Фарма у фокусі уваги законодавчої та виконавчої гілок влади
Які плани Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування (далі — Комітет) та МОЗ України в контексті врегулювання окремих питань у сфері охорони здоров’я й фармацевтичній галузі зокрема та підвищення доступності лікарських засобів для українців? Про це йшлося в рамках панельної дискусії за модераторства Євгена Кунди, СЕО Proxima Research International, та Євгенії Лук’янчук, керівника проєкту «Щотижневик АПТЕКА», та за участю представників Комітету та керівництва Міністерства, яку відкрив голова Комітету Михайло Радуцький.
Народний депутат представив законодавчі зміни у фармацевтичній галузі, розповів про плани роботи Комітету на 2024 р., зокрема про ті, що прямо стосуються фармацевтичної сфери. Один із пріоритетів роботи Комітету — це ухвалення нової редакції Основ законодавства України про охорону здоров’я, які комплексно не переглядалися з 1992 р. Наразі ведуться перемовини з міжнародними партнерами про технічну та експерту допомогу в розробці нової редакції відповідного закону.
Ще один важливий документ — це проєкт закону щодо медичного та фармацевтичного самоврядування (реєстр. № 10372 від 25.12.2023 р.), який планується ухвалити цього року. «Ми пропонуємо за прикладом країн ЄС частину владних повноважень передати медичній та фармацевтичній спільноті, яка, зокрема, має визначати правила допуску до професії», — підкреслив М. Радуцький, висловивши сподівання на тісну співпрацю з цього питання з фармацевтичною спільнотою.
До початку 2025 р. планується завершити реформу медико-соціальних експертних комісій і змінити підхід до цього питання — МОЗ готує відповідний законопроєкт.
Відповідаючи на запитання, чи планується поновлення перевірок аптек Державною службою України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (Держлікслужба), М. Радуцький повідомив, що наприкінці минулого року до Комітету звернулися представники аптечних мереж — за їх словами, відбувається зниження якості надання фармацевтичної послуги, зокрема і через те, що в аптеках працюють особи без фармацевтичної освіти. «Але через дію мораторію на перевірки аптек під час війни ми точно не знаємо, чи відбуваються такі масові порушення. Тому за рішенням Комітету ми звернулися до Уряду з пропозицією розглянути питання скасування мораторію на планову та позапланову перевірку аптечних мереж. Водночас ми не хочемо, щоб перевірки перетворилися в «кошмарення» бізнесу. Тому спершу очікуємо від МОЗ оновлення протоколів перевірки аптечних закладів», — зауважив народний депутат.
Сергій Кузьміних, голова підкомітету з питань фармації та фармацевтичної діяльності Комітету, повідомив про плани роботи підкомітету на найближчий час. Зокрема, заплановано роботу над законопроєктами про:
- внесення змін до Закону України «Про лікарські засоби» (щодо пришвидшення введення в дію окремих положень закону і запуску органу державного контролю);
- про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення регулювання обігу дієтичних добавок;
- про самоврядування у сфері охорони здоров’я в Україні (в частині самоврядування фармацевтів, створення відповідного реєстру тощо).
Сергій Дубров, перший заступник міністра охорони здоров’я, зупинився на питаннях щодо створення стратегічного запасу лікарських засобів на випадок надзвичайних ситуацій, підвищення доступності лікарських засобів та необхідності врегулювання обігу дієтичних добавок.
Говорячи про підвищення доступності лікарських засобів, С. Дубров поінформував про поточну роботу та подальше масштабування проєкту мобільних аптечних пунктів, який реалізується, зокрема, на виконання виданого наприкінці минулого року доручення Президента України на засіданні конгресу місцевих та регіональних влад щодо негайного забезпечення необхідними лікарськими засобами українців у віддаленій місцевості та на прифронтових територіях. «Насправді статистика по Україні свідчить про те, що навіть до початку повномасштабного вторгнення в невеликих населених пунктах забезпеченість стаціонарними аптечними закладами становила 2–59%», — зазначив С. Дубров, додавши, що перші мобільні аптеки цього року вже запрацювали в Харківській та Черкаській областях. На черзі — запуск проєкту в інших областях. Користуючись нагодою, перший заступник міністра звернувся до учасників ринку із закликом долучатися до цієї ініціативи, взявши на себе соціальну відповідальність.
Ще одна ініціатива — запровадження доставки ліків через Укрпошту, яка вже отримала ліцензію на роздрібну та електронну роздрібну торгівлю лікарськими засобами і оперативно відкрила аптеку, роботу якої забезпечують фармацевтичні кадри. За бізнес-планом Укрпошти, у 5 регіонах України планується відкрити відповідні склади для забезпечення можливості доставки лікарських засобів, включаючи «Доступні ліки». Прим. ред.: 21 лютого анонсовано запуск проєкту «Укрпошта. Аптека» з доставки ліків, який розпочав свою роботу на Донеччині та в окремих прикордонних районах Сумщини.
У контексті надання фармацевтичних послуг в аптеках обговорили можливість виписування фармацевтами рецептів для пацієнтів із хронічними захворюваннями. Така практика існує в країнах ЄС. Крім того, за словами С. Дуброва, наразі в центральних органах виконавчої влади на погодженні знаходиться проєкт документа, який дозволяє і регламентує порядок проведення вакцинації фармацевтичними працівниками безпосередньо в аптеках. М. Радуцький додав, що тут також стоїть питання кваліфікаційних вимог і дефіциту фармацевтичних кадрів.
Що стосується ринку дієтичних добавок, то МОЗ вже розроблено і наприкінці січня винесено на громадське обговорення законопроєкт щодо удосконалення регулювання виробництва та обігу дієтичних добавок з урахуванням вимог законодавства ЄС, а також досвіду окремих держав — членів ЄС та державного контролю за їх обігом. Наразі проєкт закону знаходиться на погодженні в центральних органах виконавчої влади, після чого його буде направлено на розгляд Урядом і подання на реєстрацію у Верховну Раду України. При розробці законопроєкту за основу взято досвід Франції в регулюванні ринку дієтичних добавок.
Поточні євроінтеграційні процеси в системі охорони здоров’я, а також останні новини в контексті створення нового єдиного органу державного контролю у фармацевтичній сфері представила Марина Слободніченко, заступниця міністра охорони здоров’я з питань європейської інтеграції.
У розрізі фармацевтичного сектору МОЗ напрацьовано стратегічний план євроінтеграції, який окреслює roadmap не лише для влади, а й для бізнесу. Заступниця міністра окреслила декілька ключових позицій плану, над якими Міністерство за підтримки Парламенту та спільно з професійною спільнотою працюватиме цього року:
- 32 директиви і регламенти ЄС заплановано до опрацювання та імплементацію на цей рік;
- створення і запуск роботи нового регуляторного органу;
- локалізація виробництв в Україні — задіяння індустріальних парків, про що наразі ведуться відповідні комунікації з міжнародними партнерами;
- боротьба з антимікробною резистентністю;
- єдиний доступ до товарів, робіт і послуг, зокрема і фармацевтичної продукції. Відповідний діалог ведеться не тільки на рівні Єврокомісії, а й окремо з країнами ЄС щодо пришвидшення процесів взаємного визнання сертифікатів відповідності стандартам Належної виробничої практики (Good Manufacturing Practice — GMP);
- великий акцент на якість і доступність лікарських засобів — залучення інноваційних лікарських засобів в Україну.
Що стосується створення нового регуляторного органу, то в планах напрацювання перших проєктів регуляторних актів до кінця березня 2024 р. Зокрема, вже розпочато опрацьовування МОЗ проєкту положення про орган державного контролю. Усього ключових актів, необхідних для створення і запуску роботи нового органу, 11. МОЗ планує залучати бізнес-спільноту до опрацювання й обговорення відповідних проєктів, аби така робота проводилася відкрито і прозоро.
М. Слободніченко акцентувала увагу на тому, що всі перелічені та інші процеси в рамках євроінтеграції відбуваються у тому числі для посилення економіки нашої держави і збереження людського капіталу. «Це два ключові маркери, на які стратегічно орієнтована держава», — підкреслила вона.
Учасники дискусії разом з ринком обговорювали необхідність врегулювання власних торгових марок, які розміщуються на упаковках лікарських засобів. За словами М. Радуцького, у Парламенті вже зареєстровано відповідний законопроєкт (реєстр. № 10384 від 29.12.2023 р.), який у тому числі передбачає заборону нанесення на упаковки ліків будь-якої інформації рекламного характеру, включаючи назви чи логотипи аптечних закладів. «Ми не можемо сказати, що він досконалий, будемо його відкликати або переробляти», — зауважив парламентар.
С. Дубров додав, що окремим розпорядженням міністра, виданого минулого року, заборонено наносити на упаковку ліків будь-яку інформацію рекламного характеру. Також у Міністерстві розглядається можливість опрацювання питання щодо зміни підходів і спрощених процедур державної реєстрації лікарських засобів, які хоче маркетувати та чи інша аптечна мережа.
З позицією МОЗ погодився і С. Кузьміних. «Моя персональна думка повністю співпадає з думкою МОЗ: на упаковках лікарських засобів не місце інформації рекламного характеру, що прямо або опосередковано вказує на винятковість цього продукту, або популяризації якихось окремих суб’єктів господарювання… Є безліч інших груп товарів (супутні товари, продукти харчування, деякі медичні вироби), на які можна наносити власні торгові марки для популяризації своєї мережі. Лікарські засоби повинні бути ліками, а не рекламним майданчиком», — зауважив він.
Обговорюючи ініціативу щодо створення і забезпечення мінімального запасу лікарських засобів, М. Радуцький повідомив, що така необхідність спричинена широкомасштабною військовою агресією росії проти України і система забезпечення лікарськими засобами має бути готова до тих викликів, які виникли наприкінці лютого–початку березня 2022 р. Відповідне рішення щодо цього питання має ухвалити Уряд, і М. Радуцький підтримує таку необхідність. Користуючись нагодою, голова Комітету також закликав представників аптечних мереж підтримати ініціативу щодо запровадження мобільних аптечних пунктів, особливо в прифронтових та деокупованих регіонах. Перш за все цього потребують місцеві жителі.
С. Дубров додав, що в країнах ЄС наразі також напрацьовується питання створення хабів стратегічного запасу критично важливих лікарських засобів. Україна, своєю чергою, частково забезпечує такі запаси на рівні закладів охорони здоров’я. Інше важливе питання — співпраця з Управлінням Європейської комісії з питань готовності та реагування на надзвичайні ситуації у сфері охорони здоров’я (Health Emergency Preparedness and Response — HERA), у тому числі українських виробників, щодо створення стратегічного запасу лікарських засобів на випадок надзвичайних ситуацій не лише для України, а й для ЄС. Відповідний, але не вичерпний перелік лікарських засобів у робочому порядку був надісланий для опрацювання українській стороні. «Ряд українських виробників і певний перелік лікарських засобів цілком можуть поповнювати запаси критично важливих ліків для Європейського Союзу», — зазначив він.
МОЗ, зі свого боку, вже подало заявку на включення до альянсу з критичних лікарських засобів (Critical Medicines Alliance), нової структури, створеної Європейською комісією. Про це повідомила М. Слободніченко.
Як і коли запрацює національна система верифікації лікарських засобів в Україні?
Мабуть, однією з найбільш дискусійних тем для фармацевтичного сектору є питання створення в Україні національної системи верифікації лікарських засобів, яке включає декілька важливих аспектів — обрання моделі, напрацювання нормативно-правової бази, терміни і вартість запуску системи для учасників ринку.
Український шлях до створення національної організації з верифікації лікарських засобів представив керуючий партнер LA (Legal Alliance) Law Firm Дмитро Алешко, нагадавши, які кроки з боку МОЗ та бізнесу були зроблені минулого року.
Наразі на погодженні центральних органів виконавчої влади знаходиться проєкт постанови КМУ «Деякі питання безпеки та верифікації лікарських засобів», якою будуть затверджені Положення про національну систему верифікації лікарських засобів і визначені основні засади створення та функціонування Української організації з верифікації лікарських засобів; Порядок нанесення засобів безпеки на упаковку лікарських засобів, що визначатиме технічні та інші вимоги до засобів безпеки: унікального ідентифікатора та ідентифікатора несанкціонованого розкриття.
Говорячи про етапність запровадження системи, Д. Алешко повідомив, що з 1 січня 2024 до 1 січня 2026 р. для ринку нічого не зміниться, діятиме чинне регулювання, а зобов’язання наносити на упаковку засобів безпеки не застосовуватиметься. Натомість за цей проміжок часу має бути створена Національна організація з верифікації лікарських засобів, яка повинна буде укласти договір з 1 із сертифікованих Європейською організацією верифікації лікарських засобів (European Medicines Verification Organisation — EMVO) IT-провайдером для запуску системи в Україні. З 1 січня 2026 р. виробники лікарських засобів на добровільних засадах зможуть наносити засоби безпеки на упаковки своїх лікарських засобів. «Звертаю увагу: у переважній більшості європейських країн, які запровадили цю систему, заборонено розкривати вторинну упаковку», — зауважив Д. Алешко. Відповідно, з 1 січня 2026 р. аналогічна норма набуде чинності в Україні і стосуватиметься лікарських засобів із засобами безпеки. Відтак реалізовувати такі ліки поблістерно стане неможливим. Планується, що вже з 1 січня 2028 р. застосування засобів безпеки стане обов’язковим, а рецептурні ліки без таких засобів безпеки не зможуть перебувати в обігу на території України.
Які ліки підлягатимуть верифікації? Переважно, це рецептурні лікарські засоби за деякими винятками. Делегованим регламентом Комісії (ЄС) 2016/161 від 2 жовтня 2015 р. затверджено перелік рецептурних лікарських засобів, до яких не застосовуються засоби безпеки в обов’язковому порядку (містить 15 позицій), а також перелік безрецептурних лікарських засобів, до яких застосовуються засоби безпеки в обов’язковому порядку (містить 1 позицію — омепразол). МОЗ, своєю чергою, також має затвердити відповідні переліки.
Спікер також представив європейські моделі членства в національних організаціях верифікації лікарських засобів. Різні країни застосовують різні підходи, оскільки вони вільні в обранні моделей членства у відповідних організаціях. Умови, яких необхідно дотримуватися всім країнам ЄС однаково, — система має бути побудована, а організація — створена на європейських принципах, ІТ-провайдер має бути з числа авторизованих EMVO, і щоб система працювала згідно з відповідними регламентом та директивою ЄС.
Що стосується створення української національної організації з верифікації лікарських засобів, то вже відбулося перше засідання її засновників, які виступатимуть дійсними членами організації, до числа яких входять 5 професійних асоціацій українських та зарубіжних виробників лікарських засобів. Асоційованими членами організації зможуть стати неприбуткові організації, засновані дистриб’юторами, імпортерами, суб’єктами роздрібної торгівлі ліками, або медичної практики.
Усі витрати на функціонування такої системи в Україні, як і в країнах ЄС, ляжуть на плечі операторів ринку — виробників та власників реєстрації на лікарські засоби.
Про те, як система верифікації лікарських засобів працює в ЄС, які виникають проблеми, пов’язані з її функціонуванням, і які уроки може винести для себе Україна, взявши до уваги європейський досвід, розповів Адріан ван ден Ховен (Adrian van den Hoven), генеральний директор Асоціації Medicines for Europe, член правління EMVO. Він висловив готовність з європейської сторони надавати підтримку Україні на шляху її євроінтеграції.
Водночас багато чого Україна може робити і вже впроваджує до моменту вступу в ЄС, і фармацевтичний сектор України може бути попереду інших виробничих галузей.
А. ван ден Ховен акцентував увагу на декількох важливих аспектах Європейської системи верифікації лікарських засобів. Чому європейська сторона готова допомогти Україні інтегрувати систему верифікації ліків вже зараз, до вступу нашої країни в ЄС? Перше за все, щоб допомогти забезпечити безпеку лікарських засобів для пацієнтів. По-друге, Україна може починати створювати ІТ-систему вже зараз разом із партнерами з ЄС, щоб у майбутньому уникнути її дублювання з ІТ-системою ЄС, і що дозволить приєднатися до EMVO раніше за вступ України в ЄС. «Україні важливо уникнути і не повторювати певних технічних помилок, з якими стикнулася Європа», — підкреслив міжнародний експерт.
Чому фальсифіковані лікарські засоби — це дійсно високий ризик? Деякі ліки користуються значним попитом, і правопорушники користуються цією можливістю, що призводить до відходження від регульованого ланцюжка поставок. У Європі фальсифіковані ліки поширюються у тому числі в мережі Інтернет. Встановлено факти, що підроблені ліки знову потрапляють у легальну систему поставок (аптеки, лікарні) через паралельний імпорт, завдаючи серйозної шкоди здоров’ю пацієнтам чи навіть призводячи до летальних випадків.
За 5 років функціонування Європейська система верифікації лікарських засобів стала досить потужною і охоплює близько 3 тис. власників дозволу на маркетинг ліків (Marketing Authorisation Holders), понад 4 тис. дистриб’юторів, понад 115 тис. аптек та більше 6 тис. госпітальних аптек.
Водночас досі виникають деякі проблеми, пов’язані з неповним покриттям системою власників дозволу на маркетинг та кінцевих користувачів. У деяких країнах не всі аптечні заклади та лікарні приєднані до системи або працюють з певними перебоями. Існує також необхідність забезпечення суворішого дотримання правил та вимог системи й удосконалення процесу керування сповіщеннями. Загалом система покриває 95% європейського ринку.
Структура Європейської системи верифікації лікарських засобів виглядає наступним чином: EMVO являє собою величезну базу даних, в яку власники дозволу на маркетинг та паралельні дистриб’ютори завантажують коди кожної упаковки ліків. EMVO, своєю чергою, перенаправляє коди в національні системи верифікації, використовуючи підхід під назвою Blueprint. Національні системи верифікації підв’язані до кінцевих користувачів — лікарень та аптек, які, відсканувавши в системі коди, бачать весь ланцюг їх руху і переконуються в легальності таких ліків. У разі виявлення фальсифікату органи контролю за лікарськими засобами та поліція (Європол) мають можливість побачити весь ланцюжок їх руху, щоб відстежити правопорушників. Підхід Blueprint — це стандартизована, узгоджена та оптимальна система, яку вибудовуватиме й Україна. Важливо при побудові такого підходу обрати одного з двох авторизованих EMVO ІТ-провайдерів, який запустить скелет системи. А. ван ден Ховен зазначив, що є й інші ІТ-провайдери, які могли б отримати авторизацію EMVO, але вони мають пройти процес перевірки на відповідність встановленим вимогам. Ще один компонент — локальні ІТ-системи, які використовуються аптеками, лікарнями. І тут проблемна зона: національні організації не вимагають сертифікації виробників програмного чи апаратного забезпечення для кінцевого користувача (аптек, лікарень), через що були згенеровані тисячі помилкових попереджень. Щоб уникнути системних помилок, які буде складно швидко виправити в майбутньому, Україні варто запровадити систему сертифікації локальних ІТ-систем.
Загалом система верифікації лікарських засобів може допомогти оптимізувати процеси та покращити ухвалення рішень органами влади та зацікавленими сторонами. Загалом же, за словами А. ван ден Ховена, Європейська система верифікації лікарських засобів є дуже важливою частиною пазла в майбутній цифровізації фармацевтичного регулювання.
Як запровадження національної системи верифікації лікарських засобів може вплинути на кінцеву вартість лікарських засобів для пацієнтів, яку роль відіграватимуть локальні IT-провайдери, якою бачать національну організацію з верифікації лікарських засобів представники профільних асоціацій? Ці та інші питання розглядалися в рамках жвавої дискусії, модераторами якої виступили Сергій Іщенко, СPO Proxima Research International, та Євгенія Піддубна, директорка з корпоративних комунікацій АТ «Фармак».
Відповідаючи на запитання, чи може, наприклад, виробник — учасник системи запитувати у національної організації з верифікації лікарських засобів дані про продаж та розподіл своїх лікарських засобів по ланцюгах доставки, щоб мати інформацію про рух продукції до конкретних аптек та лікарень, Дмитро Лур’є, project manager Асоціації «Medicines for Europe», відповів коротко — наразі це прямо заборонено європейським законодавством, адже система створена виключно для боротьби з фальсифікацією.
Експерт також звернув увагу на те, що новий Закон України «Про лікарські засоби» містить прогалину, яка передбачає пряме виключення щодо майбутнього паралельного імпорту в частині незастосування системи верифікації лікарських засобів. В ЄС, навпаки, передбачена обов’язковість участі в системі паралельних гравців, оскільки саме на цьому етапі постачання ліків фіксують випадки нелегального потрапляння їх у легальний обіг.
Ще один важливий аспект, на який звернув увагу Д. Лур’є, стосується того, що запровадження національної системи верифікації лікарських засобів жодним чином не зможе запобігати обігу препаратів у нелегальному ланцюгу постачання. «Тобто, на жаль, система не спрямована, наприклад, на нелегальні інтернет-аптеки, і тут потрібна робота з боку, у тому числі, нового органу державного контролю в частині боротьби з нелегальним обігом ліків, оскільки система верифікації не зможе безпосередньо запобігти цьому», — зауважив він.
Що стосується закладів охорони здоров’я як учасників системи, то, за словами Д. Алешка, наразі закладена концепція, яка передбачає обов’язковість з їх боку мати необхідне обладнання для сканування ліків перед їх видачею/введенням пацієнту. «Одразу зауважу, що як заклади охорони здоров’я, так і аптечні заклади не платять за користування системою. Їх єдині витрати зводитимуться до придбання сканувального обладнання», — уточнив він.
Враховуючи, що запровадження системи потребуватиме значних інвестицій з боку виробників лікарських засобів (закупівля необхідного обладнання, софт, оплата за користування системою), менше — для дистриб’юторів та аптечних закладів, як це може вплинути на кінцеву вартість лікарських засобів для споживачів?
Анатолій Ревін, президент Асоціації міжнародних фармацевтичних виробників («AIPM Ukraine»), зазначив, що система верифікації потребуватиме від виробників оптимізації виробничих ліній, а утримання всієї системи, за польським досвідом, може коштувати близько 2,5 млн дол. «Але Україні потрібно визначитися, які у нас будуть виключення з різних груп препаратів, щоб зрозуміти, про який обсяг ринку ми говоримо… Якщо це 2,5 млн дол., то 1 млн дол. піде на оплату Єврохабу, ще 1 млн — на ІТ-провайдера, якого обере Україна, 0,5 млн на рік — адміністративні витрати», — зауважив він, висловивши сподівання, що адмінвитрати в Україні становитимуть менше.
Переобладнання виробничих ліній виробників, частина з яких зробили це раніше, в середньому підвищило ціну за 1 упаковку препарату на 8–10 євроцентів. Якщо додати витрати виробника на утримання національної організації верифікації та користування системою, то вартість ліків для кінцевих споживачів зросте ще більше, але на скільки конкретно, можна буде говорити тільки тоді, коли буде розуміння щодо переліку ліків, які підлягатимуть верифікації.
Євгенія Піддубна, директорка з корпоративних комунікацій АТ «Фармак», яка виступила модератором дискусії, говорячи про різні підходи до фінансування обслуговування системи виробниками, які наразі розглядаються, звернула увагу на важливість встановлення максимально справедливої абонплати для учасників процесу, оскільки в Україні функціонують як великі корпорації, так і менші виробники ліків.
За словами Д. Алешка, на стадії розрахунку такої абонплати можуть розглядатися 2 моделі: встановлення фіксованої плати для всіх виробників незалежно від кількості зареєстрованих ліків; розмір оплати виробника пропорційно залежатиме від кількості зареєстрованих ліків. Розглянути такі моделі на рівні загальних зборів мають засновники національної організації з верифікації лікарських засобів і шляхом консультацій з фармацевтичним сектором ухвалити справедливу систему оплати.
«Ми тільки на початку цього шляху. Я так розумію, що ідеального рішення немає. Це питання компромісів, і ми готові врахувати ті моделі, що були розраховані, і відкрито спілкуватися з нашою індустрією, щоб знайти варіант, який би задовольняв всіх», — прокоментував Володимир Редько, виконавчий директор Асоціації виробників інноваційних ліків (APRaD).
Д. Лур’є додав, що на рівні EMVO було ухвалено рішення, яке рекомендували розглянути на національних рівнях, щодо фіксованої оплати для всіх виробників, яку розподіляли в розрізі всіх юридичних осіб, що входять до відповідного консорціуму, а не за кількістю власників реєстрації на ліки. На національних рівнях найчастіше застосовують модель, яка складається з комбінації фіксованої оплати з іншими типами.
Що стосується впливу запровадження системи в ЄС на кінцеву вартість ліків для споживачів, то в середньому вона збільшилася на 10–20 євроцентів.
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим