Економіка охорони здоров’я та результати лікування: підвищення доказовості дії — ISPOR–2020

Міжнародне товариство фармакоекономічних досліджень (International Society for Pharmacoeconomics and Outcomes Research — ISPOR) щорічно у травні проводить світові конференції, присвячені глобальним стратегічним напрямам удосконалення систем охорони здоров’я у США, країнах Європейського Союзу, Азійського регіону. 25-ту конференцію ISPOR, яка відбулася 18–20 травня 2020 р., уперше було трансформовано у віртуальний формат Virtual ISPOR–2020 у зв’язку з пандемією COVID-19.

Уперше ISPOR також проведено спеціальне пленарне засідання напередодні основних засідань на тему «Економіка охорони здоров’я в епоху COVID-19» (HEOR in the Era of COVID-19), яке відбулося 14 травня 2020 р. Під час цього актуального засідання виступили низка лідерів HEOR та політики охорони здоров’я, які обговорили глобальну кризу, пов’язану з COVID-19, яка швидко розвивається, та наслідки для короткотермінових та довгострокових рішень у галузі охорони здоров’я.

Марк МакКлеллан (Mark McClellan), MD, PhD, директор Центру з питань охорони здоров’я Дюка-Марголіса (Duke-Margolis Health Policy Center) у Вашингтоні, виступив з доповіддю «COVID-19: прискорення доказів для інформування нашої відповіді».

Далі відбулася панельна дискусія на тему «Глобальний заклик до дії для економіки охорони здоров’я та дослідників результатів лікування», у якій взяли участь Джалпа А. Доші (Jalpa A. Doshi), PhD, з Університету Пенсільванії у Філадельфії, США, який модерував сесію; Ендрю Бріггс (Andrew H. Briggs), MSc, DPhil, із Лондонської школи гігієни та тропічної медицини, Велика Британія; Нурія Олівер (Nuria Oliver), PhD, представник Альянсу даних, з Інституту Водафон та ELLIS в Аліканте, Іспанія; Джон Х. Пауерс (John H. Powers), MD, з Медичної школи університету імені Джорджа Вашингтона та Медичної школи університету Меріленда в м. Роквіль, США; Лео Йі-Сін (Leo Yee-Sin), MPH, з Національного центру інфекційних хвороб у Сінгапурі. Доповідачі представили своє бачення необхідності об’єднання зусиль у боротьбі з пандемією, створення вакцини та лікарських засобів для терапії COVID-19.

Провідна тема конференції ISPOR — «Економіка охорони здоров’я та результати лікування: підвищення доказовості до дії» (HEOR: Advancing Evidence to Action). Віртуальна програма ISPOR–2020 включала три пленарні засідання, а також короткі курси, майстер-класи, стендові презентації та симпозіуми.

За час роботи конференції до неї приєдналося понад 1300 учасників з 54 країн, від Українського відділу ISPOR — доктор фармацевтичних наук, професор Ольга Заліська, завідувач кафед­ри організації і економіки фармації, технології ліків та фармакоекономіки, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького; кандидат фармацевтичних наук Ореста Піняжко, директор Департаменту оцінки медичних технологій ДП «Державний експертний центр МОЗ України», президент Українського відділу ISPOR; від Українського студентського відділу ISPOR — аспірант Вікторія Гуз, асистент кафедри організації і економіки фармації, технології ліків та фармакоекономіки. Фахівці з різних сфер охорони здоров’я брали участь онлайн, щоб дізнатися про найактуальніші проблеми в економіці охорони здоров’я та методи їх вирішення від провідних міжнародних експертів ISPOR.

25-та конференція ISPOR була сфокусована на актуальних питаннях систем охорони здоров’я та включала наступні проблеми:

  • оцінка медичних технологій (health technology assessment — НТА);
  • референтне ціноутворення (reference pricing),
  • альтернативні моделі оплати (alternative payment models);
  • реальні доказові дані (real-world evidence);
  • економічна оцінка (economic assessment);
  • оцінка цінності медичних технологій (value assessment);
  • дослідження переваг (прихильності) пацієнтів до лікування та їх законодавче вирішення.

18 травня 2020 р. з привітальним словом виступили виконавчий директор ISPOR Ненсі Берг (Nancy Berg, CEO) та президент ISPOR 2019–2020 рр. Ненсі Девлін (Nancy Devlin, PhD). Н. Берг привітала ISPOR з 25-річчям організації, яку було створено в 1995 р. Мерилін Дікс-Сміт (Maryllin Dix-Smith), та зауважила, що за цей період організація стала провідним лідером з наукової та освітньої роботи у сфері економіки охорони здоров’я. Новий стратегічний план ISPOR до 2024 р. базується на об’єднанні й співпраці членів організації, та складається з чотирьох основних напрямків: 1) комунікація та співпраця; 2) наукові та дослідницькі проєкти; 3) освітні та навчальні проєкти; 4) залучення нових учасників. Важливим є продовження традицій онлайн-конференцій та навчальних програм для членів організації у зв’язку з новими реаліями.

Н. Девлін звернула увагу на те, що, крім нового стратегічного плану до 2024 р., не менш значимим є впровадження пріоритетних наукових досліджень. Конференція була насичена інформативними презентаціями, у яких взяли участь близько 20 доповідачів з різних країн.

Перше пленарне засідання було присвячене темі «Політика охорони здоров’я — проєктування майбутнього». Модератором засідання виступив Дана Голдмен (Dana Goldman), PhD, Університет Південної Каліфорнії, Лос-Анджелес, Каліфорнія, США. Доповідали: Маргарет Андерсон (Margaret Anderson), MA, з консалтингової компанії Deloitte Consulting, Вашингтон, США; Енд­рю Діллон (Andrew Dillon), Національний інститут охорони здоров’я і досконалості медичної допомоги (National Institute for Health and Clinical Excellence — NICE), Лондон, Велика Британія; Томас Філіпсон (Tomas Philipson), PhD, радник з економічних питань Білого дому, Вашингтон, США. Під час засідання відбулося обговорення проблем у системах охорони здоров’я США та Європи, адже жодна з них не звільняється від фінансових труднощів, що пов’язані зі зростанням витрат на медичні технології та обмеженістю ресурсів кожної країни. Учасники зазначили, що за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, для 1/3 населення світу недоступні основні лікарські засоби та вакцини.

Ендрю Діллон зазначив, що у зв’язку зі світовою пандемією першочерговим завданням має стати спільна боротьба з коронавірусом, а також об’єднання сил та наукового потенціалу в охороні здоров’я. Він підкреслив, що саме зараз з’явився шанс створити систему охорони здоров’я для запобігання та успішної боротьби з можливими загрозами для здоров’я людей у майбутньому.

Маргарет Андерсон також виокремила як важливе завдання сьогодення співпрацю між країнами в галузі охорони здоров’я, адже криза, яка виникла внаслідок пандемії COVID-19, зачепила не лише США, а й більшість країн світу. У своїй доповіді вона зауважила, що для кожного уряду та працівників системи охорони здоров’я важливо зараз зважати на наслідки пандемії під час розробки нової стратегії розвитку з урахуванням колишніх помилок. Вона звернула увагу на трансформацію охорони здоров’я у зв’язку зі швидким розвитком технологій. Також наголосила, що, окрім пандемії COVID-19, у світі залишається більше 7 тис. захворювань, і пацієнти з цими хворобами очікують на свої ліки.

Томас Філіпсон зауважив, що уряд США робить усе можливе, щоб вирішити, зокрема, регуляторні проблеми для підтримки цифрової трансформації в галузі охорони здоров’я та вдосконалення персоналізованої медицини.

Дана Голдмен зазначив, що кожна країна має пишатися своїми епідеміологами та лікарями, які борються з коронавірусом, адже їхня робота подарувала безцінні знання та додатковий час для попередження інфекції. Було відзначено, що Азійський банк розвитку оцінив витрати на COVID-19 загалом в 4,1 трлн дол. США, включаючи вартість розробки вакцини. На думку експертів, усі системи охорони здоров’я мають пройти еволюцію за час пандемії COVID-19 , на них очікують якісні зміни.

На другому пленарному засіданні 19 травня 2020 р. було обговорено тему «HEOR та клінічні рішення: розширення значного прогресу». Модератором виступила Джен Хансен (Jan Hansen), PhD з компанії Genentech, Сан-Франциско, Каліфорнія, США. Доповідачами були: Марк Боутін (Marc Boutin), JD, Національна рада охорони здоров’я, Вашингтон, США; Рейчел Калькут (Rachael Callcut), MD, Каліфорнійський університет, Центр інновацій у галузі цифрового здоров’я, Сан-Франциско, Каліфорнія, США; Нігам Шах (Nigam Shah), PhD, Стенфордський університет, Каліфорнія, США. Під час пленарного засідання експерти представляли значне розширення напрямків використання штучного інтелекту для обробки великих масивів даних у клінічній практиці.

Нігам Шах зазначив, що зростання масиву даних реальної клінічної практики (real world data) та їх аналіз за допомогою штучного інтелекту сприяє розширенню інформації в медичній сфері, що дозволяє впливати на рішення в галузі охорони здоров’я в режимі реального часу. Він зауважив, що можливість проаналізувати детальний шлях лікування пацієнта надає унікальні можливості для створення нових алгоритмів та підходів до лікування й діагностики інших пацієнтів, що можуть впроваджуватися в клінічну практику.

Рейчел Калькут зауважила, що американська система охорони здоров’я є однією з найдорожчих у світі — 10 348 дол. на людину та 3,3 трлн дол. загалом (на 2016 р.). На її думку, така система охорони здоров’я є єдиною, де споживач не знає, за що він платить, тому виникають важливі питання: як люди отримують доступ до медичної допомоги, скільки вона коштує і що відбувається з пацієнтами в результаті цієї допомоги. Відповіді на ці питання утворюють великі масиви даних, які допомагає обробляти саме штучний інтелект, для подальшого їх впровадження в «розумнішу платформу здоров’я» при безпосередній роботі з новими пацієнтами.

Марк Боутін звернув увагу на те, що пацієнти, особливо з хронічними захворюваннями, не є ключовими фігурами в процесі прийняття рішень у системі охорони здоров’я, адже клінічні рішення приймаються «для них», але не «з ними». Для кращого розуміння потреб пацієнтів, на його думку, необхідно поставити три ключові питання: як вони почуваються, як функціонують та як живуть зі своїм захворюванням. Адже у кожного пацієнта з хронічним захворюванням по-різному протікає даний процес, що дозволяє отримати дані, які можна використовувати для прийняття рішень при профілактиці та лікуванні наступних пацієнтів.

Експерти вважають, що збір даних на індивідуальному рівні та їх аналіз з клінічними базами даних дають унікальні переваги. Можливість отримати результати визначеними способами, а також здатність аналізувати та повідомляти актуальні тенденції зацікавленим сторонам в охороні здоров’я, дає можливість HEOR стати важливою частиною прийняття клінічних рішень та покращити процес надання медичних послуг пацієнтам.

20 травня 2020 р. у ході 3-ї пленарної сесії розглядали проблему використання результатів методу оцінки років життя, скоригованих за якістю (quality-adjusted life-year — QALY) в американській системі охорони здоров’я. Спеціальна робоча група ISPOR сформувала звіт про використання показника QALY як стартову базу для інформування платників щодо показників корисності медичних технологій, їх впливу на якість життя, які будуть використовувати у США. Так, у Великій Британії саме показники витрат на 1 рік якісного життя включені в законодавчі вимоги для виділення коштів на лікарські засоби.

Модератором сесії була Дебора Фройнд (Deborah Freund), PhD, Університет Клермон, США, доповідачі: Анірбан Базу (Anirban Basu), PhD, Університет Вашингтону, Сіеттл, США; Сьюзан Грифін (Susan Griffin), PhD, Університет Йорку, Велика Британія; Даріус Лакдавалла (Darius Lakdawalla), PhD, Університет Південної Кароліни, Лос-Анджелес, США.

Доповідачі представили своє бачення інноваційних підходів до аналізу оцінки цінності в лікуванні пацієнтів та для суспільства, на основі показника витрат за 1 QALY та обговорили потенціал такого методу для використання під час прийняття рішень при фінансуванні витрат на лікарські засоби у США.

Цікавою була панельна сесія на тему «Зов­нішнє референтне ціноутворення: США у порівнянні з іншими країнами світу». Доповідачами виступили професор Луї Гаррісон (Lui Garrison), PhD, Університет Вашингтону, США; професор Золтан Кало (Zoltan Kalo), PhD, дослідницький інститут Сиреон, Угорщина; професор Хейме Еспін (Hayme Aspin), PhD, Андалузька школа громадського здоров’я, Іспанія. Зовнішнє референтне ціноутворення (external reference pricing) має глобальний вплив на економіку країн та доступ до лікарських засобів, це інструмент, який широко використовується для регулювання цін розробниками політик у державах — членах Європейського Союзу і для стримування цін на препарати. Так, З. Кало відзначив, що країни ЄС мають різні підходи, затверджені законодавчо щодо зовнішнього реферування ціни, зокрема у Португалії аналізують ціни на лікарські засоби в 3 країнах, Франції — 4, Чехії — 19, Угорщині — 31, Польщі — 31, тобто кожна держава ЄС має власну методику. Доповідачі акцентували, що, наприклад, маленька країна Естонія, яка є в 100 разів меншою за інші, може вплинути на ціну лікарських засобів у Японії. Учасники обговорили перспективи впровадження цього інструменту у США, враховуючи досвід та рекомендації з країн Європи.

У програму 25-ї конференції були включені стендові доповіді онлайн з різних країн світу про дані досліджень економіки охорони здоров’я, зокрема представлено 6 фармакоекономічних досліджень та оцінки медичних технологій в Україні.

У ході віртуальної конференції ISPOR-2020 було окреслено нові пріоритети у визначенні стратегій забезпечення ліками в період пандемії, використанні штучного інтелекту для опрацювання клінічних даних, нових інформаційних технологій для поліпшення доступності медичної допомоги для населення у США та країнах Європи.

Ольга Заліська, Ореста Піняжко, Вікторія Гуз

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті