Виклики на шляху до відновлення фармгалузі

Питання відновлення фармацевтичної галузі прямо залежить від ходу бойових дій. Ми віримо в стійкість та відважність наших захисників та перемогу над ворогом. Але поки війна триває, ми теж маємо бути стійкими, незламними та робити все від нас залежне, щоб виконувати свої завдання та функції — кожен на своєму місці. Фармацевтична галузь та аптечний бізнес роблять усе можливе, щоб пацієнти отримували необхідні їм препарати. З якими викликами доводиться стикатися, щоб відновлювати повноцінну роботу навіть тоді, коли умови все ще далекі від нормальних? Саме цим питанням була присвячена заключна сесія 12-го Аптечного саміту України–2022, який відбувся 6 грудня.

Повернення на деокуповані території

Збройні сили України потроху витісняють окупантів з української землі. Наразі вдалося деокупувати понад 50% територій, які російська федерація захопила з 24 лютого. Але повернення на них нормального життя потребує великої роботи.

Однією з найбільш постраждалих за кількістю знищених під час війни об’єктів є Харківська обл. Аптечна мережа «9-1-1», головний офіс якої знаходиться в Харкові, втратила більше 350 торгових точок. 169 аптек знаходилися на окупованій території. З майже 700 співробітниками, які перебували в окупації, не було зв’язку. Юлія Клименюк, Chief Digital Officer Аптеки 9-1-1, показала стан аптек у Харківській обл. Багато з них сильно постраждали від ворожих обстрілів. На жаль, не завжди їх можливо відновити. Зокрема, є райони настільки зруйновані, що люди там не живуть, тож немає для кого й відкривати аптеку. Також, якщо від аптечного закладу лишилися руїни, відновити його неможливо. Зараз мережа потроху відновлює роботу аптек там, де це можливо. Ось з якими викликами доводиться мати справу.

Стан аптек. Рівень руйнацій на деокупованих територіях величезний. Тож потрібно перевірити та оцінити стан аптечних закладів, щоб зрозуміти, чи є що відкривати взагалі. Сам шлях може бути складним та потребувати серйозної підготовки, адже багато мостів розбито, дороги в поганому стані.

Небезпека. На деокупованих територіях сапери Державної служби України з надзвичайних ситуацій виявляють вибухонебезпечні предмети — нерозірвані снаряди, міни, залишки вибухівки, розтяжки. Спочатку їх мають знешкодити. Окрім того, деокуповані території часто зазнають обстрілів з боку ворога.

Персонал. Деякі працівники аптек, які опинилися під окупацією, на жаль, загинули на робочому місці. Вони отримали державні нагороди — посмертно. Деякі фармацевти виїхали. Частина з них повертається, але вони також потребують допомоги та підтримки.

Відсутність опалення та водопостачання. На багатьох деокупованих територіях немає води, світла, тепла, зв’язку та інтернету.

Відсутність поруч автозаправних станцій. Зараз паливо потрібне не тільки для автомобілів, доставки ліків, але й для забезпечення роботи генераторів, якими оснащуються аптеки, які працюють щоб забезпечити їх роботу в умовах відсутності електроенергії.

Відсутність аптеки або лікарні зовсім. Є населені пункти, де немає аптечних закладів. Де більше немає лікарні, бо вона зруйнована. Але люди, які там живуть і довгий час перебували в окупації, потребують гуманітарної допомоги, потребують ліків. Вони їх отримують завдяки волонтерському руху.

Наразі на деокупованих територіях відновили роботу 15 аптек мережі «9-1-1» — 13 на Харківщині та 2 в Херсоні. Відбудовано 4 аптечні заклади, які було зруйновано.

e-Pharmacy

Що цікавого в e-pharmacy у світі?

Про світові тренди e-commerce у фармацевтичному ритейлі розповів Сергій Бегар, Product Director Pharma Retail/E-COM компанії Proxima Research International. У галузі фармації під поняття eлектронної торгівлі підпадають всі викуплені замовлення або бронювання, сформовані шляхом звернення споживача до аптечної мережі через інтернет. За оцінками консалтингової компанії «Grand View Research», світовий ринок e-pharmacy в 2021 р. становив 52,0 млрд дол. США, а в 2022 р. об’єм становитиме 60,0 млрд дол. У найближчі 8 років аналітики прогнозують його зростання в середньому на 19,5% щороку, до 250 млрд дол. в 2030 р. Драйверами росту світового ринку e-pharmacy є збільшення кількості інтернет-користувачів в усьому світі, розвиток вебсервісів та онлайн-ресурсів, глобальна смартфонізація (пряма комунікація зі споживачем через мобільні додатки), розвиток цифрових рішень у сфері охорони здоров’я, програм підтримки пацієнтів, широка доступність ОТС-препаратів та тенденція до самолікування.

Найбільшого поширення інтернет-торгівля аптечними товарами набула в Північній Америці, Європі та Азіатсько-Тихоокеанському регіоні. У Сінгапурі спеціалізована фармацевтична компанія розпочала програму підтримки пацієнтів WellAway ePharmacy під егідою Health Sciences Authority. Лікар призначає ліки онлайн, пацієнту доставляють препарат уже за 3 год. Доступна опція телеконсультацій з лікарем. А в США в одному зі штатів велика аптечна мережа Walgreens у тестовому режимі запустила доставку ліків дронами. Серед європейських країн лідерами за розвитком e-pharmacy є Німеччина, Чехія, Словаччина та Польща.

Що відбувається з ринком e-pharmacy в Україні?

На початку повномасштабного вторгнення функція онлайн-бронювання ліків тимчасово не працювала. Однак уже в квітні сервіс почав відновлювати роботу. Зараз постає новий виклик — електроенергія. Робота обладнання мобільного зв’язку та інтернету залежить від електропостачання. Відключення електроенергії призвели до падіння трафіку оптичного інтернету та зростання мобільного. А оператори почали купувати акумулятори та генератори. За оцінками компанії Proxima Research International, за поточних 10 міс 2022 р. об’єм e-commerce у фармацевтичному ритейлі становить 5,6 млрд грн, або 5,5% від загального об’єму ринку. У жовт­ні 2022 р. частка e-commerce становила 6,8%. За первинним прогнозом, до кінця І кв. 2023 р. можна буде говорити про вихід на довоєнні показники, тобто 8–9% ринку.

Споживач купує ліки онлайн перш за все тому, що це зручно та вигідно. Сайти аптечних мереж, прайс-агрегатори та маркетплейси надають актуальну інформацію про наявність препаратів, ціни (до того ж, замовляючи онлайн, часто можна отримати знижку). Споживачеві доступні зручні мобільні додатки і сервіси доставки.

Що змінилося в роботі українських маркетплейсів?

Про те, як сайти агрегатори адаптуються до сучасних викликів та умов, розповів Дмитро Попов, Product Manager проєкту Apteki.ua компанії Proxima Research International.

Абсолютною базою для агрегаторів та маркетплейсів є можливість пошуку лікарських засобів, наявність фільтрів підбору препаратів, функція геолокації, мапа аптек тощо. Щоб зекономити споживачеві мегабайти мобільного інтернету, доцільно максимально спростити процес замовлення та надати можливість забронювати товар у 2–3 кліки. Наразі цей функціонал повністю реалізований сервісом Apteki.ua.

Нинішні реалії зумовили попит на нові опції, наприклад, можливість відфільтрувати аптеки за наявністю генератора, зручна демонстрація на карті аптек, де наявна електроенергія. Доставка ліків — дискусійне питання, але ринок та споживач диктують таку необхідність, наприклад, якщо немає змоги дістатися до аптеки або потрібних ліків немає в наявності в районі/місті. Також дуже важливим у нинішніх умовах є можливість відслідковувати статус замовлення в режимі реального часу. Ці функції вже давно й успішно працюють в інших сегментах e-commerce.

Результати аналізу ніші сервісів бронювання свідчать про те, що головним критерієм вибору користувача є зручність та практичність, оскільки додаток чи сайт передбачають регулярне використання, зазначив Богдан Степаненко, директор з продажу сервісу онлайн-бронювання медикаментів Likie.

Споживач прагне, щоб сервіс полегшував його життя й вирішував завдання щодо економії грошей та часу. Запитів на нестандартні функції небагато. Тому в розвитку сегменту в першу чергу необхідно орієнтуватися на те, щоб продукт був зручним і допомагав вирішити актуальні проблеми. Додатковий функціонал — наступний етап розвитку ринку.

Щоб претендувати на лідерство серед сервісів бронювання, необхідно забезпечити комплексне закриття потреб, пов’язаних зі здоров’ям. Окрім безпосередньо бронювання ліків, необхідно забезпечити наявність інших важливих функцій, таких як онлайн-чат із фармацевтом (і можливість запису до лікаря); перенесення призначених ліків з фото рецепта одразу в кошик; рекомендації аналогів препаратів; нагадування про необхідність прийому ліків; автоматичне сповіщення під час покупки про несумісність лікарських засобів; інформування про зміну ціни; можливість побудувати маршрут між декількома аптеками, пошук одразу в кількох аптечних закладах чи локаціях.

Зараз такі функції є вибірково на різних майданчиках. При цьому немає жодного, який зміг би реалізувати все і в одному місці. З одного боку, це можливість закрити потребу аудиторії комплексно, з іншого — можливе перенасичення функціоналу, що призведе до додаткових складнощів під час використання.

Можливості для подальшого розвитку агрегаторів та маркетплейсів можуть включати партнерство з медичними інформаційними системами, національними програмами («Доступні ліки», Національний перелік основних лікарських засобів), страховими компаніями, ритейлом (організація точок видачі не тільки в аптеках, але і через поштомати або окремі точки в офлайн-супермаркетах).

Фармацевти: тоді/зараз

Про те, з якими складнощами зіткнулися фармацевтичні працівники на початку повномасштабної вій­ни, які з них вже вирішено, а які досі є актуальними, розповіла Тетяна Жолуденко, CEO компанії MDM.

Нерегулярні поставки. На початку повномасштабного вторгнення великою проблемою були поставки препаратів. До того ж населення скуповувало ліки «про запас». Відтак, порушення логістичних зв’язків призвело до дефіциту певних товарів. Наразі проблему вирішено, а поставки працюють стабільно.

Зміна кількості покупців. У перші дні війни не всі аптеки працювали. Люди намагалися створювати запаси необхідних ліків, зокрема тих, що застосовуються при хронічних захворюваннях, знеболювальних, заспокійливих засобів, перев’язувальних матеріалів тощо, бо ситуація була вкрай невизначеною. У зв’язку з цим кількість покупців в аптеках різко зросла. Зараз пацієнтопотік є приблизно на третину меншим, ніж до війни.

Масова міграція. У перші місяці вторгнення багато людей, у тому числі фармацевти, масово евакуювалися з міст, де велися бойові дії. Частина з них стали внутрішніми переселенцями, інші — виїхали за кордон. Це призвело до підвищення навантаження на тих фармацевтів, які залишилися. Наразі працівники повертаються у свої міста.

Зміна режиму роботи. У перші місяці фармацевтам доводилося працювати в декілька змін без вихідних. Зараз робочий графік відновився, а у деяких є скороченим (зокрема через повернення фармацевтів, які раніше виїхали, зниження робочого навантаження).

Стрес та невизначеність. На початку широкомасштабного вторгнення і пацієнти, і фармацевти були налякані, знер­вовані. Зараз більшість з них змогли впоратися зі стресом та адаптувалися. Але не всі. Даються взнаки тривога, зміна місця проживання, невпевненість у завтрашньому дні, скрутне фінансове становище, зростання цін на препарати.

Підвищення цін. Наразі зростання цін стало досить помітним. З міркувань економії споживачі можуть переходити на вітчизняні препарати, купувати лише те, що є вкрай необхідним (скорочувати спонтанні та додаткові покупки), придбавати ліки в меншій кількості (а потім докуповувати). Фармацевти вважають, що компанії можуть сприяти зупинці зростання вартості препаратів, що буде вигідно і для фармацевтів, і для покупців.

Зміни в структурі продажу. Фармацевти відзначають, що покупці стали частіше запитувати заспокійливі, снодійні, антидепресантні, кардіологічні, антигіпертензивні засоби, препарати для розрідження крові, перев’язувальні матеріали, йод, мазі для загоєння ран. Також відзначали зростання попиту на вакцини, що може бути пов’язано з тим, що за кордоном вимагають мати певні щеплення. Водночас рідше стали купувати косметичні та дерматологічні засоби, вітаміни та дієтичні добавки, маски та антисептики.

Рекомендації. За консультацією найчастіше звертаються у 2 випадках: коли потрібна заміна препарату або якщо немає можливості відвідати лікаря. У регіонах, прилеглих до зони бойових дій, через обмежений доступ до лікарів пацієнти частіше просять фармацевтів надати певні рекомендації порівняно з більш спокійними регіонами. Переселенці, які не мають укладеної декларації, також часто консультуються з фармацевтом. У спокійних регіонах частіше звертаються з е-рецептами та інтернет-замовленнями. А якщо відвіду­вач має симптоми серйозного захворювання, фармацевти радять відвідати профільного спеціаліста, у якого вони зможуть отримати більш повну інформацію.

Рецепти. Аптеки активно працюють за програмою реімбурсації «Доступні ліки» та відпускають препарати за е-рецептами. Фармацевтичні працівники відзначають переваги е-рецептів, наприклад, не потрібно розбирати почерк лікаря, зберігати рецепт упродовж 3 міс., як це відбувається з паперовим. Але є й мінуси. Зокрема, технічні несправності можуть призводити до збільшення тривалості обслуговування, зростання черги, невдоволення відвідувачів, яким доводиться чекати. Загалом обслуговування електронного рецепта технічно є довшим порівняно з паперовим. Окрім того, аптеці може бути складно підтримувати необхідний асортимент, особливо, якщо програма реімбурсації розширюватиметься. Також не всі пацієнти знають про зміни в законодавстві, а саме впровадження е-рецептів на антибактеріальні препарати. У зв’язку з цим необхідне своє­часне якісне інформування фармацевтів стосовно змін у законодавстві щодо роботи аптек.

Стосунки з дистриб’юторами. Фармацевти вдячні компаніям, які не припиняли роботу навіть у найскладніші періоди, забезпечують надійні поставки, намагаються за можливості йти на зустріч та шукати компроміс. Водночас взаємодія з постачальниками дещо ускладнилася у зв’язку з частковим переходом на передоплату.

Стосунки з фармкомпаніями. Фармацевти оцінюють роботу фармацевтичних компаній під час війни загалом позитивно. Вони відзначають зусилля виробників із забезпечення безперебійних поставок препаратів у повному обсязі. Важливим маркером є допомога армії та державі. Фармацевти вважають таку діяльність надзвичайно важливою. Візити медичних представників сприймаються позитивно, якщо це корисна інформація, наприклад, інформування про акції, бонуси, виправлення викладки, обмін протермінованих препаратів, надання відповідей на запитання фармацевтів, інформації про нові лікарські засоби, про те, які препарати зникли, чому це сталося й коли вони з’являться, тощо. Важливими є й альтернативні рішення, адже більшість фармацевтів за багатоканальність. Понад 50% фармацевтів вважають зручним меседжинг (Вайбер, смс, Телеграм) та донесення інформації цими каналами прийнятним і таким, що може замінити візити медичних представників, принаймні частково.

Професійна інформація. Рівень доступності професійної інформації знизився. Зокрема, зменшилася кількість освітніх заходів (тренінгів, лекцій, вебінарів). Натомість зросла кількість запитів у пошукових системах. Це означає, що фармацевти самостійно шукають необхідну інформацію в інтернет-ресурсах. Зараз мережі потроху почали відновлювати навчання для своїх працівників. Фармацевти не демонструють проактивного запиту на навчання, але їх може зацікавити певне коло тем — інформація про препарати (новинки, аналоги, побічні ефекти), теми, пов’язані з психологією (як заспокоїти людину, як тримати психіку в нормальному стані), наданням медичної допомоги (як діяти в екстрених умовах, як надати першу допомогу пораненому внаслідок вибуху до приїзду лікарів) тощо.

Перемога. У цілому фармацевти тримають позитивний настрій. Вони вважають, що головне — перемогти у війні, а далі і на Україну, і на фармацевтичну галузь чекає стрімкий розвиток.

Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*