Права суб’єктів господарювання при проведенні планових і позапланових перевірок

Ст. 42 Конституції України закріплює право кожного громадянина на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Ч. 3 вказаної статті визначає, що саме держава здійс­нює контроль за якістю і безпекою продукції та усіх видів послуг і робіт, а ст. 19 Господарського кодексу України визначає сфери, в яких такий контроль і нагляд повинен здійснюватися.

Одним з найважливіших принципів проведення державного нагляду (контролю), який закріплено у ст. 3 Закону України від 05.04.2007 р. № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», є гарантування прав та законних інтересів кожного суб’єкта господарювання. Такі права регламентовано у ст. 10 вищезазначеного закону, що є важливим аспектом недопущення незаконного втручання посадових осіб державних органів у господарську діяльність та її перешкоджання при здійсненні ними заходів державного нагляду (контролю).

Види перевірок

Згідно з чинним законодавством заходи державного нагляду (контролю) можуть бути плановими та позаплановими. Планові перевірки здійснюються відповідно до річних планів, які затверджуються до 1 грудня року, що передує плановому, за умови письмового повідомлення суб’єкта господарювання не пізніше ніж за 10 днів до початку перевірки. Частота планових перевірок визначається ступенем ризику від провадження відповідної господарської діяльності.

Конкретні критерії оцінки ступеня ризику визначає орган державного нагляду (контролю) для тієї сфери, яка віднесена до його відання.

Строк проведення однієї планової перевірки може становити до 10 робочих днів, а щодо суб’єктів мікро- та малого підприємництва — до 5 робочих днів. Сумарна тривалість усіх планових перевірок (комплексного заходу) не повинна перевищувати 30 робочих днів протягом одного календарного року, а стосовно суб’єктів мікро- та малого підприємництва — 15 робочих днів.

Позапланові перевірки проводяться тільки за наявності чітко визначених законом підстав, зокрема:

• за письмовою заявою суб’єкта господарювання (за бажанням);
• з метою виявлення та підтвердження недостовірних даних, заявлених у звітності;
• з метою перевірки виконання суб’єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попередньої перевірки;
• за зверненням фізичної особи про порушення, що спричинило шкоду її правам, законним інтересам, життю чи здоров’ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави;
• через неподання суб’єктом господарювання документів обов’язкової звітності за 2 звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали їх поданню;
• за дорученням Прем’єр-міністра України про перевірку суб’єктів господарювання у відповідній сфері;
• у зв’язку з настанням аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов’язано з діяльністю суб’єкта господарювання.

Стосовно звернення фізичної особи про порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства, важливо те, що така скарга має стосуватися порушень саме їх прав, а не абстрактних прав чи прав третіх осіб, або ж шкоди, нанесеної навколишньому середовищу чи безпеці держави. У разі, якщо таке звернення не підтвердилося, до вказаної фізичної особи застосовується відповідальність.

Для Державної фіскальної служби України, Державної служби з питань праці, Державної архітектурно-будівельної інспекції передбачена можливість проведення позапланових заходів контролю й з інших, не зазначених вище причин. Норми Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» діють для них з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Так, наприклад, для Державної служби Украї­ни з питань праці діє Порядок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 р. № 295, яким визначено особ­ливі правила здійснення контролю за діяльністю суб’єктів господарювання. Підстави, порядок та особливості проведення позапланових перевірок Державною фіскальною службою визначено Податковим кодексом України. Для Державної архітектурно-будівельної інспекції також діє власний порядок здійснення контролю, затверджений постановою КМУ від 23.05.2011 р. № 553.

При позаплановій перевірці перевіряються виключно ті питання, які стали підставою для проведення заходів контролю (нагляду). Строк проведення позапланової перевірки може становити до 10 робочих днів, а щодо суб’єктів малого підприємництва — до 2 робочих днів. Проте кількість таких перевірок законодавець не обмежує, якщо, звичайно, для цього є законні підстави.

Як планові, так і позапланові заходи можуть здійснюватися у формі:

• перевірок;
• ревізій;
• оглядів;
• обстежень;
• інших визначених законом заходів.

Перевірка — це форма здійснення нагляду щодо з’ясування фактичного стану дотримання законодавства, обстеження і вивчення окремих ділянок фінансово-господарської діяльності, перевірка кількісного та якісного стану об’єктів суб’єкта господарювання тощо.

Ревізія є формою фінансового контролю, який здійснюється щодо фінансово-господарської діяльності суб’єкта господарювання.

Оглядом називається фактично візуальна перевірка об’єктів регулювання, територій або приміщень, а обстеження — це візуальна перевірка загальної характеристики можливостей суб’єкта господарювання.

Журнал реєстрації заходів

За загальним правилом перевірка повинна проводитися за місцем провадження господарської діяльності в робочий час. Якщо у суб’єкта господарювання заведений журнал реєстрації заходів державного нагляду (контролю), то посадова особа відповідної інспекції перед початком перевірки повинна внести туди відповідний запис, заповнивши всі графи журналу та поставивши підпис. Журнал є виключно добровільним, проте вкрай корисним засобом, який ведеться з метою недопущення несанкціонованих перевірок і в разі наявності декількох філій чи представництв його можна вести окремо за кожним з них.

Форма журналу реєстрації заходів державного нагляду затверджена наказом Державного комітету України з питань розвитку підприємництва від 10.08.1998 р. № 18. Він доступний для придбання на деяких поліграфічних підприємствах або ж його можна виготовити самостійно, проте він обов’язково має бути прошитий та завірений підписом (для фізичних осіб — підприємців) або ж підписом та печаткою (для юридичних осіб).

Відмова посадової особи, яка проводить перевірку, від внесення запису або підпису в журналі є підставою для недопущення її до перевірки, про що суб’єкт господарювання протягом 3 днів може письмово повідомити відповідний орган. У разі внесення посадовою особою всіх необхідних записів суб’єкт господарювання має право до початку здійснення перевірки перевірити її повноваження, зателефонувавши до відповідного органу, що здійснює її. Інша перевага журналу — можливість записати у графі «Примітки» власні зауваження, які в майбутньому можуть знадобитися, наприклад, при оскарженні до Державної регуляторної служби України випадків порушення процедури посадовими особами.

Стадії проведення перевірки

Процес проведення перевірки включає наступні етапи.

Підготовка до проведення перевірки. На даному етапі контролюючий орган визначає підстави проведення заходу, предмет перевірки, видає відповідний наказ та здійснює оформлення посвідчень посадових осіб. Дані щодо запланованих перевірок вносяться органом у Річний план інспекції, потім публікуються на офіційному сайті органу та вносяться в інтегровану автоматизовану систему державного нагляду (контролю) (ІАС) на інспекційному порталі. Суб’єктам господарювання вручаються відповідні повідомлення.

Проведення перевірки. Після реєстрації в журналі (за його наявності) та пред’явлення посвідчень посадові особи виконують безпосередньо заходи контролю (нагляду) у визначеній наказом формі та з’ясовують ті питання, які стосуються предмета перевірок, у межах своїх повноважень.

Оформлення результату перевірки. Залежно від того, чи виявлено факти порушень вимог законодавства суб’єктом господарювання, в кінці перевірки складається акт за уніфікованою формою, де фіксується стан виконання вимог законодавства. При виявленні порушень в акті здійснюється їх детальний опис з посиланням на конкретні порушені норми. В останній день перевірки відбувається підписання акта, один примірник якого потім залишається керівнику або інший уповноваженій особі суб’єкта господарювання.

Залежно від того, які саме порушення вимог законодавства виявила перевірка, органом державного нагляду здійснюються заходи реагування — складення розпорядчого документа щодо усунення порушень чи, за наявності підстав, подання позову до адміністративного суду щодо повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг. Усі розпорядчі документи, що приймаються під час здійснення кожного окремого заходу нагляду (контролю), формуються шляхом групування в єдину справу відповідно до вимог наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 03.07.2017 р. № 961.

За наявності заперечень суб’єкт господарювання здійснює оскарження акта або розпорядчого документа органу державного нагляду (конт­ролю) до відповідного центрального органу виконавчої влади або суду.

У разі невиконання приписів, розпоряджень та інших розпорядчих документів інспекції до суб’єкта господарювання застосовуються фінансові та адміністративні санкції. При їх виконанні в повному обсязі та у вказані розпорядчими документами строки жодні санкції до суб’єкта господарювання не застосовуються.

Допуск до перевірки

Про проведення перевірки суб’єкта господарювання мають повідомити заздалегідь шляхом надсилання рекомендованого листа та/або за допомогою електронної пошти. Інший варіант — шляхом вручення його особисто під розписку керівнику юридичної особи, фізичній особі — підприємцю або уповноваженим ним особам. Повідомлення має включати строки проведення перевірки, найменування суб’єкта господарювання, якому вручається, та найменування органу, який планує здійснити перевірку.

Для планових перевірок повідомлення повин­но бути вручене не пізніше ніж за 10 днів до дня здійснення перевірки. У разі неодержання повідомлення суб’єкт господарювання має право не допускати посадову особу державного органу до проведення перевірки. Для позапланових перевірок таких строків немає, оскільки вони проводяться раптово та без попередження.

Згідно із законодавчо визначеним порядком здійснення державного нагляду (контролю) плановий та позаплановий заходи можуть бути проведені виключно за умови видачі відповідним органом належних розпорядчих документів:

• наказу, рішення або розпорядження на проведення перевірки;
• посвідчення (направлення), підписаного керівником органу або його заступником, засвідченого печаткою, яке має містити посилання на відповідний наказ із зазначенням типу заходу, строків проведення тощо.

Отже перед проведенням перевірки посадова особа обов’язково має пред’явити посвідчення (направлення), у якому, серед іншого, має бути наведений перелік осіб, яких уповноважено на перевірку. Суб’єкту господарювання для ознайомлення надається копія вищезгаданого посвідчення (направлення). Крім того, посадова особа відповідного органу має пред’явити службове посвідчення, що засвідчує її особу, і дані, зазначені в ньому, повинні відповідати даним з переліку осіб, яких уповноважено на перевірку. При проведенні позапланового заходу нагляду (контролю) у копії відповідного посвідчення, яке надається суб’єкту господарювання, повинна міститися підстава проведення. Непред’явлення вказаних документів є ще однією підставою для недопуску до перевірки.

Права суб’єктів господарювання при проведенні перевірки

Перевірка будь-якого виду та форми має здійс­нюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником, які мають право додатково залучати під час її здійснення третіх осіб, наприклад, юриста. У ході здійснення заходів державного нагляду (контролю) посадові особи зобов’язані в межах своєї компетенції консультувати суб’єктів господарювання з питань здійснення перевірки. Тобто в ході перевірки суб’єкт господарювання має право на безоплатну консультацію щодо вимог до провадження ним діяльності, дотримання яких перевіряється, а також щодо інших питань здійснення державного нагляду (контролю).

З метою запобігання корупції в ході здійс­нення інспекції може застосовуватися її аудіо- та/або відеофіксація, причому на це має право як інспектор, так і сам суб’єкт господарювання. Дозволяється фіксувати як весь хід планової або ж позапланової перевірки, так і кожну дію окремо.

У разі необхідності для з’ясування повноти обставин, що мають значення для перевірки, інспектори можуть проводити огляд територій або приміщень, предметів, а також документів. Проте закон прямо забороняє вилучення документів, техніки чи комплектуючих, окрім випадків, визначених Кримінальним процесуальним кодексом. При перевірках фіскальною службою її посадові особи мають право затребувати тільки завірені копії фінансово-господарських документів, які стосуються предмету перевірки та свідчать про приховування (заниження) об’єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства тощо. У такому разі оформлюється опис, копія якого залишається у суб’єкта господарювання.

Інспектори мають право ознайомлюватися з будь-якою інформацією, якщо вона необхідна для з’ясування предмету перевірки, включно з конфіденційною та такою, що становить комерційну таємницю. Однак як під час, так і після проведення перевірки посадові особи зобов’язані її зберігати. Щодо інформації, що становить комерційну таємницю, закон передбачає забезпечення спеціального режиму захисту та доступу.

У разі здійснення посадовою особою інспекції порушень, які не є законними підставами для її недопуску, наприклад, якщо їх здійснено безпосередньо в ході проведення перевірки, суб’єкт господарювання може поскаржитися в Державну регуляторну службу. Посадові особи органів нагляду (контролю) несуть відповідальність за будь-яку шкоду, нанесену протиправними дія­ми чи бездіяльністю. Завдана суб’єкту господарювання шкода відшкодовується за рахунок бюджетних коштів відповідного органу. Крім того, ст. 16621 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлює відповідальність за порушення порядку здійснення державного нагляду (контролю). Зокрема, за порушення строків проведення перевірки, проведення її без повідомлення або невнесення, внесення не в повному обсязі чи несвоєчасне внесення відомостей до ІАС за відсутності підстав, а також за інші порушення передбачено штраф у розмірі від 50 до 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

У процесі оформлення результатів перевірки суб’єкт господарювання також має право вносити власні зауваження, заперечення або пояснення, які оформлюються письмово та можуть відіграти роль при оскарженні розпорядчого документа як до відповідного центрального органу виконавчої влади, так і до суду. При цьому в разі наявності протиріч у будь-якій нормі закону/законів чи іншого нормативно-правового акта, неоднозначного трактування норм тощо така норма повинна тлумачитися на користь суб’єкта господарювання.

Після закінчення інспектування керівника або уповноважену ним особу повинні ознайомити з результатами у передбачені ч. 7 ст. 19 Господарського кодексу строки — не пізніше ніж через 30 днів після їх закінчення.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!