Підписано Меморандум про співпрацю щодо розвитку фармацевтичного страхування — відбулося засідання Комітету

29 листопада під головуванням Михайла Радуцького відбулося засідання Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування (далі — Комітет). Під час засідання було розглянуто законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення системи управління сферою охорони здоров’я та забезпечення медичного обслуговування населення» (реєстр. № 5873, друге читання). Також обговорювали Меморандум про співпрацю між МОЗ, Комітетом, Національною асоціацією страховиків України, Лігою страхових організацій України, Асоціацією «Страховий бізнес» та АТ КБ «ПриватБанк» щодо сприяння розвитку в Україні добровільного медичного страхування витрат, пов’язаних із забезпеченням лікарськими засобами та медичними виробами (далі — Меморандум про фармацевтичне страхування).

СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

Під час розгляду законопроєкту № 5873 Михайло Радуцький нагадав, що Парламент прийняв його в першому читанні 2 листопада і Комітет визначено головним з підготовки проєкту до розгляду в другому читанні. Опрацювання пропозицій та поправок, що надійшли до законопроєкту, було доручено підкомітету з питань сучасних медичних технологій та розвитку трансплантології Комітету, який очолює заступник голови Комітету Оксана Дмитрієва.

Звітуючи про надіслані правки до проєкту, Оксана Дмитрієва звернула увагу на те, що документом пропонується надати можливість державним закладам охорони здоров’я змінити організаційно-правову форму на державні некомерційні підприємства, якщо їм це буде потрібно.

Міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко додав, що МОЗ мало певні зауваження до проєкту. Водночас, під час опрацювання його до другого читання в положеннях, які стосуються електронної системи охорони здоров’я, державних некомерційних підприємств та реабілітації, було враховано зауваження Міністерства. У зв’язку з цим, МОЗ підтримує прийняття вказаного законопроєкту.

За словами міністра, проєкт дозволить усунути юридичні неточності в чинному законодавстві і спростить роботу Національної служби здоров’я України (НСЗУ) за Програмою медичних гарантій (ПМГ), що в цілому позитивно позначиться на функціонуванні системи охорони здоров’я.

Олексій Соловйов, заступник Секретаря Ради національної безпеки і оборони України, зазначив, що згідно з проєктом, інститут, який прийме рішення змінити організаційно-правову форму на державне некомерційне підприємство, буде позбавлено можливості одночасно залишатися й науковою установою. Кожна така установа має для себе зробити вибір: або вона займається винятково наукою і не надає висококваліфікованої медичної допомоги, або переходить на фінансування за договором з НСЗУ і стає високоспеціалізованим медичним закладом, але без відповідного наукового супроводу в процесі надання медичної допомоги.

«Ми це все повинні розуміти і вважаємо, що є ризики того, що в нас може припинити функціонування медична наука як така», — підсумував О. Соловйов.

Оксана Жолновіч, керівник Департаменту соціальної політики та охорони здоров’я Офісу Президента України, на це відповіла, що згідно із Законом України «Про наукову та науково-технічну діяльність» установою, яка здійснює наукову діяльність, може виступати будь-яка юридична особа незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, основною метою діяльності якої є наука. Тому незалежно від того, чи перетворяться інститути на державні некомерційні підприємства, вони матимуть статус наукової установи, якщо основною їх діяльністю буде наука. Таким чином, інститути, де наукова діяльність переважає над медичною практикою, не потребують реорганізації. Вони можуть лише вивести зі свого складу клініки, які діють при інститутах і перетворити їх на державні некомерційні підприємства, які зможуть отримувати фінансування шляхом укладання договорів з НСЗУ на надання медичної допомоги населенню.

Окрім цього, можна, навпаки, змінити організаційно-правову форму інституту на державне некомерційне підприємство, виокремивши науковий підрозділ, який згідно із Законом України «Про наукову та науково-технічну діяльність» також вважається самостійною структурною одиницею, яка займається наукою. Завдяки цьому такий підрозділ зможе претендувати на фінансову підтримку держави як наукова структура. Тому, за словами О. Жолновіч, прийняття проєкту відповідає вимогам, передбаченим у Рішенні Ради національної безпеки і оборони України від 30.07.2021 р. «Про стан національної системи охорони здоров’я та невідкладні заходи щодо забезпечення громадян України медичною допомогою» (далі — рішення РНБО).

Наталія Гусак, голова НСЗУ, зазначила, що враховані правки в частині захисту персональної інформації пацієнта про стан здоров’я під час обміну інформацією між електронною системою охорони здоров’я та іншими реєстрами/інформаційно-теле­комунікаційними системами, зокрема, з Фондом соціального страхування України.

Вона запевнила, що в разі прийняття законопроєкту реалізація його положень стане пріоритетом у роботі НСЗУ на 2022 р.

Віталій Цимбалюк, президент Національної академії медичних наук України (далі — НАМН України), зазначив, що, на його думку, клініки при інститутах не є закладами охорони здоров’я, а установами, які працюють на науку. І лише останнім часом так сталося, що в ці клініки почали звертатися пацієнти, оскільки законодавство їм дозволило обирати лікаря та клініку.

Також він додав, що НАМН України ще працюватиме з народними депутатами, аби залучити академію до реформи системи охорони здоров’я, оскільки існує багато невирішених проблем. Зокрема, розрахунки НАМН України тарифів на медичні послуги абсолютно не відповідають тарифам НСЗУ. Водночас, оскільки проєктом, підготовленим до другого читання, передбачено наявність перехідного періоду, то, на думку В. Цимбалюка, протягом цього часу проблемні питання можна буде вирішити.

Після завершення обговорення Комітет прийняв рішення врахувати 43 поправки, які було надіслано до законопроєкту, відхилити 79, а також рекомендував Парламенту прийняти запропоновану Комітетом остаточну редакцію законопроєкту № 5873 у другому читанні та в цілому як закон.

ФАРМАЦЕВТИЧНЕ СТРАХУВАННЯ

Обговорюючи питання Меморандуму про фармацевтичне страхування, М. Радуцький звернув увагу, що з ініціативою про необхідність його підписання до Комітету звернулося МОЗ України. Метою цього меморандуму є консолідація зусиль задля популяризації та сприяння розвитку в Україні добровільного медичного страхування витрат, пов’язаних із забезпеченням лікарськими засобами та медичними виробами, і підвищення довіри населення до інструментів фінансового забезпечення.

У свою чергу, В. Ляшко наголосив, що МОЗ проводить цілеспрямовану політику щодо розширення програми «Доступні ліки», якою передбачено реімбурсацію певних лікарських засобів для амбулаторного лікування пацієнтів із хронічними хворобами. Водночас у Міністерстві відмічають значне збільшення обсягів коштів, які громадяни витрачають на купівлю за власний рахунок ліків з аптечних закладів. Згідно з даними попереднього аналізу, мова йде про 60 млрд грн. У МОЗ проаналізували список лікарських засобів, які частіше купують пацієнти і повідомляють, що із зазначеної суми лише 35 млрд  грн витрачено на ліки, які дійсно потрібні для лікування хворих на ту чи іншу хворобу, а решта коштів витрачається на препарати, які були необґрунтовано призначені або не мають належної доказової бази.

За словами міністра, у МОЗ знають, як зменшити кількість препаратів, які необґрунтовано виписують лікарі під час амбулаторного лікування. Так, у 2022 р. планується поетапно запустити електрон­ний рецепт, який буде пов’язаний з електронним протоколом або стандартом надання медичної допомоги і електронним Державним реєстром лікарських засобів України. Це дозволить систематизувати та прописувати в електронний рецепт лише ті номенклатурні групи препаратів, які передбачені протоколом лікування і зареєстровані в Україні. Водночас у Національній економічній стратегії на період до 2030 р., а також у рішенні РНБО передбачено вжиття заходів щодо розвитку добровільного медичного страхування. Тому МОЗ опрацювало можливість попереднього запровадження добровільного так званого фармацевтичного страхування. Зокрема, люди, які лікуються амбулаторно, можуть купити медичний страховий поліс для покриття певної суми або вартості препаратів, що застосовуються під час амбулаторного лікування і не входять до програми «Доступні ліки».

Таким чином, буде створено перехідний етап, на якому таке добровільне страхування зможе покрити витрати на ті групи препаратів, які не увійшли до програми «Доступні ліки». Також це дозволить систематизувати ліки, які користуються попитом у населення або призначаються лікарями на амбулаторному рівні, щоб поступово розширювати ПМГ та програму «Доступні ліки» у тому напрямку, який є найбільш фінансово затратним для населення України і включає пріоритетні захворювання.

За словами В. Ляшка, для реалізації цього потрібно як мінімум провести діалог між МОЗ, Комітетом та Національною асоціацією страховиків України, Лігою страхових організацій України, Асоціацією «Страховий бізнес» та АТ КБ «ПриватБанк», аби відпрацювати всі потенційні шляхи впровадження добровільного медично-фармацевтичного страхування.

Після завершення обговорення Комітет ухвалив рішення підтримати пропозицію МОЗ щодо підписання Меморандуму про фармацевтичне страхування та уповноважив М. Радуцького на підписання його від імені Комітету.

ВАКЦИНАЦІЯ ПРОТИ COVID-19

Також під час засідання член Комітету Ольга Стефанишина зауважила, що Національна технічна група експертів з питань імунопрофілактики (НТГІ) вже прийняла рішення рекомендувати вводити третю «бустерну» дозу вакцин проти COVID-19 для певних категорій населення, зокрема, медичних працівників, пацієнтів з порушеннями імунітету і т.д. Вона поцікавилася, коли ці рекомендації НТГІ МОЗ затвердить наказом? Також спікер додала, що третьої дози вже починають потребувати особи, які вакцинувалися навесні 2021 р. Зокрема, в грудні 2021 р. — січні 2022 р. варто було б розпочати вакцинацію третьою дозою осіб похилого віку.

В. Ляшко зауважив, що третю дозу починають вводити в деяких країнах через 6 міс після завершення курсу вакцинації, але в більшості країн Європейського Союзу передбачено, що її необхідно застосовувати через 9 міс. Враховуючи європейські правила, особи, які першими отримали щеплення, потребуватимуть отримання третьої дози лише наприкінці січня 2022 р.

Для МОЗ наразі пріоритетним є нарощування темпів вакцинації та збільшення кількості осіб, які отримали хоча б 1 дозу вакцини або завершили повний курс імунізації. Водночас Міністерство готове до запровадження процедури введення третьої дози вакцин. Для цього укладено контракти на поставку в 2022 р. 25 млн доз вакцин виробництва компанії Pfizer. Також є додаткові кошти для закупівлі вакцин для проведення щеплень інактивованою вакциною. Тому В. Ляшко запевнив, що проблем з вакцинацією населення третьою дозою в 2022 р. не буде.

О. Стефанишина зауважила, що більшість країн все-таки рекомендують вводити третю дозу через 6 міс у зв’язку зі зниженням кількості антитіл. Тому, на її думку, якщо МОЗ чекатиме з прийняттям такого рішення ще пів року, то громадянам потрібно буде вводити вже не третю (бустерну) дозу, а повноцінно проходити ревакцинацію двома дозами вакцин. У зв’язку з цим вона попросила все ж таки врахувати рекомендації НТГІ про необхідність проведення щеплень третьою дозою вакцин окремим групам населення.

М. Радуцький також звернувся до МОЗ з питанням щодо кроків, які здійснюються на сьогодні у зв’язку з появою нового штаму коронавірусу під назвою «омікрон», а також, чи здатні українські лабораторії визначати цей варіант?

На це В. Ляшко відповів, що Україна не має прямих сполучень з країнами африканського континенту, в яких зафіксовано циркуляцію цього штаму. Проте, у разі перетину кордону особами, які протягом останніх 14 днів перебували в цих державах більше 7 днів, вони будуть зобов’язані пройти самоізоляцію навіть за наявності сертифікату про вакцинацію чи негативного ПЛР-тесту.

Стосовно лабораторій В. Ляшко зауважив, що мутація «омікрон» відбулася в S-білку. В Україні не закуповували тест-системи, які базуються винятково на S-антигені в ПЛР-тест-системах. На сьогодні в країні використовуються тест-системи, які спрямовані на дві мішені і вони будуть виявляти всі мутації, які на сьогодні є, у тому числі «омікрон».

Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»

Цікава інформація для Вас:

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті