Коли запрацює система реабілітації пацієнтів, які перехворіли на COVID-19?

07 Травня 2021 1:01 Поділитися

Михайло Радуцький, голова Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування, на своїй сторінці у Facebook опублікував пост, у якому зазначив, що відновлення стану здоров’я людей після коронавірусної хвороби сьогодні є однією з найважливіших проблем у всьому світу.

Як зазначає голова профільного комітету Верховної Ради України, COVID-19 — це не звичайне гостре респіраторне захворювання, його наслідки є набагато небезпечнішими. У тих, хто перехворів, все частіше діагностують:

  • стенокардію та аритмію;
  • легеневий фіброз (стан, за якого легені втрачають здатність захоплювати кисень і розвивається дихальна недостатність);
  • ураження міокарду, нирок (розвивається ниркова недостатність), судинної системи (може призвести до серцевої недостатності, інфаркту та інсульту), ендокринної системи (погіршується робота щитовидної та підшлункової залоз).

Особливо небезпечний COVID-19 для пацієнтів з хронічними захворюваннями. Коронавірус знижує імунітет людини, а хворі, наприклад, на цукровий діабет схильні до розвитку тяжких форм пневмонії.

М. Радуцький також зазначив, що вчені продовжують досліджувати особливості так званого постковідного синдрому. У Франції виявили, що навіть через 2 міс після хвороби більше половини людей, котрі перенесли захворювання, відчувають головний біль, розлади травлення, біль у грудях, підвищену втомлюваність, психічні розлади. За даними Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України, 70% пацієнтів, які перехворіли на COVID-19, потребують реабілітації.

Що ж зроблено в цьому напрямку? 20 квітня МОЗ України затвердило протокол надання реабілітаційної допомоги пацієнтам з коронавірусною хворобою. Націо­нальна служба здоров’я України, зі свого боку, має розробити відповідний пакет послуг у рамках Програми медичних гарантій (ПМГ), але це потребує часу.

Надалі потрібно визначити необхідний обсяг фінансування, внести зміни до бюджетної програми, погодити, розробити вимоги до лікарень, визначити мережу відповідних закладів, зокрема санаторно-курортних, для спеціалізованої допомоги, укласти контракти та провести навчання медичних працівників, які будуть входити до мультидиспансерних бригад, але цього ще навіть не передбачено в законодавстві.

«Якщо всі ланки процесу відпрацюють на диво швидко та скоординовано, в найкращому випадку першу допомогу пацієнти зможуть отримати не раніше осені, а люди потребують її вже сьогодні.

Перший пік епідемії з тисячами жертв та десятками тисяч тяжкохворих ми мали ще пів року тому. Питання: хто винен у тому, що протокол реабілітаційної допомоги не розробили вчасно і не затвердили відповідний пакет ПМГ у лютому з іншими 35 пакетами? У такому випадку програма реабілітації почала б фінансуватися вже з 1 квітня.

Складається враження, що запізнення з вирішенням найважливіших проблем — це фірмовий стиль роботи деяких чиновників МОЗ: пізно почали перемовини із закупівлі вакцин, пізно зрозуміли, що потрібно централізовано закупити і роздати в регіони кисневі концентратори. Взагалі забули про необхідність розробки механізмів компенсації витрат на медичні препарати пацієнтам з коронавірусом, які лікуються вдома. Хоча постановою Верховної Ради від 20.10.2020 р. депутати зобов’язали МОЗ це зробити. Дуже сподіваюся, що тема з реабілітацією пацієнтів після коронавірусу не стане черговим пунктом у переліку того, що МОЗ мало реалізувати, але так і не виконало або зробило, коли українці вже вирішили проблему самотужки», — резюмував М. Радуцький.

Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті