Проблеми ринку косметичної продукції та дезінфекційних засобів у фокусі уваги Асоціації «AMOMD»

22 жовтня за ініціативи Асоціації «Оператори ринку медичних виробів» (AMOMD) спільно з компаніями «МОРІОН» та «УкрКомЕкспо» вперше відбувся український форум операторів ринку косметичної продукції та дезінфекційних засобів, під час якого увагу учасників було зосереджено на регуляторних та економічних особливостях його функціонування. Адже операторам ринку необхідно бути в курсі всіх умов допуску, просування та обігу продукції, розуміти загальний напрямок розвитку ринку, оцінювати його реальний стан та перспективи економічних, а також правових змін. Модераторами заходу виступили: Павло Харчик, президент Асоціації «Оператори ринку медичних виробів» (AMOMD), директор ТОВ «Калина медична виробнича компанія» (онлайн), та Дар’я Бондаренко, виконавчий директор Асоціації «Оператори ринку медичних виробів» (AMOMD).

Даний форум вперше об’єднав українських бізнесменів ринку косметики і дезінфекційних засобів, які прагнуть розвивати свій бізнес, вивчати регуляторне поле і змінювати його в кращий бік, докладаючи спільних зусиль задля цього. Асоціація AMOMD® в полі свого зору та функціонування крім першочергового ключового ринку медичних виробів займається дотично також питаннями обігу та правового регулювання дезінфекційних засобів та косметичної продукції. В Асоціації AMOMD® нині функціонують 3 комітети (без створення окремої юридичної особи):

1) Комітет Асоціації AMOMD® з медичної техніки;

2) Комітет Асоціації AMOMD® з косметичної продукції, дезінфекційних засобів та засобів індивідуального захисту;

3) Комітет Асоціації AMOMD® з просування експорту.

Законодавство у цій сфері, а також косметичної продукції відмінне від медичних виробів, втім є моменти та підходи, де воно є подіб­ним, особливо стосовно легалізації. Асоціацією AMOMD® з березня 2020 р. здійснюється моніторинг регуляторних питань обігу ринку дезінфекційних засобів на митній території України, що зумовлене запровадженням карантину через коронавірусну хворобу та посиленим попитом на дану групу товарів. За словами модераторів, цей форум покликаний надати виробникам, постачальникам, дистриб’юторам та імпортерам косметичної продукції та дезінфекційних засобів можливість для участі у професійній дискусії, обговорення актуальних регуляторних питань, спілкування й обміну цінним досвідом з ведення бізнесу в сучасних COVID-них реаліях.

ЕКОНОМІКА, ПОДАТКОВЕ ТА ЦІНОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ РИНКУ КОСМЕТИЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ ТА ДЕЗІНФЕКЦІЙНИХ ЗАСОБІВ

Про регулювання ринку дезінфекційних засобів під час карантину розповів Дмитро Алешко, партнер, адвокат Юридичної компанії «Правовий Альянс». Розпочав доповідач із визначення терміна «дезінфекційний засіб». Таке поняття міститься в Законі України від 06.04.2000 р. № 1645-III «Про захист населення від інфекційних хвороб» та означає хімічні речовини, біологічні чинники та засоби медичного призначення, що застосовуються для проведення дезінфекційних заходів, які підлягають гігієнічній регламентації та державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством. Наприкінці березня поточного року Верхов­на Рада України прийняла кілька законів, спрямованих на боротьбу з пандемією COVID-19. Одним із них було внесено зміни до згаданого закону, які передбачають, що тимчасово, на період дії карантину, дозволятиметься виробництво та застосування дезінфекційних засобів без їх державної реєстрації у встановленому законодавством порядку за умови відсутності в такому засобі діючих речовин, небезпечних для здоров’я людини. Доповідач наголосив, що така норма діятиме до того часу, допоки Уряд продовжуватиме карантин. Однак із прийняттям нововведень виникло багато запитань, зокрема стосовно того, який орган видаватиме підтвердження того, що у певному дезінфекційному засобі немає речовин, небезпечних для здоров’я людини? Відповіді на це запитання досі немає. Незважаючи на те, що існує норма щодо виробництва та застосування дезінфекційних засобів без державної реєстрації, порядок їх державної реєстрації (перереєстрації) залишається чинним, що викликало багато проблем, але вже 25 березня 2020 р. постановою КМУ № 232 це питання було врегульовано. Тепер фактично для того, щоб зареєструвати дезінфекційний засіб, заявнику необхідно звернутися із заявою до Міністерства охорони здоров’я України (МОЗ) та додати до визначеного пакету документів висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи. Після перевірки поданих документів на відповідність вимогам, встановленим у Порядку державної реєстрації (перереєстрації) дезінфекційних засобів, МОЗ у 30-денний термін вносить такий засіб до Державного реєстру дезінфекційних засобів, що розміщений на сайті відомства або ж відмовляє у реєстрації, якщо встановлено певну невідповідність у поданих документах вимогам, встановленим законодавством.

Окрім того, зміни торкнулися й Податкового кодексу України, а саме: тимчасово, на період дії карантинних заходів, від оподаткування податком на додану вартість (ПДВ) було звільнено операції з ввезення на митну територію України та/або постачання на митній території України товарів, необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню й поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби, перелік яких визначено Урядом. Цей перелік було затверджено постановою КМУ від 20.03.2020 р. № 224.

Щодо вказаних змін Державна податкова служба України надала індивідуальну податкову консультацію від 17.04.2020 р., в якій зазначалося, що режим звільнення від оподаткування ПДВ застосовується на всіх етапах постачання товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), включених до переліку, затвердженого постановою № 224 незалежно від дати їх виробництва та походження (вітчизняного виробництва чи ввезених на митну територію України), а також незалежно від статусу покупця таких товарів чи форми власності. Варто звернути увагу й на повідомлення Антимонопольного комітету України (АМКУ) у розрізі конкуренції на ринку товарів, які певним чином пов’язані з боротьбою з COVID-19. Відтак, АМКУ інформував, що розповсюдженням інформації, яка вводить в оману споживачів, є:

  • поширення інформації, що засіб знешкоджує конкретний відсоток бактерій (95%, 99%, 99,9% тощо), якщо відповідні випробування не проводилися;
  • поширення необґрунтованої інформації про здатність товару впливати на віруси, у тому числі COVID-19, чи підвищення імунітету,
  • зазначення властивостей засобу, що не відповідають інформації, яка міститься в технологічній документації.

Постановою КМУ від 22.04.2020 р. № 341 встановлено порядок декларування змін роздрібних цін. Відтак, декларування зміни роздрібних цін на товари здійснюється суб’єктом господарювання щодо об’єкта (закладу) роздрібної торгівлі у разі підвищення роздрібної ціни на товар, що реалізується таким об’єктом (закладом), порівняно з роздрібною ціною на дату набуття чинності постановою № 341 або з попередньо задекларованою роздрібною ціною (крім випадків підвищення ціни внаслідок закінчення строку дії знижки або зниження ціни):

  • на 15% і більше — за 30 днів до початку застосування роздрібної ціни, яка декларується, без урахування дня декларування;
  • на 10% і більше, але менше ніж 15%, — за 14 днів до початку застосування роздрібної ціни, яка декларується, без урахування дня декларування;
  • на 5% і більше, але менше ніж 1%, — за 3 дні до початку застосування роздрібної ціни, яка декларується, без урахування дня декларування. Д. Алешко наголосив, що декларуванню не підлягають зміни оптово-відпуск­них цін, лише роздрібних.

Стосовно закупівлі дезінфекційних засобів за державні кошти доповідач зазначив, що так званим пакетом COVID-них законів було внесено зміни до Закону України від 25.12.2015 р. № 922-VIII «Про публічні закупівлі», які передбачали, що дія цього закону не поширюється на випадки, коли предметом закупівлі є товари, роботи чи послуги, необхідні для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню й поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій COVID-19. Однак при цьому було введено особливий порядок здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, необхідних для боротьби з поширенням COVID-19 на території України. Цей порядок передбачено постановою КМУ від 20.03.2020 р. № 225.

Роман Черепаха, інвестиційний директор «Horizon Capital», розповів про головні економічні тренди в світі та Україні 2020–2021 рр., але спершу він нагадав про те, як покращувалася економічна ситуація в країні за останні роки. Так, в Україні період розвитку економіки розпочався з 2016 р. після глибокого падіння в 2014–2015 рр.

На фоні економічного зростання покращувалися й показники України у світових рейтингах. Із 2013 до 2019 р. в категорії doing business (показник легкості ведення бізнесу) Україна виросла на 88 позицій, щодо іншого показника — global innovation index (інноваційності економіки) з 2013 до 2020 р. наші позиції покращилися на 24 пункти. За словами Р. Черепахи, 2020 р. Україна починала з доволі високими показниками, але надалі події розвивалися динамічно і вже у березні весь світ зіткнувся з глобальною проблемою COVID-19, яка залишила свій слід в економіці всіх країн. Економічні показники суттєво знизилися в І кв. поточного року і не тільки у зв’язку з пандемією COVID-19.

Несприятливе зовнішнє середовище та нижчий внутрішній попит на інвестиції через законодавчі невизначеності зменшили зростання реального внутрішнього валового продукту (ВВП)України на початку 2020 р. Щодо прогнозів на кінець року, то очікується, що спад досягне позначки 5–8%. У той же час завдяки підтримці Міжнародного валютного фонду вдасться дещо стримати зниження показників економіки України та сприяти більш швидкому відновленню.

Р. Черепаха також зауважив, що в Україні вперше з 2009 р. спостерігається позитивний баланс у торгівлі товарами. Зменшення кількості грошових переказів від заробітчан компенсувалося зупинкою туризму з України, оскільки майже 100% країн ввели суворі обмеження на подорожі під час глобального карантину. Таким чином, відбулося зменшення витоку валюти з країни. Хоча поточний рахунок, імовірно, залишається негативним, він є добре керованим, оскільки покращення торговельного балансу, вірогідно, компенсує зменшення кількості грошових переказів заробітчан. Стосовно фармацевтичної галузі Р. Черепаха зазначив, що ринок лікарських засобів становить основу аптечного сегменту в Україні, та частка ліків на фармацевтичному ринку за підсумками 2019 р. у грошовому вираженні становила 83%. Також значно збільшилася частка українських та дороговартісних препаратів. Підсумовуючи свій виступ, Р. Черепаха підкреслив, що Україна вступила в кризу COVID-19 з хорошою базою: ВВП, що зростає, низька інфляція, що відповідає цілям Національного банку України, та невеликим дефіцитом поточного рахунку. У той же час економіка держави постраждала від карантинних заходів: реальний ВВП України в І кв. знизився на 1,5% та, за прогнозами, не відновиться до кінця року. Як буде розвиватися економічна ситуація в Україні під час глобальної кризи, викликаної пандемією, та коли вона закінчиться, спрогнозувати важко.

Олег Добранчук, керівник аналітичної служби ТОВ «Proxima Research», розповів про косметичні та дезінфекційні засоби в українському аптечному роздробі. Доповідач розпочав із показників аптечної роздрібної торгівлі в Україні.

Відтак, починаючи з квітня 2020 р., показники обсягу продажу так званого аптечного кошика (лікарські засоби, медичні вироби, дієтичні добавки, косметика) були негативними. Лише у липні фармацевтичний ринок почав наближатися до показників споживання 2019 р. та станом на жовтень поточного ринок демонструє приріст.

Водночас різні категорії мали свої особливості розвитку. Частка косметики в структурі споживання мала незначні коливання. У цілому категорія «Косметика» демонструє приріст +5% середньозваженої роздрібної ціни, а основ­ними драйверами змін вартості косметичної продукції більшою мірою є вітчизняні товари, які досягли приросту споживання +9% у той час як зарубіжні — +7%. У грошовому вираженні переважає косметична продукція зарубіжного виробництва, але в натуральному переваги має вітчизняна. Левову частку в натуральному вираженні займає дороговартісна косметика, й вона продовжує зростати. О. Добранчук зазначив, що підкатегорія косметичних засобів для здоров’я наразі є лідером категорії «Косметика», відразу за ними йдуть засоби для догляду за порожниною рота. Що стосується регіонального розподілу продажу косметики, то здебільшого він спостерігається у великих містах. Для прикладу, м. Київ та Київська обл. споживають близько 25% косметичної продукції, Одеса — майже 11%. У той же час обсяг продажу дезінфекційних засобів збільшився в рази, наприклад рівень споживання деззасобів підвищився на 123% в натуральному та на 126% в грошовому вираженні. Стосовно змін вартості дез­інфекційних засобів, то основними драйверами її зростання є імпортні товари, приріст середньозваженої ціни для яких становить 125%, у той же час як у цілому для категорії цей показник підвищився на 8%. Левову частку ринку дезінфекційних засобів у грошовому вираженні формують високовартісні товари, а в натуральному — переважають середньовартісні. Найбільш популярними підкатегоріями є антисептики та парафармацевтика для зовнішнього застосування.

Олександр Іванов, партнер з роботи з клієнтами «Нільсен Україна», розповів про тренди розвитку косметичного бізнесу в масмаркеті в Україні. За словами доповідача, якщо порівняти індекс споживчої довіри з реальним продажем товарів повсякденного попиту (fast moving consumer goods — FMCG) в Україні, у період квітень–травень 2020 р. відбулося зниження рівня продажу на 15% у порівнянні з минулим роком.

Якщо ж уважніше розглянути непродовольчу індустрію, косметичні товари та засоби догляду за собою у розрізі тижнів, то березень 2020 р. відзначився піковим показником продажу, що пов’язано з пандемією.

Надалі спостерігалося зниження цього показника у квітні та травні, але вже пізніше, з переходом до адаптивного карантину, в кінці травня спостерігалося поступове відновлення ринку. Однак якщо порівняти показники у масмаркеті станом на початок року, то спостерігалося зниження рівня продажу майже до 6%, коли мова йде про косметичну продукцію та засоби догляду за собою.

Наголосив доповідач і на тому, що за час пандемії COVID-19 відбувся перехід від концепції екоїзму до егоїзму. Під екоїзмом мається на увазі піклування про навколишнє середовище, забезпечення того, що всі матеріали, які використовуються, є натуральними та екологічними, з мінімальним впливом на навколишнє середовище. Проте зараз споживачі фокусуються в першу чергу на собі, тобто на піклуванні про власне здоров’я, а не про екологію.

Яким чином перехід від однієї концепції до іншої відображається на ринку? Насамперед це позначилося на споживчому кошику, як продовольчому, так і непродовольчому. Споживачі все більше купують товарів, які мають додаткові позначки того, що цей продукт не містить шкідливих домішок чи має якісь інші корисні властивості. Сучасна торгівля продовжує розвиватися, все більше переходячи у формат онлайн, який посилив свої позиції під час пандемії. Доповідач наголосив, що 58% опитаних покупців здійснюють покупки як онлайн, так і офлайн, тобто можна сказати, що діджитал-формат розвивається.

Наостанок О. Іванов зазначив, що згідно з даними проведеного опитування (Nielsen Shopper Trends 2020) 27% українців готові до новинок у контексті товарів, у порівнянні з іншими країнами Європи це доволі високий показник.

Тетяна Міськова, в.о. директора ДУ «Офіс з просування експорту України», розповіла про експортні можливості для українських компаній у 2020 р. та про промоцію товарів за кордоном. Спікер підкреслила, що Офіс з просування експорту України допомагає компаніям перейти від разових експортних контрактів до системного довгострокового продажу. 85% клієнтів Офісу — представники малого та середнього бізнесу. Установа працює за 4 основними напрямками:

  • освіта для експортерів;
  • аналітика та дослідження;
  • експортний консалтинг;
  • пошук партнерів.

Т. Міськова додала, що Офісом з просування експорту України також було створено платформу «COVID-19: інформаційна підтримка бізнесу», яка містить інформацію від центральних органів виконавчої влади стосовно:

  • планів бізнесу в умовах карантину;
  • оцінки бізнес-ризиків внаслідок пандемії;
  • підбору корисних онлайн-сервісів для підприємців, фахових консультацій щодо експортних послуг та актуальної інформації про зміни, пов’язані з профілактичними заходами з протидії поширенню COVID-19, а саме: відстеження ситуації з переміщенням товарів, зміни в торгівлі, законодавчі нововведення та останні оновлення в новому світовому порядку.

Надалі доповідач розповіла про пошук бізнес-партнерів у період пандемії, враховуючи те, що всі виставки та торгові місії було або відмінено або перенесено на 2021 р. чи навіть на 2022 р. Відповідно, вся галузь експорту перебудовується під онлайн-формат, зокрема, з використанням Enterprise Europe Network (EEN), інформаційної онлайн-мережі, в якій зареєстровані більш ніж 50 тис. підприємців із 66 країн світу, але в основному це країни Європейського Союзу. За допомогою EEN українські виробники та науково-дослідні організації мають доступ до:

  • інтернет-бази підприємств;
  • інформації про В2В-зустрічі;
  • можливості консультативної та інноваційної підтримки;
  • наукового співробітництва. Ще одним онлайн-інструментом з пошуку бізнес-партнерів є Сорсингова платформа — це каталог українських експортерів, який дозволяє зарубіжним компаніям легко знайти бізнес-партнера серед зареєстрованих локальних компаній і встановити прямий контакт.

Протягом першої сесії українського форуму операторів ринку косметичної продукції та дезінфекційних засобів звучала велика кількість питань, які стосувалися найпопулярніших новинок серед товарів масмаркету та прогнозів щодо зростання чи можливого подальшого зниження рівня економіки України в 2021 р.

Під час другої частини Форуму обговорюватимуться питання, зокрема, стосовно вимог до дезінфектантів в Україні та Європейському Союзі, реєстрації косметичних та миючих засобів та вимог до них, нових правил участі в публічних закупівлях та ін.

Оксана Миронюк,
фото Сергія Бека

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті