Розширення програми «Доступні ліки»: пріоритетні напрямки

З 1 квітня 2017 р. в Україні реалізується урядова програма «Доступні ліки», у рамках якої пацієнти за рецептом лікаря можуть отримати безкоштовно або з доплатою лікарські засоби для лікування серцево-судинних захворювань, цукрового діабету II типу та бронхіальної астми. 15 листопада МОЗ України оприлюднило для громадського обговорення проект постанови КМУ «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України», яким пропонується внести зміни до низки урядових постанов, що регулюють питання реалізації державної програми «Доступні ліки». Проектом передбачено розширення програми «Доступні ліки» трьома новими нозологіями: хронічні захворювання шлунка і дванадцятипалої кишки; депресії і депресивний синдром; профілактика і лікування анемій у I триместрі вагітності. Чи є обґрунтованим включення цих нозологій у систему реімбурсації, коли ще не задоволені потреби пацієнтів з серцево-судинними захворюваннями, цукровим діабетом ІІ типу та бронхіальною астмою.

За даними ДУ «Український інститут стратегічних досліджень МОЗ України», найбільш поширеними є хвороби системи кровообігу, органів дихання, органів травлення, сечостатевої системи, кістково-м’язової системи та сполучної тканини. Показник поширеності цих захворювань серед населення становить більше 5%.

Отже, як свідчить структура поширеності хвороб, обрані профільним міністерством нозології для включення в систему реімбурсації не є пріоритетними для України, оскільки їх поширеність серед населення дуже низька.

Також ці нозології не фігурують і серед основ­них причин смерті в Україні (табл. 1, 2).

Таблиця 1 Структура поширеності хвороб серед населення України за провідними класами хвороб у 2016 р. (на 100 тис. населення)
Клас хвороб Кількість Частка, %
Хвороби системи кровообігу 52 970,4 30,7
Хвороби органів дихання 35 709,3 20,7
Хвороби органів травлення 16 825,5 9,7
Хвороби сечостатевої системи 9370,0 5,4
Хвороби кістково-м’язової системи та сполучної тканини 9313,2 5,4
Ендокринні хвороби, розлади харчування та порушення обміну речовин 8569,3 5,0
Хвороби ока та його придаткового апарату 8262,2 4,8
Хвороби нервової системи 4670,3 2,7
Хвороби шкіри та підшкірної клітковини 4513,3 2,6
Травми, отруєння та деякі інші наслідки дії зовнішніх чинників 4266,3 2,5
Новоутворення 4121,1 2,4
Розлади психіки та поведінки 3972,4 2,3
Деякі інфекційні та паразитарні хвороби 3319,9 1,9
Хвороби вуха та соскоподібного відростка 3134,3 1,8
Хвороби крові й кровотворних органів та окремі порушення із залученням імунного механізму 1569,3 0,9
Вроджені вади розвитку, деформації та хромосомні аномалії 691,0 0,4
Таблиця 2 Структура смертності населення України у 2016 р. за причинами смерті (на 100 тис. осіб)
Причина смерті Кількість
Хвороби системи кровообігу 920,3
Новоутворення 184,9
Зовнішні причини смерті 72,9
Хвороби органів травлення 51,8
Симптоми, ознаки та відхилення від норми, що виявлені при клінічних і лабораторних дослідженнях, не класифіковані в інших рубриках 37,8
Хвороби органів дихання 32,3
Деякі інфекційні та паразитарні хвороби 26,5
Хвороби нервової системи 13
Хвороби сечостатевої системи 6,9
Ендокринні хвороби, розлади харчування та порушення обміну речовин 5,8
Окремі стани, що виникають у перинатальний період 4,6
Вроджені вади розвитку, деформації та хромосомні аномалії 3,9
Розлади психіки та поведінки 3,5
Хвороби кістково-м’язової системи та сполучної тканини 1,3
Хвороби шкіри та підшкірної клітковини 1,2
Хвороби крові й кровотворних органів та окремі порушення із залученням імунного механізму 0,7
Ускладнення при вагітності, пологах та в післяпологовий період 0,2

На сьогодні найбільш поширеними серед українців є серцево-судинні захворювання.

Безумовно, програму реімбурсації необхідно розширювати, проте спершу слід задовольнити в повному обсязі потреби пацієнтів з хворобами, які лідирують у структурі захворюваності та є основною причиною смерті, у препаратах, які вже включені в неї. На сьогодні програма реімбурсації налічує 21 міжнародну непатентовану назву (МНН) лікарських засобів, з яких 16 МНН — для лікування серцево-судинних захворювань, 2 — цукрового діабету та 3 — бронхіальної астми. Далеко не всі препарати, передбачені протоколами лікування, включені в систему реімбурсації. Наприклад, перелік ліків для надання первинної допомоги при артеріальній гіпертензії налічує близько 80 МНН лікарських засобів та фіксованих комбінацій.

Отже, чи є доцільним розширення системи реімбурсації за рахунок нозологій, які пропонуються МОЗ України, в той час коли не задоволено потреби пацієнтів з серцево-судинними захворюваннями та цукровим діабетом. Для таких хворих необхідно забезпечити економічну доступність усіх препаратів, які рекомендовані протоколами лікування.

Основною проблемою розширення переліку лікарських засобів, включених у систему реімбурсації, є обмеження їх вибору Національним переліком. Тобто у програму неможливо включити препарати, які не входять до Національного переліку. Проте наразі Національний перелік недосконалий та не покриває повністю навіть базових потреб охорони здоров’я, на чому неодноразово наголошували експерти ринку та фахівці охорони здоров’я. Тому 13 грудня Уряд ухвалив зміни до постанови КМУ № 1303, які дозволяють аптечним закладам безоплатно і на пільгових умовах відпускати лікарські засоби, які зареєстровані в Україні та включені до галузевих стандартів, тобто без прив’язки до Національного переліку. Аналогічні зміни необхідно прийняти і для програми «Доступні ліки», зокрема, мова йде про скасування вимоги щодо включення в систему реімбурсації лише препаратів з Національного переліку. При включенні у систему реімбурсації регулятор має орієнтуватися на протоколи лікування та призначення лікарів.

Чим наразі лікують пацієнтів з захворюваннями, які вже включені в систему реімбурсації? Ми проаналізували структуру призначень лікарів за цими нозологіями (за даними проекту «Rx test — Моніторинг призначень лікарських засобів» компанії «Proxima Research») у контекс­ті протоколів лікування.

Серед серцево-судинних захворювань ми зробили аналіз призначення препаратів для лікування артеріальної гіпертензії, ішемічної хвороби серця та серцевої недостатності (рис. 1), а також тих, які призначаються лікарями для пацієнтів з цукровим діабетом II типу (рис. 2) та бронхіальною астмою (рис. 3).

Рис. 1
Розширення програми «Доступні ліки»: пріоритетні напрямки
Рейтинги препаратів за кількістю призначень для лікування хвороб, які характеризуються підвищеним артеріальним тиском (блок МКХ-10 — I10–I15), ішемічної хвороби серця (блок МКХ-10 — I20–I25), а також серцевої недостатності (група МКХ-10 — I50), фібриляції і тріпотіння передсердь (група МКХ-10 — I48) із зазначенням їх частки в загальній структурі призначень, за даними за 2015–III кв. 2017 р.
Рис. 2
Розширення програми «Доступні ліки»: пріоритетні напрямки
Структура призначень МНН лікарських засобів при інсуліннезалежному цукровому діабеті (група МКХ-10 — Е11) за даними за 2015–III кв. 2017 р.
Рис. 3
Розширення програми «Доступні ліки»: пріоритетні напрямки
Структура призначень МНН лікарських засобів при бронхіальній астмі (група МКХ-10 — J45) за даними за 2015–III кв. 2017 р.

РЕКОМЕНДАЦІЇ

Комплексний аналіз протоколів лікування та призначень лікарів свідчить, що до програми реімбурсації варто включити наступні препарати:

  • для лікування серцево-судинних захворювань: лізиноприл, аторвастатин, триметазидин, розувастатин, торасемід, варфарин. Також до протоколів лікування включено багато комбінованих препаратів, які можуть бути включені до програми реімбурсації;
  • для лікування цукрового діабету II типу: глімепірид, який є одним із препаратів, що призначаються найчастіше, а також комбіновані препарати, зокрема метформін+глімепірид, глібенкламід+метформін, метформін+ситагліптин;
  • для лікування бронхіальної астми: сальметерол+флутиказон, будесонід+формотерол, які є препаратами, що призначаються лікарями найчастіше і показані для регулярного лікування бронхіальної астми. Також варто звернути увагу на лікарські засоби для додаткового лікування (монтелукаст) та препарати для профілактики та зменшення вираженості симптомів (іпратропію бромід+фенотерол, формотерол).

Слід зазначити, що в сучасних схемах лікування перевага надається 2- та 3-компонентній терапії. Тобто доцільно було б додати в програму відшкодування вартості лікарські засоби з фіксованими комбінаціями діючих речовин.

Однак для того, щоб включити комбіновані препарати, необхідно переглянути порядок розрахунку граничних оптово-відпускних цін на лікарські засоби на основі референтних цін. Зокрема, додатково передбачити розрахунок граничних цін на одну лікарську форму для комбінованих препаратів, взявши за приклад досвід реалізації пілотного проекту з артеріальної гіпертензії.

Прес-служба «Щотижневика «АПТЕКА»

Комментарии

Нет комментариев к этому материалу. Прокомментируйте первым

Добавить свой

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

Другие статьи раздела


Последние новости и статьи