезпечення загального охоплення універсальним медичним обслуговуванням (universal health coverage) з метою врахування отриманих даних в управлінських рішеннях з питань політики, встановлення пріоритетів, вибору, проведення закупівель, управління системами постачання й використання НТА, а також в контексті формування стабільного фінансування лікарських засобів, розробки керівних вказівок з клінічної практики й протоколів лікування для програм громадського здоров’я.
• посилити зв’язок між НТА та системою регулювання та управління в охороні здоров’я;
• розглянути можливості розробки національних методичних керівних рекомендацій і систем моніторингу для НТА з метою забезпечення прозорості, якості і відповідності проведення оцінок і наукових досліджень;
• проводити наукові дослідження, професійне навчання, зміцнювати системи охорони здоров’я і забезпечувати загальне охоплення медичним обслуговуванням (universal health coverage) в контексті НТА.
• забезпечити можливості співпраці в межах країни або регіону з організаціями галузі, академічними структурами, професійними асоціаціями та іншими ключовими зацікавленими сторонами інших країн для отримання та обміну інформацією для створення й впровадження національних стратегічних планів щодо нарощування людського потенціалу в сфері НТА, впровадження НТА у практичну діяльність, беручи до уваги найвищі міжнародні вимоги та найкращі стандарти проведення НТА для прозорої й доказової політики в галузі;
• розвивати й удосконалювати політику на основі реальних даних, проводити підготовку й навчання спеціалістів для зміцнення людського потенціалу в сфері НТА.

Більш детально з вимогами та інформацією ВООЗ щодо НТА можна ознайомитись за посиланням http://www.who.int/health-technology- assessment/en/ .

Досвід країн Європи інформаційного та навчального забезпечення НТА

Цікавим є досвід Угорщини у розвитку людського потенціалу і запровадженні в практику НТА. До 2000 р. кількість кваліфікованих фахівців з глибоким розумінням НТА налічувала менше 50 осіб, на той час угорські університети Корвіна, Дебрецена, Печ розробили навчальні програми з економічної оцінки НТА для студентів. За підтримки Світового банку було підготовлено фахівців з фармакоекономічної оцінки, управління охорони здоров’я, епідеміології, біостатистики, які пройшли стажування в західних університетах та повернулися впроваджувати набуті знання на практиці. Уперше Методичні рекомендації для проведення економічної оцінки лікарських засобів і виробів медичного призначення було опубліковано в Угорщині в 2002 р. з наміром оновлення кожні 2 роки. Проте міністерство охорони здоров’я Угорщини не реалізувало такий перегляд, і нові методичні рекомендації з НТА було затверджено лише в 2013 р. З 2004 р. в міністерстві охорони здоров’я почав діяти НТА-департамент, який представляв результати оцінки Національному Фонду медичного страхування для визначення переліку ліків для реімбурсації. За ініціативою Угорського відділу ISPOR було проведено конференції та запроваджено щомісячні семінари для набуття знань та розуміння результатів НТА керівниками відповідних регіональних структур.

Світовий досвід свідчить, що важливими складовими запровадження НТА є системна інформаційна підтримка та розвиток навчальних програм, освітніх тренінгів для забезпечення розуміння та впровадження результатів наукових досягнень в практику, що представлено у таблиці.

За даними міжнародних фахівців, на даний час обмежене використання НТА пояснюється основними факторами: недостатньою кількістю кваліфікованих фахівців, обмеженням електронного та інформаційного забезпечення та низькою політичною підтримкою. Це призводить до не­ефективного надання медичних послуг, зростання особистих готівкових платежів пацієнтів. Через це доступ до основних ліків (зокрема, протипухлинних, антигіпертензивних та ін.) стає несправедливим та упередженим. Наприклад, пацієнти, які можуть дозволити високовартісні технології, єдині мають право доступу до них, у той час як економічно вразливі групи (діти, особи похилого віку, інваліди) втрачають доступ.

На нашу думку, актуальною є міжнародна співпраця з ВООЗ та ISPOR в напрямку проведення навчальних проектів з НТА, яка полягає в обміні досвідом та практичними підходами для найбільш ефективної діяльності, уникнення дублювання звітів з НТА та забезпечення зв’язку між результатами НТА та механізмом прийняття рішень у галузі лікарського забезпечення, зокрема, рішень щодо фінансування ліків для реімбурсації, переліку основних (життєво-необхідних) препаратів, оновлення формулярів, програм з імунізації, високовартісних медичних виробів і програми з громадського здоров’я.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!